Рішення

від 01.03.2021 по справі 280/9400/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 березня 2021 року Справа № 280/9400/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач), підписаний представником адвокатом Шокарєвою Альоною Вікторівною (далі - представник), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому представник позивача просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмову у зарахуванні стажу роботи позивачу періоду 01.01.2005 по 31.05.2012 на Повне Товариство Фірма ВІГОР (ЄДРПОУ 19268165) при призначенні та перерахунку пенсії за віком та зобов`язати розглянути повторно заяву про перерахунок пенсії за віком з урахуванням трудового стажу та висновків суду, про призначення позивачу пенсії за віком з моменту звернення з заявою, а саме з 04.06.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком, яка призначена йому 14.10.2017 відповідно до положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , в якій просив також врахувати період його праці з 01.01.2005 по 31.05.2012 у Повному товаристві Фірма Вігор . Зазначено, що спірний період не відображено в його трудовій книжці, проте він підтверджується довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії, яка надавалась відповідача разом із заявою. Проте, відповідачем відмовлено у задоволенні заяви, оскільки за за період з 01.01.2005 по 31.05.2012 відсутня сплата страхових внесків, а тому відсутні правові підстави для зарахування спірного періоду до трудового стажу позивача. Позивач, вважаючи неправомірними такі дії та з вимогою зобов`язати відповідача вчинити певні дії, звернувся до суду з даним позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/9400/20.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 19.01.2021 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№3321), в якому зазначає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2014), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом (по 31.12.2003). Вказує, що за період з 01.01.2005 по 31.05.2012 відсутня сплата страхових внесків, а тому відсутні правові підстави для зарахування спірного періоду до трудового стажу ОСОБА_1 . За таких обставин, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , 04.06.2020 звернувся з заявою про перерахунок пенсії за віком до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та просив врахувати період роботи з 01.01.2005 по 31.05.2012 до трудового стажу, про що надав довідку з місця роботи про заробітну плату № 07 від 14.05.2012.

Позивачем було отримано відповідь від 16.06.2020 за вих. № 5227-5419/К-02/8- 0800/20 від Вознесенівського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій посилаючись на відсутність сплати страхових внесків за цей період було відмовлено у включенні періоду з 01.01.2015 по 31.05.2012 до трудового стажу та у перерахунку пенсії. Також запропоновано у разі не згоди оскаржити відповідь до органів вищого рівня або у судовому порядку.

04.09.2020 користуючись своїм правом на оскарження відповіді позивач надіслав Скаргу на неправомірні дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Пенсійного фонду України, як органу вищого рівня.

22.09.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за дорученням Пенсійного фонду України надало відповідь на скаргу, в якій повторно відмовлено у включенні період з 01.01.2005 по 31.05.2012 до трудового стажу позивача із посиланням на відсутність сплати страхових внесків за цей період.

Позивач, вважаючи неправомірними такі дії та з вимогою зобов`язати відповідача вчинити певні дії, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 8 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з вимогами статті 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII Про пенсійне забезпечення (надалі - Закон № 1788), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону № 1788, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 затверджено Порядок № 637.

Відповідно до пунктів 2-3 Порядку № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як вбачаться з трудової книжки, в ній відсутні записи про призначення / звільнення з посади ОСОБА_1 за спірний період роботи на Повному товаристві Фірмі Вігор з 01.01.2015 по 31.05.2012.

Вказане не заперечується представником позивача у позовній заяві.

Суд зазначає, що факт прийняття на роботу та звільнення з неї мають бути підтверджені додатковими документами (пункти 2-3 Порядку № 637).

