Рішення

від 19.02.2021 по справі 450/3776/20

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/3776/20 Провадження № 2/450/718/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Кіпчарського М.О.,

секретаря судового засідання Микитів Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Позивач 09.11.2020 року звернулася до суду з вищевказаним позовом та просить визнати за нею право власності на дві земельні ділянки площею 2,5233 га та 1,6952 га, розташовані на території Соколівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 , до складу спадкової маси після смерті якої увійшло вказане вище майно.

Своїм майном на випадок смерті ОСОБА_4 не розпорядилася, а тому спадкування після її смерті здійснюється за законом почергово.

Позивач являється спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті матері, та до дня смерті такої проживала разом з нею, а тому вважається такою, що прийняла спадщину, однак не в змозі зареєструвати свої спадкові права в нотаріальному порядку оскільки втрачені правовстановлюючі документи на спадкове майно. Окрім цього ОСОБА_1 , успадкувавши земельну ділянку площею 1,6952 га після смерті свого чоловіка, ОСОБА_5 , за життя не зареєструвала за собою право власності на таку. З цих підстав просить позов задовольнити.

У судове засідання позивач не з`явився, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.

Представник відповідача - Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує, при прийнятті рішення покладається на суд.

Третя особа - ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначив, що на спадщину після смерті матері ОСОБА_1 не претендує, позовні вимоги визнає повністю.

Так як всі учасники справи не явилися в судове засідання, фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 08.02.2013 року.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 02.08.2019 року.

ОСОБА_3 своєю власністю на випадок смерті не розпорядилася, тому відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкування після її смерті відбувається за законом почергово.

У відповідності до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 16.11.1966 року та свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 06.03.2002 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

З довідки Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті проживали та була зареєстрованими в АДРЕСА_1 . Разом з ними на день їх смерті проживала без реєстрації їх дочка, ОСОБА_1 , яка доглядала батьків, вела та продовжує вести господарство.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 , у відповідності до вимог 1218 ЦК України, увійшло:

- право власності на земельну ділянку загальною площею загальною площею 2,5233 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Соколівської сільської ради Пустомитівського району, яка складається з двох земельних ділянок: ділянка 1 - площею 0,3893 га , кадастровий номер 4623684600:06:000:0095, ділянка 2 - площею 2,1340 га, кадастровий номер 4623684600:11:000:0894.

- право власності на земельну ділянку загальною площею загальною площею 1,6952 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Соколівської сільської ради Пустомитівського району, яка складається з двох земельних ділянок: ділянка 1 - площею 0,3852 га , кадастровий номер 4623684600:06:000:0096, ділянка 2 - площею 1,3100 га, кадастровий номер 4623684600:11:000:0895. Вказану земельну ділянку ОСОБА_3 успадкувала після смерті свого чоловіка, ОСОБА_5 , шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові 350/1850/17 від 31.08.2020, який враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, факт того, що ОСОБА_3 , за життя не оформила свого права на спадкове майно після смерті чоловіка, не має правового значення для вирішення питання щодо наявності права на це майно у її спадкоємців, оскільки відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину,

Факт набуття спадкодавцем права власності на вказані земельні ділянки підтверджується копіями державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 563948 та серії ЯБ № 563951, які видані 22.03.2006 року на підставі розпорядження Пустомитівської РДА від 18.07.2005 року №460.

Таким чином судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 , проживала у житловому будинку АДРЕСА_1 , та являлася власником вказаних вище земельних ділянок, оригінали правовстановлюючих документів на які були втрачені, та не можуть бути відновленими.

Згідно ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Так, відповідно до частини 1 ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем за законом майна померлої матері, ОСОБА_3 , яка прийняла в порядку спадкування належні померлій земельні ділянки, тобто набула права власності на дане майно, проте не має можливості здійснити своє право на спадкування в позасудовому порядку із-за втрати правовстановлюючих документів на таке.

Третя особа у справі - ОСОБА_2 , син померлої, який входить в число спадкоємців першої черги за законом, спадщину після смерті матері не прийняв та не претендує таку, що підтверджується його заявою.

Статтями 328, ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Приписами ст.328 ч.2 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З врахуванням наведеного вище, позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1225, 1258, 1261, 1268ЦК України, ст.ст. 3, 5, 12, 76, 81, 82, 247, 258-259, 263-265, 273, 315-319, 352-355 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 в порядку спадкування за законом після смерті, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

-земельну ділянку загальною площею загальною площею 2,5233 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Соколівської сільської ради Пустомитівського району, яка складається з двох земельних ділянок: ділянка 1 - площею 0,3893 га , кадастровий номер 4623684600:06:000:0095, ділянка 2 - площею 2,1340 га, кадастровий номер 4623684600:11:000:0894.

- земельну ділянку загальною площею загальною площею 1,6952 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Соколівської сільської ради Пустомитівського району, яка складається з двох земельних ділянок: ділянка 1 - площею 0,3852 га , кадастровий номер 4623684600:06:000:0096, ділянка 2 - площею 1,3100 га, кадастровий номер 4623684600:11:000:0895.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяМ. О. Кіпчарський