Рішення

від 18.02.2021 по справі 326/275/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 326/275/20

Провадження № 2/326/5/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Кузякіної К.М.,

за участю представника позивача Віткової В.В. , представника відповідача Кок С.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання поновленими договорів оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договорами оренди землі та додаткових угод укладеними, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні та поверненні земельної ділянки, стягнення суми заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ФОП ОСОБА_3 (в особі представника - адвоката Віткової В.В.) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання поновленими договорів оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договорами оренди землі та додаткових угод укладеними.

В обґрунтування позовних вимог вказується, що 19.02.2007 між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі на земельну ділянку, розташовану на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, загальною площею 7,3617 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад угідь - рілля, кадастровий номер 2324882000:03:008:0014. Договір оренди зареєстрований в Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 18 березня 2008 року за № 040827800051.

19.02.2007 між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі на земельну ділянку, розташовану на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, загальною площею 1,2042 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад угідь - сіножаті, кадастровий номер 2324882000:03:021:0019. Договір оренди зареєстрований в Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 18 березня 2008 року за № 040827800080.

Пунктом 8 розділу Строк дії договору вищевказаних договорів оренди землі передбачено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У п. 43 розділу Прикінцеві положення вищевказаних договорів оренди землі зазначено, що договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Оскільки державну реєстрацію двох договорів оренди було проведено 18.03.2008, то строк їх дії відраховується з моменту проведення такої реєстрації.

В порядку, передбаченому ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону України Про оренду землі , 13.02.2018 (більш ніж за місяць до спливу строку двох вищевказаних договорів оренди землі) орендар ФОП ОСОБА_3 направив на адресу місця проживання орендодавця ОСОБА_4 2 листи-повідомлення про свій намір скористатися переважним правом на укладення договорів оренди землі на новий строк (поновлення договорів оренди землі). До листів-повідомлень було додано відповідні додаткові угоди (проекти).

Ці листи-повідомлення разом з додатковими угодами (проектами) були направлені орендарем орендодавцеві засобами поштового зв`язку, а саме: цінними листами з описами вкладення від 13.02.2018, але згодом вони повернулися відправникові, бо не були отримані одержувачем.

Після закінчення строку договорів оренди земельних ділянок ФОП ОСОБА_3 продовжив користуватися вищевказаними земельними ділянками та сплачувати всі необхідні платежі, передбачені чинним законодавством України.

В порядку, передбаченому ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , протягом одного місяця після закінчення строку 2-х договорів оренди землі ОСОБА_4 не повідомила ФОП ОСОБА_3 про заперечення у поновленні договорів оренди землі, що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договорів оренди землі, тому такі договори вважаються поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договорами оренди земельних ділянок.

ФОП ОСОБА_3 є добросовісним орендарем та продовжує відкрито та безперервно користуватися земельними ділянками й на сьогоднішній день. За весь час користування земельними ділянками жодних претензій до орендаря з боку орендодавця не надходило.

21.02.2020 ФОП ОСОБА_3 направив на адресу ОСОБА_4 (засобами поштового зв`язку з описами вкладення) додаткові угоди (проекти) про поновлення вищевказаних договорів оренди землі (на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договорами оренди землі). Проте, вищевказані документи повернулися відправникові, оскільки ОСОБА_4 відмовилася від вручення їй цих документів, про що зазначено у відповідних поштових накладних.

Отже, враховуючи усе вищевикладене, з огляду на те, що позивач є добросовісним орендарем та згідно ст. 33 Закону України Про оренду землі вчинив необхідні дії для поновлення 2-х вищевказаних договорів оренди землі і продовжив користуватися земельними ділянками після закінчення строку дії цих договорів за відсутності повідомлень відповідача у місячний строк про наявність обґрунтованих заперечень, беручи до уваги законодавчі приписи ч. ч. 6, 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі , позивач змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Представником відповідача ОСОБА_4 - адвокатом Кок С.А. в порядку ст. 178 ЦПК України подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказується, що з позовними вимогами ФОП ОСОБА_3 вони не згодні, оскільки вважають їх протиправними та необґрунтованими з наступних підстав. ОСОБА_4 взагалі не планувала після закінчення терміну оренди землі у березні 2018 року передавати спірні земельні ділянки в оренду, оскільки мала намір обробляти земельні ділянки власними силами із залученням членів родини, про що ФОП ОСОБА_3 був заздалегідь обізнаний та у зв`язку з чим реалізував наведену в позові схему для можливості надання вигляду справжності процедурі поновлення договорів, під час реалізації якої до цього часу створює власнику перешкоди в користуванні земельними ділянками. До 2010 року ОСОБА_4 мешкала у с. Зеленівка Приморського району Запорізької область, де отримувала орендну плату за спірними договорами оренди, як правило, натуральною оплатою. У 2010 році у зв`язку із значним погіршенням стану здоров`я ОСОБА_4 переїхала жити до свого єдиного сина, ОСОБА_5 , де мешкає до цього часу та зареєстроване її місце проживання.

Після того як ОСОБА_4 переїхала до м. Бердянськ, вона доручила синові, ОСОБА_5 , займатися питаннями отримання орендної плати за укладеними з ФОП ОСОБА_3 договорами оренди від 18 березня 2008 року №№ 040827800051, 040827800080. Протягом дії договорів оренди ФОП ОСОБА_3 належним чином не виконував умови договорів оренди земельних ділянок в частині своєчасної та повної виплати орендної плати. ОСОБА_3 розраховував плату за тими розцінками на продукцію, які сам і визначав, отримувати плату можна було за запрошенням у с. Зеленівка, за місцем ведення ФОП ОСОБА_3 діяльності, додзвонитися до ОСОБА_3 було неможливо, оскільки він не брав слухавку, ФОП ОСОБА_3 та його працівники під час видачі орендної плати принижували та вимагали складати різні за змістом заяви під загрозою неотримання плати або отримання плати в меншому розмірі.

ОСОБА_4 не влаштовувало таке становище, вона отримує невеличку пенсію. Її син працює ізолювальником в Бердянському підприємстві теплових мереж, отримує дуже низьку заробітну плату. ОСОБА_4 з сином мешкає удвох та їх доходів не вистачає навіть на покупку необхідних ліків. За їх підрахунками, якщо самостійно обробляти земельні ділянки, вирощувати зернові, збирати та продавати їх, можна заробити близько 30 000 грн. на рік, в той час як за 2017 рік ФОП ОСОБА_3 нарахував ОСОБА_4 5 635 грн. орендної плати.

Тому, по закінченні терміну оренди, з березня 2018 року, ОСОБА_4 планувала обробляти належні їй земельні ділянки власними силами за участю сина.

ОСОБА_5 , який представляв інтереси ОСОБА_4 , неодноразово особисто під час спілкування повідомляв ОСОБА_3 про те, що спірні договори оренди, по закінченні терміну, будуть припинені. Так, ОСОБА_5 повідомляв ОСОБА_3 про припинення дії договорів у жовтні 2016 року у м. Бердянську під час отримання орендної плати та у грудні 2016 року в с. Зеленівка Приморського району Запорізької область, у відповідь на що той повідомляв, що подивиться. На той час ОСОБА_5 вважав, що термін дії спірних договорів оренди обчислюється з дати їх підписання та складання Акту прийому передачі земельних ділянок - 19.02.2007, а не дати їх реєстрації - 18.03.2008, а тому вважав, що строк оренди припиниться 19.02.2017.

У встановленому порядку та строки ОСОБА_4 письмово повідомила ФОП ОСОБА_3 про заперечення у поновленні спірних договорів оренди.

Задля дотримання процедури припинення спірних договорів оренди, відповідно до ч. 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , протягом одного місяця після закінчення строку договорів, 24 березня 2018 року рекомендованим листом 7211300035635 на адресу ФОП ОСОБА_3 був відправлений лист - повідомлення ОСОБА_4 від 20.03.2018 про заперечення у поновленні договорів оренди. У листі вона повідомила ОСОБА_3 про те, що строк оренди та дії спірних договорів закінчився 18.03.2018, а тому дія договорів є припиненою, просила ОСОБА_3 сплатити заборгованість по орендній платі та просила повернути земельні ділянки. Поштове відправлення не було вручене ФОП ОСОБА_3 , оскільки адресат на три виклики пошти не з`явився для його отримання.

Приблизно в той же час, при підготовці до посіву власних земельних ділянок, було з`ясовано, що в осені 2017 року ФОП ОСОБА_3 , будучи обізнаним про припинення у березні 2018 року договорів оренди землі, протиправно, з метою чинити перешкоду власнику, засіяв обидві ділянки озимою пшеницею.

На запитання, на яких підставах були засіяні ділянки, ОСОБА_3 запевнив, що влітку 2018 року збере врожай та поверне ОСОБА_4 спірні ділянки, а також повідомив, що намірів про поновлення оренди не має.

13.02.2020 ОСОБА_4 направила ОСОБА_3 поштою цінним листом з описом вкладення листа із забороною користуватись належними їй на праві власності земельними ділянками, сплати суми орендної плати за 2017 рік та за період часу з 01.01.2018 по 18.03.2018, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок. Законні вимоги ОСОБА_4 залишилися ОСОБА_3 без задоволення.

Від ОСОБА_3 письмових повідомлень про намір продовжити дію договорів оренди землі ОСОБА_4 не отримувала.

Про направлення ОСОБА_3 у лютому 2018 року письмових повідомлень про намір продовжити дію договорів оренди землі з підстав, які передбачені ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону України Про оренду землі , ОСОБА_4 дізналася отримавши ухвалу Приморського районного суду Запорізької області від 22 червня 2018 року у справі № 326/754/18 разом із копію позовної заяви та доданими документами.

ОСОБА_3 у позові замовчував про обставини неотримання ОСОБА_4 згаданих повідомлень, але дізнавшись про наявність у ОСОБА_4 захисника, в позові про визнання поновленими договорів оренди землі на той самий строк і на тих саме умовах, які були передбачені договорами оренди землі та додаткових угод укладеними ОСОБА_3 підтверджує факт неотримання повідомлень.

Вбачається, що згадані поштові відправлення були відправлені з поштового відділення м. Бердянська № 12 адресату в поштове відділення м. Бердянська № 10. Знаходячись у м. Бердянськ, ніщо не заважало ОСОБА_3 особисто відвідати ОСОБА_4 , здійснити з нею розрахунки за 2017 рік, повідомити про намір поновлення договорів оренди, укласти додаткові угоди.

Дізнавшись, що поштові відправлення не вручені, ФОП ОСОБА_3 нічого не зробив для належного повідомлення ОСОБА_4 про свої наміри, що також пояснюється тим, що ОСОБА_3 був зацікавлений в тому, що згадані поштові відправлення не були отримані адресатом, для того щоб не отримати у відповідь письмові заперечення орендодавця.

Про направлення ОСОБА_3 у лютому 2020 року письмового повідомлення про продовження дії договорів оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , разом із додатковими угодами ОСОБА_4 дізналася отримавши ухвалу Приморського районного суду Запорізької області від 31.03.2020 у справі № 326/275/20 разом із копію позовної заяви та доданими документами. ФОП ОСОБА_3 у позові підтверджує, що ОСОБА_4 не отримувала зазначених поштових повідомлень.

ФОП ОСОБА_3 не виконував належним чином умови спірних договорів оренди, зареєстрованих в Приморському PB ЗРФ ДП Центр ДЗК 18.03.2008, в частині повної та своєчасної виплати орендної плати. ФОП ОСОБА_3 використовував земельну ділянку з призначенням сіножаття не за цільовим призначенням, що є істотнім порушенням умов договору оренди. Внаслідок неналежного виконання обов`язків за умовами договорів оренди землі, у ФОП ОСОБА_3 відсутнє переважне право на їх поновлення.

Оскільки договори оренди землі, укладені між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 , складені ФОП ОСОБА_3 та надані для підписання ОСОБА_4 , яка не володіла необхідними знаннями та досвідом, перебувала під переважним впливом орендаря, тому ФОП ОСОБА_3 несе ризики, пов`язані з неясністю умов договорів, слова договору повинні тлумачитися проти нього.

Відповідно до п. 11 договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 , орендна плата вноситься в такі строки: 1-й раз вересень-жовтень, 2-й раз листопад-грудень.

З огляду на зміст п. 11 договорів оренди землі відсутні умови, в якій сумі або частині повинна бути виплачена орендна плата у вересні-жовтні, а в якій - у листопаді-грудні, а тому належним виконанням зобов`язання по оплаті орендної плати слід вважати її повну виплату до 31 жовтня поточного року.

ФОП ОСОБА_3 порушував строки виплати орендної плати: у 2014 році орендна плата одним платежем за обидві земельні ділянки виплачена 17.12.2014, з простроченням 47 днів; у 2015 році орендна плата одним платежем за обидві земельні ділянки виплачена 17.12.2015, з простроченням 47 днів; у 2016 році орендна плата одним платежем за обидві земельні ділянки виплачена 01.12.2016, з простроченням 30 днів; у 2017 році з простроченням 33 днів.

Укладеними між сторонами договорами оренди не встановлено місце і порядок сплати орендної плати, однак до 2016 року ОСОБА_4 та її син за дорученням отримували орендну плату у с. Зеленівка, за місцем ведення ФОП ОСОБА_3 діяльності.

З боку ФОП ОСОБА_3 у 2014 - 2017 роках не вчинялися дії для належного виконання ним обов`язку щодо сплати орендної плати у строки, передбачені п. 11 договорів оренди, зокрема, шляхом надіслання орендної плати за місцем проживання орендодавця або шляхом внесення належних орендодавцю грошей у депозит нотаріуса. Отже ФОП ОСОБА_3 є боржником, який прострочив виконання зобов`язання за договорами оренди у 2014 -2017 роках.

Відповідно до п.п. 9, 12 договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 , орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: ритуальні послуги 200 грн., з ріллі зернові - 1500 кг., соняшник - 100 кг, капуста - 50 кг, вода питна - 4 м куб., оранка до 0,50 га. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Згідно п.п 9, 12 договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 , орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: сіножатей - 200 кг. сіна. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

ФОП ОСОБА_3 розраховував плату за тими розцінками на продукцію, які сам і визначав, отримувати плату можна було за запрошенням у с. Зеленівка, за місцем ведення ФОП ОСОБА_3 діяльності, додзвонитися до ОСОБА_3 було неможливо, оскільки він не брав слухавку. ФОП ОСОБА_3 та його працівники під час видачі орендної плати принижували та вимагали складати різні за змістом заяви під загрозою неотримання плати або отримання плати в меншому розмірі.

Отже з боку ОСОБА_3 була свавільна поведінка, а орендодавці були у залежному становище, що суперечить принципу рівності сторін договору, тощо. До цього часу ОСОБА_3 не виплачена орендна плата по спірним договорам оренди за 2017 рік та за 2018 рік. ОСОБА_3 у складі орендної плати жодного разу не були виплачені ОСОБА_4 200 грн. на ритуальні послуги, як це передбачено п. 9 договору оренди землі. Вважають, що 200 грн. на ритуальні послуги - це накопичувальний щорічний платіж у складі орендної плати.

Крім несвоєчасної та неповної виплати орендної плати ФОП ОСОБА_3 восени 2017 року, на земельній ділянці площею 1,2042 га, кадастровий номер 2324882000:03:021:0019, протиправно тобто з порушенням цільового використання ділянки, була засіяна озима пшениця, що є істотним порушенням умов договору оренди.

Згідно договору оренди землі складом угідь є сіножаття.

ФОП ОСОБА_3 восени 2017 року засіяв згадану ділянку пшеницею, що є використанням ділянки в якості рілля, порушенням цільового використання ділянки.

За приписами ч. 5 ст. 20, ст. 34 ЗК України земельна ділянка для сіножаття може використовуватися лише у межах вказаного виду використання, тобто ФОП ОСОБА_3 був зобов`язаний використовувати вказану земельну ділянку виключно як сіножаття, тобто в межах виду користування, передбаченого умовами договору.

Спірна земельна ділянка використовувалася ФОП ОСОБА_3 як рілля, тобто без зміни категорії цільового призначення земельної ділянки, однак, з порушенням (зміною) виду її цільового використання в межах однієї категорії, чим істотно порушено умови договору оренди (а.с.116-129 т.1).

У відповіді на відзив представник позивача ФОП ОСОБА_3 - адвокат Віткова В.В. зазначає, що наведені відповідачем у відзиві заперечення є такими, що підлягають відхиленню судом. Підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у ч.ч. 1,5,6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , не пов`язані одна з іншою. Так, відповідач та його представник не врахували відповідних норм Закону України Про оренду землі і дійшли хибного висновку, що для поновлення договору оренди з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідно звернення ФОП ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з клопотанням (листом) про поновлення договору оренди земельної ділянки. Представник відповідача вводить в оману суд щодо фактичних обставин справи, адже лист, про який йде мова у відзиві, про заперечення у поновленні договорів оренди землі ОСОБА_4 не направлявся. Поштовий конверт відправника ОСОБА_6 свідчить про те, що насправді цей лист було направлено не ОСОБА_4 , а ОСОБА_6 - братом та сусідом позивача, який теж передавав в оренду свої земельні ділянки позивачеві строком на 10 років. І, певно, цей лист стосувався саме землі, належної ОСОБА_6 , проте, представникові відповідача необхідно якось викрутитися з цієї ситуації, спираючись лише на похилий вік відповідачки. Крім того, відносно якої саме земельної ділянки стосувався начебто надісланий ОСОБА_4 лист, її представник не зазначає (не зрозуміло чи це стосувалося земельної ділянки рілля чи сіножатей тощо).

Слід зауважити і те, що у відповідача відсутній опис вкладення до вищевказаного листа (відправник ОСОБА_6 ), тому здогадуватися, що саме було направлено на адресу позивача вони не можуть, бо докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Також представник відповідача неодноразово підкреслює те, що ОСОБА_4 не мала та не має наміру передавати в оренду належні їй земельні ділянки, що також не відповідає фактичним обставинам справи. З довідки Приморського ВП від 03.05.2018 вбачається, що опитаний ОСОБА_6 (тобто на даний час також представник ОСОБА_4 ) пояснив, що 19.09.2017 було укладено договір з ОСОБА_4 , після чого він запросивши землевпорядників відміряв орендовану земельну ділянку та встановив дерев`яні стовпці.

Тобто ОСОБА_6 , який також є ФОП та займається вирощуванням с/г культур, не дочекавшись закінчення строку договорів оренди землі між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 , бажаючи взяти в оренду землю, розпочав незаконно відмірювати межі цих земельних ділянок для їх подальшого використання, тобто в період дії договорів оренди землі.

У відзиві, наданому представником відповідача зазначено, що ФОП ОСОБА_3 начебто ніколи належним чином не виконував умови договорів оренди земельних ділянок в частині своєчасної та повної виплати орендної плати, хоча на підтвердження цих обставин не надається суду жодний доказ. Отже, ці твердження є надуманими та такими, що взагалі не відповідають фактичним обставинам справи.

З приводу виплати орендної плати ОСОБА_4 за період з 2008 року по 2012 рік до позовної заяви було долучено копію акту знищення бухгалтерських документів, що втратили термін зберігання, та копію протоколу засідання комісії по знищенню бухгалтерських документів.

Також було подано й інші докази на підтвердження того, що орендар є добросовісним та неодноразово вчинював усі необхідні дії для належного виконання своїх зобов`язань за договорами оренди землі, укладеними з ОСОБА_4 .

Крім того, орендарем, як податковим агентом, було сплачено в повному обсязі та своєчасно усі податки, передбачені діючим законодавством України.

Щодо недобросовісної поведінки відповідача, то слід підкреслити, що ОСОБА_4 та її представники умисно вирішили не отримувати від ФОП ОСОБА_3 орендну плату в 2017, 2018 та 2019 роках, саме для того, щоб звинуватити останнього у несплаті орендної плати. Вважає, що навпаки, неотримання орендної плати відповідачем є неналежним виконанням зобов`язань за договорами оренди саме з боку орендодавця, а не орендаря. Ані ОСОБА_4 , ані будь-який її представник за довіреністю не зверталися до орендаря за отриманням орендної плати у 2017-2019 роках, ігноруючи повідомлення орендаря.

З метою належного виконання своїх обов`язків зі сплати орендної плати, ФОП ОСОБА_3 неодноразово направлялись на адресу ОСОБА_4 повідомлення про необхідність отримання орендної плати за 2017, 2018 та 2019 роки. ОСОБА_4 жодним чином не відреагувала на них. Так і не отримавши відповіді від ОСОБА_4 , з метою належного виконання умов договорів оренди землі, суми орендної плати за 2017, 2018 та 2019 рік було відправлено орендарем поштовими грошовими переказами на ім`я орендодавця ОСОБА_4 . До того ж, якщо б орендодавець дійсно вважав, що його права порушені, він надіслав би претензію орендареві щодо необхідності виконання останнім своїх зобов`язань за договорами оренди, натомість орендодавець навіть не намагався жодним чином повідомити ОСОБА_3 про порушення своїх прав. Враховуючи все вищевикладене, позивач не ухилявся та не ухиляється від виплати орендної плати, натомість орендодавець навмисно не отримує плату за договорами оренди землі та намагається не отримувати кореспонденцію від орендаря. ОСОБА_3 має достатній досвід у сільському господарстві. З 15.01.1998 ФОП ОСОБА_3 займається веденням сільського господарства та є виробником товарної сільськогосподарської продукції.

Ані договором оренди землі, ані у державному земельному кадастрі не встановлено обмежень у використанні земельної ділянки. Крім того, земельну ділянку було засіяно озимою пшеницею, яку було скошено зеленою масою (на корм тваринам), що не заборонено жодним нормативно-правовим актом. Отже, позивач використовував земельну ділянку за її цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до правовстановлюючих документів, та не здійснював будь-яких дій, що призводили б до зміни виду використання землі у вигляді сіножаті. Таким чином, доводи представника відповідача щодо використання позивачем земельної ділянки з порушенням її цільового призначення ґрунтуються лише на його особистих припущеннях та не мають нормативно-правового обґрунтування. Враховуючи все вищевикладене вбачається, що з боку ФОП ОСОБА_3 не мало місця неналежного виконання умов договорів оренди землі (а.с.178-185 т.1).

09.04.2020 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , в якій вона просить: 1) зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні та повернути їй за відповідними актами прийому-передачі: земельну ділянку, кадастровий номер 2324882000:03:008:0014, розташовану на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, загальною площею 7,3617 га, цільове призначення-для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад угідь - рілля, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 2324882000:03:021:0019, розташовану на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, загальною площею 1,2042 га, цільове призначення-для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад угідь-сіножаті, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; 2) стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на її користь: 11 580,15 грн. - суму заборгованості за орендною платою за 2017 рік та за період часу з 01.01.2018 по 18.03.2018 за договорами оренди земельних ділянок, що зареєстровані в Приморському РВЗРФ ДП Центр ДЗК 18 березня 2008 року, відповідно за № 040827800051 та за № 040827800080 в розмірі 7 489,14 грн., з урахуванням суми пені в розмірі 4 091,01 грн.; 3) судові витрати у справі покласти на Відповідача (а.с.238-243 т.1).

У відзиві на зустрічну позовну заяву представника ФОП ОСОБА_3 - адвокат Віткова В.В. зазначає, що проти зустрічного позову заперечують в повному обсязі, вважають вимоги позивача ОСОБА_4 безпідставними, незаконними і необґрунтованими. З системного аналізу вищенаведених норм права вбачається, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Отже, продовження користування земельною ділянкою в такому випадку не може бути розцінено, як користування земельною ділянкою без належного оформлення прав. За таких обставин висновок ОСОБА_4 , який міститься у зустрічній позовній заяві, щодо користування ФОП ОСОБА_3 земельними ділянками без належного оформлення правовідносин - не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними та допустимими доказами. З метою належного виконання своїх обов`язків зі сплати орендної плати, ФОП ОСОБА_3 неодноразово направлялися на адресу ОСОБА_4 листи-повідомлення про необхідність отримання орендної плати за 2017-2020 рр., проте вона жодним чином не відреагувала на них. 02.11.2020 р. ФОП ОСОБА_3 було перераховано орендну плату за 2017-2020 роки та утримано й сплачено відповідні податки, тобто він не ухилявся та не ухиляється від виплати орендної плати.

Наміри позивача за зустрічним позовом щодо стягнення пені з ФОП ОСОБА_3 також не заслуговують на увагу суду (через відсутність у останнього будь-якого прострочення зобов`язання або його невиконання). Для належної сплати орендної плати ФОП ОСОБА_3 багато разів звертався до ОСОБА_4 з повідомленнями про необхідність отримання орендної плати, але відповідь на них так і не отримав. Крім того, орендна плата неодноразово направлялася поштовими переказами за допомогою АТ Укрпошта . Отже, в даному випадку не можна стверджувати про невиконання зобов`язань орендаря й, відповідно, про виникнення такого виду відповідальності, як пеня.

ОСОБА_4 вводить в оману суд щодо фактичних обставин справи, адже лист, про який йде мова, щодо заперечення у поновленні договорів оренди землі ОСОБА_4 не направлявся. Поштовий конверт відправника ОСОБА_6 стосувався саме землі, належної йому. Крім того, відносно якої саме земельної ділянки стосувався начебто надісланий ОСОБА_4 лист, позивачка за зустрічним позовом не зазначає (не зрозуміло чи це стосувалося земельної ділянки рілля чи сіножатей тощо). ОСОБА_6 , який також є ФОП та займається вирощуванням с/г культур, не дочекавшись закінчення строку договорів оренди землі між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 , бажаючи взяти в оренду землю, розпочав незаконно відмірювати межі цих земельних ділянок для їх подальшого використання, тобто в період дії договорів оренди землі. Просить у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_3 відмовити повністю (а.с.1-9 т.2).

В судовому засіданні представник позивача Віткова В.В. підтримала позовні вимоги за викладеними обставинами в позові, просила задовольнити їх в повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову просила відмовити повністю за безпідставністю.

Представник відповідача Кок С.А. в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві. На позовних вимогах зустрічного позову наполягав та просив задовольнити їх.

Заслухавши сторони, допитавши свідка та вивчивши докази по справі, суд приходить до наступного.

Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого 15.01.1998 Приморською районною державною адміністрацією Запорізької області, та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підтверджено, що ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) є фізичною особою-підприємцем (а.с.9, 10-11 т.1).

19 лютого 2007 року між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ПП ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі на земельну ділянку, розташовану на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, загальною площею 7,3617 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад угідь - рілля, кадастровий номер 2324882000:03:008:0014. Договір оренди зареєстрований в Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 18 березня 2008 року за № 040827800051. Пунктом 8 розділу Строк дії договору передбачено, що договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У п. 43 розділу Прикінцеві положення вищевказаного договору оренди землі зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації (а.с.12-15 т.1).

Актом від 19.02.2007 підписаним орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ПП ОСОБА_3 визначені межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с.18 т.1).

На підставі акту прийому-передачі від 19.02.2007, який є невід`ємною частиною договору оренди, орендодавцем передано, а орендарем прийнято земельну ділянку за кадастровим номером 2324882000:03:008:0014, площею 7,3617 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області (а.с.19 т.1).

13 лютого 2018 року орендарем ФОП ОСОБА_3 направлено на адресу місця проживання орендодавця ОСОБА_4 2 листи-повідомлення про свій намір скористатися переважним правом на укладення договорів оренди землі на новий строк (поновлення договорів оренди землі), до яких додано проекти відповідних додаткових угод (а.с.20-30, 39-49 т.1).

19 лютого 2007 року між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ПП ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі на земельну ділянку, розташовану на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, загальною площею 1,2042 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, склад угідь-сіножаті, кадастровий номер 2324882000:03:021:0019. Договір оренди зареєстрований в Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 18 березня 2008 року за № 040827800080. Пунктом 8 розділу Строк дії договору передбачено, що договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У п. 43 розділу Прикінцеві положення вищевказаного договору оренди землі зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації (а.с.31-34 т.1).

Актом від 19.02.2007 підписаним орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ПП ОСОБА_3 визначені межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с.37 т.1).

