Постанова

від 17.02.2021 по справі 520/13712/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 р.Справа № 520/13712/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., м. Харків, повний текст складено 24.07.20 року по справі № 520/13712/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.10.2019 року № 0000040515 та № 0000050515, які прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 р адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.10.2019 року № 0000050515. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.10.2019 року № 0000040515 на суму 482920 (чотириста вісімдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять) грн. 45 коп., з яких: 438429 (чотириста тридцять вісім тисяч чотириста двадцять дев`ять) грн. 36 коп. - основний платіж, 44491 (сорок чотири тисячі чотириста дев`яносто одна) грн. 09 коп. - штрафні (фінансові) санкції. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс" судові витрати в розмірі 9655 грн. 13 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

ГУ ДПС області, не погодившись з рішенням суду , подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи . Вважає , що встановлені перевіркою порушення позивачем вимог податкового кодексу документально є доведеними , позивачем не надано жодних правових обгрунтувань щодо встановлених порушень, тому оскаржувані податкові повідомленнч-рішення прийняті правомірно. Вказує , що суд вирішив скасувати частину встановлених порушень, не наводячи при цьому достатнього обгрунтування прийнятого рішення . Просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ Вагат-Транс відмовити в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс" подало відзив на апеляційну скаргу , вважає , що оскаржуване рішення винесено із дотриманням норм матеріального і процесуального права, на підставі обставин, що мають значення для справи, із відповідністю висновків суду встановленим обставинам справи, а тому рішення є законним і обґрунтованим, що апеляційна скарга ґрунтується на припущеннях останнього, на висновках, що не підтверджені достатніми, допустимими і належними доказами у справі, а тому є безпідставною. Просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС у Харківській області відповідно до наказів ГУ ДФС у Харківській області від 05.09.2017 № 4586, від 20.08.2019 № 5852 (з урахуванням наказу ГУ ДПС у Харківській області від 03.09.2019 № 82, від 04.09.2019 № 116) проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Вагат-Транс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.06.2017.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС в Харківській області складено акт №89/20-40-05-15-07/37298527 від 24.09.2019 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Вагат-Транс» код ЄДРПОУ 37298527. Висновками акту документальної планової виїзної перевірки №89/20-40-05-15-07/37298527 від 24.09.2019 року встановлено наступні порушення:

- пп.14.1.138 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, пп.138.3.3 п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 434 368,00 грн., у тому числі за 2015 рік на суму 260 465,00 грн., ІІ кв.2016 року на суму 59 876,00 грн., ІІІ квартал 2016 року на суму 608 грн., за IV кв.2016 року на суму 638 грн., за І квартал 2017 року на суму 81 434 грн., за ІІ квартал 2017 на суму 36 524 грн. та завищення податку за І кв.2016 року на загальну суму 5 177,00 грн.;

- п.44.1 ст.44 п.п.198.1, 198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 472 123,00 грн., у тому числі за березень 2015 року на суму 60 526 грн., за квітень 2015 року на суму 133 236 грн., за травень 2015 року на суму 37 771 грн., за листопад 2015 року на суму 52 195 грн., за травень 2016 року на суму 48 733 грн., за червень 2016 року на суму 10 687 грн., за лютий 2017 року на суму 46 525 грн., за березень 2017 року на суму 47 100 грн., за травень 2017 року на суму 35 350 грн.;

- ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» в частині порушення законодавчо встановлених строків для розрахунків за надані нерезиденту - Компанії «Міраміс Транспортейшн ЛТД» послуг з ремонту вантажних вагонів з граничним строком надходження валютної виручки: 29.05.15 - фактичний строк погашення 12.06.2015 (кількість днів прострочки 14), 29.10.15 - фактичний строк погашення 30.11.15 (кількість днів прострочки 32), та 08.03.16 - фактичний строк погашення 02.03.16 (кількість днів прострочки 23);

- п.49.18 ст.49 ПК України в частині ненадання декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами до податкових органів у законодавчо встановлені терміни, за ІІ квартал 2015 року, IV квартал 2015 року та І квартал 2016 року.

На підставі висновків акту документальної планової виїзної перевірки відповідачем винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

1) податкове повідомлення - рішення № 0000040515 від 16.10.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 484 315,00 грн., з яких 439 545,00 грн. - за основним платежем та 44 770,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

2) податкове повідомлення - рішення № 0000050515 від від 16.10.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додатну вартість 161 218,75 грн., з яких: 128 975,00 грн. - за основним платежем та 32 243,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки контролюючого органу про порушення підприємством податкового законодавства ґрунтуються на доводах про нереальність господарських операцій з контрагентами-постачальниками позивача, а саме: ТОВ «Мергус» (сума операцій 279 150,00 грн., у т. ч. ПДВ - 46 525,00 грн. за лютий 2017 року); ПП «Інвестдорсервіс» (сума операцій 122 640,00 грн., у т. ч. ПДВ - 20 440,00 грн. за травень 2017 року); ТОВ «Резерв-Трейд» (сума операцій 89 460,00 грн., у т. ч. ПДВ - 14 910,00 грн. за травень 2017 року); ТОВ «Буд Строй ЛТД» (сума операцій 356 520,00 грн., у т. ч. ПДВ - 59 420,00 грн. за квітень 2016 року); ТОВ «УкрТехБізнес» (сума операцій 1 639 668,00 грн., у т. ч. ПДВ - 273 278,00 грн. за лютий-квітень 2015 року); ТОВ «Баслер» (сума операцій 282 600,00 грн., у т. ч. ПДВ - 47 100,00 грн. за березень 2017 року); ТОВ «Дарлан Плюс» (сума операцій 62 700,00 грн., у т. ч. ПДВ - 10 450,00 грн. за березень 2015 року).

Частково задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що податковим органом не підтверджено висновки акту перевірки підприємства про безтоварність/ нереальність господарських операцій, при цьому погодився з висновком податкового органу , що об`єкт оподаткування позивачем занижено на 6 198 грн. (34 295 - 28 097), отже податковим органом правомірно донараховано позивачу 1115,64 грн. основного платежу та 278,91 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується.

Колегія суддів , переглядаючи в межах ст. 308 КАС України рішення суду першої інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову , виходячи з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (п. 22.1 ст. 22 ПК України).

Відповідно до п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Згідно п.п.4.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (в редакції до внесення змін згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 - придбання або виготовлення товарів та послуг); б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) (в редакції до внесення змін згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, після внесення змін Законом №1797-VIII від 21.12.2016 - придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності)); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (в редакції згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). До внесення змін Законом №1797-VIII від 21.12.2016 в наступній редакції - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду).

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах від 19.04.2019 у справі №803/236/15-а, від 21.10.2019 у справі №0540/7843/18-а, від 09.10.2020 у справі №826/11085/18) зазначав, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

З матеріалів справи вбачається , що між Позивачем та ТОВ «Мергус» (код ЄДРПОУ 40808006) був укладений Договір поставки № 2/17-пз від 01.02.2017, відповідно до умов якого ТОВ «Мергус» зобов`язувалось поставити власними силами до м. Куп`янськ запасні частини до залізничних вагонів.

Товар за договором було поставлено 02.02.2017 року, що підтверджується видатковою накладною № 19 від 02.02.2019, підписаною посадовими особами сторін та скріпленою печатками суб`єктів господарювання.

Переміщення запасних частин з м. Херсон до м. Куп`янськ здійснювалось силами перевізника - ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується товарно-транспортною накладною №20217 від 02.02.2017 на замовлення ТОВ «Мергус» .

Зберігання, розвантаження/завантаження придбаних запчастин до залізничних вагонів здійснювалось на підставі п.2.14 Договору № 162013/НЮ від 01.01.2017, укладеного між ПАТ «Укрзалізниця» (в особі структурного підрозділу «Служба вагонного господарства» регіональної філії «Південна залізниця» ) та Позивачем на території виробничого підрозділу «Ремонтне вагонне депо «Куп`янськ» філії «Південна залізниця» , що підтверджується актами виконаних робіт № 711 від 11.04.2017, № 767 від 14.04.2017, № 780 від 19.04.2017, № 811 від 21.04.2017 на зберігання запасних частин за лютий 2017 року.

ТОВ «Мергус» на виконання вимог ПК України була виписана податкова накладна № 3 від 02.02.2017, яка зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Оплата за поставлені запчастини здійснювалась на рахунок ТОВ «Агросправи» (код ЄДРПОУ 40531866) на підставі укладеного між Позивачем, ТОВ «Мергус» та ТОВ «Агросправи» тристороннього договору цесії № 14/02/17 від 14.02.2017, за умовами якого ТОВ «Мергус» відступило ТОВ «Агросправи» право вимоги за договором № 2/17-пз від 01.02.2017 на суму 279 150,00 грн. (вартість придбаного і неоплаченого товару) і Позивач зобов`язується сплатити ТОВ «Агросправи» вказану суму протягом 10 днів з дати підписання договору цесії.

Зобов`язання за Договором № 2/17-пз від 01.02.2017 та договором цесії № 14/02/17 від 14.02.2017 були виконані у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 973 від 15.02.2017 про перерахування 279 150,00 грн.

Також, як вбачається з видаткової накладної, ТОВ «Мергус» поставило Позивачу 15 кришок люку вагона по ціні 3 308,33 грн за 1 шт. (без ПДВ), 300 фрикційних клинів чавунних по ціні 335 грн за 1 шт. (без ПДВ), 20 пятників по ціні 1 750 грн за 1 шт. (без ПДВ), 10 автозчепів СА-3 б/в по ціні 2 000 грн за 1 шт. (без ПДВ), 10 тяглових хомутів б/в по ціні 1 000 грн за 1 шт. (без ПДВ), 10 поглинаючих апаратів б/в по ціні 1 750 грн за 1 шт. (без ПДВ).

Частина з придбаних запчастин використана для ремонту вагонів, що підтверджується документами бухгалтерського обліку: картками рахунків 209 («Інші матеріали» ) та 281 («Товари на складі» ) за період січня 2015 - червня 2017 року , накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 06.02.2017 № ВТ000000059, від 13.02.2017 № № ВТ000000069, ВТ000000071, ВТ000000072, ВТ000000074, ВТ000000075, ВТ000000076, від 14.02.2017 № № ВТ000000078, ВТ000000079, від 20.02.2017 № № ВТ000000082, ВТ000000083, від 21.02.2017 № № ВТ000000085, ВТ000000087, ВТ000000088, ВТ000000089, від 24.02.2017 №ВТ000000091, від 27.02.2017 № № ВТ000000093, ВТ000000094, ВТ000000095, від 28.02.2017 №ВТ000000096, від 13.03.2017 № № ВТ000000101, ВТ000000102, ВТ000000103, ВТ000000104, від 14.03.2017 № № ВТ000000105, ВТ000000108, ВТ000000109, від 16.03.2017 № №ВТ000000113, ВТ000000115, ВТ000000116, ВТ000000117, ВТ000000118, ВТ000000120, ВТ000000121, ВТ000000122, ВТ000000123, ВТ000000124, ВТ000000126, від 17.03.2017 №ВТ000000131, від 22.03.2017 № № ВТ000000135, ВТ000000136, з яких вбачається оприбуткування та списання придбаних у ТОВ «Мергус» товарно-матеріальних цінностей.

А інші запчастини реалізовані позивачем по ціні, що вища за ціну придбання протягом лютого-травня 2017 року на ТОВ «Транспортно-виробнича компанія» , ТОВ «Рейлтроанслогістик» , ТОВ «Укррос-Транс» , ТОВ «Сауз Філд» , ТОВ «Експрес-Дрофа» , ТОВ «Азовєвротранс» , ТОВ «Трансгруп» , ТОВ «Союзтранс» , ТОВ «Трейд Транс Груп» , ТОВ «Рейлтранс» , ТОВ «Ремвагонторг» , ТОВ «Українська нова перевізна компанія» , ТОВ «Юнісон Груп» , ТОВ «НВО «Інкор і Ко» , що підтверджується видатковими накладними № 28 від 06.02.2017, № 30 від 07.02.2017, № 34 від 07.02.2017, № 36 від 13.02.2017, № 39 від 14.02.2017, № 43 від 16.02.2017, № 41 від 17.02.2017, № 42 від 20.02.2017, № 46 від 21.02.2017, № 49 від 27.02.2017, № 52 від 28.02.2017, № 61 від 06.03.2017, № 53 від 14.03.2017, № 60 від 14.03.2017, № 65 від 14.03.2017, № 54 від 16.03.2017, № 55 від 16.03.2017, № 63 від 16.03.2017, № 66 від 16.03.2017, № 68 від 17.03.2017, № 69 від 22.03.2017, № 77 від 28.03.2017, № 24 від 20.04.2017, № 98 від 26.04.2017, № 99 від 28.04.2017, № 113 від 17.05.2017, № 116 від 24.05.2017.

Тобто наявна позитивна різниця між ціною продажу запчастин та ціною їх придбання, що свідчить про наявність в господарських операціях Позивача з ТОВ «Мергус» ділової мети, а зазначений рух активів (грошових коштів і запчастин) та спричинені ними фактичні зміни у майновому стані Позивача, отримання прибутку, що підтверджено належними і допустимими доказами, свідчать про реальність господарських операцій між Позивачем та його контрагентом.

Між Позивачем та ПП «Інвестдорсервіс» (код ЄДРПОУ 3406242) був укладений Договір поставки № 27-11 від 01.10.2016, відповідно до умов якого ПП «Інвестдорсервіс» зобов`язувалось передати товар у власність ТОВ «Вагат-Транс» у кількості, асортименті та за цінами, вказаними у видаткових накладних на товар, що є невід`ємною частиною договору.

Запасні частини (пятники у загальній кількості 28 шт.) за договором було поставлено 04.05.2017 та 12.05.2017, що підтверджується видатковими накладними № 4 від 04.05.2017 та № 12 від 12.05.2017, довіреностями № 32 від 04.05.2017 і № 36 від 12.05.2017 від ТОВ «Вагат-Транс» на ОСОБА_2 підписані представниками сторін та скріпленою печатками суб`єктів господарювання.

Переміщення товару до ТОВ «Вагат-Транс» здійснювалось силами перевізника - ТОВ «ІН-ТАЙМ» (код ЄДРПОУ 32061200), підтверджується Актом надання послуг № 16826 від 31.05.2017.

Зберігання, розвантаження/завантаження придбаних запчастин до залізничних вагонів здійснювалось на підставі п.2.14 Договору № 162013/НЮ від 01.01.2017, укладеного між ПАТ «Укрзалізниця» (в особі структурного підрозділу «Служба вагонного господарства» регіональної філії «Південна залізниця» ) та Позивачем на території виробничого підрозділу «Ремонтне вагонне депо «Куп`янськ» філії «Південна залізниця» , що підтверджується Актом виконаних робіт на зберігання запасних частин за травень 2017 року № 1162 від 19.06.2017.

ПП «Інвестдорсервіс» на виконання вимог ПК України були виписані податкові накладні № 4 від 04.05.2017 та № 12 від 12.05.2017, які зареєстровані в ЄРПН.

Оплата за поставлені запчастини здійснювалась на рахунок ПП «Інвестдорсервіс» , що підтверджується платіжними дорученнями № 1206 від 04.05.2017 та № 1239 від 15.05.2017.

Оприбуткування придбаних у ПП «Інвестдорсервіс» товарно-матеріальних цінностей підтверджується карткою рахунку 281 («Товари на складі» ) за період січня 2015 - червня 2017 року.

Усі придбані запасні частини Позивач реалізував у травні-червні 2017 року ТОВ «Трансгруп» , ТОВ «Українська транспортно експедиційна компанія» , ТОВ «Юнісон груп» , ТОВ «Техінвестпостач» , ТОВ «Укррос-транс» , ТОВ «Азовєвротранс» , ТОВ «Ремвагонторг» , ТОВ «Південно-східна транспортна компанія» , що підтверджується видатковими накладними від 10.05.2017 № 106, від 11.05.2017 № 109, від 13.05.2017 № 112, від 17.05.2017 № 113, від 18.05.2017 № 122, від 22.05.2017 № 123 і № 124, від 26.05.2017 № 128, від 29.05.2017 №125, від 02.06.2017 № 136, від 06.06.2017 № 144, від 12.06.2017 № 146, від 19.06.2017 № 154, від 22.06.2017 № 159, від 26.06.2017 № 165, від 27.06.2017 № 224.

Зазначені вище документи підтверджують рух активів, про прибутковість і наявність ділової мети свідчить позитивна різниця між ціною продажу запчастин та ціною їх придбання, зокрема, пятники були придбані у ПП «Інвестдорсервіс» по ціні 3 650 грн без ПДВ за 1 шт., а реалізовані контрагентам по ціні 4 250 грн. без ПДВ за 1 шт.

