Рішення

від 11.11.2020 по справі 758/10327/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/10327/19

Категорія 58

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2020 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Гальчинській А.О., Волошиній А.М.,

за участю: представника позивачів - адвоката Біцюка В.С.,

представника відповідача - адвоката Здоровця С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Студія 1+1 про захист честі, гідності та ділової репутації ,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 р. ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач-1) та ОСОБА_2 (надалі за текстом - позивач-2) звернулись до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанії Стідія 1+1 (надалі за текстом - відповідач) про захист честі, гідності і ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телеканалу Телерадіокомпанія СТУДІЯ 1+1 у програмі Гроші , яка вийшла в ефір на телевізійному каналі Телерадіокомпанія СТУДІЯ 1+1 о 22 год. 45 хв., (хронометраж запису 50:36 - 01:04:00) було здійснено трансляцію сюжету з твердженнями, що Позивачі займаються корупційними схемами та збирають чорний нелегальний кеш, в сюжеті також стверджується, що дружині Позивача 2 належать якісь квартири, які не відображені в деклараціях, та багато іншої негативної та недостовірної інформації щодо Позивачів. Відеозапис вказаного сюжету програми збережено і міститься на офіційному сайті телеканалу Телерадіокомпанія Студія 1+1 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_6, на Youtube каналі телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 та розміщений у соціальній мережі Facebook на сторінці програми Гроші за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивачі вказують, що розповсюджена інформацію була поширена серед невизначеного кола осіб та позивачі вважають її негативною та недостовірною. Так, позивачі просять визнати недостовірною, такою, що порушує їх честь, гідність, ділову репутацію наступну інформацію:

?назву відеосюжету: ІНФОРМАЦІЯ_14 .

?Фразу 1. Продовжуємо викривати Мафію під політичним дахом очільника столиці ОСОБА_1 . Впевнений, ви як і я, час від часу, стаєте клієнтами таких мафіозій-ларьочників . Так от, з кожною гривнею, яку ви платите в ларьку, свою долю отримує мер ОСОБА_1 та його мафія. Ми знаємо і прізвища і методи і як мерські бєзпрєдєльщіки викидають незгодних платити данину з кіосків, буквально на вулицю.… .

?Фразу 2. …Київ засинає-прокидається Мафія. Загони тітушок і будівельна техніка, масово знищують малий бізнес, поки його прості власники сплять. …Повністю все було розгромлено в 16:00-16:30. ОСОБА_1 особисто був присутнім, показував які бомбити, а які не бомбити… .

?Фразу 3. …Підрахувати фінансові потоки з МАФів достатньо складно. Сума залежить від геолокації, квадратури і виду самої продукції. За наявності всіх дозвільних документів, підприємець сплачує в бюджет 8 000 - 11 000 тис.гривень у квартал. Якщо МАФ встановлюють, за певною згодою, незаконно, наприклад біля метро, його вартість стрімко зростає. В такому випадку підприємець буде сплачувати вже не у бюджет, а у кишеню смотрящим від 7 000 - 30 000 тис. гривень щомісяця. В Києві щонайменше 10 000 незаконно встановлених МАФів. За найменшими підрахунками, вони приносять смотрящим 840 000 000 гривень на рік. Майже мільярд гривень чорного налу ! Вражені? Але це ще не все. За іншими підрахунками, каже авторитетний експерт, мова може йти про мільярд доларів… .

?Фразу 4. …Мільярд гривень це офіційно, а мільярд доларів не офіційно. Я не жартую - мільярд доларів.…І хто ж ці гроші адмініструє? Хто отримує наверху ввесь кеш, піднятий із землі, з МАФів? ОСОБА_1 конкретно, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ... .

?Фразу 5. …Цього немає в декларації, але ми дізнались, що.... На дружині нардепа, ОСОБА_9 , ще дві квартири, також не задекларовані: в ЖК Авіатор , де квадратний метр коштує майже 700 доларів, і одна в новобудові на Печерську, де вартість одного квадратного метру - близько 1200 доларів.... .

?Фразу 6. Ми бачимо недостовірні дані в декларації і несвоєчасні відображення про суттєві зміни. Людина не відображала коли він придбав майно, квартири, домоволодіння. І чому, питання, незаконно отримував кошти на відшкодування на оренду житла… .

Також позивачі просять зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію відносно позивачів у спосіб, ідентичний способу її поширення, не пізніше семи днів з дня набрання рішенням суду законної сили, у ефірі Телеканалу Телерадіокомпанія 1+1 у програмі Гроші шляхом зачитування в повному обсязі повного тексту рішення суду, постановленого за результатами розгляду цієї позовної заяви. Також позивачі просять суд видалити сюжет розміщений за відповідними адресами в мережі інтернет, стягнути на користь позивача-2 моральну шкоду у розмірі 1 500 000 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08.11.2019 року відкрито провадження з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки, на його думку, оприлюднена інформація носить характер оціночних суджень, є критичною оцінкою певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності. Також на думку відповідача, оскільки позивачі є публічними особами, то межі допустимої критики щодо них є значно ширшими, ніж щодо окремої пересічної особи.

Відповідач у відзиві вказує, що він не є власником та не здійснює управління користувачами у соціальних мережах Facebook, відеохостинговому ресурсі Youtube. Також відповідач зазначає про неналежність доданого до позову компакт-диску в якості доказу та додаткового зазначає про безпідставність вимог про задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, оскільки такі вимоги, є похідними вимогами від вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, які, на думку відповідача, не підлягають задоволенню, а сума, яку вимагає позивач-2 в якості відшкодування моральної шкоди є надмірною.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів відповідача. Зокрема, представник позивачів надав додаткові пояснення та докази, що свідчать про наявність за посиланнями в мережі інтернет, що вказані у позовній заяві, спірної інформації та пояснення та докази контролю та управління відповідачем сайтами в мережі інтернет, на яких була розміщена спірна інформація. Також представник позивачів надав пояснення щодо допустимості в якості доказу інформації, що міститься, на доданому до позовної заяви, компакт-диску.

Представник Відповідача надав заперечення на відповідь на відзив, в яких навів доводи щодо неналежності відеозапису, наданого позивачами на компакт-диску разом з позовною заявою та доводи щодо відсутності у відповідача права власності на сторінку в мережі інтернет 1plus1.ua.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телеканалу Телерадіокомпанія СТУДІЯ 1+1 у програмі Гроші , яка вийшла в ефір на телевізійному каналі Телерадіокомпанія СТУДІЯ 1+1 о 22 год. 45 хв., (хронометраж запису 50:36 - 01:04:00) була здійснена трансляція сюжету з інформацією, яку позивачі просять визнати недостовірною. Відеозапис вказаного сюжету програми був збережений та містився на офіційному сайті телеканалу Телерадіокомпанія Студія 1+1 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_6 , на Youtube каналі телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 та розміщений у соціальній мережі Facebook на сторінці програми Гроші за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Разом із цим, ст. 34 Конституції України гарантовано право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Частиною 1 ст. 201 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, зокрема, є честь, гідність і ділова репутація особи.

Одночасно, відповідно до змісту ч. 1 ст. 302 ЦК України, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до ст. 61 Закону України Про телебачення та радіомовлення Телеглядачі і радіослухачі мають право: приймати програми телерадіоорганізацій, які доступні для прийому на території України; одержувати інформацію про розклад передач; звертатися до телерадіоорганізації, її засновників, Національної ради, Державного комітету телебачення і радіомовлення України із зауваженнями та пропозиціями щодо змісту і технічної якості відповідних програм або передач і отримувати письмово або безпосередньо у передачах відповідь на звернення; у порядку, визначеному законом, спростовувати інформацію про них, поширену телерадіоорганізацією.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про телебачення та радіомовлення Телерадіоорганізація та її працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, у разі: а) якщо ця інформація містилася в офіційних повідомленнях або одержана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування у письмовій формі; б) якщо ця інформація є дослівним цитуванням заяв і виступів (усних і друкованих) посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, народних депутатів України, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України та у депутати рад усіх рівнів, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів; в) якщо ця інформація розповсюджувалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками телерадіоорганізації; г) якщо вона є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього; ґ) якщо звільнення від відповідальності передбачено іншим законом.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 761/6866/16-ц.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто, позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пленум Верховного Суду України в пунктах 1, 19 Постанови від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи роз`яснює, що, беручи до уваги положення ст.ст. 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

В абзацах 37-39, 58 Рішення ЄСПЧ у справі Pvel Zarubin v. Lithuania № 69111/17 зазначив наступне: 01 липня 1993 року Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію 1003 (1993) про етичні принципи журналістики, відповідні частини якої свідчать:

1. На додаток до законних прав і обов`язків, викладених у відповідних правових нормах, ЗМІ мають моральну відповідальність перед громадянами й суспільством, що слід підкреслити саме зараз, коли інформація та комунікація відіграють дуже важливу роль у формуванні особистих позицій громадян і в розвитку суспільства та демократичного життя.

2. Професія журналіста передбачає права й обов`язки, свободи та відповідальність....

25. У журналістській професії мета не виправдовує засоби, тому інформацію слід одержувати правовими та етичними способами....

36. Зважаючи на наведені вище необхідні умови й основні принципи, ЗМІ мають взяти на себе зобов`язання підкоритися жорстким етичним нормам, які гарантують свободу вираження поглядів і здійснення основного права громадян на одержання правдивої інформації та чесних міркувань.... "

24 червня 2015 року Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію 2066 (2015) про відповідальність і етику ЗМІ в мінливому середовищі ЗМІ, відповідні частини якої свідчать:

1. Парламентська Асамблея нагадує про те, що свобода вираження думок в засобах масової інформації є необхідною попередньою умовою демократичного суспільства і необхідною умовою прогресу суспільства і розвитку кожної людини. Свобода вираження поглядів є всебічно прийнятною, за умови дотримання тільки умов і обмежень, передбачених у Європейській конвенції про права людини (ETS № 5).

2. Оскільки здійснення цієї свободи тягне за собою певні обов`язки і відповідальність, Асамблея схвалює Декларацію принципів поведінки журналістів, прийняту Міжнародною федерацією журналістів, а також кодекси етики, прийняті журналістами та засобами масової інформації на національному рівні у всіх державах-членах. Такі кодекси є добровільним виразом професійної старанності журналістів і засобів масової інформації, які прагнуть виправити свої помилки і притягнути до відповідальності громадськість.

3. Схвалюючи практичні ініціативи журналістів і їх професійні організацій щодо заохочення високих етичних стандартів, такі, як ініціатива Міжнародної федерації журналістів по етичній журналістиці, прийнята на її Всесвітньому конгресі в Москві в 2007 році і підтримана Європейським Союзом і Радою Європи, Асамблея нагадує про свою резолюції 1003 (1993) про етику журналістики і з стурбованістю відзначає, що мінливе середовище засобів масової інформації кидає виклик журналістській етиці і що кодекси етики не дотримуються суворо усіма журналістами ... "

39. 5 травня 2003 року Міжнародна федерація журналістів прийняла Декларацію принципів поведінки журналістів, відповідні частини якої свідчать:

Справжня міжнародна декларація проголошена стандартом професійної поведінки журналістів, що займаються збором, передачею, розповсюдженням і коментуванням новин та інформації при описі подій.

1. Повага до істини і до права громадськості на правду є першим обов`язком журналіста.

2. Виконуючи цей обов`язок, журналіст повинен завжди захищати принципи свободи в чесному зборі і публікації новин, а також права на справедливе коментування та критику.

3. Журналіст повинен повідомляти тільки у відповідності до фактів, походження яких йому відомо. Журналіст не повинен приховувати важливу інформацію або фальсифікувати документи.

4. Журналіст повинен використовувати тільки чесні методи для отримання новин, фотографій та документів.

9. Журналісти, гідні цього імені, вважають своїм обов`язком сумлінно дотримуватися викладених вище принципів. В рамках загального права кожної країни журналіст визнає в професійних питаннях юрисдикцію тільки колег, виключаючи будь-які види втручання з боку урядів або інших осіб".

Нарешті, суд знову заявляє, що захист, що надається відповідно до статті 10 Конвенції журналістам, здійснюється за умови, що вони діють сумлінно з метою надання точної і достовірної інформації відповідно до принципів відповідальної журналістики. Поняття відповідальної журналістики, як професійної діяльності, яка користується захистом статті 10 Конвенції, не обмежується змістом інформації, яка збирається та / або поширюється журналістськими засобами. Воно також охоплює законність поведінки журналіста, і той факт, що журналіст порушив закон, є доречним, хоча і не вирішальним міркуванням при визначенні того, чи діяв він відповідально (див. Pentikainen, процитований вище, § 90, і Bedat V. Switzerland [GC ], no.56925 / 08, § 50, 29 березня 2016 року).

Абзацами 5, 8, 13, 17, Резолюції Парламентської асамблеї ради Європи 1003 (1993) Про етичні принципи журналістики встановлено наступне:

5. Висловлення міркувань може включати думки або коментарі стосовно загальних ідей чи зауваження відносно повідомлень, що стосуються поточних подій. Хоча міркування обов`язково є суб`єктивними, а тому не можуть і не повинні відповідати критерію вірогідності, слід вимагати, щоб міркування висловлювалися чесно й відповідно до етичних засад.

8. Право на інформацію - одне з основоположних прав, якому надається велике значення в практиці Європейсько комісії та Європейського суду з прав людини за статтею 10 Європейської конвенції з прав людини; воно закріплено й у статті 9 Європейської конвенції про транскордонне телебачення, а також в усіх демократичних конституціях. Власником права є громадянин, котрий також має право вимагати, щоб інформація, яку надають журналісти, подавалася правдиво, якщо мова йде про повідомлення, та чесно, якщо йдеться про міркування, без зовнішнього втручання з боку органів державної влади або приватних осіб.

13. В інформаційній організації видавці й журналісти мають співіснувати, пам`ятаючи, що законна повага до ідеологічної спрямованості видавців і власників обмежена абсолютною вимогою щодо достовірності повідомлень і моральності міркувань. Це важливо, якщо ми збираємося поважати основоположне право громадян на інформацію.

17. Інформація та комунікація, які передаються журналістами за допомогою засобів масової інформації та за могутньої підтримки нових технологій, мають вирішальне значення для розвитку людини й суспільства. Вони потрібні для демократичного життя, оскільки, якщо демократія має розвиватися й далі, вона повинна гарантувати громадянам участь у громадських справах. Досить сказати, що така участь була б неможливою, якби громадяни не одержували інформацію про суспільні справи, якої вони потребують та яку ЗМІ мають їм надавати.

У судовому засіданні представником позивачів було заявлено клопотання про огляд веб-сайту (сторінки) в мережі Інтернет за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зазначене клопотання було задоволено судом та у судовому засіданні була досліджена вказана сторінка. За наслідками дослідження цієї сторінки судом було встановлено, що за зазначеною адресою міститься відеосюжет програми Гроші з назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 де в правому верхньому куті зазначено 1+1 ти не один та зміст якого відповідає змісту, наведеному позивачами у роздруківки змісту інформації, що міститься у відеосюжеті, що додана до позовної заяви.

Обставина поширення інформації підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, які були досліджені судом у відкритому судовому засіданні та електронним доказом дослідженим судом, що розміщений у соціальній мережі Facebook на сторінці програми Гроші за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідачем не було надано жодних доказів на спростування обставини поширеня ним інформації, яку позивачі просять визнати недостовірною.

Щодо встановлених обставин за яких поширення інформації порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає позивачам повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, судом аналізуються та беруться до уваги такі обставини.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Частиною 2 даної статті встановлено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема, з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, згідно зі ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права в України, неодноразово наголошував, зокрема, у Рішенні від 28 березня 2013 року у справі Нова газета та Бородянський проти Росії , що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети, або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання і свободою вираження думки.

Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав, та предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08 липня 1986 року у справі Лінгенс проти Австрії ).

Вирішуючи спір, суд виходить з того, чи є інформація, що міститься в сюжеті є: а) фактичними твердженнями чи оціночними судженнями; б) чи є вона достовірною.

Дослідивши зміст інформації, яку позивачі просять визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію суд приходить до висновку, що ця інформація є фактичними твердженнями.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано жодних доказів що підтверджують достовірність розповсюдженої інформації про позивачів.

Досліджуючи питання достовірності тверджень, які наводяться у відеосюжеті, судом проаналізовано Інформацію з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо суб`єкта від 04.07.2019 р. відповідно до якого фізична особа з РНОКПП НОМЕР_1 не має жодного нерухомого майна. Посилання представника відповідача у судовому засіданні на ту обставину, що ця довідка видана після виходу спірного сюжету, а отже може не відповідати інформації щодо нерухомого майна належного дружині позивача-2 станом на дату виходу сюжету - судом не приймається до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів, що спростовують обставину відсутності нерухомого майна у дружини позивача-2.

Так, у пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи Верховний Суд України зазначив, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність приватного життя.

Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Відповідно до абзаців 21, 22, 23, 30 Резолюції Парламентської асамблеї ради Європи 1003 (1993) Про етичні принципи журналістики :

21. Отже, журналістика не повинна змінювати правдиву й неупереджену інформацію або чесні думки, використовувати їх на користь ЗМІ, намагаючись створити чи сформувати громадську думку, оскільки законність журналістики ґрунтується на ефективній повазі основоположного права громадян на інформацію як складовій поваги демократичних цінностей. Тому журналістика, пов`язана із законними розслідуваннями, обмежується достовірністю й чесністю інформації та думок і є несумісною з журналістськими кампаніями, що проводяться на підставі заздалегідь випрацюваних позицій і спеціальних інтересів.

22. У журналістиці інформація та міркування мають поважати презумпцію невинуватості, зокрема коли ідеться про справи, що перебувають у провадженні, й утримуватися від проголошення рішень.

23. Слід поважати право людини на приватне життя. Особи, які перебувають на державній службі, мають право на захист свого приватного життя, за винятком випадків, коли воно може впливати на публічне життя. Той факт, що людина обіймає державну посаду, не позбавляє її права на повагу до її приватного життя.

30. У журналістиці не можна змішувати дискусійні або сенсаційні теми з фактами, про які важливо дати інформацію. Під час здійснення професійних обов`язків журналісти не можуть ставити собі за головну мету здобуття престижу й особистого впливу.

Європейський суд з прав людини у своєму Рішенні від 04.11.2008 у справі 42512/02 Mihaiu v. Romania зазначив, що у випадках, коли у поширеній інформації зазначається ім`я особи, його посада та звинувачення в конкретному злочині, розповсюджувач інформації повинен надати достатнє фактичне обґрунтування своїх висловлювань, інакше, він не може виправдовувати свою поведінку певним ступенем перебільшення, яка є допустимою при реалізації свободи слова. У зазначеній справі поширена заявником інформація не була підтверджена жодними доказами, тому Суд прийшов до висновку про відсутність порушення гарантованої ст. 10 Конвенції свободи слова.

З огляду на положення зазначених вище Декларації і Резолюції та з огляду на ненадання відповідачем жодних доказів на підтвердження висловлювань, що є предметом дослідження в цій справі, суд вказує, про безпідставність доводів відповідача, викладених його представником, під час судових дебатів та у відзиві на позовну заяву, що та обставина, що позивачі є публічними особами дозволяє відповідачу, як засобу масової інформації, розповсюджувати гостру та сильну критику з приводу того, як позивачі виконували або виконують свої функції.

Суд приходить до висновку, що розповсюджена інформація про позивачів виходить за межі права на свободу вираження поглядів та допустимої критики, і є надмірними навіть, якщо висловлені щодо публічних осіб.

Суд також бере до уваги ту обставину, що спірний сюжет вийшов в той час коли в суспільстві широко обговорювалося питання призначення позачергових виборів Київського міського голови та позачергових виборів до Київської міської ради.

Суд також нагадує, що відповідно до етичних принципів журналістики журналістика не повинна змінювати правдиву й неупереджену інформацію або чесні думки, використовувати їх на користь ЗМІ, намагаючись створити чи сформувати громадську думку, оскільки законність журналістики ґрунтується на ефективній повазі основоположного права громадян на інформацію як складовій поваги демократичних цінностей. Тому журналістика, пов`язана із законними розслідуваннями, обмежується достовірністю й чесністю інформації та думок і є несумісною з журналістськими кампаніями, що проводяться на підставі заздалегідь випрацюваних позицій і спеціальних інтересів.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що сторона відповідача не довела достовірність поширеної відносно позивача інформації у відеосюжеті, а також те, що вказана інформація носить характер оціночних суджень. Також відповідач не довів наявність обставин, що виключають його відповідальність відповідно до ст. 67 Закону України Про телебачення та радіомовлення .

Відтак, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання недостовірною інформації, що є предметом дослідження у цій справі підлягає задоволенню.

Позивачі просять зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію у ефірі телеканалу Телерадіокомпанія 1+1 у програмі Гроші шляхом оголошення повного тексту рішення.

На переконання суду вимога щодо зачитування повного тексту рішення суду у прямому ефірі телеканалу Телерадіокомпанія 1+1 у програмі Гроші є надмірною та непропорційною.

