Рішення

від 25.02.2021 по справі 260/4590/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2021 рокум. Ужгород№ 260/4590/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Дору Ю.Ю.

при секретарі судових засідань - Завидняк А.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представник позивача - Близнець Д.В.;

представника відповідача - Данканич А.Е.;

представника третьої особи - Данканич А.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Рекламна компанія "ЄВРОСТАНДАРТ" до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа - Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Рекламна компанія "ЄВРОСТАНДАРТ" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради,третя особа - Департамент міського господарства Ужгородської міської ради згідно якого просило суд: 1. Визнати незаконними дії Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в частині відмови у продовженні строку дії дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами Приватному підприємству Рекламна компанія Євростандарт , що вказані у пункті 1 (один) рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 420 від 02.12.2020 року Про зовнішню рекламу .2. Скасувати пункт 1 та рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 420 від 02.12.2020 року Про зовнішню рекламу .3. Зобов`язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради продовжити дію дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами терміном на 5 (п`ять) років , а саме: Слов`янська набережна (перехрестя з вул. Олександра Радищева)- 1 од.; вул. Возз`єднання 1 од.; вул. Тиводара Легоцького. 66 А - 1 од.; перехрестя вул. Тиводара Легоцького - Марії Заньковецької - 1 од.; перехрестя вул. 8-го Березня - Тиводара Легоцького - 1 од,.4. Стягнути з відповідача понесені судові витрати які складаються з судового збору на забезпечення позову у сумі 630.61 гривні, судового збору за подання позовної заяви у сумі 4204 гривні та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8600 грн.

Ухвалою суду від 29.12.2020 року судом відкрито загальне позовне провадження у справі.

Відповідно до ухвали суду від 21.01.2021 року судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті позовних вимог.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 січня 2013 року між департаментом міського господарства та ПП РК Євростандарт укладено договір тимчасового користування місцями для розміщення засобів зовнішньої реклами.

Як вказав позивач, 27 грудня 2016 року Рішенням виконкому Ужгородської міської ради № 441 Приватному підприємству Рекламна компанія Євростандарт продовжено термін дії дозволів на розміщення рекламних конструкції строком на 5 (п`ять) років з кінцевим терміном 27 грудня 2021 року.

Тобто даним Рішенням Виконкому Ужгородської міської ради 27 грудня 2016 року терміни дії дозволів на розміщення рекламних щитів (білборд), розміром 3 х 6 м за адресами: вул. Возз`єднання - 1 од.; вул. Легоцького - Заньковецької - 1 од.; Слов`янська набережна - 1 од.; вул. 8 Березня (поворот на вул. Легоцького) - 1 од.; вул. Легоцького, 66а - 1 од.; - дійсні до 27 грудня 2021 року. На виконання пункту 3.4. Порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Ужгороді затвердженого Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 30.05.2012 року № 164 12 жовтня 2020 року Приватним підприємством Рекламна компанія Євростандарт подано заяву до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про намір пролонгувати дозволи на розміщення рекламних конструкції на наступні 5 років.

Відповіддю Департаменту міського господарства від 11.11.2020 року повідомлено, що після прийняття Виконкомом Рішення заявника буде повідомлено.