На підставі акту прийому-передачі від 19.02.2007, який є невід`ємною частиною договору оренди, орендодавцем передано, а орендарем прийнято земельну ділянку за кадастровим номером 2324882000:03:021:0019, площею 1,2042 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області (а.с.38 т.1).

10.10.2013 ОСОБА_4 зверталась до ПП ОСОБА_3 з заявою про видачу орендної плати за 2013 рік у грошовому вигляд (а.с.51 т.1). 02.10.2013 їй було виплачено ПП ОСОБА_3 орендну плату за 2013 рік в сумі 3570 грн. (а.с.50 т.1).

На підставі довіреності (а.с.52 т.1), уповноваженій особі ОСОБА_4 - ОСОБА_5 17.12.2014 ФОП ОСОБА_3 було видано 3655 грн. в рахунок орендної плати за землю за 2014 рік; 17.12.2015 видано 4 425,50 грн. орендну плату за 2015 рік; 01.12.2016 видано 4 991 грн. орендну плату за 2016 рік, що підтверджується видатковими касовими ордерами (а.с.53, 55, 57 т.1).

Розрахунками ФОП ОСОБА_3 встановлено орендну плату в грошовій формі - орендодавцю ОСОБА_4 , та підтверджено видачу: 02.10.2013 - 3570 грн.; 17.12.2014 - 3 655 грн.; 17.12.2015 - 4 425,50 грн.; 01.12.2016 - 4 991 грн. (а.с.79-82 т.1). А також визначено до сплати: за 2017 рік - 5 635 грн.; за 2018 рік - 6 037,50 грн.; за 2019 рік 8 500,80 грн. (а.с.83,84,85 т.1)

ФОП ОСОБА_3 направлялись на адресу ОСОБА_4 повідомлення про необхідність отримання орендної плати за 2017, 2018 та 2019 роки (а.с.59-76 т.1).

Згідно з актом № 1 від 15.01.2015, на підставі протоколу засідання комісії по знищенню бухгалтерських документів, знищені наступні кадрові документи: 1) первинні документи, що фіксують факти виконання господарської діяльності за 2007-2012 роки; 2) видаткові, касові ордери за 2007-2012 роки; 3) відомості нарахування орендної плати за 2007-2012 роки (а.с.77,78 т.1).

На підтвердження сплати відповідних податків ФОП ОСОБА_3 надано податкові розрахунки (а.с.86-93 т.1).

Довідкою від 17.02.2020 ФОП ОСОБА_3 підтверджено, що з моменту державної реєстрації договорів оренди, укладених між ним та ОСОБА_4 , він продовжує користуватися земельними ділянками (а.с.94 т.1).

02.04.2019 Приморським відділенням поліції Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні: 12019080340000116, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України щодо незаконних дій з боку ОСОБА_6 , який перешкоджав проведенню польових робіт на земельній ділянці, яку орендує ОСОБА_3 (а.с.202 т.1)

Згідно з довідкою Приморського ВП за зверненням ОСОБА_3 припинено перевірку в зв`язку з наявністю дій цивільно-правових відносин (а.с.203 т.1).

07.09.2020 ФОП ОСОБА_3 було направлено на адресу ОСОБА_4 повідомлення про необхідність отримання орендної плати за 2017-2020 роки за договорами оренди землі, даний лист було отримано її сином - ОСОБА_7 (а.с.204 т.1, а.с.92 т.2).

13.10.2020 ФОП ОСОБА_3 було направлено на адресу ОСОБА_4 лист про надання довідки за реквізитами АТ КБ Приватбанк до карткового рахунку з повними реквізитами одержувача, для перерахування орендної плати за користування земельними ділянками (а.с.215-217 т.1).

13.02.2020, 16.09.2020 та 21.10.2020 ОСОБА_4 звернулась до ФОП ОСОБА_3 з вимогою про прибирання належних їй на праві власності земельних ділянок від рослинних залишків після збору врожаю соняшника у серпні 2020 року та заорати, після чого повернути їй земельні ділянки; сплатити на її картковий рахунок належну орендну плату за 2017-2020 роки, а також пені в розмірі 4 091,01 грн. (а.с.218-220, 234, 271-272 т.1).

Лист-повідомлення ОСОБА_4 на адресу ФОП ОСОБА_3 від 20.03.2018 про заперечення у поновленні договорів оренди землі та намірами самостійно обробляти належні їй земельні ділянки (а.с.281 т.1).

Згідно з розрахунком ФОП ОСОБА_3 встановлено орендну плату в грошовій формі - орендодавцю ОСОБА_4 за 2020 рік в розмірі 9 177 грн. (а.с.221 т.1).

Станом на 13.06.2019 нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих на території Зеленівської сільської ради Приморського району Запорізької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7.3620 га за кадастровим номером: 2324882000:03:008:0014 складає 149494,12 грн.; площею 1.2042 га за кадастровим номером: 2324882000:03:021:0019 складає 6339,85 грн. (а.с.248,249 т.1).

Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що він є сином ОСОБА_4 у власності його матері є дві земельні ділянки, які знаходяться в оренді ФОП ОСОБА_3 . З 2010 року його мати переїхала за його місцем проживання до м. Бердянськ. В 2012 році він почав отримувати орендну плату в с. Зеленівка. З 2014 року по 2016 рік розмір орендної плати було занижено, що їх не влаштовувало. В 2016 році та в 2017 році він повідомляв ОСОБА_3 , що має намір самостійно обробляти земельні ділянки на що останній повідомив, що подивиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як визначено ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 777 ЦК України встановлено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Статтею 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються спеціальним законом, яким є Закон України Про оренду землі (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із ст. 35 Закону України Про оренду землі спори, що пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

За загальним правилом наслідками закінчення строку дії договору оренди землі, зокрема згідно із ст. 31 Закону України Про оренду землі , є припинення договору оренди землі.