Відповідно до пункту 25 постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 N 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , при спростуванні відомостей по радіо чи телебаченню суд може вказати органу масової інформації, щоб резолютивна частина судового рішення була зачитана диктором у тій самій передачі або циклі передач і в той самий час - не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що достатнім засобом відновлення прав позивачів буде задоволення позову шляхом зобов`язання відповідача оголосити в ефірі телеканалу Телерадіокомпанія 1+1 у програмі Гроші резолютивної частини цього рішення.

З огляду на ступень порушення відповідачем прав позивачів суд погоджується з обґрунтованістю вимог позивачів щодо видалення відеосюжету з назвою ІНФОРМАЦІЯ_7 за відповідними посиланнями в мережі інтернет та розміщення за цими самими адресами в мережі інтернет відеозапису оприлюднення диктором Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТУДІЯ 1+1 повного тексту рішення суду, постановленого за результатами розгляду цієї позовної заяви в програмі Гроші .

Вирішуючи вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, завданої розміщенням недостовірної інформації в сумі 1 500 000,0 грн., суд виходить з такого.

Позивач-2, обґрунтовуючи вимогу щодо стягнення моральної шкоди, зазначає, що розповсюджена відповідачем інформація, була конкретною, мала негативний вплив на особисті немайнові права позивача-2, а шкода була заподіяна внаслідок навмисних намірів і дій відповідача. Також позивач посилається на ту обставину, що інформація була поширена серед великої кількості людей в прямому ефірі відповідача та в мережі інтернет та виходячи з коментарів, які розміщені під відеосюжетом на відеохостинговому ресурсі Youtube та у соціальній мережі Facebook , інформація вплинула на думку громадськості про позивача-2, тобто нашкодила його діловій репутації.

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювачата вини останнього в її заподіянні.

Проте наявність моральної шкоди не визнана прямим наслідком кожної протиправної поведінки, така презумпція має визначатися лише законом, тому діє стаття 81 ЦПК України про загальний розподіл тягаря доказування.

Разом з тим цивільне законодавство ґрунтується на презумпції протиправності поведінки, яка призвела до шкоди, виходячи з принципу генерального делікту: спричинення шкоди особі або майну слід розглядати як протиправне, якщо законом не встановлено інше.

Щодо змісту причинного зв`язку, то він полягає у тому, що вчинена неправомірна дія є головною причиною, яка призвела до завдання моральної шкоди.

Вина є суб`єктивним елементом. Тут діє презумпція заподіювача шкоди (за аналогією майнової шкоди).

Ця презумпція полягає не у звільненні позивача від доведення вини заподіювача шкоди, а лише розподіляє обов`язки з доказування. Тому позивач може це доводити, але не зобов`язаний. Відсутність вини повинен довести відповідач.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України заподіювач моральної шкоди відповідає за свої дії (бездіяльність) при наявності його вини, за винятком випадків, коли вина відповідно до вимог закону не є необхідною умовою відповідальності за завдану шкоду.

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов`язковим для держав-учасниць Конвенції.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав середня , нормально реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Беручи до уваги, що відновлення прав позивачів відбудеться шляхом зачитування резолютивної частини рішення в прямому ефірі, розміщення відповідачем на зазначених вище ресурсах в мережі Інтернет повного тексу рішення та приймаючи до уваги винну поведінку відповідача та те, що інформація, що шкодить діловій репутації позивача-2 була розповсюджена серед великої кількості людей найрейтинговішим телеканалом, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 50 000,0 грн.

З урахуванням характеру равопорушення, глибини душевних страждань та беручи до уваги той факт, що позивач-2 є відомою політичною особою, народний депутат України VІІІ скликання, вказану суму суд вважає співмірною та такою, що відповідає принципу розумності, а відтак це відповідає вимогам ст.23 ч.3 ЦК України.

Відтак, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 68 Конституції України, ст.ст.16, 23, 201, 277, 280 ЦК України, ст. 30 Закону України Про інформацію , враховуючи практику Європейського суду з прав людини, керуючись керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (2017 р.), -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Студія 1+1 про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , інформацію, поширену в ефірі Телеканалу Телерадіокомпанія 1+1 у програмі Гроші 24.06.2019 року ТОВ ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТУДІЯ 1+1 , відеозапис якого розміщено на офіційному сайті телеканалу Телерадіокомпанія Студія 1+1 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_15 , на Youtube каналі телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 та у соціальній мережі ІНФОРМАЦІЯ_5 на сторінці програми Гроші за адресою в мережі інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_5

а саме:

•назву відеосюжету: ІНФОРМАЦІЯ_7 .

