Рішення

від 01.03.2021 по справі 381/3162/20

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/187/21

381/3162/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Триліської сільської ради Фастівського району Київської області про визнання права власності на спадщину,-

ВСТАНОВИВ:

08.12.2020 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду через свого представника ОСОБА_3 з позовом до відповідача Триліської сільської ради Фастівського району Київської області про визнання права власності на спадщину, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на земельну частку (пай) на території Триліської сільської ради Фастівського району Київської області розміром 2,6 в умовних кадастрових гектарах. ОСОБА_4 за життя заповіту не склала, спадкоємцями першої черги за законом є її діти - позивачі у справі. Реалізовуючи своє право на спадщину, позивачі звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, проте їм було відмовлено, оскільки ними не надано відповідних правовстановлюючих документів, що підтверджували б належність спадкового майна спадкодавцеві. Позивачі вказують, що після смерті матері вважали себе такими, що фактично прийняли спадщину, оскільки використовували земельну частку (пай) та інше майно.

На підставі зазначеного, представник позивачів просить суд визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності КСП імені Сніцера розміром 2,6 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Триліської сільської ради Фастівського району Київської області згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ номер 021324, зареєстрованого 26.09.1996 року в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за номером 514.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивачі та їх представник не з`явилися, від представника позивачів надійшла заява, відповідно до якої просить справу слухати у \їх відсутність та задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без представника Триліської сільської ради, проти задоволення позову не заперечують.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16.05.1997 року виданим Триліською сільською ради Фастівського району Київської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис № 32.

Після її смерті відкрилася спадщина на майно до складу якого, зокрема, увійшла земельна частка (пай), що перебуває в колективній власності КСП ім. Сніцера в межах Триліської сільської ради Фастівського району розміром 2,6 в умовних кадастрових гектарах, право власності на яку засвідчено Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії КВ № 021324 зареєстрованого 26 вересня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за номером 514.

Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя, ОСОБА_5 22.02.1986 року уклала шлюб з ОСОБА_6 та їй було присвоєне прізвище ОСОБА_7 .

Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивачі, реалізовуючи своє право на спадщину, звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте постановою Фастівської районної державної нотаріальної контори Київської області від 21.11.2019 року за вих. № 809/02-31/37 їм було відмовлено, оскільки на вищевказану земельну ділянку не було подано правовстановлюючого документа, а отже не підтверджені права та обов`язки померлого на вказане майно.

Виходячи з умов Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст.49 ЗУ Про нотаріат відмова нотаріуса є обґрунтованою.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно ч. 1 ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Спадкодавець заповіту не залишила. Позивачі є спадкоємцями першої черги за законом, як діти спадкодавця, що підтверджується відповідними свідоцтво про народження та свідоцтвом про реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 , відповідно до якого їй було присвоєне прізвище ОСОБА_8 .

У відповідності до ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Статтею 549 Цивільного кодексу Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до довідки від 13.10.2020 року за № 583, виданою Триліською сільською радою Фастівського району Київської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично вступили в управління та володіння спадковим майном після смерті матері ОСОБА_9 .

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Земельний сертифікат - це документ, що засвідчує право позивача на земельну частку й містить відомості про її вартість та розмір в умовних гектарах і не підтверджує право позивача на конкретну земельну ділянку.

Відповідно до листа Головного управління держгеокадастру у Київській області відділ у Фастівському районі, станом на 01.01.2013 року згідно Книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) СП ім. Сніцера в межах Триліської сільської ради за порядковим номером 514 від 26.09.1996 р. зареєстровано сертифікат на земельну частку (пай), серії КВ №021324 ні ім`я ОСОБА_5 , розміром земельної частки (паю) - 2,60 га, виданого на підставі розпорядження Фастівської районної державної адміністрації за № 574 від 02.09.1996 року.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_9 набула право на земельну частку (пай), після її смерті таке право перейшло до її дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які фактично прийняли спадщину, так як вступили в управління та володіння спадковим майном, проте право власності у встановленому законом порядку не оформили.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7, про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд, оцінюючи зібрані у справі сукупні докази, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, на підставі ст. 529, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідент.номер - НОМЕР_2 , прож.: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер - НОМЕР_3 , прож.: АДРЕСА_1 до Триліської сільської ради Фастівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04360043, місцезнах.: Київська область, Фастівський район, с. Триліси, вул. Горького, 22 про визнання права власності на спадщину задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності по Ѕ частинах за кожною на земельну частку (пай), що перебуває в колективній власності КСП ім. Сніцера в межах Триліської сільської ради Фастівського району Київської області розміром 2,6 в умовних кадастрових гектарах, згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КВ №021324 від 26.09.1996 року в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , як ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей