ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2021 року справа №200/7484/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М.,
секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л.,
за участю представника відповідача 2 - Сенникова А.А., діючого згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 200/7484/20-а (головуючий І інстанції Аляб`єв І.Г., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Волновасько-Мангушського управління Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління ДПС у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача: Нікольська селищна рада, Управління державної Казначейської служби України у Нікольському районі Донецької області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Волновасько-Мангушського управління Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач 2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача: Нікольська селищна рада, Управління державної Казначейської служби України у Нікольському районі Донецької області про:
- визнання протиправними дій відповідачів про відмову у вчиненні дій щодо повернення надмірно сплачених коштів плати за землю; зобов`язання податковий орган подати до виконавчого органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновок про повернення надмірно сплаченої плати за землю за період з 14.04.2014 року по 8 червня 2016 року, шляхом перерахування грошових коштів у сумі 28640 грн ОСОБА_2 на поточний рахунок НОМЕР_1 у Донецькому РУ АТ КБ ПРИВАТБАНК .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 203-205).
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального права та процесуального права. Суд дійшов хибного висновку про застосування до спірних відносин пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, оскільки у спірний період відсутня така редакція. Крім того зазначена норма регулює відносини платників податків, які станом на 14.04.2014 року мали місцезнаходження на тимчасово окупованій території. Статтею 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (редакція до 08.06.2016 року) було передбачено під час проведення антитерористичної операції звільнити суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Відсутність обов`язку сплати зобов`язань за відповідний період утворило надмірно сплачені суми орендної плати за землю, які підлягають поверненню. Позивач просив розглянути справу у його відсутність (а.с. 213-222).
Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечував про доводів апеляційної скарги.
Інші учасники судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача 2, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебуває на обліку в Нікольській ДПІ Волновасько-Мангушського управління ГУ ДПС у Донецькій області, як основний платник.
05.05.2008 року між Володарською селищною радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі (а.с. 10-12).
ОСОБА_1 до податкового органу були надані декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.02.2014 №1400001130; від 16.02.2015 №9016512487 та від 19.02.2016 №9020275618.
За період з 14.04.2014 року по 08.06.2016 року позивачем сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою у загальному розмірі 28640 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 13-39).
17.07.2017 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Донецькій області з заявою про повернення надмірно сплачених коштів з орендної плати за землю.
Листом ГУ ДФС у Донецькій області від 26.10.2017 року № 27792/10/05-99-48-12 повідомлено ОСОБА_1 про відмову у поверненні надмірно сплачених коштів з орендної плати за землю у зв`язку з тим, що відповідно до статей 286, 288 Податкового кодексу України позивачем самостійно надано податкові декларації за 2014-2016 роки та сплачено по них орендну плату у повному обсязі. Підстави для повернення надмірно сплачених коштів з орендної плати за землю відсутні, оскільки відсутня переплата (а.с. 40-41).
06.03.2020 року позивач звернувся до Мангушської ОДПІ з вимогою про повернення надмірно сплачених коштів з орендної плати за землю (а.с. 6-7).
Листом ГУ ДПС у Донецькій області від 09.04.2020 року № 30912/10/05-99-56-34 позивачу відмовлено у задоволені заяви про повернення надмірно сплачених коштів з орендної плати за землю, оскільки позивачем самостійно визначено суму відповідних зобов`язань та зазначено, що кошти не підлягають поверненню за правилами п.38.7 Прикінцевих та перехідних положень ПК України (а.с. 8-9).
Згідно абзаців двадцять шостого, двадцять сьомого підпункту 5 пункту 135 розділу I Закону України від 21.12.2016 року № 1797 Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , який набрав чинності з 1 січня 2017 року (крім його окремих положень), підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 38, підпункт 38.7 Прикінцевих та перехідних положень якого було викладено в такій редакції: Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію. Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями та підлягають поверненню.
За змістом пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (в редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 року) не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
Положення першого речення абзацу третього підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р(I)/2019 від 05.06.2019 Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов`язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 цього Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов`язань платників податків, які припиняють свою діяльність.
З викладеного суд приходить до висновку, що попри відсутність законодавчої заборони повернення надміру сплачених зобов`язань з плати за землю на території проведення АТО (після визнання відповідної заборони неконституційною), Податковий кодекс після внесення змін Законом № 1989 не містить положення про те, що відповідні суми плати за землю є надміру сплаченими податковими зобов`язаннями.
За таких обставин, для правильного вирішення цієї справи визначальним є встановлення правового статусу зобов`язань, про повернення яких йдеться.
Згідно пп. 14.1.115. Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Отже, визначальною ознакою для віднесення зобов`язань до надмірно сплачених є їх невідповідність нарахованим сумам.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, кошти, про повернення яких йдеться, є самостійно задекларованими та сплаченими позивачем податковими зобов`язаннями.
Позивачем не надано доказів вжиття ним заходів з коригування своєї податкової звітності шляхом зменшення зобов`язань на спірну суму.
Зі твердженням відповідача позивач уточнень до податкової звітності не подавав.
За таких обставин, відсутні підстави вважати відповідні кошти надмірно сплаченими грошовими зобов`язаннями. Також, відсутні підстави вважати їх помилково сплаченими.
Згідно пп. 14.1.182. ПК України помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань.
Позивач станом на момент сплати спірних зобов`язань був платником плати за землю.
Звільнення від сплати цього податку на території проведення антитерористичної операції не позбавляє позивача відповідного статусу платника податку.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов є передчасним, оскільки відповідні кошти не набули статусу надмірно сплачених, тому що позивач не здійснив коригування своєї податкової звітності.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 200/7484/20-а за позовом ОСОБА_1 до Волновасько-Мангушського управління Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління ДПС у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача: Нікольська селищна рада, Управління державної Казначейської служби України у Нікольському районі Донецької області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 1 березня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Е.Г. Казначеєв
Г.М. Міронова
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2021 |
Оприлюднено | 02.03.2021 |
Номер документу | 95207605 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні