Рішення

від 19.11.2020 по справі 758/14091/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/14091/19

Категорія 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Добривечір А.О., Волошиній А.М.,

за участю: представника позивачів - адвоката Біцюка В.С.,

представника відповідачів - адвоката Здоровця С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Студія 1+1 , Товариство з обмеженою відповідальністю 1+1 Інтернет про захист честі, гідності та ділової репутації, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2019 р. ОСОБА_2 (надалі за текстом - позивач-1) та ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач-2) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанії Стідія 1+1 (надалі за текстом - відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю 1+1 Інтернет (надалі за текстом - відповідач-2), про захист честі, гідності і ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що так, ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі Телеканалу Телерадіокомпанія СТУДІЯ 1+1 у програмі ТСН. Тиждень , яка вийшла в ефір на телевізійному каналі Телерадіокомпанія СТУДІЯ 1+1 о 19 год. 30 хв., було здійснено трансляцію сюжету з твердженнями, що мер ОСОБА_2 забрав у столичної підприємиці будівлю для готелю свого брата. Відеозапис вказаного сюжету програми збережено і міститься на офіційному сайті ТСН (Телевізійної служби новин) за адресою вебсторінки в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 якою, відповідно до Довідки від 24.09.2019р. Вих. №128/ 2019-Д управляє відповідач-2, та на Youtube каналі телеканалу ТСН (Телевізійної служби новин) - ІНФОРМАЦІЯ_15. Також цей сюжет розміщений у соціальній мережі Facebook на сторінці програми ТСН. Тиждень - ІНФОРМАЦІЯ_8. Також позивачі вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на сайті ТСН (Телевізійної служби новин) (https://tsn.ua) за адресою вебсторінки в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_4 була розміщена інформація у вигляді статті з назвою: ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка в цілому повторювала інформацію, поширену в ефірі Телеканалу Телерадіокомпанія 1+1 у програмі ТСН. Тиждень ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачі вказують, що розповсюджена інформацію була поширена серед невизначеного кола осіб та позивачі вважають її негативною та недостовірною. Так, позивачі просять визнати недостовірною, такою, що порушує їх честь, гідність, ділову репутацію наступну інформацію відеосюжету:

?Назву відеосюжету: ІНФОРМАЦІЯ_6 .

?Фразу 1. … Наш ОСОБА_4 розкопав комбінацію, що добре показує звичаї столичної влади. Риба, як відомо, гниє з голови. Вкрасти цілий особняк в центрі столиці. Ціну, я думаю, ви собі уявляєте якщо хоч раз купували в Києві квартиру. При чому вкрасти двічі: спочатку у бізнес леді , яка мала зробити там реконструкцію ніби для громади, ну а потім уже в громади. Отримали цей будиночок практично за копійки тільки під приводом, щоб будуть там потрібні киянам бібліотека або музей. Але чому тоді запашок з бібліотеки так нагадує підсобку для кухні? І чи можна смажити та тушкувати серед книжок і музейних експонатів? Можна, якщо ти ,раптом, брат мера! Мій колега простежив куди веде масний слід бібліотечної кухні і потрапив у дорогий готель ОСОБА_5 . Не бажаючи вірити в корупцію наших кумирів, ОСОБА_4 цілий місяць перевіряв кожен документ у цій хитрій схемі. Нарешті запросив мера Києва піти почитати в той особняк книжки. Чи ж пішов ОСОБА_2 ? Дивіться далі!… .

?Фразу 2. …ЇЇ сусід чемпіон світу з боксу і мер Києва ОСОБА_2 . Здавалося б, кращого сусіда та друга і бажати годі. Так було, каже ОСОБА_8 (сусідка), поки братів ОСОБА_2 не почала міняти влада над столицею. Очевидно вони вирішили, що можуть брати те, що сподобалось. А сподобалось їм, каже ОСОБА_8 , її будівля. Дружба дружбою, а приміщення поряд з готелем ОСОБА_2 виявилось занадто привабливим, щоб втриматись від захоплення.. .

?Фразу 3. …А тоді, у 2013 році ОСОБА_8 - чинний переможець інвестиційного конкурсу - бачить, що її будівлю просто вкрали. Звісно, юристи ОСОБА_8 проаналізували хто за тією Альтернативою стоїть. Тоді вперше спливло прізвище ОСОБА_2 . .. .

?Фразу 4. Я вважаю, що це просто грабіж і натуральне рейдерство, яким, я так думаю, що це стиль відомих боксерів миру. Тобто вони роблять так і вони вважають за потрібне так робити… .

?Фразу 5. … ОСОБА_8 пише листи, скаржиться, тому на зустріч до неї приходить вже новий власник " Альтернативи " - ОСОБА_11 . Не з порожніми руками. А з грошима власника готелю ОСОБА_5 , так каже ОСОБА_8 . Він запропонував мені сто тисяч доларів… .

?Фразу 6. …Готель брата ІНФОРМАЦІЯ_16 та будівля, яку відібрали у ОСОБА_8 - усього за кілька десятків метрів. Мер добре знає це питання, мер добре знає, що компанія Альтернатива , власники якої наближені до нього, мали б там відкрити бібліотеку, чи музей… .

?Фразу 7. …Можна місяцями розкривати схеми, вишукувати документи, а можна просто прийти на місце злочину і все стає зрозумілим. Ось готель ОСОБА_5 , заходимо в арку. Ось будівля якою зараз керує сумнозвісна компанія Альтернатива і де кияни мали читати книжки чи роздивлятись музейні експонати, а ось охорона готелю, яка чомусь не дає мені зайти в це громадське місце, вкрадене двічі: спочатку у приватного інвестора на користь, ніби то, Києва, а потім у громади міста уже для власного брата… .

Також позивачі просять визнати недостовірною, такою, що порушує їх честь, гідність, ділову репутацію наступну інформацію, викладену у статті:

?Назву статті: ІНФОРМАЦІЯ_19 .

?Фразу 1. …У центрі Києва владі вдалося фактично вкрасти цілий особняк в центрі столиці. Причому - зробити це двічі. Спочатку - у бізнес-леді, яка мала зробити там реконструкцію. Нібито для громади. А потім - уже в громади. Бо отримали цей будиночок практично за копійки - тільки під приводом, що будуть там потрібні киянам бібліотека або музей… .

?Фразу 2. …А тоді, у 2013 році ОСОБА_8 - чинний переможець інвестиційного конкурсу - бачить, що її будівлю просто вкрали. Київська міська рада без жодного конкурсу передає триповерхівку невідомій компанії "Альтернатива" в оренду. Звісно, юристи ОСОБА_8 проаналізували, хто за тією "Альтернативою" стоїть. Тоді вперше випливло прізвище - ОСОБА_2 …).

?Фразу 3. … ОСОБА_8 пише листи, скаржиться, тому на зустріч до неї приходить вже новий власник " Альтернативи " - ОСОБА_11 . Не з порожніми руками. А з грошима - від власника готелю ОСОБА_5

?"Він запропонував мені сто тисяч доларів… .

?Фразу 4. …Днями він, як мер, виставив на приватизацію 28 об`єктів. Серед них - будівля біля готелю його брата, яку філігранно віджали люди з його оточення. За словами депутата київради ОСОБА_12 , з 28 об`єктів - 25 не потраплять на аукціон… .

?Фразу 5. …Готель брата ІНФОРМАЦІЯ_16 та будівля, яку відібрали у ОСОБА_8 - усього за кілька десятків метрів… .

?Фразу 6. …Можна місяцями розкривати схеми, вишукувати документи. А можна просто прийти на місце злочину. І все стає зрозумілим. Охорона не дає зайти в будівлю, яка мала б бути громадським місцем. Все просто - у цій київській бібліотеці гарно помістилася кухня та склад готелю ОСОБА_5 . Тому нам і не дозволяє зайти охорона ІНФОРМАЦІЯ_16. Та і взагалі - мер міста паркує на ніч тут авто… .

Також позивачі просять зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію відносно позивачів у спосіб, ідентичний способу її поширення, не пізніше семи днів з дня набрання рішенням суду законної сили, у ефірі Телеканалу Телерадіокомпанія 1+1 у програмі ТСН. Тиждень шляхом зачитування в повному обсязі повного тексту рішення суду, постановленого за результатами розгляду цієї позовної заяви. Також позивачі просять суд зобов`язати відповідачів видалити сюжет, розміщений за відповідними адресами в мережі інтернет, стягнути на користь позивача-1 моральну шкоду у розмірі 10 000 000 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08.11.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачам строк на усунення недоліків, які були усунені позивачами відповідно до заяви про усунення недоліків від 02.12.2019 р.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.12.2019 року відкрито провадження з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача-1 подав відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки, на його думку оприлюднена інформація носить характер оціночних суджень, є критичною оцінкою певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності. Також на думку відповідача, оскільки позивачі є публічними особами, то межі допустимої критики щодо них є значно ширшими, ніж щодо окремої пересічної особи.

Представник відповідача-2 подав відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки, на його думку, позивачами не надано належних та допустимих доказів поширення відповідачами зазначеної інформації.

Представник позивачів надав відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів відповідача. Зокрема, представник позивачів надав додаткові пояснення щодо обставин оприлюднення спірної інформації в ефірі відповідачем-1 та розміщення її в мережі інтернет.

У підготовчому засіданні представником відповідачів була подана заява про залучення ОСОБА_13 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. Представник позивачів заперечував проти задоволення зазначеної заяви, посилаючись на те, що можливе рішення у цій справі жодним чином не впливає на права та обов`язки особи, яку просять залучити відповідачі.

За наслідками розгляду зазначеної заяви та враховуючи приписи статті 67 Закону України Про телебачення та радіомовлення суд відмовив у задоволені зазначеної заяви, оскільки на переконання суду рішення у справі не може вплинути на права та обов`язки особи, яку відповідачі просять залучити в якості третьої особи. Також відповідачами, при поданні зазначеної заяви, не виконано вимоги частини 1 статті 54 ЦПК України щодо надання суду доказів про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі Телеканалу Телерадіокомпанія СТУДІЯ 1+1 у програмі ТСН. Тиждень , яка вийшла в ефір на телевізійному каналі відповідача-1, вийшов було сюжет з інформацією, яку позивачі просять визнати недостовірною. Відеозапис вказаного сюжету програми був збережений та містився на офіційному сайті телеканалу Телерадіокомпанія Студія 1+1 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 та на Youtube каналі телеканалу ТСН (Телевізійної служби новин) - ІНФОРМАЦІЯ_15. Також цей сюжет розміщений у соціальній мережі Facebook на сторінці програми ТСН. Тиждень -

ІНФОРМАЦІЯ_8 на сайті ТСН (Телевізійної служби новин) (https://tsn.ua) за адресою вебсторінки в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_4 була розміщена інформація у вигляді статті з назвою: ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка в цілому повторює інформацію, поширену в ефірі Телеканалу Телерадіокомпанія 1+1 у програмі ТСН. Тиждень ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до Довідки Дочірнього підприємства Центр компетенції Адресного простору мережі Інтернет Консорціуму Український центр підтримки номерів і адрес від 24.09.2019р. Вих. №128/2019-Д, наданої позивачами разом з позовом, Дочірнє підприємство за наслідками проведеного дослідження інформаційного наповнення веб-сайту https://tsn.ua, надало висновок, що сайт позиціонує себе в якості веб-сайту "ТСН", на якому розміщена, зокрема, наступна інформація: "Управління цим сайтом https://tsn.ua/ (далі - Сайт ) здійснюється ТОВ 1+1 ІНТЕРНЕТ , код ЄДРПОУ 37726069, юридичною особою, яка зареєстрована і діє відповідно до вимог законодавства України (далі - Компанія ) ".

На цьому веб-сайті розміщені, зокрема, наступні ідентифікатори - ТОВ "1+1 ІНТЕРНЕТ" (код ЄДРПОУ 37726069), адреса: 04080, Україна, м. Київ, вул. Кирилівська, 23; телефони: +380 (44) 490-01-01, +380 (44) 490-70-82; адреси електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Також під час дослідження електронних доказів (відповідних сторінок в мережі Інтернет), судом було встановлено що управління сторінкою програми ТСН. Тиждень у соціальній мережі Facebook та Youtube каналом телеканалу ТСН здійснюється відповідачем-2.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Разом із цим, ст. 34 Конституції України гарантовано право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Частиною 1 ст. 201 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, зокрема, є честь, гідність і ділова репутація особи.

Одночасно, відповідно до змісту ч. 1 ст. 302 ЦК України, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до ст. 61 Закону України Про телебачення та радіомовлення Телеглядачі і радіослухачі мають право: - приймати програми телерадіоорганізацій, які доступні для прийому на території України; - одержувати інформацію про розклад передач; - звертатися до телерадіоорганізації, її засновників, Національної ради, Державного комітету телебачення і радіомовлення України із зауваженнями та пропозиціями щодо змісту і технічної якості відповідних програм або передач і отримувати письмово або безпосередньо у передачах відповідь на звернення; - у порядку, визначеному законом, спростовувати інформацію про них, поширену телерадіоорганізацією.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про телебачення та радіомовлення Телерадіоорганізація та її працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, у разі: а) якщо ця інформація містилася в офіційних повідомленнях або одержана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування у письмовій формі; б) якщо ця інформація є дослівним цитуванням заяв і виступів (усних і друкованих) посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, народних депутатів України, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України та у депутати рад усіх рівнів, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів; в) якщо ця інформація розповсюджувалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками телерадіоорганізації; г) якщо вона є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього; ґ) якщо звільнення від відповідальності передбачено іншим законом.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 761/6866/16-ц.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто, позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пленум Верховного Суду України в пунктах 1, 19 Постанови від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи роз`яснює, що, беручи до уваги положення ст.ст. 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

В абзацах 37-39, 58 Рішення ЄСПЧ у справі Pvel Zarubin v. Lithuania № 69111/17 зазначив наступне: 01 липня 1993 року Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію 1003 (1993) про етичні принципи журналістики, відповідні частини якої свідчать: 1. На додаток до законних прав і обов`язків, викладених у відповідних правових нормах, ЗМІ мають моральну відповідальність перед громадянами й суспільством, що слід підкреслити саме зараз, коли інформація та комунікація відіграють дуже важливу роль у формуванні особистих позицій громадян і в розвитку суспільства та демократичного життя. 2. Професія журналіста передбачає права й обов`язки, свободи та відповідальність.... 25. У журналістській професії мета не виправдовує засоби, тому інформацію слід одержувати правовими та етичними способами.... 36. Зважаючи на наведені вище необхідні умови й основні принципи, ЗМІ мають взяти на себе зобов`язання підкоритися жорстким етичним нормам, які гарантують свободу вираження поглядів і здійснення основного права громадян на одержання правдивої інформації та чесних міркувань.... ".

24 червня 2015 року Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію 2066 (2015) про відповідальність і етику ЗМІ в мінливому середовищі ЗМІ, відповідні частини якої свідчать: 1. Парламентська Асамблея нагадує про те, що свобода вираження думок в засобах масової інформації є необхідною попередньою умовою демократичного суспільства і необхідною умовою прогресу суспільства і розвитку кожної людини. Свобода вираження поглядів є всебічно прийнятною, за умови дотримання тільки умов і обмежень, передбачених у Європейській конвенції про права людини (ETS № 5). 2. Оскільки здійснення цієї свободи тягне за собою певні обов`язки і відповідальність, Асамблея схвалює Декларацію принципів поведінки журналістів, прийняту Міжнародною федерацією журналістів, а також кодекси етики, прийняті журналістами та засобами масової інформації на національному рівні у всіх державах-членах. Такі кодекси є добровільним виразом професійної старанності журналістів і засобів масової інформації, які прагнуть виправити свої помилки і притягнути до відповідальності громадськість. 3. Схвалюючи практичні ініціативи журналістів і їх професійні організацій щодо заохочення високих етичних стандартів, такі, як ініціатива Міжнародної федерації журналістів по етичній журналістиці, прийнята на її Всесвітньому конгресі в Москві в 2007 році і підтримана Європейським Союзом і Радою Європи, Асамблея нагадує про свою резолюції 1003 (1993) про етику журналістики і з стурбованістю відзначає, що мінливе середовище засобів масової інформації кидає виклик журналістській етиці і що кодекси етики не дотримуються суворо усіма журналістами ... ".

39. 5 травня 2003 року Міжнародна федерація журналістів прийняла Декларацію принципів поведінки журналістів, відповідні частини якої свідчать: Справжня міжнародна декларація проголошена стандартом професійної поведінки журналістів, що займаються збором, передачею, розповсюдженням і коментуванням новин та інформації при описі подій.

1. Повага до істини і до права громадськості на правду є першим обов`язком журналіста.

2. Виконуючи цей обов`язок, журналіст повинен завжди захищати принципи свободи в чесному зборі і публікації новин, а також права на справедливе коментування та критику.

3. Журналіст повинен повідомляти тільки у відповідності до фактів, походження яких йому відомо. Журналіст не повинен приховувати важливу інформацію або фальсифікувати документи.

4. Журналіст повинен використовувати тільки чесні методи для отримання новин, фотографій та документів.

9. Журналісти, гідні цього імені, вважають своїм обов`язком сумлінно дотримуватися викладених вище принципів. В рамках загального права кожної країни журналіст визнає в професійних питаннях юрисдикцію тільки колег, виключаючи будь-які види втручання з боку урядів або інших осіб".

Нарешті, суд наголошує, що захист, що надається відповідно до статті 10 Конвенції журналістам, здійснюється за умови, що вони діють сумлінно з метою надання точної і достовірної інформації відповідно до принципів відповідальної журналістики. Поняття відповідальної журналістики, як професійної діяльності, яка користується захистом статті 10 Конвенції, не обмежується змістом інформації, яка збирається та / або поширюється журналістськими засобами. Воно також охоплює законність поведінки журналіста, і той факт, що журналіст порушив закон, є доречним, хоча і не вирішальним міркуванням при визначенні того, чи діяв він відповідально (див. Pentikainen, процитований вище, § 90, і Bedat V. Switzerland [GC ], no.56925 / 08, § 50, 29 березня 2016 року).

Абзацами 5, 8, 13, 17, Резолюції Парламентської асамблеї ради Європи 1003 (1993) Про етичні принципи журналістики встановлено наступне:

5. Висловлення міркувань може включати думки або коментарі стосовно загальних ідей чи зауваження відносно повідомлень, що стосуються поточних подій. Хоча міркування обов`язково є суб`єктивними, а тому не можуть і не повинні відповідати критерію вірогідності, слід вимагати, щоб міркування висловлювалися чесно й відповідно до етичних засад.

8. Право на інформацію - одне з основоположних прав, якому надається велике значення в практиці Європейсько комісії та Європейського суду з прав людини за статтею 10 Європейської конвенції з прав людини; воно закріплено й у статті 9 Європейської конвенції про транскордонне телебачення, а також в усіх демократичних конституціях. Власником права є громадянин, котрий також має право вимагати, щоб інформація, яку надають журналісти, подавалася правдиво, якщо мова йде про повідомлення, та чесно, якщо йдеться про міркування, без зовнішнього втручання з боку органів державної влади або приватних осіб.

13. В інформаційній організації видавці й журналісти мають співіснувати, пам`ятаючи, що законна повага до ідеологічної спрямованості видавців і власників обмежена абсолютною вимогою щодо достовірності повідомлень і моральності міркувань. Це важливо, якщо ми збираємося поважати основоположне право громадян на інформацію.

17. Інформація та комунікація, які передаються журналістами за допомогою засобів масової інформації та за могутньої підтримки нових технологій, мають вирішальне значення для розвитку людини й суспільства. Вони потрібні для демократичного життя, оскільки, якщо демократія має розвиватися й далі, вона повинна гарантувати громадянам участь у громадських справах. Досить сказати, що така участь була б неможливою, якби громадяни не одержували інформацію про суспільні справи, якої вони потребують та яку ЗМІ мають їм надавати.

Обставина поширення інформації підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, які були досліджені судом у відкритому судовому засіданні.

Відповідачами не було надано жодних доказів на спростування обставини поширення ними інформації, яку позивачі просять визнати недостовірною.

Стороною позивача надано висновок № 2859 від 28.08.2019 р. лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, складений експертом Л.В. Фраймович. Згідно цієї експертизи поширена інформація про позивачів містить висловлювання в яких наявна негативна інформація щодо позивачів; інформація, які позивачі просять визнати недостовірною, є такою, що викладена у формі фактичних тверджень.

Представник відповідачів заперечив проти врахування судом висновку лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, оскільки вказаний доказ, на його думку, є недопустимим. Зокрема, посилався на ту обставину, що свідоцтво судового експерта ОСОБА_14 № НОМЕР_4 було анульовано рішенням експертно-кваліфікаційної комісії Київського НДІСЕ від 31.10.2016 № 9, у зв`язку зі звільненням зазначеного експерта з інституту.

Відтак, на думку даного представника, експерт ОСОБА_14 не мала відповідної кваліфікації на проведення експертизи, а сам висновок експерта є недопустимим.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Стаття 110 ЦПК України встановлює, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Аналізуючи висновок експерта ОСОБА_14 у справі на предмет його допустимості, суд бере до уваги висновок Вищого адміністративного суду України у справі К/9991/54050/12, відповідно до якого скасування та визнання недійсним свідоцтва експерта не позбавляє останнього кваліфікації.