Також, між Позивачем та ТОВ «Резерв-Трейд» (код ЄДРПОУ 40550758) був укладений Договір поставки № 1 від 01.05.2017, відповідно до умов якого ТОВ «Резерв-Трейд» зобов`язувалось поставити комплектуючі та запасні частини до залізничних вагонів, що були у використанні в номенклатурі, кількості, строки та за цінами, зазначеними у специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору.

Запчастини за договором було поставлено 05.05.2017, що підтверджується видатковою накладною № РТ-0000001 від 05.05.2017, яка підписана посадовими особами сторін та скріплена печатками суб`єктів господарювання.

Переміщення товару (кришок люка вагонів) з м. Харків до м. Куп`янськ здійснювалось автомобілем Мерседес (д.н.з. НОМЕР_1 ) та підтверджується товарно-транспортною накладною № 135/5 від 05.02.2017 на замовлення ТОВ «Вагат-Транс» .

Зберігання, розвантаження/завантаження придбаних кришок люка вагонів здійснювалось на підставі п.2.14 Договору № 162013/НЮ від 01.01.2017, укладеного між ПАТ «Укрзалізниця» (в особі структурного підрозділу «Служба вагонного господарства» регіональної філії «Південна залізниця» ) та Позивачем на території виробничого підрозділу «Ремонтне вагонне депо «Куп`янськ» філії «Південна залізниця» , що підтверджується актами виконаних робіт на зберігання запасних частин за травень 2017 року № 1147 від 13.06.2017 та № 1162 від 19.06.2017.

ТОВ «Резерв-Трейд» на виконання вимог ПК України була виписана податкова накладна №2 від 05.05.2017, яка зареєстрована в ЄРПН.

Оплата за поставлені запчастини здійснювалась на рахунок ТОВ «Резерв-Трейд» , що підтверджується платіжним дорученням № 1217 від 05.05.2017 та платіжним дорученням №1218 від 05.05.2017.

Як вбачається з видаткової накладної, ТОВ «Резерв-Трейд» поставило Позивачу 21 кришку люку вагона по ціні 3 550,00 грн за 1 шт. (без ПДВ), які у подальшому були продані Позивачем ТОВ «Трейд Транс Груп» (1 шт.), ТОВ «Трансгруп» (18 шт.), ТОВ «Рейлтранс» (1 шт.), ТОВ «Українська транспортно експедиційна компанія» (1 шт.) по ціні від 4 333,33 грн до 4 666,67 грн, що підтверджується видатковими накладними № 124 від 22.05.2017, № 128 від 26.05.2017, №149 від 06.06.2017, № 146 від 12.06.2017.

Оприбуткування придбаних у ТОВ «Резерв-Трейд» товарно-матеріальних цінностей підтверджується карткою рахунку 281 («Товари на складі» ) за період січня 2015 - червня 2017 року.

Зазначені вище документи підтверджують рух активів (товарів від ТОВ «Резерв-Трейд» до Позивача, і від Позивача покупцям, грошових коштів від Позивача на ТОВ «Резерв-Трейд» і від покупців - Позивачу), а також наявність в господарських операціях Позивача з ТОВ «Резерв-Трейд» ділової мети (позитивна різниця між ціною продажу запчастин та ціною їх придбання).

Між Позивачем та ТОВ «Буд Строй ЛТД» (код ЄДРПОУ 40029512) був укладений Договір поставки № 2004/Т від 20.04.2016, відповідно до умов якого ТОВ «Буд Строй ЛТД» зобов`язувалось поставити до м. Куп`янськ запасні частини до залізничних вагонів на умовах FCA (автотранспортом покупця або за рахунок покупця).

Постачання товару (колісних пар б/в) було здійснене 25.04.2016 року, що підтверджується накладною № 207 від вказаної дати, підписаною посадовими особами сторін.

Товар за договором на замовлення постачальника був перевезений автотранспортом (вантажний автомобіль з причепом) Позивачу, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 2504 від 25.04.2016.

Постачальником була виписана податкова накладна № 207 від 25.04.2016, яка зареєстрована в ЄРПН.

Зберігання, розвантаження/завантаження придбаних запчастин здійснювалось на підставі п.2.14 Договору № П/В-151546/НЮ від 20.11.2015, укладеного між ДП «Південна залізниця» та Позивачем на території виробничого підрозділу «Вагонне депо «Куп`янськ» , що підтверджується актами виконаних робіт на зберігання запасних частин за квітень-травень 2016 року № 1154 від 21.06.2016, № 2082 від 28.09.2016, № 2056 від 26.09.2016, № 635 від 31.03.2017.

Оплата за поставлений товар у загальній сумі 60 000,00 грн (з ПДВ) була здійснена позивачем на рахунок ТОВ «Буд Строй ЛТД» , що підтверджується банківськими виписками (з системи «Клієнт-Банк» ПАТ «Креді Агріколь Банк» ) за 29.06.2016, 04.07.2016, 07.07.2016, інша частина - у сумі 296 520,00 грн (з ПДВ) була перерахована на рахунок ТОВ «Деталь Вагон» (код ЄДРПОУ 37928667) на підставі укладеного між Позивачем, ТОВ «Буд Строй ЛТД» та ТОВ «Деталь Вагон» тристороннього договору відступлення права вимоги № 15/16 від 01.09.2016, за умовами якого ТОВ «Буд Строй ЛТД» відступило на ТОВ «Деталь Вагон» право вимоги за договором поставки №2004/Т від 20.04.2016.

Придбання колісних пар здійснювалось за цінами від 16 250,00 грн до 17 920,00 грн (без ПДВ) за 1 шт., в залежності від товщини ободу, у той же час реалізація контрагентам (ТОВ «ВРТК «Холд» , ТОВ «Трейд Транс Груп» , ТОВ «ВСК-Трансгруп» ) відбувалась за цінами від 17 553,33 грн до 18 833,34 грн (без ПДВ) за 1 шт., що підтверджується видатковими накладними від 26.04.2016 № 145, від 16.05.2016 № 15, від 13.12.2016 № 353.

Отже, зазначеними документами підтверджується рух активів, а також наявність ділової мети.

У відповідності до Договору № 1/15-пк від 10.02.2015, укладеного між Позивачем та ТОВ «УкрТехБізнес» (код ЄДРПОУ 32943485), останній зобов`язується поставити запчастини б/в до залізничних вагонів.

Запчастини були поставлені партіями 10.02.2015, 11.02.2015, 10.03.2015, 07.04.2015, 20.04.2015, що підтверджується видатковими накладними № 0000259 від 10.02.2015, № РН-00000187 від 11.02.2015, № 474 від 10.03.2015, № РН-00000353 від 10.03.2015, № 616 від 07.04.2015, № 728 від 20.04.2015, підписаними посадовими особами сторін та скріпленою печатками суб`єктів господарювання.

Перевезення товару здійснювалось ТОВ «УкрТехБізнес» , що підтверджується товарно-транспортними накладними № 10/2-4/2015 від 10.02.2015, № ТТН-02/0002 від 11.02.2015, № 10/3-2/2015 від 10.03.2015, № ТТН-03/0001 від 10.03.2015, № 07/04-3/2015 від 07.04.2015, № 20/04/2015 від 20.04.2015.

Зберігання, розвантаження/завантаження придбаних запчастин до залізничних вагонів здійснювалось на підставі п.2.5 Договорів № П/В-141672/НЮ та П/В-141673/НЮ від 04.12.2014, укладених між ДП «Південна залізниця» та Позивачем на території виробничого підрозділу «Ремонтне вагонне депо «Куп`янськ» філії «Південна залізниця» , що підтверджується актами виконаних робіт на зберігання запасних частин за лютий-жовтень 2015 року.

ТОВ «УкрТехБізнес» були виписані і зареєстровані в ЄРПН наступні податкові накладні: від 10.02.2015 № 85, від 11.02.2015 № 76, від 10.03.2015 № 9, від 10.03.2015 № 72, від 07.04.2015 №8, від 20.04.2015 № 69.

Оплата за поставлені запчастини здійснювалась Позивачем безготівково на рахунок ТОВ «УкрТехБізнес» , що підтверджується виписками з системи «Клієнт-Банк» ПАТ «Фідобанк» Позивача.

Як вбачається з видаткових накладних, Позивачем у ТОВ «УкрТехБізнес» у лютому 2015 року придбані наступні запасні частини для залізничних вагонів: поглинаючі апарати (б/в) по ціні 1 660,00 грн за 1 шт. (без ПДВ); тяглові хомути (б/в) по ціні 810,00 грн за 1 шт. (без ПДВ); автозчепи СА-3 (б/в) по ціні 2 100,00 грн за 1 шт. (без ПДВ); колісні пари (б/в) по ціні від 13 333,33 грн до 14 708,33 грн за 1 шт. (без ПДВ); балки надресорні (б/в) по ціні від 5 833,33 грн до 8 750,00 грн за 1 шт. (без ПДВ); рами бічні (б/в) по ціні від 5 833,33 грн до 8 750,00 грн за 1 шт. (без ПДВ).

Вказані запасні частини були використані в господарській діяльності Позивача (що підтверджується документами бухгалтерського обліку: картками рахунків 209 («Інші матеріали» ) та 281 («Товари на складі» ) за період січня 2015 - червня 2017 року, накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 10.02.2015 №№ВТ000000054, ВТ000000055, ВТ000000056, від 16.02.2015 № № ВТ000000058, ВТ000000059, ВТ000000060, ВТ000000061, від 17.02.2015 № № ВТ000000064, ВТ000000065, від 18.02.2015 № № ВТ000000068, ВТ000000069, ВТ000000070, ВТ000000071, ВТ000000072, від 19.02.2015 № ВТ000000073, від 24.02.2015 № ВТ000000076, 25.02.2015 № ВТ000000077, від 26.02.2015 №№ ВТ000000079, ВТ000000080, ВТ000000081, від 27.02.2015 №№ВТ000000083, ВТ000000086, від 13.03.2015 № № ВТ0000000100, ВТ000000127, від 25.03.2015 № ВТ000000130, від 30.03.2015 № ВТ000000136, від 03.04.2015 № № ВТ000000140, ВТ000000141, від 14.04.2015 № ВТ000000148, від 15.04.2015 № ВТ000000150, від 20.04.2015 № ВТ000000154, від 21.04.2015 № № ВТ000000156, ВТ000000159, від 19.05.2015 №ВТ000000205, з яких вбачається оприбуткування придбаних у ТОВ «УкрТехБізнес» товарно-матеріальних цінностей) або реалізовані іншим суб`єктам господарювання протягом лютого-жовтня 2015 року, що підтверджується і в Акті перевірки (с.53-55).

Позитивна різниця між ціною продажу запчастин та ціною їх придбання свідчить про наявність в господарських операціях Позивача з контрагентом ділової мети.

Між Позивачем та ТОВ «Баслер» (код ЄДРПОУ 39727834) був укладений Договір поставки № 0103-п від 01.03.2017, відповідно до умов якого ТОВ «Баслер» зобов`язувалось поставити власними силами і за свій рахунок до м. Куп`янськ комплектуючі та запасні частини до залізничних вагонів.

Товар за договором було поставлено 03.03.2017 року, що підтверджується видатковою накладною № 183 від 03.03.2019, підписаною посадовими особами сторін та скріпленою печатками суб`єктів господарювання.

