Постанова

від 18.02.2021 по справі 640/13626/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13626/20 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Степанюка А.Г., Чаку Є.В., секретаря Вінокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Статус Еворд до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм Р , В1 , В4 , зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування Позивачем сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2020 року, про що складено відповідний Акт від 18 травня 2020 року №490/26-15-05-04-01/42204451 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 16-28).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п.п. 198.5, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 1609886 грн. суми податку на додану вартість за лютий 2020 року, завищення на 27145, грн. суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2020 року та завищення на 15439039 грн. заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за лютий 2020 року.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форм Р , В1 , В4 від 09 червня 2020 року №№0150110504, 0150100504, 0150120504, якими Позивачу на 2012232,50 грн. збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у тому числі на 1609786,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 402446,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), на 19298795,00 грн. зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у тому числі на 15439036,00 грн. суми завищення бюджетного відшкодування та на 3859759,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), на 27145,00 грн. зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2020 року відповідно.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Лого-Транс , як Постачальником, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договір поставки товару від 09.10.2018 №0910/18, згідно з п. 1.1 якого Постачальник продає та поставляє, а Покупець купує та оплачує товар в асортименті, кількості та за цінами, на умовах та в порядку визначених цим Договором.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю УПГ-Інвест , як Постачальником, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договір поставки від 24.09.2018 №054/18, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти т а оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, на умовах та в порядку визначених цим Договором.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю УПГ Малинівка , як Продавцем, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договір поставки товару від 23.11.2018 №МА-000040, згідно з п. 1.1 якого Продавець зобов`язується поставляти товар (передавати у власність Покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього на умовах Договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю АНД-Груп , як Постачальником, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договори поставки продукції від 01 та 16 жовтня 2018 року №№5507, 3025, 3531 відповідно, за п. 1.1 яких Постачальник продає та поставляє, а Покупець купує та оплачує товар в асортименті, кількості та за цінами, на умовах та в порядку визначених цим Договором.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс , як Постачальником, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договір поставки м`яса птиці від 11.10.2018 №64/2018/КАМ/М, згідно з п. 1.1 якого Постачальник бере на себе зобов`язання здійснити поставку Товару та передати його у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити поставлений Постачальником Товар.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю Олга-Торг , як Постачальником, та Позивачем, як Покупцем, укладено Договір купівлі-продажу від 10.10.2018 №10/10-18, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник продає та поставляє, а Покупець купує та оплачує товар в асортименті, кількості та за цінами, на умовах та в порядку визначених цим Договором.

Згідно зі ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Відповідач, як на підставу відсутності факту реального здійснення господарських операцій, посилається на відсутність під час перевірки товарно-транспортних накладних та Сертифікатів якості.

Проте, Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, надано до суду завірені належним чином копії: Податкових, Видаткових та Товарно-транспортних накладних, Оборотно-сальдових відомостей, Сертифікатів відповідності, Банківських виписок по рахунку Позивача.

Відповідно до частини п`ятої ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

А як зазначено в Постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №640/20680/19 за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр забезпечення виробництва акціонерного товариства Укрзалізниця до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Крім того, як вбачається з Постанови Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі №826/1244/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прима-С до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржені Позивачем податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено в повному обсязі 19.02.2021 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Степанюк А.Г.

Чаку Є.В.