Проте, ст. 33 Закону України Про оренду землі визначає порядок поновлення договору оренди землі.

Предметом спору у цій справі є поновлення договорів оренди землі відповідно до приписів ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України Про оренду землі в ст. 1 закріплено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст.ст. 13, 19 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства, а строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (ч.ч. 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 ст. 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому, необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною ст. 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту ч. 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у ч.ч. 1-5, ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , не пов`язані одна з іншою.

Наявність правових підстав для укладення додаткової угоди, у тому числі обставин, за яких договір вважається поновленим в силу вимог ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , має довести позивач. За наявності таких обставин у сторін договору оренди виникає не лише право на укладення додаткової угоди, але і обов`язок згідно з ч. 8 ст. 33 цього Закону. Тобто, право на укладення додаткової угоди, яке підлягає судовому захисту, виникає за доведеності (наявності) обставин, за яких договір оренди вважається поновленим на новий (той самий) строк.

Таким чином, в разі наявності обставин, за яких договір оренди вважається поновленим відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оформленням такого факту, як поновлення договору оренди землі, є, відповідно до вимог ч. 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі , укладення в обов`язковому порядку у місячний строк додаткової угоди до цього договору.

З вимогою про визнання такої додаткової угоди укладеною може звернутися як орендар, так і орендодавець.

Частиною 1 ст. 27 Закону України Про оренду землі визначено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

При цьому, за висновками Великої Палати Верховного Суду, сформованими у постанові від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. З цього випливає обов`язок орендодавця передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на новий строк. Відповідно до ч. 8 ст. 33 названого Закону таке передання здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі. Зазначена додаткова угода відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З наведеного вбачається, що якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена ч. 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі , то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав і обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною ст. 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту ч. 6 зазначеної статті.

Отже, судом встановлено, що п. 8 розділу Строк дії договору спірних договорів оренди землі передбачено, що договори укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У п. 43 розділу Прикінцеві положення вищевказаних договорів оренди землі зазначено, що договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

В порядку, передбаченому ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону України Про оренду землі , 13 лютого 2018 року (більш ніж за місяць до спливу строку двох вищевказаних договорів оренди землі) орендар ФОП ОСОБА_3 направив на адресу місця проживання орендодавця ОСОБА_4 два листи-повідомлення про свій намір скористатися переважним правом на укладення договорів оренди землі на новий строк (поновлення договорів оренди землі). До листів-повідомлень було додано відповідні додаткові угоди (проекти). Ці листи-повідомлення разом з додатковими угодами (проектами) були направлені орендарем орендодавцеві засобами поштового зв`язку, а саме: цінними листами з описами вкладення від 13 лютого 2018 року, але згодом вони повернулися відправникові, бо не були отримані одержувачем.

В порядку, передбаченому ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , протягом одного місяця після закінчення строку 2-х договорів оренди землі ОСОБА_4 не повідомила ФОП ОСОБА_3 про заперечення у поновленні договорів оренди землі, що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договорів оренди землі, тому такі договори вважаються поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договорами оренди земельних ділянок.

Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_4 відповідно до ч. 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , протягом одного місяця після закінчення строку договорів, 24 березня 2018 року рекомендованим листом 7211300035635 на адресу ФОП ОСОБА_3 був відправлений лист - повідомлення від 20.03.2018 про заперечення у поновленні договорів оренди, не заслуговують на увагу, так як поштовий конверт відправника саме ОСОБА_6 ані ОСОБА_4 (а.с.282 т.1), який не має опису вкладення і не дає можливості суду переконатися з яким саме листом звертався ОСОБА_6 до позивача.

21.02.2020 ФОП ОСОБА_3 направив на адресу ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку з описами вкладення додаткові угоди (проекти) про поновлення вищевказаних договорів оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договорами оренди землі. Проте, вищевказані документи повернулися відправникові, оскільки ОСОБА_4 відмовилася від вручення їй цих документів, про що зазначено у відповідних поштових накладних.

Таким чином, слід зауважити, що ФОП ОСОБА_3 як орендар вчинив всі необхідні дії для поновлення двох спірних договорів оренди землі і продовжив користуватися земельними ділянками після закінчення строку дії цих договорів за відсутності повідомлень ОСОБА_4 у місячний строк про наявність обґрунтованих заперечень згідно із ст. 33 Закону України Про оренду землі , та сплачувати всі необхідні платежі, передбачені договорами та чинним законодавством України.

З метою належного виконання своїх обов`язків зі сплати орендної плати, ФОП ОСОБА_3 неодноразово направлялися на адресу ОСОБА_4 листи-повідомлення про необхідність отримання орендної плати за 2017-2020 роки, але ОСОБА_4 жодним чином не відреагувала на них.

Посилання представника відповідача на те, що ФОП ОСОБА_3 жодних дій, передбачених положеннями ст. 537 ЦК України (внесення належних з нього орендарю коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори) не вчиняв, що є порушенням зобов`язання за договорами оренди, не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних із нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора. Внесення належних із боржника кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса на підставі ст. 537 ЦК України є правом, а не обов`язком боржника.

А тому, не скориставшись своїм правом щодо внесення орендної плати на депозит нотаріуса, ФОП ОСОБА_3 не може вважатись таким, що порушив зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

02.11.2020 р. ФОП ОСОБА_3 було перераховано орендну плату за 2017-2020 роки та утримано й сплачено відповідні податки, на підставі чого можна зробити висновок, що він не ухилявся та не ухиляється від виплати орендної плати.

