Постанова

від 26.02.2021 по справі 826/8374/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8374/17 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд-Факторі до Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Енергетичної митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Прем`єр-Ліга звернулось до суду з позовом до Енергетичної митниці ДФС в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.03.2017 №0000329030.

Судом здійснено заміну назви первісного позивача на ТОВ Трейд-Факторі , оскільки відповідно до інформації ЄДР, станом на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, назву позивача змінено.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судове засідання учасники процесу не з`явилися, про апеляційний розгляд справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, та з огляду на заходи, встановлені з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, позивач (покупець) уклав із компанією BMP Trading GmbH (Німеччина) (продавець) контракт від 15 грудня 2015 року №069/15/ВМР/PL/Term, за умовами якого продавець продав, а покупець купив продукцію виробництва Білоруського газопереробного заводу РУП Білоруснефть, який поставляється наливом в залізничних або автомобільних цистернах.

Згідно з додатком №7 від 19 січня 2016 року до контракту від 15 грудня 2015 року №069/15/ВМР/PL/Term, продавець продав, а покупець купив з відвантаженням в період з 01 лютого 2016 року по 29 лютого 2016 року скраплений газ марки пропан-бутан автомобільний (ПБА).

До митного оформлення позивачем було подано декларацію ІМ 40 (типу ЕЕ - попередня МД) №903010002/2016/000929.

Згідно з електронною митною декларацією від 10.02.2016 №903010002/2016/000983 позивачем ввезено на митну територію України товар 1. Газ вуглеводневий скраплений, фракція пропан-бутан (марка ПБА) з вмістом пропану 50,76-51.72 мас.%; сума бутанів і бутиленів 45,80-46,91 мас.%, ізобутану 8,31-8,54 мас.%; норм.бутану 37,49-38,37 мас.%, СТБ 2262-2012. Виробник: РУП Білорусьнефть , Білоруський газопереробний завод, м. Речіца. Країна виробництва BY. Налив. Вага 71,840 тис.кг. Торгівельна марка відсутня. та 1. Газ вуглеводневий скраплений, фракція пропан-бутан (марка ПБА) з вмістом пропану 44,79-463,72 мас.%; сума бутанів і бутиленів 50,21-53,13 мас.%, ізобутану 6,85-7,44 мас.%; норм.бутану 43,20-45,77 мас.%, СТБ 2262-2012. Виробник: РУП Білоруснефть , Білоруський газопереробний завод, м. Речіца. Країна виробництва BY. Налив. Вага 271,160 тис.кг. Торгівельна марка відсутня. з кодом товару за УКТ ЗЕД 2711 13 97 00.

Митним органом було здійснено відбір проб імпортованого товару.

З метою уникнення простою ЖД цистерн та користуючись своїм правом, наданим Положенням про митні декларації, позивачем 10.02.2016 було подано декларацію ІМ 40 (типу ТН- тимчасова митна декларація) №903010002/2016/001024 до декларації №903010002/2016/000929, за якою товар випущено у вільний обіг.

22 березня 2017 року відповідачем на підставі акта про неподання додаткової митної декларації за тимчасовою МД від 10.02.2016 №903010002/2016/001024 від 13.03.2017, винесено податкове повідомлення-рішення №0000329030, яким позивачу на підставі п.120.1 Податкового кодексу України визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн.

10.02.2016 ТОВ Прем`єр Ліга (код ЄДРПОУ 32214641) оформило тимчасову митну декларації ІМ40ТН № 903010002/2016/001024 із зобов`язанням подати додаткову митну декларацію протягом 45 днів з дати випуску товарів, у разі якщо під час митного оформлення товарів митним органом брались проби (зразки) товару для проведення дослідження у лабораторії.

Станом на 13.03. 2017 додаткову митну декларацію до митного органу не подано, чим порушено вимоги статей 260, 261 Митного кодексу України.

Водночас, позивач зазначає, що за наслідками подання тимчасової МД, митним органом було відібрано проби імпортованого товару з метою підтвердження / спростування коду УКТЗЕД, який визначений декларантом.

В подальшому митним органом було винесено рішення про визначення коду товару, яким відповідні коди УКТЗЕД були скориговані.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 № 826/3974/16, яке набрало законної сили, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Прем`єр-Ліга задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Енергетичної митниці Державної фіскальної служби про визначення коду товару від 24 лютого 2016 року №КТ-903000000-0009-2016 в частині визначення на частину товару коду УКТ ЗЕД 2901100000.

Оскільки позивач оскаржив відповідне рішення митного органу про визначення коду товару до суду, на переконання товариства, воно мало право не подавати додаткову МД до вирішення судом питання щодо правомірності рішення про визначення коду товару, внаслідок чого звернулося до суду про скасування податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом порушено процедуру проведення контрольного заходу та встановлення обставин щодо не подання позивачем митної декларації у визначений строк, є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправним та скасування спірного ППР.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України - далі МК України).

Згідно зі ст. 7 Митного кодексу України (далі - МК України) митні органи визначено як спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено її безпосереднє здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Статтею 258 Митного кодексу України (МК України) передбачено, що під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

У відповідності ч. 1, 4 ст. 260 МК України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Якщо під час митного оформлення товарів за тимчасовою митною декларацією органом доходів і зборів бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи) і рішення органу доходів і зборів за результатами такого дослідження (аналізу, експертизи) не може бути прийнято у 30-денний строк з дня оформлення тимчасової митної декларації, цей строк продовжується органом доходів і зборів, але не більше ніж на 15 днів.

Разом з тим, ч. 10 ст. 260 МК України передбачено, оформлення органом доходів і зборів тимчасової або періодичної митної декларації передбачає необхідність виконання вимог цього Кодексу, передбачених для поміщення товарів в обраний митний режим та сплати митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу.

Оформлення митним органом тимчасової митної декларації є випуском товарів у заявлений митний режим. Якщо під час митного оформлення товарів митним органом бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, може бути здійснений митним органом за тимчасовою митною декларацією у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст. 261 МК України у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Як встановлено, тимчасова декларація була подана 10.02.2016. Рішення про визначення коду товару №КТ-903000000-0009-2016 прийнято 24.02.2016, тобто в межах законодавчо визначеного строку.

Водночас, згідно п.3 ч.7 ст.346 МК України встановлено, що документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися за наявності хоча б однієї з таких обставин: підприємством не подано в установлений строк митну декларацію.

В рамках спірних правовідносин відсутні докази проведення контролюючим органом позапланової виїзної перевірки позивача в зв`язку з не поданням в установлений строк митної декларації.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта про неподання додаткової митної декларації, який складений заступником начальника митного поста Київ-енергетичний Антонюк А.А. Форма такого акта нормативно не затверджена та Митним кодексом України не передбачена, що свідчить про порушення процедури проведення контрольного заходу та встановлення обставин щодо не подання позивачем митної декларації у визначений строк.

Доказів, які б спростовували зазначене або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду не надано.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд-Факторі до Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 26.02.2021