Переміщення запасних частин з м. Київ до м. Куп`янськ здійснювалось силами перевізника - ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується товарно-транспортною накладною № 0317 від 03.03.2017 на замовлення ТОВ «Баслер» .

Зберігання, розвантаження/завантаження придбаних запчастин до залізничних вагонів здійснювалось на підставі п.2.14 Договору № 162013/НЮ від 01.01.2017, укладеного між ПАТ «Укрзалізниця» (в особі структурного підрозділу «Служба вагонного господарства» регіональної філії «Південна залізниця» ) та Позивачем на території виробничого підрозділу «Ремонтне вагонне депо «Куп`янськ» філії «Південна залізниця» , що підтверджується актами виконаних робіт на зберігання запасних частин за березень 2017 року № 617 від 30.03.2017, № 767 від 14.04.2017, № 811 від 21.04.2017.

ТОВ «Баслер» на виконання вимог ПК України була виписана податкова накладна № 1 від 03.03.2017, яка зареєстрована в ЄРПН.

Оплата за поставлені запчастини здійснювалась на рахунок ТОВ «Агросправи» (код ЄДРПОУ 40531866) на підставі укладеного між Позивачем, ТОВ «Баслер» та ТОВ «Агросправи» тристороннього договору цесії № 1403-ц від 14.03.2017, за умовами якого ТОВ «Баслер» відступило ТОВ «Агросправи» право вимоги за договором № 0103-п від 03.03.2017 на суму 282 600,00 грн (вартість придбаного і неоплаченого товару) і Позивач зобов`язується сплатити ТОВ «Агросправи» вказану суму протягом 10 календарних днів з дати підписання договору цесії.

Зобов`язання за Договором № 0103-п від 03.03.2017 та договором цесії № 1403-ц від 14.03.2017 були виконані у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1055 від 14.03.2017 про перерахування 282 600,00 грн.

З видаткової накладної вбачається придбання Позивачем кришок люків вагонів по ціні 3 500 грн без ПДВ за 1 шт., фрикційних клинів чавунних по ціні 380,00 грн без ПДВ за 1 шт., пятників по ціні 2 500,00 грн без ПДВ за 1 шт., тяглових хомутів (б/в) по ціні 1 400,00 грн без ПДВ за 1 шт., автозчепів СА-3 (б/в) по ціні 2 400,00 грн без ПДВ за 1 шт., поглинаючих апаратів (б/в) по ціні 2 000 грн без ПДВ за 1 шт.

Частина вказаних запчастин була використана у господарській діяльності Позивача, а частина - реалізована покупцям: на ТОВ «Трансгруп» (4 пятника по ціні 4 250,00 грн без ПДВ за 1 шт., 2 кришки люка вагона по ціні 4 083,00 грн без ПДВ за 1 шт., видаткова накладна № 69 від 22.03.2017), ТОВ «ТК «ЛИГА ТРАНС» (3 пятника по ціні 4 250,00 грн без ПДВ за 1 шт., видаткова накладна № 71 від 24.03.2017).

Рух активів також підтверджується документами бухгалтерського обліку: картками рахунків 209 («Інші матеріали» ) та 281 («Товари на складі» ) за період січня 2015 - червня 2017 року, накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 14.03.2017 №№ВТ000000106, ВТ000000107, ВТ000000108, ВТ000000109, ВТ000000110, від 16.03.2017 №№ВТ000000113, ВТ000000114, ВТ000000117, ВТ000000119, ВТ000000122, ВТ000000123, ВТ000000124, ВТ000000125, ВТ000000126, ВТ000000127, ВТ000000128, від 17.03.2017 №№ВТ000000129, ВТ000000130, ВТ000000132, від 22.03.2017 № № ВТ000000135, ВТ000000136, ВТ000000137, ВТ000000138, ВТ000000139, від 24.03.2017 № ВТ000000140, від 27.03.2017 №№ВТ000000141, ВТ000000142, ВТ000000143, ВТ000000144, ВТ000000145, ВТ000000146, ВТ000000147, ВТ000000148, від 28.03.2017 № ВТ000000151, від 29.03.2017 №№ВТ000000152, ВТ000000153, від 30.03.2017 ВТ000000154, від 31.03.2017 № ВТ000000156, № ВТ000000157, від 05.04.2017 № № ВТ000000161, ВТ000000162, ВТ000000164, ВТ000000165, ВТ000000166, від 07.04.2017 № № ВТ000000168, ВТ000000169, від 10.04.2017 №ВТ000000170, № ВТ000000171, від 11.04.2017 № ВТ000000172, від 12.04.2017 № ВТ000000176, від 13.04.2017 № № ВТ000000177, ВТ000000178, ВТ000000179, ВТ000000180, ВТ000000181, від 14.04.2017 № № ВТ000000182, ВТ000000183, від 24.04.2017 № № ВТ000000187, ВТ000000188, від 26.04.2017 ВТ000000191, від 27.04.2017 № ВТ000000192, від 30.04.2017 №№ВТ000000193, ВТ000000195, ВТ000000197, від 03.05.2017 № № ВТ000000198, ВТ000000199, від 05.05.2017 № ВТ000000207, від 10.05.2017 №№ВТ000000209, ВТ000000210, ВТ000000216, від 17.05.2017 № ВТ000000229, від 22.05.2017 №ВТ000000232.

Прибутковість операцій із запасними частинами що свідчить про наявність в господарських операціях Позивача з контрагентом ділової мети.

Також, між Позивачем та ТОВ «Дарлан Плюс» (код ЄДРПОУ 39280129) був укладений Договір № 15-10 від 10.03.2015, відповідно до умов якого ТОВ «Дарлан Плюс» зобов`язувалось поставити запасні частини до залізничних вагонів, що були у використанні.

