Постанова

від 17.02.2021 по справі 914/1607/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2021 р. Справа №914/1607/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Плотніцького Б.Д.

Мирутенка О.Л.

Секретар судового засідання Лагутін В.Б

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго за № 82/998 від 23.11.2020

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 (повний текст рішення складено 04.11.2020, м. Львів, суддя Іванчук С.В.)

у справі № 914/1607/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський приладобудівний завод , с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області

до відповідача: Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго , м. Львів

про стягнення заборгованості.

за участю представників:

від позивача : не з`явився;

від відповідача : не з`явився;

ВСТАНОВИВ :

ТзОВ Львівський приладобудівний завод звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго про стягнення заборгованості в сумі 621 664,31грн., з якої 550 488,00грн. основний борг, 27 524,40грн. пеня, 15 274,11грн. 3% річних, 28 377,80грн. інфляційні втрати.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав умов договору щодо оплати за отриманий товар на суму 550488,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1607/20 позов ТзОВ Львівський приладобудівний завод задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго на користь ТзОВ Львівський приладобудівний завод 13762,20грн. - пені, 15 201,12грн. - 3% річних, 9526,32грн. - інфляційних втрат та 9041,10грн. судового збору. Закрив провадження у справі №914/1607/20 в частині стягнення 550 488,00грн. основного боргу. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у процесі розгляду даного спору, відповідачем було здійснено оплату за поставлений товар на суму 550488,00грн., що підтверджується банківськими виписками АТ Укрсиббанк за 09.07.2020, за 10.07.2020, за 23.07.2020 на загальну суму 550 488,00грн., зокрема 09.07.2020 оплачено 487146,00грн., 10.07.2020р. - 30622,80грн., 23.07.2020р. - 32719,20грн. А тому, у зв`язку з відсутністю предмета спору в частині основного боргу, позовні вимоги в частині стягнення 550488,00грн. підлягають закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Суд першої інстанції зазначив, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Водночас, суд першої інстанції дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, причини неналежного виконання відповідачем зобов`язання, щодо своєчасної оплати та ступінь вини відповідача, а також те, що відповідачем здійснено оплату за поставлений товар, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню на 50 % (відсотків).

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Акціонерне товариство ДТЕК Західенерго подало апеляційну скаргу за № 82/998 від 23.11.2020, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 скасувати частково, прийняти нове рішення, яким зменшити розмір пені до 1000,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції зменшуючи розмір нарахованої пені до 50 %, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права.

Позивачем не подано відзиву на апеляційну скаргу.

Сторони явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, незважаючи на те, що про час, місце та дату розгляду справи були належним чином повідомлені.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.

Відповідно до статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 зі справи № 914/1607/20 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 24.12.2020.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне .

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2019 між Акціонерним товариством ДТЕК Західенерго (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Львівський приладобудівний завод (постачальник) укладено договір №2410-ЗЄ-БуТЄС про закупівлю товару. Згідно умов договору, постачальник зобов`язався поставити покупцю товар, зазначений в специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: вказаний у специфікації, код ДК 021-2015: 30145000-7 частини та приладдя до лічильних машин, контроль-вимірювальні прилади (далі - товар), в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору ціна на товар, що поставляється, вказується в специфікації (п. 1.1 цього договору) та є незмінною протягом строку дії цього договору крім випадків, встановлених діючим законодавством України. Сума цього договору становить: 1 727 832,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 287 972,00 грн.

За умовами п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару на 60 (шістдесятий) календарний день з дати поставки відповідного товару, на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору.

Згідно із п.5.5. договору №2410-ЗЄ-БуТЄС від 12.01.2019, товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару).

Відповідно до п. 6.1.1. договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

У п. 11.1. договору сторони дійшли згоди, що договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань.

Пізніше, 05.11.2019 між Акціонерним товариством ДТЕК Західенерго (покупець) та ТзОВ Львівський приладобудівний завод (постачальник) укладено додаткову угоду до договору №2410-ЗЄ-БуТЄС від 12.01.2019 за умовами якої сторони дійшли згоди внести зміни до договору, а саме продовжено термін дії договору до 31.03.2020 та пункт 5.1 договору викладено у наступній редакції: строк поставки товару здійснюється в терміни з 01.11.2019 по 27.12.2019.

На виконання умов договору №2410-ЗЄ-БуТЄС від 12.01.2019, згідно видаткових накладних №РН-0000041 від 22.03.2019 на суму 395634,00грн. (з ПДВ), №РН-0000082 від 25.04.2019 на суму 53286,00грн. (з ПДВ), №РН-0000205 від 27.11.2019 на суму 101568,00грн. (з ПДВ), які підписано сторонами без жодних зауважень і заперечень позивач передав, а відповідач через представника Галича О.О. (наряди на отримання ТМЦ №БТС000002323 від 20.03.2019, №БТС000002391 від 28.04.2019, №БТС000002638 від 21.11.2019) прийняв товар на загальну суму 550488,00грн. (з ПДВ). Відповідачем подавались позивачу заявки №110/101 від 21.01.2019, №110/404 від 01.03.2019, №110/1118 від 24.06.2019 на поставку товару, згідно переліку вказаного у даних заявках. Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату №СФ-0000023 від 23.01.2019 на суму 395634,00грн. (з ПДВ), №СФ-0000054 від 04.03.2019 на суму 53286,00грн. (з ПДВ), №СФ-0000162 від 24.06.2019 на суму 101568,00грн. (з ПДВ), всього на загальну суму 550488,00грн. (з ПДВ).

У процесі розгляду даного спору, відповідачем було здійснено оплату за поставлений товар на суму 550488,00грн.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції просить стягнути з відповідача 540 488,00 грн - основного боргу, 27524,40 грн. пені (за період з 21.05.2019 по 10.06.2020), 15274,11 грн. - 3% річних (за період з 21.05.2019 по 10.06.2020) та 28 377,8 грн. - індексу інфляції (за період з 21.05.2019 по 10.06.2020).

При винесенні постанови колегія суддів виходила наступне .

Враховуючи те, що у процесі розгляду даного спору, відповідачем було здійснено оплату за поставлений товар на суму 550 488,00грн, відтак, у зв`язку з відсутністю предмета спору в частині основного боргу, суд першої інстанції закрив провадження в частині позовних 550488,00грн. основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Відповідачем здійснено повне погашення суми основного боргу, проте, відповідачем допущено порушення строків проведення розрахунків за товар, встановлених договором.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України, позивачем по кожній видатковій накладній нараховано 3% річних за період з 21.05.2019 по 10.06.2020 в загальному розмірі 15274,11грн. та інфляційні втрати за період з 21.05.2019 по 10.06.2020 в загальному розмірі 28377,80грн.

Суд першої інстанції здійснив перерахунок розрахунку позовних вимог 3% річних та інфляційних втрат та встановив, що до задоволення підлягають 3% річних у сумі 15201,12грн. та інфляційні втрати у сумі 9526,32грн. В решті позовних вимог, щодо стягнення 3% річних та інфляційних відмовлено. Рішення суду в цій частині не оскаржується.

Відповідно до п. 7.14. договору №2410-ЗЄ-БуТЄС від 12.01.2019, у разі прострочення оплати товару, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості невчасно оплаченого товару, однак не більше 5 % від вартості невчасно оплаченого Товару. Так, згідно із п. 7.14. договору №2410-ЗЄ-БуТЄС від 12.01.2019, позивач за період з 21.05.2019 по 10.06.2020 нарахував відповідачу по кожній видатковій накладній пеню у розмірі 27524,40грн. Розрахунок долучено до матеріалів справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованим, однак, зменшив розмір пені на 50 % та стягнув з відповідача на користь позивача 13762,20 грн. пені.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції зменшуючи розмір нарахованої пені до 50 %, не повно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права. Апелянт вважає, що суд першої інстанції мав зменшити розмір пені до 1000,00 грн.

У клопотанні за вх.№30978/20 від 27.10.2020, яке було подано до суду першої інстанції відповідачем, зазначено, що АТ ДТЕК Західенерго є найбільшим виробником електроенергії в Західному регіоні Україні, тому господарська діяльність відповідача є суспільно необхідною та відіграє особливу соціальну роль. Основний борг відповідачем сплачено повністю до початку розгляду позову по суті. Відповідач зазначає, що Акціонерне товариство ДТЕК Західенерго в даний час перебуває у важкому фінансовому становищі, що зумовлене невідповідністю тарифів на виробництво електроенергії фактичним затратам та невчасними розрахунками за вироблену електричну енергію. З огляду на зазначені обставини, важкий фінансовий стан, відповідач просить суд зменшити розмір пені за несвоєчасну сплату боргу за поставлений товар до 1000,00грн. На підтвердження вказаних обставин долучено Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2020р.

Так, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України).

Частиною 1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Судом першої інстанції при зменшенні розміру пені було враховано, що відповідачем повністю оплачено основний борг та предметом судового розгляду є стягнення штрафних санкцій і передбачених ст. 625 ЦК України нарахувань, що в свою чергу, не є основним доходом позивача і не може впливати на його господарську діяльність. Окрім того, суд врахував, що згідно із інформацією зазначеною у Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2020р. Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго останнє знаходиться у важкому фінансово-майновому становищі, а також врахував статус відповідача як основного виробника електроенергії, що має стратегічне значення для Західного регіону України. Беручи до уваги наведене, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, причини неналежного виконання відповідачем зобов`язання, щодо своєчасної оплати та ступінь вини відповідача, а також те, що відповідачем здійснено оплату за поставлений товар, суд дійшов до висновку про наявність підстав щодо задоволення заявленого відповідачем клопотання частково, та зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню на 50 % (відсотків).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не обов`язком, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

А відтак, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу, покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго за № 82/998 від 23.11.2020 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 03.11.2020 у справі № 914/1607/20 залишити без змін.

3.Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.02.2021.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

Суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Мирутенко О.Л.