Стороною відповідача не спростовано висновок експерта ОСОБА_14 № 2859 від 28.08.2019 року, не заявлялося клопотання про призначення повторної експертизи з тих самих питань, не надано інших належних доказів, які б спростовували б висновок експерта. Відтак, суд критично ставиться до доводів представника відповідачів щодо недопустимості вказаного доказу і враховує його під час оцінки у сукупності з іншими доказами по справі, з огляду на принцип змагальності та диспозитивності цивільного процесу.

Щодо встановлених обставин за яких поширення інформації порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає позивачам повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, судом аналізуються та беруться до уваги такі обставини.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Частиною 2 даної статті встановлено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема, з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, згідно зі ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права в України, неодноразово наголошував, зокрема, у Рішенні від 28 березня 2013 року у справі Нова газета та Бородянський проти Росії , що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети, або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання і свободою вираження думки.

Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав, та предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08 липня 1986 року у справі Лінгенс проти Австрії ).

Вирішуючи спір, суд виходить з того, чи є інформація, що міститься в сюжеті є: а) фактичними твердженнями чи оціночними судженнями; б) чи є вона достовірною.

Дослідивши зміст інформації, яку позивачі просять визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію суд приходить до висновку, що ця інформація є фактичними твердженнями.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Досліджуючи питання достовірності тверджень, які наводяться у відеосюжеті, судом проаналізовано, зокрема, надану позивачами копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2016 р. у справі № 910/18348/15 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Комунального підприємства Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт та Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал відповідно до якої договір від 28.12.2005р. №5, укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, Комунальним підприємством Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт та Товариством з обмеженою відповідальністю Капітал було розірвано у зв`язку із неналежним його виконанням з боку ТОВ Капітал . Також судом проаналізовані разом надані відповідачем-1 разом з відзивом на позовну заяву, докази:

Копію супровідного листа Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві від 25.07.2019 р. разом з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні 62019100000000944 від 25.07.2019 з якого вбачається, що за заявою ТОВ Капітал від 18.07.2019 р. територіальним управлінням ДБР, розташованого у місті Києві порушено кримінальне провадження.

Копію Заяви про вчинення кримінального правопорушення адресованої Територіальному управлінню у м. Києві Державного бюро розслідувань від Директора ТОВ Капітал ОСОБА_13 від 18.07.2019 р.

Копію витягу з протоколу № 28/163 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 26.07.2019 р.

Суд зазначає що вказані документи датовані після розповсюдження відповідачами спірної інформації та не є доводять достовірність інформації, яку позивачі просять визнати недостовірною.

Надані відповідачами копії актів обстеження нежитлового будинку від 20.12.2018 р., від 19.03.2019 р., від 27.06.2019 р. спростовують розповсюджену відповідачами інформацію щодо нецільового використання будівлі, про яку йде мова в сюжеті.

Інші докази, надані відповідачами (Протокол № 33 від 06.12.2016 р., Договір оренди від 19.12.2013 р., копії витягів з ЄДРПОУ щодо ТОВ Капітал , ТОВ Віт-Плюс , інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) також не підтверджують розповсюджену відповідачами інформацію.

Так, у пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи Верховний Суд України зазначив, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Відповідно до абзаців 21, 22, 23, 30 Резолюції Парламентської асамблеї ради Європи 1003 (1993) Про етичні принципи журналістики :

21. Отже, журналістика не повинна змінювати правдиву й неупереджену інформацію або чесні думки, використовувати їх на користь ЗМІ, намагаючись створити чи сформувати громадську думку, оскільки законність журналістики ґрунтується на ефективній повазі основоположного права громадян на інформацію як складовій поваги демократичних цінностей. Тому журналістика, пов`язана із законними розслідуваннями, обмежується достовірністю й чесністю інформації та думок і є несумісною з журналістськими кампаніями, що проводяться на підставі заздалегідь випрацюваних позицій і спеціальних інтересів.

22. У журналістиці інформація та міркування мають поважати презумпцію невинуватості, зокрема коли ідеться про справи, що перебувають у провадженні, й утримуватися від проголошення рішень.

23. Слід поважати право людини на приватне життя. Особи, які перебувають на державній службі, мають право на захист свого приватного життя, за винятком випадків, коли воно може впливати на публічне життя. Той факт, що людина обіймає державну посаду, не позбавляє її права на повагу до її приватного життя.

30. У журналістиці не можна змішувати дискусійні або сенсаційні теми з фактами, про які важливо дати інформацію. Під час здійснення професійних обов`язків журналісти не можуть ставити собі за головну мету здобуття престижу й особистого впливу.

Європейський суд з прав людини у своєму Рішенні від 04.11.2008 у справі 42512/02 Mihaiu v. Romania зазначив, що у випадках, коли у поширеній інформації зазначається ім`я особи, його посада та звинувачення в конкретному злочині, розповсюджувач інформації повинен надати достатнє фактичне обґрунтування своїх висловлювань, інакше, він не може виправдовувати свою поведінку певним ступенем перебільшення, яка є допустимою при реалізації свободи слова. У зазначеній справі поширена заявником інформація не була підтверджена жодними доказами, тому Суд прийшов до висновку про відсутність порушення гарантованої ст. 10 Конвенції свободи слова.