Товар за договором (рами бокові - 4 шт. та балки надресорні - 2 шт. по ціні 8 708,33 без ПДВ за 1 шт.) було поставлено 10.03.2017, що підтверджується видатковою накладною № РН-03/15 від 10.03.2015, яка підписана посадовими особами сторін та скріплена печатками суб`єктів господарювання.

Оплата за поставлені запчастини здійснювалась на рахунок ТОВ «Дарлан Плюс» , на прідставі рахунку-фактури № 0033-Т від 10.03.2015, що підтверджується випискою ПАТ «Фідобанк» № 1316 від 26.03.2015.

Запчастини передавались на території (складі) виробничого підрозділу «Ремонтне вагонне депо «Куп`янськ» філії «Південна залізниця» . Там же і здійснювалось зберігання придбаних запчастин на підставі п.2.5 Договорів № П/В-141672/НЮ та П/В-141673/НЮ від 04.12.2014, укладених між ДП «Південна залізниця» та Позивачем, укладеного між ПАТ «Укрзалізниця» (в особі структурного підрозділу «Служба вагонного господарства» регіональної філії «Південна залізниця» ) та позивачем на території виробничого підрозділу «Ремонтне вагонне депо «Куп`янськ» філії «Південна залізниця» , що підтверджується актом виконаних робіт на зберігання запасних частин № 523 від 03.04.2015, № 968 від 05.06.2015.

ТОВ «Дарлан Плюс» на виконання вимог ПК України була виписана податкова накладна №15 від 10.03.2015 , яка зареєстрована в ЄРПН.

Як вбачається з картки рахунку та 281 («Товари на складі» ) за період січня 2015 - червня 2017 року, видаткових накладних № 61 від 26.03.2015, № 66 від 31.03.2015 та № 70 від 07.04.2015 4 шт. рами бокові були продані Позивачем на ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» по ціні від 10 000,00 грн. до 10 833,34 (без ПДВ), по 1-й балці надресорній було реалізовано на ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» і ТОВ «ВРТК Холд» по цінам 10 000,00 грн. та 11 666,67 грн. (без ПДВ) відповідно.

Враховуючи те, що позивач придбав вказані запчастини по ціні 8 708,33 грн. за 1 шт. (без ПДВ), що свідчить про наявність в господарських операціях позивача з контрагентом ділової мети.

Копії всіх документів на підтвердження господарських операцій долучені до матеріалів справи.

Отже, як підтверджено матеріалами справи, операції по придбанню запасних частин до залізничних вагонів, що відбувались між Позивачем та його контрагентами - ТОВ «Мергус» , ПП «Інвестдорсервіс» , ТОВ «Резерв-Трейд» , ТОВ «Буд Строй ЛТД» , ТОВ «УкрТехБізнес» , ТОВ «Баслер» , ТОВ «Дарлан Плюс» вбачаються розумні економічні причини:

- використання запчастин у власній господарській діяльності для здійснення ремонту вагонів і отримання від замовників такого ремонту прибутків;

- продажу запчастин, які не були використані для ремонту вагонів, з націнкою іншим суб`єктом господарювання, що також передбачає отримання прибутку.

З наведених доводів та доданих до адміністративного позову доказів вбачається рух активів між позивачем і його контрагентами (як продавцями, так і покупцями) та зміни у майновому стані позивача, а саме - понесення витрат на придбання товару, його оприбуткування та подальше використання у власній діяльності чи для подальшого продажу третім особам, отримання прибутку від продажу запчастин контрагентам.

Саме вказані обставини є підтвердженням реальності господарської операції, з урахуванням того, що «визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що узгоджується зі змістом постанов Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 826/13029/14 та від 06.02.2018 у справі №826/22154/15.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові від 15.05.2018 у справі № 0870/9721/12 Верховний Суд дійшов висновку, що нереальність господарських операцій з придбання платником податків товару мають підтверджуватися належними та допустимими доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, висновки податкового органу щодо продажу позивачем товару, «ідентичного задекларованому» , придбаного у невстановлених осіб з невідображенням такого придбання в обліку Позивача, не підкріплені жодними доказами.

Відповідно до висновку п.23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18.03.2010 у справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» (Business Support Centre v. Bulgaria, заява №6689/03), що є джерелом права, «у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак це не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника» .

Варто зазначити, що сумнівність господарських операцій позивача обґрунтовується податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу.

Разом з тим, така інформація не ґрунтується на фактах, які встановлені за результатами документальних перевірок контрагентів позивача, а лише містить припущення податкового органу про неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв`язку з відсутність трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання договорів.

Податкова інформація щодо ТОВ «Мергус» , ПП «Інвестдорсервіс» , ТОВ «Резерв-Трейд» , ТОВ «Буд Строй ЛТД» , ТОВ «УкрТехБізнес» , ТОВ «Баслер» , ТОВ «Дарлан Плюс» , не є сама по собі документом, на підставі якого здійснюються висновки про ті чи інші порушення податкового законодавства, оскільки відповідно до ст.83 ПК України результатом застосування податкової інформації є акт податкової перевірки.

Зазначені у акті перевірки витяги з результатів опрацювання зібраної податкової інформації, відомості з інформаційних баз ДФС/ДПС не містять відомостей щодо проведення податкової перевірки контролюючими органами контрагентів позивача, посилання на акти/довідки про результати проведення планових/позапланових перевірок, акти про неможливість проведення податкових перевірок з тих, чи інших причин, не приводиться текст запитів до контрагентів, що могли стати підставою для проведення перевірки тощо.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21.06.2019 у справі № 803/817/14, від 14.05.2019 у справі № 826/13918/17, від 19.03.2019 у справі № 813/1814/17, від 12.03.2109 у справі №804/9057/13-а, від 19.02.2019 у справі № 826/12859/17, від 08.08.2018 у справі № 820/4428/17, від 17.04.2018 у справі № 808/1543/17, від 03.04.2018 у справі №820/13380/13-а, від 27.03.2018 у справі №816/809/17.

