Постанова

від 01.03.2021 по справі 640/16758/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16758/19 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., за участю секретаря - Сергієнко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Европейский дом вкуса" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "Европейский дом вкуса" (далі - ТОВ "Европейский дом вкуса", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 05.06.2019 №0465231213.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства у відповідача відсутнє право нараховувати штрафні санкції за несплату неузгоджених сум грошового зобов`язання.

Зазначені в оскаржуваному повідомленні-рішенні суми зобов`язань є неузгодженими, оскільки податкові повідомлення-рішення на підставі яких вони нараховані оскаржені в судовому порядку.

Крім цього, податкове повідомлення-рішення від 05.05.2016 №0019321201 позивачу не надсилалось, а тому визначена ним сума також є неузгодженою.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2020 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 05.06.2019 №0465231213.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

На думку апелянта суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач, зокрема зазначає, що за результатами проведення камеральної перевірки ТОВ "Европейский дом вкуса" було встановлено порушення останнім вимог податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань.

Факт оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень, якими визначено суми грошового зобов`язання, відповідач уважає недостатньою підставою для недотримання строків сплати податкових зобов`язань.

На переконання відповідача, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю Європейський дом вкуса , за наслідком якої складено акт від 11.05.2019 року №10717/26-15-12-13-20 (далі - акт перевірки).

За результатами перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Європейський дом вкуса граничних строків сплати узгоджених сум грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених пунктом 57.1, пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України. Зокрема, у таблиці 1 акту перевірки визначено порушення граничних строків узгодженого зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення від 20.10.2017 року №89661213, податкових декларацій з податку на додану вартість від 20.06.2017 року №9117920741, №9141416640, податкового повідомлення-рішення від 05.05.2016 року №19321201.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2019 року №0465231213, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строку сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 20%, що становить 24385,02 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, установлених цією статтею.

У відповідності до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу зазначених норм права убачається, що право податкового органу нараховувати штрафи платнику податків за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань виникає лише у випадку коли суми такого зобов`язання є узгодженими. У протилежному випадку, зокрема коли платником податків оскаржено відповідне рішення, яким йому нараховано суму грошового зобов`язання, таке грошове зобов`язання вважається неузгодженим, на таку суму не розповсюджується дія статті 126 ПК України щодо граничних строків сплати, а в контролюючого органу не виникає право нараховувати штрафи за їхнє порушення.

Як убачається з матеріалів справи контролюючим органом застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість, сума яких була визначена податковим повідомленням-рішенням від 20.10.2017 №0089661213.

В той же час, судом першої інстанції установлено, що податкове повідомлення-рішення від 20.10.2017 року №0089661213 оскаржено позивачем в судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2019 року у справі №826/15304/18 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.10.2017 року №0089661213. В той же час, провадження в адміністративній справі №826/15304/18 відкрито судом 27.09.2018 року. Станом на час вирішення даного спору по суті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2019 року у справі №826/15304/18 не набрало законної сили, оскільки переглядається в апеляційному порядку.

Таким чином, колегія суддів уважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати грошових зобов`язань у зв`язку із тим, що вони не набули статусу узгоджених.

Окрім цього з матеріалів справи вбачається, що підставою для нарахувань штрафних санкцій позивачу також стало порушення граничних строків сплати грошових зобов`язань визначених податковим повідомленням-рішенням від 05.05.2016 №0019321201.

Водночас позивач стверджує, що грошові зобов`язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням від 05.05.2016 №0019321201 також є неузгодженими, оскільки воно ТОВ "Европейский дом вкуса" не отримувалося.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Як установлено судом першої інстанції будь-яких доказів направлення та отримання позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неузгодженості сум грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 05.05.2016 №0019321201 та, як наслідок відсутності підстав для нарахування штрафних санкцій за порушення граничних строків його сплати. Отже, податкове повідомлення-рішення від 05.06.2019 року №0465231213 прийняте відповідачем за відсутності законних на те підстав.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому обґрунтовано скасоване судом першої інстанції.

Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що вони не спростовують висновків суду і апелянт, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко