Рішення

від 16.02.2021 по справі 923/701/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 року Справа № 923/701/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. , за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Молчанової Людмили Федорівни, м. Херсон

до відповідача: Херсонської міської ради, м. Херсон

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_1 , м. Херсон

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі

за участю представників сторін:

від позивача: Долгополов О.В. - адвокат

від відповідача: Зеленіна С.М. - уповн. предт., дов. від 26.12.2019

від третьої особи: Афанас`єва Ж.Л. - адвокат

Фізична особа-підприємець Молчанова Людмила Федорівна (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звернулась до господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 26347681) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 21.01.2009 року № 040971300016 від 16 червня 2020 року у редакції запропонованій позивачем.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, при цьому на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2020 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 21.07.2020 року позовну заяву Фізичної особи-підприємця Молчанової Людмили Федорівни залишено без руху.

Ухвалою суду від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи 923/701/20 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 08.09.2020 о 12:00 год.

21.08.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до справи.

Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається, на те що за договором дарування до позивача перейшло право власності на будівельні матеріали. Вказує, що чином, чинним законодавством України передбачено перехід всіх прав та обов`язків орендаря іншій особі під час переходу права власності на об`єкти нерухомого майна, розташованого на орендовані й земельній ділянці, цій особі за цивільно-правовими угодами (договір купівлі-продажу, договір дарування, підписаний сторонами передавальний акт тощо), що є правонаступництвом у розумінні положень Цивільного кодексу України. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Позивач набула право власності на об`єкти нерухомого майна на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, отже Позивач є первісним власником новоствореного майна. У такому випадку, положення законодавства щодо переходу права оренди на земельну ділянку іншій особі, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, застосуванню не підлягають, а договір оренди вважається припиненим. Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно з вимогами цього Закону. Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину. Документом, який підтверджує факт припинення договору оренди земельної ділянки, є додаткова угода про припинення його дії, яка на даний час не підписана між відповідачем та ФОП Сенік В. А.

02.09.2020 до суду від позивача надійшло заперечення на відзив на позовну заяву. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до справи.

Зокрема, у запереченні на відзив на позовну заяву позивач посилається, на те, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, при цьому на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Вказує на те, що після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки.

Ухвалою суду від 08.09.2020 суд залучив до участі у розгляді справи № 923/701/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів та відклав підготовче засідання на 06.10.2020 об 10:00 год.

Ухвалою суду від 06.10.2020 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/701/20 та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.11.2020 о 10:00 год.

03.11.2020 в судовому засідання оголошувалась перерва до 19.11.2020 об 11:30 год.

Ухвалою суду від 19.11.2020 суд відклав розгляд справи по суті на 10.12.2020 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 10.12.2020 суд відклав розгляд справи по суті на 12.01.2021 о 11:00 год.

12.01.2020 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 14.01.2021 призначено судове засідання на 28.01.2020 о 10:30 год.

28.01.2021 в судовому засідання оголошувалась перерва до 16.02.2021 об 11:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено учасників справи орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 21.01.2009 року між Херсонською міською Радою, як Орендодавцем і фізичною особою-підприємцем ФОП Сенік В.А., був кладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0.4220 га, кадастровий номер 6510136900:18:001:0040, яка розташована за адресою: м. Херсон, проспект Адмірала Сенявіна, навпроти будинку № 152.

Право оренди вищевказаної земельної ділянки зареєстроване за ФОП Сеніковим В.А. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та діє до 10.10.2023.

На підставі договору дарування від 19 червня 2012 року, укладеного між Молчановою Л.Ф. та ОСОБА_1 , декларації про готовність об`єкта в експлуатації від 14 жовтня 2013 року № ХС 143132750103 і свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.03.2014 року № 18666163 позивач набула права власності на автосервісне підприємство, яке розташовуване за адресою: м. Херсон, проспект Адмірала Сенявіна, будинок 39а, яке фактично розташоване на земельній ділянці загальною площею 0.4220 га, кадастровий номер 6510136900:18:001:0040.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП Молчанова Л.Ф. звернулася на адресу Херсонської міської Ради з пропозицією щодо укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 21.01.2009 року № 040971300016 від 16 червня 2020 року щодо зміни реквізитів Орендаря за договором. До зазначеного звернення було додано два примірника додаткової угоди до договору оренди землі від 21.01.2009 року № 040971300016 від 16 червня 2020 року.

Листом від 06.07.2020 року Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської Ради вих. № 8-5275-20/15 відмовився від укладання додатково угоди до договору оренди землі від 21.01.2009 року № 040971300016 від 16 червня 2020 року.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

У частині 1 статті 377 цього Кодексу визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частиною 2 статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, при цьому на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, враховуючи викладене, після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки.

В силу положень частини 1 статті 377 ЦК України, частин 1, 2 статті 120 ЗК України особа, яка набула право власності на нерухоме майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника, в силу прямої вказівки закону, і звуження цих прав за відсутності достатніх правових підстав не допускається.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, при цьому на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 липня 2019 року у справі № 911/2244/18, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 27.02.2019 у справі №913/661/17.

Суд критично ставиться до пояснень відповідача з приводу того, що за договором дарування до позивача перейшло право власності на будівельні матеріали враховуючи наступне.

У відповідності з п. 1 ч. 3 ст. 331 ЦК України До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону (п. 2 ч. З ст. 331 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи станом на 2012 рік, у відповідності з п. 2 ч. З ст. 331 ЦК України право власності на об`єкт незавершеного будівництва було зареєстровано спочатку на ПП Сенік В.А., а після укладання договору дарування за позивачем.

З наведеного вище вбачається, що за договором дарування до позивача перейшло не право власності на будівельні матеріали, як це зазначає відповідач, а саме на об`єкт незавершеного будівництва. При цьому, в подальшому зазначений об`єкт був завершений будівництвом і введений в експлуатацію в установленому законом порядку.

За ст. 181 ЦК України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

До об`єктів нерухомого майна ЦК віднесено житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно (статті 331, 376 ЦК України). Згідно із Законом України "Про оренду державного і комунального майна" № 2269-ХІІ нерухоме майно поділяється на будівлі, споруди, приміщення (ст. 4). Відповідно до Закону України від 1 липня 2004 р. № 1952-1V "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-1V) об`єктами нерухомого майна об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, (ст. 5).

У ЦК, крім понять "нерухомість", "нерухоме майно", "об`єкт нерухомого майна" (ч. 1 ст. 181, п. 6 ч. 1 ст. 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: "об`єкт незавершеного будівництва" (ст. 331), "об`єкт будівництва" (статті 875-877, 879-881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та з урахуванням характерних ознак незавершеного будівництва слід визнати, що об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - нерухома річ особливого роду: фізичне її створення розпочато, однак не завершено.

Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

При вирішенні питання про виникнення, зміну та припинення суб`єктивних цивільних прав стосовно об`єкта незавершеного будівництва слід враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

Зазначений висновок підтверджується також положенням ч. 1 ст., 1 Закону № 1952-ІV, відповідно до якого державна реєстрація прав на об`єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень у випадках, установлених законом, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об`єкта.

Згідно з нормами чинного законодавства, зокрема положеннями статей 182, 331, 334 ЦК, основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об`єкта нерухомості (у тому числі й тих об`єктів, правовий статус яких законодавчими актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під`їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього.

Законом № 1952- ІV встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2).

Об`єкти нерухомого майна мають бути капітального типу (ст. 4 Закону № 1952-IV), а не тимчасовими, що є характерним для малих архітектурних форм і тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, визначення яких міститься в ст. 28 Закону від 17 лютого 2011 р. № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності".

Також, відповідно до абз. 7 п. 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703) не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, що розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є можливим без їх знецінення та зміни призначення.

Аналогічне правило містилося в п. 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (затверджено наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 липня 2010 р. № 1692/5) Наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 р. № 1844/5.; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445)/

Таким чином, об`єкти незавершеного будівництва, у тому числі і об`єкт незавершеного будівництва, а саме: недобудоване автосервісне підприємство 1 черги (яке було предметом договору дарування) є об`єктом саме нерухомого майна.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Отже, доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Відповідачем, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростовано, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 21.01.2009 року № 040971300016 від 16 червня 2020 року у такій редакції:

" М. Херсон 16 червня 2020 року

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: Херсонська міська Рада в особі міського Голови Миколаєнко Володимира, що діє на підставі ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , з одного боку,

ОРЕНДАР: фізична особа-підприємець Молчанова Людмила Федорівна, з другої сторони, разом вирішили внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 21.01.2009 року № 040971300016 (далі Основний договір) про таке:

ОСКІЛЬКИ:

- ФОП Сенік В.А., фактично втратив право користування земельною ділянкою загальною площею 0.4220 га, кадастровий номер 6510136900:18:001:0040, яка розташована за адресою: м. Херсон, проспект Адмірала Сенявіна, навпроти будинку № 152, на користь гр-ки ОСОБА_2 на підставі договору про спільну діяльність і свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.03.2014 року № 18666163

- Відповідно до вимог статей 120 Земельного кодексу та статті 377 Цивільного кодексу, а також ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі , до нового власника переходить право користування земельними ділянками, на яких розміщені такі будівлі та споруди, а для попереднього орендаря такий договір припиняється;

Сторони домовилися про таке:

1. Орендарем за Основним договором є Фізична особа-підприємець Молчанова Людмила Федорівна, ІНН НОМЕР_1 , адреса:

АДРЕСА_1 . З моменту набрання чинності цією Угодою Орендар набуває прав та обов`язків орендаря за Основним договором земельної ділянки, загальною площею 0.4220 га, кадастровий номер 6510136900:18:001:0040, яка розташована за адресою: м. Херсон, проспект Адмірала Сенявіна, навпроти будинку № 152

3. Решта умов договору оренди землі від 21.01.2009 року № 040971300016 залишається незмінними і Сторони підтверджують свої обов`язки за ним.

4. Дана Угода укладена у двох оригінальних примірниках, для кожної зі сторін.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР

ХЕРСОНСЬКА МІСЬКА РАДА ФІЗИЧНА ОСОБА- ПІДПРИЄМЕЦЬ

В особі міського голови Молчанова Людмила Федорівна

Володимира Миколаєнко 73000, Херсонська обл., місто Херсон,

що діє на підставі ст. 42 Закону України ВУЛИЦЯ ДРУЖБИ, будинок 6-А, кв. 2

Про місцеве самоврядування в Україні ІНН 1527501244

73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 37

Код ЄДРПОУ 26347681".

3. Стягнути з Херсонської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Молчанової Людмили Федорівни суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підпису повного тексту рішення 01.03.2021 р.

Суддя В.П.Ярошенко