Ухвала

від 23.02.2021 по справі 487/6931/20

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/6931/20

Провадження № 1-кс/487/1238/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2021 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62019150000000727 від 15.07.20 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2021 року слідчий Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури Одеської обласної прокурату ОСОБА_8 , в рамках здійснення кримінального провадження з проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 15.07.20 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019150000000727, звернувся до слідчого судді із указаним клопотанням, в якому просив обрати стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 60 діб. Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватися від спілкування зі свідками, у вказаному кримінальному провадженні; 4) прибувати до слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_9 за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова 59-А, із встановленою періодичністю кожної середи.

Клопотання мотивоване тим, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого із підстав вказаних в ньому, посилаючись на те, що матеріали клопотання містять достатньо відомостей для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_7 та його записник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання.

Заслухавши позицію сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, а також матеріали, якими слідчим обґрунтовані його доводи, суд дійшов наступного.

З матеріалів клопотання вбачається, що У проваджені Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, перебувають матеріали кримінального провадження №62019150000000727 від 15.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області за № 44 о/с від 14.01.2019 майора поліції ОСОБА_10 (0098126) призначено старшим інспектором з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції № 1 Малиновського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_10 є працівником правоохоронного органу.

Згідно з ст.ст. 3, 8, 19, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з положеннями ст.ст. 2, 18 Закону України «Про Національну поліцію», одним з основних завдань та обов`язків працівників поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності та професійне виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 розділу ІV «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС № 1179 від 09.11.2016 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики; при зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику; поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

Діючи всупереч наведених вимог чинного законодавства, ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 26.06.2020, близько 23 год 53 хв, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконуючи роботу з перевезення пасажирів на власному автомобілі марки «GreatWall» моделі «С30», д.н.з. НОМЕР_1 , отримав на свій мобільний телефон у додатку служби таксі «Бонд» замовлення на здійснення перевезення пасажирів з адреси: проспект Шевченко, 15/2, в м. Одесі, на кінцеву адресу: вул. Академіка Воробйова, 48, в м. Одесі.

Виконуючи вказане замовлення, 27.06.2020, близько 00 год 05 хв, ОСОБА_11 на належному йому автомобілі прибув за адресою: АДРЕСА_2 , де о 00 год 10 хв до його автомобіля підійшла сім`я з трьох осіб, серед яких перебував ОСОБА_10 , котрих проводжала інша сім`я з трьох осіб, серед яких перебував ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після цього, ОСОБА_10 разом з дружиною і малолітньою дитиною віком до 12 років сіли до автомобіля ОСОБА_11 та останній розпочав рух.

В цей час ОСОБА_11 побачив, що в його автомобілі знаходиться малолітня дитина віком до 12 років, яку він відповідно до вимог чинного законодавства не мав права перевозити, оскільки відповідно до п.п. «б» п. 21.11 Правил дорожнього руху забороняється перевозити дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією транспортного засобу, а його автомобіль не був обладнаний дитячим автомобільним кріслом для дітей віком до 12 років та у замовленні не було зазначено про необхідність подачі автомобіля таксі з дитячим автомобільним кріслом. У зв`язку з цим ОСОБА_11 зупинив свій автомобіль біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 , та повідомив ОСОБА_10 про те, що він не має права їх перевозити, так як його автомобіль не обладнаний дитячим автомобільним кріслом, та запропонував одразу ж викликати інший автомобіль таксі з таким кріслом, який міг би прибути через декілька хвилин. У відповідь ОСОБА_10 почав кричати, що ОСОБА_11 не знає законодавства, а також почав висловлюватись на адресу останнього нецензурною лайкою та вимагати повернення на місце посадки.

Після повернення до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_10 , який сидів на передньому пасажирському сидінні, вийшов з автомобіля та одразу направився до водійської двері ОСОБА_11 . У цей час ОСОБА_11 встиг відкрити водійські двері та вийти з автомобіля.

В цей момент ОСОБА_10 , перебуваючи в громадському місці, діючи з хуліганських спонукань, грубо та умисно порушуючи громадський порядок в частині забезпечення умов праці ОСОБА_11 при перевезенні людей з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою самоутвердження за рахунок приниження ОСОБА_11 , діючи з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, тобто з особливою нахабністю та грубістю, наніс ОСОБА_11 удар рукою в область лівого ока.

В цей час, ОСОБА_7 , який перебував поруч, побачив вказану сутичку та у нього раптово виник умисел приєднатись до ОСОБА_10 , який вчиняв хуліганські дії, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , перебуваючи в громадському місці, умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з метою самоутвердження за рахунок приниження ОСОБА_11 , діючи з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, тобто з особливою нахабністю та грубістю, приєднався до побиття ОСОБА_11 .

Так, ОСОБА_7 , діючи спільно з ОСОБА_10 , не реагуючи на прохання присутніх громадян припинити побиття ОСОБА_11 , ззаду охопив рукою шию останнього та почав його душити, а також вдарив своїми колінами у ноги ОСОБА_11 , через що останній впав колінами на землю. Після цього ОСОБА_7 однією рукою продовжив душити ОСОБА_11 , а іншою рукою почав наносити йому численні удари в область спини. В цей час ОСОБА_10 наносив ОСОБА_11 численні удари руками в область голови та численні удари ногами в область тулуба.

Спільні хуліганські дії ОСОБА_10 та ОСОБА_7 були припинені лише після втручання інших громадян.

В результаті хуліганських дій ОСОБА_10 та ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_11 спричинено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани нижньої повіки лівого ока, синця повік лівого ока, синців в області лівої лопатки, поперекової області справа та зліва, правого плеча, правого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

17.02.2021 слідчим за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України

Обґрунтованість підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується, зокрема доданими до клопотання матеріалами Заявою ОСОБА_11 про вчинення кримінального правопорушення від 15.07.2020, а саме протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 15.07.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 17.07.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 19.08.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 19.08.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 27.08.2020; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.02.2021; протоколом проведення слідчого експерименту від 05.02.2021; висновком судово-медичної експертизи №88 від 10.02.2020; протоколами тимчасових доступів до речей і документів; іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Згідно з ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Особисте зобов`язання полягає у покладені на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, слідчий суддя вважає доведеною наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

При цьому, надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, § 51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).

Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок, свідчить, що обставини, з якими пов`язана подія кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об`єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.

Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує: особу підозрюваного; його вік, наявність тісних соціальних зв`язків; позитивні характеристики; відсутність судимості та даних про притягнення до відповідальності; мету застосування запобіжного заходу, а також положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до норм ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує за інкримінованою статтею, конкретні обставини вчинення правопорушення, вищенаведені дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, передбаченим ч. 1 ст.177 КПК України, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Суд вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як особисте зобов`язання забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, позбавить його можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, з метою забезпечення належного виконання обов`язків підозрюваного ОСОБА_7 , а також запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, що встановленні під час досудового розслідування, до останнього необхідно застосувати запобіжний захід в виді особистого зобов`язання, з покладенням на нього у відповідності ст. 194 КПК України певних обов`язків.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 179, 183, 193, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62019150000000727 від 15.07.20 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком 2 (два) місяці.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування зі свідками, у вказаному кримінальному провадженні;

4) прибувати до слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова 59-А, із встановленою періодичністю кожної середи.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного - до 17 квітня 2021 року.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 або іншого прокурора, визначеного в постанові про призначення групи прокурорів в даному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 25.02.2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1