Представником відповідача суду не надано жодних належних, достовірних та достатніх доказів того, що позивач використовував земельну ділянку площею 1,2042 га, кадастровий номер 2324882000:03:021:0019, з порушенням цільового призначення.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч.ч. 1,2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності-достатніми. Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Аналізуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що позивачем ФОП ОСОБА_3 надано належні та допустимі докази відправлення орендодавцю відповідних листів-повідомлень з проектом додаткових угод та з урахуванням вищезазначених вимог закону відповідач ОСОБА_4 не скористалася своїм правом заперечити стосовно поновлення договорів оренди згідно із частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Позивач, після закінчення строку дії договорів оренди, належним чином виконує свої обов`язки за спірними договорами, продовжує використовувати спірні земельні ділянки та має намір надалі ними користуватись, сплачуючи орендну плату.

Враховуючи викладене, суд вважає первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені судом обставини, вимоги зустрічного позову не можуть бути задоволені, оскільки посилання ОСОБА_4 на те, що вона не отримувала орендну плату за 2017-2020 роки не знайшли свого підтвердження та спростовуються доказами, наданими позивачем за первісним позовом. Вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення пені з ФОП ОСОБА_3 також не заслуговують на увагу через відсутність у нього будь-якого прострочення зобов`язання або його невиконання. Суду надано докази того, що для належної сплати орендної плати ФОП ОСОБА_3 багато разів звертався до ОСОБА_4 з повідомленнями про необхідність отримання орендної плати, але відповідь на них так і не отримав. Тому в діях ФОП ОСОБА_3 не вбачається невиконання зобов`язань орендаря й, відповідно, про виникнення такого виду відповідальності, як пеня.

Також у зустрічній позовній заяві ОСОБА_4 вказує, що вона не мала наміру передавати в оренду належні їй земельні ділянки, однак даний факт спростовується довідкою Приморського ВП від 03.05.2018 згідно якої опитаний ОСОБА_6 пояснив, що 19.09.2017 ним було укладено договір з ОСОБА_4 , після чого він запросивши землевпорядників відміряв орендовану земельну ділянку та встановив дерев`яні стовпці.

Як вбачається з матеріалів доданих до зустрічної позовної заяви, ОСОБА_4 не надано жодних належних, достовірних та достатніх доказів того, що ФОП ОСОБА_3 з часу закінчення строку оренди та строку дії спірних договорів оренди, тобто з 19.03.2018 року, без оформлення правовідносин здійснює фактичне використання належних їй на праві власності спірних земельних ділянок, що є їх самовільним зайняттям.

За своїм внутрішнім переконанням суд відзначає, що вчинення перешкод має відбуватись реально, тобто орендар повинен вчиняти активні дії з приводу перешкод орендодавцю в користуванні орендованою земельною ділянкою, проте наявність таких дій з боку ФОП ОСОБА_3 позивачем за зустрічним позовом доведена не була.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, вищевикладені норми матеріального та процесуального права, вислухавши доводи та пояснення представника позивача та представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до обґрунтованого висновку, що в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити повністю.

В зв`язку з задоволенням основної вимоги за первісним позовом, на підставі ст. 141 ЦПК України, задоволенню підлягає вимога позивача ФОП ОСОБА_3 про стягнення судових витрат з відповідача ОСОБА_4 , які сплачено ним при подачі позову в сумі 4 204 грн. (а.с.1 т.1).

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом, судові витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст.537, 626, 629, 764, 777, 792 ЦК України, ст.ст. 93, 124 ЗК України, ст.ст. 13, 19, 27, 33, 35 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 9, 10, 12, 18, 76, 79, 80, 81, 89, 141, 263-265, 353, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання поновленими договорів оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договорами оренди землі та додаткових угод укладеними - задовольнити в повному обсязі.

Визнати поновленим договір оренди землі, укладений 19 лютого 2007 року та зареєстрований в Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 18 березня 2008 року за №040827800051, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі, та додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, укладеного 19 лютого 2007 року та зареєстрованого в Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 18 березня 2008 року за № 040827800051, укладеною у наступній редакції:

Додаткова угода

про поновлення договору оренди землі, укладеного 19 лютого 2007 року та зареєстрованого в Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 18 березня 2008 року

за № 040827800051

с. Зеленівка Приморського району ___

Орендодавець гр. ОСОБА_4 , з однієї сторони, та Орендар фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (свідоцтво НОМЕР_3), з другої сторони, уклали цю додаткову угоду про наступне:

1.Поновити договір оренди землі, площею 7,3617 га, укладений 19 лютого 2007 року та зареєстрований в Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 18 березня 2008 року за № 040827800051, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені вищевказаним договором оренди землі.

Реквізити сторін:

Орендодавець : ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Орендар: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Підписи сторін:

Орендодавець:

Орендар: ФОП

ОСОБА_3 Визнати поновленим договір оренди землі, укладений 19 лютого 2007 року та зареєстрований в Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 18 березня 2008 року за № 040827800080, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі, та додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, укладеного 19 лютого 2007 року та зареєстрованого в Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 18 березня 2008 року за № 040827800080, укладеною у наступній редакції:

Додаткова угода

про поновлення договору оренди землі, укладеного 19 лютого 2007 року та зареєстрованого в Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 18 березня 2008 року

за № 040827800080

с. Зеленівка Приморського району ___

Орендодавець гр. ОСОБА_4 , з однієї сторони, та Орендар фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (свідоцтво НОМЕР_3), з другої сторони, уклали цю додаткову угоду про наступне:

Поновити договір оренди землі, площею 1,2042 га, укладений 19 лютого 2007 року та зареєстрований в Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 18 березня 2008 року за № 040827800080, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені вищевказаним договором оренди землі.

Реквізити сторін:

Орендодавець : ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Орендар: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Підписи сторін:

Орендодавець:

Орендар: ФОП

ОСОБА_3 Стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні та поверненні земельної ділянки, стягнення суми заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено - 26.02.2021.

Суддя: Д.О. Каряка

Згідно з оригіналом: суддя Д.О. Каряка

18.02.21