З огляду на положення зазначених вище Декларації і Резолюції та з огляду на ненадання відповідачем жодних доказів на підтвердження висловлювань, що є предметом дослідження в цій справі, суд вказує, про безпідставність доводів відповідача, викладених його представником, під час судових дебатів та у відзиві на позовну заяву, що та обставина, що позивачі є публічними особами дозволяє відповідачу, як засобу масової інформації, розповсюджувати гостру та сильну критику з приводу того, як позивачі виконували або виконують свої функції.

Суд приходить до висновку, що розповсюджена інформація про позивачів виходить за межі права на свободу вираження поглядів та допустимої критики, і є надмірними навіть, якщо висловлені щодо публічних осіб.

Суд також бере до уваги ту обставину, що позивач-2, на час оприлюдненя спірної інформації, обіймав посаду Київського міського голови та те, що спірний сюжет та стаття вийшли в той час, коли в суспільстві широко обговорювалося питання призначення позачергових виборів Київського міського голови та позачергових виборів до Київської міської ради.

Суд також бере до уваги, що відповідно до етичних принципів журналістики журналістика не повинна змінювати правдиву й неупереджену інформацію або чесні думки, використовувати їх на користь ЗМІ, намагаючись створити чи сформувати громадську думку, оскільки законність журналістики ґрунтується на ефективній повазі основоположного права громадян на інформацію як складовій поваги демократичних цінностей. Тому журналістика, пов`язана із законними розслідуваннями, обмежується достовірністю й чесністю інформації та думок і є несумісною з журналістськими кампаніями, що проводяться на підставі заздалегідь випрацюваних позицій і спеціальних інтересів.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що сторона відповідачів не довела достовірність поширеної відносно позивачів інформації у відеосюжеті та статті, а також те, що вказана інформація носить характер оціночних суджень. Також відповідач-1 не надав доказів наявність обставин, що виключає його відповідальність відповідно до ст. 67 Закону України Про телебачення та радіомовлення .

Відтак, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недостовірною інформації, що є предметом дослідження у цій справі, підлягає задоволенню, оскільки є обгрунтованою, засногваною на законі та знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Позивачі просять зобов`язати відповідача-1 спростувати недостовірну інформацію в ефірі Телеканалу Телерадіокомпанія 1+1 у програмі ТСН Тиждень шляхом зачитування в повному обсязі повного тексту рішення суду, постановленого за результатами розгляду цієї позовної заяви.

На переконання суду вимога щодо зачитування повного тексту рішення суду у прямому ефірі телеканалу Телерадіокомпанія 1+1 у програмі ТСН Тиждень є надмірною та непропорційною.

Відповідно до пункту 25 постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 N 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , при спростуванні відомостей по радіо чи телебаченню суд може вказати органу масової інформації, щоб резолютивна частина судового рішення була зачитана диктором у тій самій передачі або циклі передач і в той самий час - не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що достатнім засобом відновлення прав позивачів буде задоволення позову шляхом зобов`язання відповідача оголосити в ефірі телеканалу Телерадіокомпанія 1+1 у програмі ТСН Тиждень резолютивної частини цього рішення.

З огляду на ступень порушення відповідачами прав позивачів суд погоджується з обґрунтованістю вимог позивачів щодо зобов`язання відповідачів видалити спірні відеосюжет та статтю за відповідними посиланнями в мережі Інтернет та розміщення за цими самими адресами в мережі Інтернет відеозапису оприлюднення диктором Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТУДІЯ 1+1 повного тексту рішення суду, постановленого за результатами розгляду цієї позовної заяви та розміщення замість оприлюдненої статті з назвою ІНФОРМАЦІЯ_19 повного тексту рішення суду у цій справі.

Щодо вимог стягнення з відповідача на користь позивача-2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої розміщенням недостовірної інформації в сумі 10 000 000, 0 грн., суд зазначає про таке.

Позивач-1, обґрунтовуючи вимогу щодо стягнення моральної шкоди, зазначає, що розповсюджена відповідачем інформація, була конкретною, мала негативний вплив на особисті немайнові права позивача-1, а шкода була заподіяна внаслідок навмисних намірів і дій відповідача. Також позивач посилається на ту обставину, що інформація була поширена серед великої кількості людей в прямому ефірі відповідача та в мережі інтернет та виходячи з коментарів, які розміщені під відеосюжетом на відеохостинговому ресурсі Youtube та у соціальній мережі Facebook , інформація вплинула на думку громадськості про позивача-1, тобто нашкодила його діловій репутації.

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювачата вини останнього в її заподіянні.

Проте наявність моральної шкоди не визнана прямим наслідком кожної протиправної поведінки, така презумпція має визначатися лише законом, тому діє стаття 81 ЦПК України про загальний розподіл тягаря доказування.

Разом з тим цивільне законодавство ґрунтується на презумпції протиправності поведінки, яка призвела до шкоди, виходячи з принципу генерального делікту: спричинення шкоди особі або майну слід розглядати як протиправне, якщо законом не встановлено інше.

Щодо змісту причинного зв`язку, то він полягає у тому, що вчинена неправомірна дія є головною причиною, яка призвела до завдання моральної шкоди.

Вина є суб`єктивним елементом. Тут діє презумпція заподіювача шкоди (за аналогією майнової шкоди).