Згодом, 14 грудня 2020 року на сайті Ужгородської міської ради появилося Рішення Виконавчого комітету від 02 грудня 2020 року № 420 згідно з яким відповідно до статті 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , статті 16 Закону України Про рекламу , постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067 Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами , рішення виконкому від 30.05.2012 року № 164 Про порядок розміщення зовнішньої реклами у м. Ужгороді , розглянувши заяву суб`єкта підприємницької діяльності, виконком міської ради вирішив відмовити приватному підприємству Рекламна компанія Євростандарт у продовженні строку дії дозволів па розміщення рекламних конструкцій білборд розміром 6 м х 3 м за відповідними адресами у зв`язку з протермінуванням подачі заяви та поданням неповного пакета документів, необхідних для продовження терміну дії документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком. Крім цього даним Рішенням зобов`язано Департамент міського господарства повідомити ПП Рекламна компанія Євростандарт про необхідність проведення демонтажу рекламних конструкцій, зазначених в п. 1 цього рішення, власними силами протягом 15 днів з дати прийняття рішення. Пунктом 3 даного Рішення передбачено, що у разі невиконання IIIІ Рекламна компанія Євростандарт п. 2 цього рішення, демонтаж рекламних конструкцій, з значених в п. 1 цього рішення через 15 днів з дня винесення даного Рішення виконати силами комунальних служб міста за рахунок власника об`єкта зовнішньої реклами, відповідно до чинного законодавства.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права, оскільки оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому додатково пояснивши, що Рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 28.10.2009 року № 316 надано дозвіл ПП "РК "Євростандарт"на розміщення спірних об`єктів зовнішньої реклами строком на один рік. В подальшому, 09.09.2010 року рішенням виконкому № 274 продовжено термін дії вказаних дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами строком на 5 років.

Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, первісно позивачем отримано дозвіл на розміщення вказаних об`єктів 28.10.2009 року на 1 рік і в подальшому продовжено строком на 5 років, то кінцевою датою закінчення дії дозволу на розміщення засобів зовнішньої реклами слід вважати 28.10.2015 року. Тому, маючи на меті продовжити дію вказаних дозволів ПП "РК "Євростандарт" звернувся до департаменту міського господарства Ужгородської міської ради із заявою про продовження терміну дії зазначених дозволів строком ще на 5 років. Розглянувши вказану заяву підприємства, виконавчий комітет рішенням від 27.12.2016 року № 441 продовжив термін дії вказаних дозволів ще на 5 років.

При цьому, відповідач зазначив, що позивач не вірно підходить до обчислення строку закінчення спірних дозволів вказуючи кінцевий термін дії дозволу - 27 грудня 2021 року, оскільки первісно ПП "РК "Євростандарт" отримав дозвіл на розміщення засобів зовнішньої реклами 28.10.2009 року строком на 1 рік і з того часу дозволи, на розміщення спірних об`єктів було продовжено на 10 років. Разом з цим, слід врахувати, що спірні об`єкти зовнішньої реклами весь період починаючи з 28.10.2009 року перебували у користуванні ПП "РК "Євростандарт", а дію вказаних дозволів не було перервано чи зупинено. Враховуючи наведене вище, виконавчий комітет Ужгородської міської ради та Департамент міського господарства Ужгородської міської ради вважає, що кінцевий термін дії спірних дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами припадає на 28.10.2020 року. Окрім простроченого строку на подання заяви про продовження терміну дії дозволу, така заява підприємства не підлягала до задоволення, оскільки ним не подано ані витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ані примірники дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами так як це передбачено пунктом 3.4.1. Порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Ужгороді, що затверджений рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 30.05.2012 р. № 164 "Про Порядок розміщення зовнішньої реклами у м. Ужгороді". Таким чином, представник відповідача та третьої особи зазначив, що виконавчим комітетом правомірно та цілком обґрунтовано відмовлено в задоволенні заяви про продовжений строку дії дозволів на новий, 5-ти річний термін, а тому правових підстав для задоволення даного адміністративного позову немає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної справи, Рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 28.10.2009 року № 316 надано дозвіл ПП "РК "Євростандарт" на розміщення спірних об`єктів зовнішньої реклами строком на один рік(а.с.38-47). В подальшому, 09.09.2010 року рішенням виконкому № 274 продовжено термін дії вказаних дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами строком на 5 років.

27 грудня 2016 року Рішенням виконкому Ужгородської міської ради № 441 Приватному підприємству Рекламна компанія Євростандарт продовжено термін дії дозволів на розміщення рекламних конструкції строком на 5 (п`ять) років з кінцевим терміном 27 грудня 2021 року(а.с.13-16).

На виконання пункту 3.4. Порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Ужгороді затвердженого Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 30.05.2012 року № 164 12 жовтня 2020 року Приватним підприємством Рекламна компанія Євростандарт подано заяву до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про намір пролонгувати дозволи на розміщення рекламних конструкції на наступні 5 років.

Відповіддю Департаменту міського господарства від 11.11.2020 року повідомлено, що після прийняття Виконкомом Рішення заявника буде повідомлено.

Згодом, 14 грудня 2020 року на сайті Ужгородської міської ради появилося Рішення Виконавчого комітету від 02 грудня 2020 року № 420 згідно з яким відповідно до статті 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , статті 16 Закону України Про рекламу , постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067 Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами , рішення виконкому від 30.05.2012 року № 164 Про порядок розміщення зовнішньої реклами у м. Ужгороді , розглянувши заяву суб`єкта підприємницької діяльності, виконком міської ради вирішив відмовити приватному підприємству Рекламна компанія Євростандарт у продовженні строку дії дозволів па розміщення рекламних конструкцій білборд розміром 6 м х 3 м за відповідними адресами у зв`язку з протермінуванням подачі заяви та поданням неповного пакета документів, необхідних для продовження терміну дії документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з підпунктом 13 пункту а частини першої статті 30 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України Про рекламу від 03 липня 1996 року №270/96-ВР (далі Закон № 270/96-ВР, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №270/96-ВР зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Як визначено частиною першою статті 16 Закону № 270/96-ВР, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) частина третя статті 16 Закону № 270/96-ВР.

Як встановлено статтею 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Типових правил затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29 грудня 2003 року дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган) - пункт 5 Типових правил.

Згідно з пунктом 6 Типових правил видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради відноситься до повноважень робочого органу.

Відповідно до п. 2 Типових правил дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Згідно абз. 2 п. 3 Типових правил видача (відмова у видачі, переоформленні, видачі дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами га суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру.

Таким чином, з огляду на зазначене, отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою, а тому, на видачу вказаних дозволів поширюються норми Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності строк видачі документів дозвільного характеру становить 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 30.05.2012 р. №164 затверджено Порядок розміщення зовнішньої реклами у м. Ужгороді (далі - Порядок №164).

Пункт 3 Порядку №164 визначає порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а пп. 3.4 п. 3 вказаною Порядку №164 визначено порядок продовження дії дозволів

Згідно пп. 3.4.1 п. 3.4 Порядку №164 термін дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі з примірником дозволу не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії дозволу при відсутності письмових заперечень з боку власника місця розташування спеціальної конструкції та інших органів, що здійснювали погодження цього дозволу або органу, у погодженні якого виникла необхідність.

До заяви додається витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців.

Робочий орган протягом семи днів з дати одержання заяви розповсюджувача перевіряє рекламний засіб на предмет його відповідності дозвільно-проектній документації, про що складає акт обстеження заявленого місця з залученням розповсюджувача (за його згодою).

Відповідно до пп. 3.4.2 п. 3.4 Порядку №164 у разі, якщо дозвіл, термін дії якого закінчується, потребує приведення його у відповідність до вимог підпунктів 3.2.1, 3.2.2 та/або вимог розділу 5 цього Порядку, робочий орган за гри місяці до закінчення терміну дії цього дозволу скеровує рекламорозповсюджувачу рекомендованим листом перелік вимог, у відповідність до яких необхідно привести дозвіл і проектнотехнічну документацію.

Відповідно до пп. 3.4.4 п. 3.4 Порядку №164 робочий орган протягом десяти робочих днів здати одержання заяви розповсюджувача розглядає заяву (за наявності акта обстеження місця) та готує проект рішення виконавчого комітету про продовження терміну дії дозволу або, за наявності підстав, викладених у цьому Порядку, про відмову у його продовженні.

Після прийняття відповідного рішення виконавчим комітетом, робочий орган протягом одного робочого дня з дати підписання та реєстрації цього рішення повідомляє заявника про продовження терміну дії дозволу та направляє примірник дозволу або повідомляє про відмову у його продовженні з зазначенням дати та номера відповідного рішення виконавчого комітету.