? Фразу 1. Продовжуємо викривати Мафію під політичним дахом очільника столиці ОСОБА_1 . Впевнений, ви як і я, час від часу, стаєте клієнтами таких мафіозій-ларьочників . Так от, з кожною гривнею, яку ви платите в ларьку, свою долю отримує мер ОСОБА_1 та його мафія. Ми знаємо і прізвища і методи і як мерські бєзпрєдєльщіки викидають незгодних платити данину з кіосків, буквально на вулицю....

?Фразу 2. ...Київ засинає-прокидається Мафія. Загони тітушок і будівельна техніка, масово знищують малий бізнес, поки його прості власники сплять. ...Повністю все було розгромлено в 16:00-16:30. ОСОБА_1 особисто був присутнім, показував які бомбити, а які не бомбити... .

?Фразу 3. ...Підрахувати фінансові потоки з МАФів достатньо складно. Сума залежить від геолокації, квадратури і виду самої продукції. За наявності всіх дозвільних документів, підприємець сплачує в бюджет 8 000 -11 000 тис.гривень у квартал. Якщо МАФ встановлюють, за певною згодою, незаконно, наприклад біля метро, його вартість стрімко зростає. В такому випадку підприємець буде сплачувати вже не у бюджет, а у кишеню смотрящим від 7 000 - ЗО 000 тис. гривень щомісяця. В Києві щонайменше 10 000 незаконно встановлених МАФів. За найменшими підрахунками, вони приносять смотрящим 840 000 000 гривень на рік. Майже мільярд гривень чорного налу ! Вражені? Але це ще не все. За іншими підрахунками, каже авторитетний експерт, мова може йти про мільярд доларів... .

?Фразу 4. ...Мільярд гривень це офіційно, а мільярд доларів не офіційно. Я не жартую - мільярд доларів....! хто ж ці гроші адмініструє? Хто отримує наверху ввесь кеш, піднятий із землі, з МАФів? ОСОБА_1 конкретно, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ... .

?Фразу 5. ...Цього немає в декларації, але ми дізнались, що.... На дружині нардепа, ОСОБА_9 , ще дві квартири, також не задекларовані: в ЖК Авіатор , де квадратний метр коштує майже 700 доларів, і одна в новобудові на Печерську, де вартість одного квадратного метру - близько 1200 доларів...

?Фразу 6. Ми бачимо недостовірні дані в декларації і несвоєчасні відображення про суттєві зміни. Людина не відображала коли він придбав майно, квартири, домоволодіння. І чому, питання, незаконно отримував кошти на відшкодування на оренду житла... .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТУДІЯ 1+1 (місцезнаходження за адресою: м. Київ, 04080, м.Київ, вул. Кирилівська, будинок 23; код ЄДРПОУ 23729809) спростувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) не пізніше семи днів з дня набрання рішенням суду законної сили у ефірі Телеканалу Телерадіокомпанія 1+1 у програмі Гроші шляхом оголошення резолютивної частини даного рішення суду.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТУДІЯ 1+1 :

?видалити відеосюжет, поширений в ефірі програми Гроші (хронометраж запису 50 : 36 - 01 :04:00), який розміщено на офіційному сайті телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_10 , та за цією ж адресою в мережі інтернет розмістити відеозапис зачитування диктором Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТУДІЯ 1+1 повного тексту рішення суду, постановленого за результатами розгляду цієї позовної заяви в програмі Гроші ;

?видалити відеозапис, що є на Youtube каналі телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_11 та на Youtube каналі телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_3 розмістити відеозапис зачитування диктором Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТУДІЯ 1+1 в програмі Гроші повного рішення суду, постановленого за результатами розгляду цієї позовної заяви.

?видалити відеозапис, що розміщений у соціальній мережі Facebook на сторінці програми Гроші за адресою в мережі інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_12 / та у соціальній мережі Facebook на сторінці програми Гроші за адресою в мережі інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_13 розмістити відеозапис зачитування диктором Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТУДІЯ 1+1 в програмі Гроші повного рішення суду, постановленого за результатами розгляду цієї позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТУДІЯ 1+1 (місцезнаходження за адресою: м. Київ, 04080, м.Київ, вул. Кирилівська, будинок 23; код ЄДРПОУ 23729809) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 50 000,0 грн. (п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. М. Ларіонова