Крім того, згідно з абзацом 3 підпункту 1 пункту 31 Прикінцевих положень Закону № 1058, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 5 частини першої статті 40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Судом досліджено довідку від 14.05.2012 №07 про заробітну плату для обчислення пенсії, видану на ім`я ОСОБА_1 . Повним товариством Фірма Вігор , відповідно до якої заробітна плата, яка враховується при обчисленні пенсії, склала 93134,02 грн., а саме: за січень 2005 року - 737,86 грн., за лютий 2005 року - 746,00 грн., за березень 2005 року - 746,00 грн., за квітень 2005 року - 746,00 грн., за травень 2005 року - 746,00 грн., за червень 2005 року - 780,00 грн., за липень 2005 року - 746,00 грн., за серпень 2005 року - 746,00 грн., за вересень 2005 року - 800,00 грн., за жовтень 2005 року - 800,00 грн., за листопад 2005 року - 840,00 грн., за грудень 2005 року - 1128,00 грн., за січень 2006 року - 820,00 грн., за лютий 2006 року - 820,00 грн., за березень 2006 року - 820,00 грн., за квітень 2006 року - 820,00 грн., за травень 2006 року - 820,00 грн., за червень 2006 року - 820,00 грн., за липень 2006 року - 820,00 грн., за серпень 2006 року - 998,70 грн., за вересень 2006 року - 998,70 грн., за жовтень 2006 року - 998,70 грн., за листопад 2006 року - 998,70 грн., за грудень 2006 року - 1200,00 грн., за січень 2007 року - 1270,00 грн., за лютий 2007 року - 1270,00 грн., за березень 2007 року - 1270,00 грн., за квітень 2007 року - 1270,00 грн., за травень 2007 року - 1270,00 грн., за червень 2007 року - 1270,00 грн., за липень 2007 року - 1270,00 грн., за серпень 2007 року - 1270,00 грн., за вересень 2007 року - 1270,00 грн., за жовтень 2007 року - 1300,00 грн., за листопад 2007 року - 1300,00 грн., за грудень 2007 року - 1450,00 грн., за січень 2008 року - 1450,00 грн., за лютий 2008 року - 1450,00 грн., за березень 2008 року - 1450,00 грн., за квітень 2008 року - 1450,00 грн., за травень 2008 року - 1563,36 грн., за червень 2008 року - 1570,00 грн., за липень 2008 року - 1570,00 грн., за серпень 2008 року - 1570,00 грн., за вересень 2008 року - 1570,00 грн., за жовтень 2008 року - 1570,00 грн., за листопад 2008 року - 1570,00 грн., за грудень 2008 року - 1570,00 грн., за січень 2010 року - 1450,00 грн., за лютий 2010 року - 1550,00 грн., за березень 2010 року - 1650,00 грн., за квітень 2010 року - 1650,00 грн., за травень 2010 року - 1650,00 грн., за червень 2010 року - 1650,00 грн., за липень 2010 року - 1650,00 грн., за серпень 2010 року - 1650,00 грн., за вересень 2010 року - 1680,00 грн., за жовтень 2010 року - 1690,00 грн., за листопад 2010 року - 1720,00 грн., за грудень 2010 року - 1890,00 грн., за січень 2011 року - 1137,00 грн., за лютий 2011 року - 1137,00 грн., за березень 2011 року - 1200,00 грн., за квітень 2011 року - 1200,00 грн., за травень 2011 року - 1320,00 грн., за червень 2011 року - 1320,00 грн., за липень 2011 року - 1200,00 грн., за серпень 2011 року - 1200,00 грн., за вересень 2011 року - 1200,00 грн., за жовтень 2011 року - 1200,00 грн., за листопад 2011 року - 1200,00 грн., за грудень 2011 року - 1400,00 грн., за січень 2012 року - 1102,00 грн., за лютий 2012 року - 1102,00 грн., за березень 2012 року - 1102,00 грн., за квітень 2012 року - 1102,00 грн., за травень 2012 року - 1102,00 грн.

Також, у довідці зазначено, що на всі нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України (страхові внески). Довідка видана на підставі особових рахунків за 2005-2012 роки. Підписана керівником та головних бухгалтером в особі Князєва І.Г.

Як вбачається з відповідей територіального управління Пенсійного фонду України на звернення та скаргу позивача, а також зміну відзиву на позовну заяву, за спірний період з 01.01.2015 по 31.05.2012 страхові внески до Пенсійного фонду України сплачені не були.

Позивач у позовній заяві зазначає, що Повне товариство Фірма Вігор , яка була платником єдиного внеску, зобов`язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок у відповідності до вимог частини другої статті 6 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , але цього не робило, а тому у ОСОБА_1 відсутні дані про сплату єдиного внеску у персоніфікованих даних.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 106 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Проте, як встановлено судом ОСОБА_1 , згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, був керівником юридичної особи - Повного товариства Фірма Вігор , а отже мав обов`язок сплачувати страхові внески.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як суб`єкт владних повноважень, діяло в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Питання розподілу судових витрат не вирішується, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 132, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 01.03.2021.

Суддя М.С. Лазаренко