Відповідно до ч. 5 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей;

негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Згідно пп. 3.4.3 п. 3.3 Порядку №164 у продовженні дії дозволу може бути відмовлено, якщо у заявника:

існує заборгованість з оплати за тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності, для розміщення рекламних засобів за існуючим договором понад два місяці, за умови, якщо заборгованість не оскаржується розповсюджувачем зовнішньої реклами у судовому порядку;

існує заборгованість зі сплати штрафів за самовільне встановлення рекламних засобів;

зафіксована та не ліквідована до закінчення дозволу невідповідність рекламного засобу дозвільно-проектній документації та Правилам благоустрою м. Ужгорода;

зафіксовані самовільно встановлені рекламні засоби.

Як вбачається з аналізу вище наведених правових норм, перелік підстав для відмови у продовженні дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, визначений Порядком №164 та ч. 5 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , є вичерпний та не підлягає розширеному тлумаченню. При цьому, відмова у продовженні дії дозволів з підстав, не визначених у законі, не допускається.

Як встановлено судом в ході розгляду справи по суті та підтверджується наявними матеріалами справи, рішення від 02.12.2020 року №420 «Про зовнішню рекламу» відповідач не посилається на жодну із вище наведених підстав щодо відмови позивачу у продовженні строку дії дозволів.

Суд констатує, що відмовляючи Приватному підприємству "Рекламна компанія "ЄВРОСТАНДАРТ" у продовженні дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідач у рішенні від 02.12.2020 року №420 - не наводить жодного зауваження щодо поданих позивачами документів, щодо невідповідності рекламних засобів дозвільно-проектній документації, а також щодо вчинення позивачами порушень під час дії дозволів.

Перевіряючи рішення відповідача від 02.12.20 №420 Про зовнішню рекламу на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що воно прийняте: без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів, що приймаючи оспорюване рішення діяв правомірно, а відтак воно є протиправним та його слід скасувати.

Як встановлено частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Звертаючись за захистом своїх прав до суду позивач просив, зокрема, зобов`язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради продовжити дію дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами терміном на 5 (п`ять) років , а саме: Слов`янська набережна (перехрестя з вул. Олександра Радищева)- 1 од.; вул. Возз`єднання 1 од.; вул. Тиводара Легоцького. 66 А - 1 од.; перехрестя вул. Тиводара Легоцького - Марії Заньковецької - 1 од.; перехрестя вул. 8-го Березня - Тиводара Легоцького - 1 од,.

Однак, суд вважає за необхідне в даному випадку з метою належного захисту прав позивача та враховуючи процедуру надання та продовження дозволів на розміщення реклами передбачених Порядком розміщення зовнішньої реклами у м. Ужгороді від 30.05.2012 р. №164, враховуючи дискреційні повноваження відповідача в даних правовідносинах, суд звертає увагу на таке.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі "Волохи проти України" (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання".

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією . В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Таким чином з метою захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради повторно розглянути питання щодо продовження дії дозволів Приватного підприємства "Рекламна компанія "ЄВРОСТАНДАРТ" на розміщення об`єктів зовнішньої реклами терміном на 5 (п`ять) років , а саме: Слов`янська набережна (перехрестя з вул. Олександра Радищева)- 1 од.; вул. Возз`єднання 1 од.; вул. Тиводара Легоцького. 66 А - 1 од.; перехрестя вул. Тиводара Легоцького - Марії Заньковецької - 1 од.; перехрестя вул. 8-го Березня - Тиводара Легоцького - 1 од., з врахуванням висновків суду викладених в даному рішенні суду.

Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази у сукупності, суд, з врахуванням приписів статті 245 КАС України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7).

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до платіжного доручення № 146 сума сплати судового збору за забезпечення позову складає 630,61 гривні

Відповідно до платіжного доручення № 147 сума сплати судового збору за подання позовної заяви складає 2102 гривні

Відповідно до другого платіжного доручення сума сплати судового збору за подання позовної заяви складає 2102 гривні

Відповідно до платіжного доручення № 148 позивачем оплачено послуги на професійну правничу допомогу у сумі - 8600 грн. Згідно виписки з банківського рахунку від 16.12.2020 року дані кошти були зараховані на рахунок адвоката.