Така податкова інформація не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не може вважатися беззастережним та безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта з посиланням на наявну податкову інформацію про непідтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкову інформацію про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентами платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, оскільки така інформація не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 803/1712/13-а (провадження № К/9901/27172/18).

Також, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Позивач, ТОВ «Мергус» , ПП «Інвестдорсервіс» , ТОВ «Резерв-Трейд» , ТОВ «Буд Строй ЛТД» , ТОВ «УкрТехБізнес» , ТОВ «Баслер» , ТОВ «Дарлан Плюс» , а також контрагенти зазначених юридичних осіб є окремими і самостійними суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України, ці особи є окремими платниками податків.

Дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків не свідчить про те, що платник податків, який укладав договори з таким контрагентом, знав про протиправний характер діяльності свого контрагента. Отже, аргументи податкової стосовно фіктивності контрагента не є вичерпним доказом нереальності операцій.

Також, колегія суддів зазначає, що позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Суд зазначає, що на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України та статтею 207 Господарського кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого будь-який правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Контролюючим органом не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності та, що йому було відомо про порушення, які допускали його контрагенти або, що єдиною метою здійснення господарських операцій було одержання необґрунтованої вигоди.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.

Такж, апелянт вказує про порушення позивачем ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88) у зв`язку з відсутністю певних відомостей у видаткових та товарно-транспортних накладних у господарських операціях з ПП «Інвестдорсервіс» , ТОВ «Мергус» , ТОВ «Резерв-Трейд» , ТОВ «УкрТехБізнес» , ТОВ «Баслер» . Такі недоліки Відповідач називає «дефектністю» і підставою для висновків про нереальність/безтоварність господарських операцій.

Колегія суддів звертає уваги, що окремі недоліки документів не можуть свідчити про нереальність господарських операцій.

До аналогічного висновку дійшов і Верховний суд у постанові від 12.04.2018 року у справі №804/698/16 зазначивши, що посилання відповідача на припущення, окремі недоліки в документах, аналітичні узагальнюючі висновки щодо діяльності контрагента, є неприйнятними у якості доказів конкретних податкових правопорушень позивача щодо підстав та порядку формування податкового кредиту, оскільки в основі формування податкового кредиту лежить факт здійснення конкретної господарської операції, який потребує доведення або спростування обставин саме здійснення цієї господарської операції.

Крім того, у відповідності до правової позиції, що міститься у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 822/2373/17, від 19.06.2018 року у справі № 808/2447/1, від 28.02.2018 у справі 806/1033/17, неістотні недоліки в первинних документах (описка, помарка, незаповнення окремого реквізиту), які не впливають на можливість ідентифікувати осіб, що брали участь у господарських операціях, їх зміст не свідчать про безтоварність господарських операцій.

При цьому у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною (а не податковим органом) факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Отже, деякі недоліки товарно-транспортних накладних, виписаних вантажовідправниками або перевізниками (не заповнення повної адреси завантаження і розвантаження, номеру посвідчення і підпису водія, загальної ваги, завантаження і розвантаження товару тощо) також не свідчать про нереальність господарської операції.

Крім того, слід зазначити, що ТТН не є первинним документом (у відповідності до змісту операцій договорів постачання, за умовами яких товар постачається за адресою Товариства), на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік підприємства, оскільки вони не є такими у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» . ТТН лише підтверджує операцію з надання послуг з перевезення вантажів, і не містить відомості про господарські операції з постачання, факт їх здійснення.

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому.

При цьому, відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 11 вересня 2018 року у справі №820/477/18, від 11 вересня 2018 року у справі №815/6105/17.

Незначні помилки в оформленні окремих документів не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції, оскільки досліджені судами первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства та мають необхідні обов`язкові реквізити.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року по справі № 813/947/18.

При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд вбачає їх реальність, що підтверджується матеріалами справи.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, є недостовірні та (або) суперечливі.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року справа №820/13056/13-а.

Щодо податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.10.2019 року № 0000040515 на суму 482920 грн. 45 коп., яке стосується донарахувань податку на прибуток, то податковим органом на на вимогу суду першої інстанції 13.07.2020 надані пояснення щодо окремих сум донарахувань податку на прибуток та розрахунок сум податку на прибуток за ППР 0000040515, однак дані таблиці та висновки на с.48-49 Акту перевірки не співпадають із висновками в розрахунку донарахувань податку на прибуток, що надав податковий орган разом із додатковими поясненнями.

Крім того , апеляційна скарга не містить доводів та обгрунтувань, які саме суми різниць вплинули на заниження об`єкту оподаткування згідно акту перевірки , лише міститься посилання на те , що судом не вказано підстави саме такого розподілу сум на користь платника та контролюючого органу, однак не зазначено підстав незгоди з таким обрахунком . Крім того, такі посилання є безпідставними , оскільки судом першої інстанції наведеній обрахунок грошових зобов`язань скасованих та залишених в силі з відповідним обгрунтванням.

Отже, аналізуючи наведені контролюючим органом доводи у їх сукупності, суди вважали, що такі не свідчать про нереальність (безтоварність) господарських операцій позивача з контрагентами, а наведені позивачем аргументи та докази, надані на їх підтвердження,- повною мірою спростовують висновки контролюючого органу, покладені в основу оскаржуваних в цій справі податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність винесених податкових повідомлень- рішень належним чином в суді не довів, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд зазначає, що доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені в суді першої інстанції та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року по справі № 520/13712/19 залишити без змін.

.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров Повний текст постанови складено 01.03.2021 року