Ця презумпція полягає не у звільненні позивача від доведення вини заподіювача шкоди, а лише розподіляє обов`язки з доказування. Тому позивач може це доводити, але не зобов`язаний. Відсутність вини повинен довести відповідач.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України заподіювач моральної шкоди відповідає за свої дії (бездіяльність) при наявності його вини, за винятком випадків, коли вина відповідно до вимог закону не є необхідною умовою відповідальності за завдану шкоду.

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов`язковим для держав-учасниць Конвенції.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав середня , нормально реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Беручи до уваги, що відновлення прав позивачів відбудеться шляхом зачитування резолютивної частини рішення в прямому ефірі, розміщення відповідачами на зазначених вище ресурсах в мережі Інтернет повного тексу рішення та приймаючи до уваги винну поведінку відповідачів та те, що інформація, що шкодить діловій репутації позивача-1, була розповсюджена серед великої кількості людей найрейтинговішим телеканалом, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000,0 грн.

З урахуванням характеру равопорушення, глибини душевних страждань та беручи до уваги той факт, що позивач є публічною особою, вказану суму суд вважає співмірною та такою, що відповідає принципу розумності, а відтак це відповідає вимогам ст.23 ч.3 ЦК України.

Відтак, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 68 Конституції України, ст.ст.16, 23, 201, 277, 280 ЦК України, ст. 30 Закону України Про інформацію , враховуючи практику Європейського суду з прав людини, керуючись керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (2017 р.), -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Студія 1+1 , Товариство з обмеженою відповідальністю 1+1 Інтернет про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , інформацію, поширену в ефірі Телеканалу Телерадіокомпанія 1+1 у програмі ТСН Тиждень ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТУДІЯ 1+1 , відеозапис якого розміщено на офіційному сайті ТСН (Телевізійної служби новин) за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_17 , на Youtube каналі програми ТСН (Телевізійної служби новин) - ІНФОРМАЦІЯ_11 , у соціальній мережі

Facebook на сторінці програми ТСН Тиждень ІНФОРМАЦІЯ_8 , зокрема:

• ІНФОРМАЦІЯ_12 .

•Фразу 1. ... Наш ОСОБА_4 розкопав комбінацію, що добре показує звичаї столичної влади. Риба, як відомо, гниє з голови. Вкрасти цілий особняк в центрі столиці. Ціну, я думаю, ви собі уявляєте якщо хоч раз купували в Києві квартиру. При чому вкрасти двічі: спочатку у бізнес леді , яка мала зробити там реконструкцію ніби для громади, ну а потім уже в громади. Отримали цей будиночок практично за копійки тільки під приводом, щоб будуть там потрібні киянам бібліотека або музей. Але чому тоді запашок з бібліотеки так нагадує підсобну для кухні? І чи можна смажити та тушкувати серед книжок і музейних експонатів? Можна, якщо ти ,раптом, брат мера! Мій колега простежив куди веде масний слід бібліотечної кухні і потрапив у дорогий готель ОСОБА_5 . Не бажаючи вірити в корупцію наших кумирів, ОСОБА_4 цілий місяць перевіряв кожен документу цій хитрій схемі. Нарешті запросив мера Києва піти почитати в той особняк книжки. Чи ж пішов ОСОБА_2 ? Дивіться далі!... .

•Фразу 2. ...її сусід чемпіон світу з боксу і мер Києва ОСОБА_2 . Здавалося б, кращого сусіда та друга і бажати годі. Так було, каже ОСОБА_8 (сусідка), поки братів ОСОБА_2 не почала міняти влада над столицею. Очевидно вони вирішили, що можуть брати те, що сподобалось. А сподобалось їм, каже ОСОБА_8 , її будівля. Дружба дружбою, а приміщення поряд з готелем ОСОБА_2 виявилось занадто привабливим, щоб втриматись від захоплення., .

•Фразу 3. ...А тоді, у 2013 році ОСОБА_8 - чинний переможець інвестиційного конкурсу - бачить, що її будівлю просто вкрали. Звісно, юристи ОСОБА_8 проаналізували хто за тією Альтернативою стоїть. Тоді вперше спливло прізвище ОСОБА_2 - .

•Фразу 4. Я вважаю, що це просто грабіж і натуральне рейдерство, яким, я так думаю, що це стиль відомих боксерів миру. Тобто вони роблять так і вони вважають за потрібне так робити... .

•Фразу 5. ... ОСОБА_8 пише листи, скаржиться, тому на зустріч до неї приходить вже новий власник "Альтернативи" - ОСОБА_11 . Не з порожніми руками. А з грошима власника готелю ОСОБА_5 , так каже ОСОБА_8 . Він запропонував мені сто тисяч доларів... .

•Фразу 6. ...Готель брата ІНФОРМАЦІЯ_16 та будівля, яку відібрали у ОСОБА_8 - усього за кілька десятків метрів. Мер добре знає це питання, мер добре знає, що компанія Альтернатива , власники якої наближені до нього, мали б там відкрити бібліотеку, чи музей... .

•Фразу 7. .. .Можна місяцями розкривати схеми, вишукувати документи, а можна просто прийти на місце злочину і все стає зрозумілим. Ось готель ОСОБА_5 , заходимо в арку. Ось будівля якою зараз керує сумнозвісна компанія Альтернатива і де кияни мали читати книжки чи роздивлятись музейні експонати, а ось охорона готелю, яка чомусь не дає мені зайти в це громадське місце, вкрадене двічі: спочатку у приватного інвестора на користь, ніби то, Києва, а потім у громади міста уже для власного брата... .

Визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інформацію, поширену у вигляді статті, розміщеної на сайті ТСН (Телевізійної служби новин) ( https://tsn.ua ) за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_18 . зокрема:

•Назву статті: ІНФОРМАЦІЯ_19 .

• Фразу 1. ...У центрі Києва владі вдалося фактично вкрасти цілий особняк в центрі столиці. Причому - зробити це двічі. Спочатку - у бізнес-леді, яка мала зробити там реконструкцію. Нібито для громади. А потім - уже в громади. Бо отримали цей будиночок практично за копійки - тільки під приводом, що будуть там потрібні киянам бібліотека або музей... .

• Фразу 2. ...А тоді, у 2013 році ОСОБА_8 - чинний переможець інвестиційного конкурсу - бачить, що її будівлю просто вкрали. Київська міська рада без жодного конкурсу передає триповерхівку невідомій компанії "Альтернатива" в оренду. Звісно, юристи ОСОБА_8 проаналізували, хто за тією "Альтернативою" стоїть. Тоді вперше випливло прізвище - ОСОБА_2 ...).

• Фразу 3. ... ОСОБА_8 пише листи, скаржиться, тому на зустріч до неї приходить вже новий власник "Альтернативи" - ОСОБА_11 . Не з порожніми руками. А з грошима - від власника готелю ОСОБА_5

• "Він запропонував мені сто тисяч доларів... .

• Фразу 4. ...Днями він, як мер, виставив на приватизацію 28 об`єктів. Серед них будівля біля готелю його брата, яку філігранно віджали люди з його оточення. За словами депутата київради ОСОБА_12 , з 28 об`єктів - 25 не потраплять на аукціон... .

• Фразу 5. ...Готель брата ІНФОРМАЦІЯ_16 та будівля, яку відібрали у ОСОБА_8 - усього за кілька десятків метрів... .

• Фразу 6. .. .Можна місяцями розкривати схеми, вишукувати документи. А можна просто прийти на місце злочину. І все стає зрозумілим. Охорона не дає зайти в будівлю, яка мала б бути громадським місцем. Все просто - у цій київській бібліотеці гарно помістилася кухня та склад готелю ОСОБА_5 . Тому нам і не дозволяє зайти охорона ІНФОРМАЦІЯ_16. Та і взагалі - мер міста парку є на ніч тут авто... .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТУДІЯ 1+1 (місцезнаходження за адресою: м. Київ, 04080, м.Київ, вул. Кирилівська, будинок 23; код ЄДРПОУ 23729809) спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) у спосіб, ідентичний способу її поширення, не пізніше семи днів з дня набрання рішенням суду законної сили, у ефірі Телеканалу Телерадіокомпанія 1+1 у програмі ТСН Тиждень шляхом зачитування в повному обсязі повного тексту рішення суду, постановленого за результатами розгляду цієї позовної заяви.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДЮКОМПАНІЯ СТУДІЯ 1+1 (місцезнаходження за адресою: м. Київ, 04080, м.Київ, вул. Кирилівська, будинок 23; код ЄДРПОУ 23729809) та Товариство з обмеженою відповідальністю 1+1 ІНТЕРНЕТ (місцезнаходження за адресою: м. Київ, 04080, м.Київ, вул. Кирилівська, будинок 23; код ЄДРПОУ 37726069):

?видалити відеозапис, який розміщено на офіційному сайті ТСН (Телевізійної служби новин) за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 та на офіційному сайті ТСН (Телевізійної служби новин) розмістити відеозапис оприлюднення диктором Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДЮКОМПАНІЯ СТУДІЯ 1+1 повного тексту рішення суду у цій справі про спростування недостовірної інформації відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в програмі ТСН. Тиждень ;

?видалити відеозапис, що є на Youtube каналі програми ТСН (Телевізійної служби новин) - за адресою ІНФОРМАЦІЯ_11 та на Youtube каналі програми ТСН (Телевізійної служби новин) розмістити відеозапис оприлюднення диктором Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДЮКОМПАНІЯ СТУДІЯ 1+1 повного рішення суду у цій справі про спростування недостовірної інформації відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в програмі ТСН. Тиждень ; видалити відеосюжет, поширений в ефірі програми ТСН. Тиждень (хронометраж запису 52: 12 - 59 : 40 , 01 :07:00 - 01:19:24), який розміщено у соціальній мережі Facebook на сторінці програми ТСН. Тиждень за адресою в мережі інтернет-ІНФОРМАЦІЯ_8 та у соціальній мережі Facebook на сторінці програми ТСН. Тиждень за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_14 розмістити відеозапис оприлюднення диктором Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДЮКОМПАНІЯ СТУДІЯ 1+1 повного тексту рішення суду про спростування недостовірної інформації відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в програмі ТСН. Тиждень ;

?видалити статтю з назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 , розміщену на сайті ТСН (Телевізійної служби новин) ( https://tsn.ua ) за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_4 та на сайті ТСН (Телевізійної служби новин) (https://tsn.ua) розмістити копію повного тексту рішення суду про спростування недостовірної інформації відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ •СТУДІЯ 1+1 (місцезнаходження за адресою: м. Київ, 04080, м.Київ, вул. Кирилівська, будинок 23; код ЄДРПОУ 23729809) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої розміщенням недостовірної інформації, в розмірі 100 000,0 грн. ( сто тисяч грн. 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. М. Ларіонова