Згідно з Актом виконаних робіт від 24.12.2020 року вартість послуг на професійну правничу допомогу складає 8600 грн. Дана сума обґрунтовується складністю справи, витраченим часом на підготовку заяви про забезпечення позову, позовною заявою та виготовленням двох адвокатських запитів до департаменту міського господарства та Ужгородському міському голові.

Так з розрахунку вартості 600 гривень година роботи адвоката розмір витрат складається:Аналіз судової практики в даній категорії справи - затрачено 2 години; підготовка позовної заяви - затрачено 5 годин;аналіз судової практики щодо забезпечення позову - затрачено 2 години; підготовка заяви про забезпечення позову затрачено 3 години; підготовка адвокатського запиту до департаменту міського господарства - затрачено 1 година 20 хв;підготовка адвокатського запиту до Ужгородського міського голови - затрачено 1 година 20 хв.

У Постанові КАС ВС від 11.06.2020 по справі №821/227/17. а також у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18- ц. Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи га фінансового стану обох сторін).

Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (§80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (§95).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19.

Оскільки дана справа незначної складності, враховуючи обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі,а також враховуючи задоволення даного адміністративного позову частково, суд приходить до висновку про обґрунтованість та співмірність понесених позивачем витрати, яка підтверджується належними доказами а тому, такі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, які складаються з судового збору на забезпечення позову у сумі 315,30 грн., судового збору за подання позовної заяви у сумі 2102,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4300,00 грн. відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 3, 5-10,72-77, 90,132,134,139,241-246,263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Рекламна компанія "ЄВРОСТАНДАРТ" (вул. Затишна, буд. 36/3,смт. Великий Березний,Великоберезнянський район, Закарпатська область,89000, код ЄДРПОУ - 31907169) до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (пл. Поштова, буд. 3,м. Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ - 04053699), третя особа - Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (пл. Поштова, буд. 3,м. Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ - 36541721) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, скасування рішення - задовольнити частково .

Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (пл. Поштова, буд. 3,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ - 04053699) в частині відмови у продовженні строку дії дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами Приватному підприємству ««Рекламна компанія «Євростандарт»» (вул. Затишна, буд. 36/3,смт. Великий Березний,Великоберезнянський район, Закарпатська область,89000, код ЄДРПОУ - 31907169), що вказані у пункті 1 (один) рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 420 від 02.12.2020 року «Про зовнішню рекламу» .

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (пл. Поштова, буд. 3,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ - 04053699) № 420 від 02.12.2020 року «Про зовнішню рекламу» .

Зобов`язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради (пл. Поштова, буд. 3,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ - 04053699) повторно розглянути питання щодо продовження дії дозволів Приватного підприємства "Рекламна компанія "ЄВРОСТАНДАРТ" (вул. Затишна, буд. 36/3,смт. Великий Березний,Великоберезнянський район, Закарпатська область,89000, код ЄДРПОУ - 31907169) на розміщення об`єктів зовнішньої реклами терміном на 5 (п`ять) років , а саме: Слов`янська набережна (перехрестя з вул. Олександра Радищева)- 1 од.; вул. Возз`єднання 1 од.; вул. Тиводара Легоцького. 66 А - 1 од.; перехрестя вул. Тиводара Легоцького - Марії Заньковецької - 1 од.; перехрестя вул. 8-го Березня - Тиводара Легоцького - 1 од., з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду.

Стягнути з Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (пл. Поштова, буд. 3,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ - 04053699) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Рекламна компанія "ЄВРОСТАНДАРТ" (вул. Затишна, буд. 36/3,смт. Великий Березний,Великоберезнянський район, Закарпатська область,89000, код ЄДРПОУ - 31907169) понесені судові витрати, які складаються з судового збору на забезпечення позову у сумі 315,30 грн., судового збору за подання позовної заяви у сумі 2102,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4300,00 грн. відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 01.03.2021 року.

СуддяЮ.Ю.Дору