Постанова

від 01.03.2021 по справі 910/2700/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2021 р. Справа№ 910/2700/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТС-17

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020

у справі №910/2700/20 (суддя: Гулевець О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТС-17

про стягнення 24 476,76 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТС-17 про стягнення 24 476,76 грн, з яких: 19 930,65 грн - сума основного боргу, 3 474,58 грн - пеня, 564,87 грн - 3% річних, 506,66 грн - інфляційна складова боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №63852012ПУ від 01.12.2018.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТС-17 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги борг у сумі 19 930,65 грн, пеню у сумі 3 474,58 грн, 3% річних у сумі 564,66 грн, інфляційні втрати у сумі 506,66 грн, та судовий збір у розмірі 2 101,98 грн.

Рішення мотивоване тим, що оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №63852012ПУ від 01.12.2018, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості за активну енергію у сумі 19 930, 65 грн, пені та інфляційних втрат, а також частково задовольнив вимоги про стягнення 3 % річних відповідно до перерахунку суду.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю ЕТС-17 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 у справі №910/2700/20 та прийняти нове, яким відмовити позивачу у позові повністю.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2020 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження у справі №910/2700/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТС-17 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 у справі №910/2700/20. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

17.07.2020 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

22.07.2020 від відповідача надійшла відповідь на відзив.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач є споживачем електричної енергії за трьохзонним тарифом, а тому до нього безпідставно застосовано тариф визначений позивачем.

Крім того, відповідач зазначає, що надані позивачем докази містять ознаки підробки, а договір на який посилається позивач сторонами не укладався.

У відповіді на відзив відповідач вказує, що на підставі п. 2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, мали продовжувати діяти умови чинного договору постачання електричної енергії, з застосуванням диференційованого по часу тарифу.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін посилаючись на те, що приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг могло бути вчинено, зокрема, фактом споживання електричної енергії, що й було здійснено відповідачем. А крім того, за твердженням позивача, застосування диференційованих за періодом часу тарифів до споживачів, яким є відповідач, не передбачається.

2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не вчинялись.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

Під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. Суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (п. 13 Розділу XVII Перехідних положень Закон України Про ринок електричної енергії ).

Створено Товариство з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги , яким отримано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.18, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

За твердженням позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю ЕТС-17 шляхом фактичного споживання електричної енергії приєдналось до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції Універсальна та присвоєно відповідачу особовий рахунок № 63852012 . Договір з відповідачем зареєстрований за реквізитами №63852012ПУ від 01.12.2018 (надалі - Договір).

На підставі актів про використану активну електроенергію та відповідно до даних комерційного обліку, наданих ПрАТ ДТЕК Київські електромережі відповідачу було виставлено рахунки за спожиту активну електроенергію: № 63852012/1/1 від 28.01.2019 на суму 13 612, 56 грн, рахунок № 63852012/2/1 від 25.02.2019 на суму 12 577,86 грн, рахунок №63852012/3/1 від 01.04.2019 на суму 13 762,07 грн, рахунок №63852012/4/1 від 18.04.2019 зменшено на суму 10 812,20 грн, рахунок №63852012/6/1 на суму 19,01 грн.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги , позивач) продає електричну енергію споживачу (Товариство з обмеженою відповідальністю ЕТС-17 , відповідач) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

Положеннями п. 5.1. Договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

За умовами пункту 5.8. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до розділу 5 додатку № 3 до Договору, оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Звертаючись до суду із вказаним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що позивачем формувались та видавались рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до обсягів, які підтверджуються актами про використану електричну енергію та даних комерційного обліку за період січень - березень 2019, червень 2019.

Враховуючи не виконання відповідачем зобов`язань за Договором щодо сплати за фактичну спожиту електроенергію, позивач направив повідомлення №25/4/10/19002 від 03.10.2019 про дострокове розірвання Договору.

Також, позивачем направлено на адресу відповідача вимогу вих. №25/4/7/20/23171 від 14.11.2019, в якій відповідач вимагав сплатити заборгованість за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №63852012ПУ від 01.12.2018.

Оскільки відповідач оплати заборгованості не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу у сумі 19 930,65 грн, а також 3 474,58 грн - пені, 564,87 - 3% річних, 506,66 грн - інфляційних втрат.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Київенерго , яке в подальшому було перейменовано в Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі , 08.05.2018 було укладено договір на постачання електричної енергії № 63852.

І, як зазначає відповідач, оплата електричної енергії за вказаним договором здійснювалась за тарифом диференційованим за періодами часу.

В подальшому, 20.12.2018 директором відповідача було подано заяву на перерахування коштів за електричну енергію, на особовий рахунок відповідача в ТОВ Київські енергетичні послуги у зв`язку з припиненням дії договору від 08.05.2018 на постачання електричної енергії № 63852.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що договір на постачання електричної енергії № 63852 від 08.05.2018 припинив свою дію і в подальшому постачальником електричної енергії до відповідача став позивач.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, що позивачем та відповідачем у спірний період укладався договір на постачання електричної енергії шляхом підписання його сторонами з узгодженням всіх істотних умов договору, зокрема, ціни.

У відповідності до листа № 01/3/04/27817 від 16.12.19. Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі фактичний обсяг спожитої електричної енергії по Товариству з обмеженою відповідальністю ЕТС-17 складає: січень 2019 - 5736 кВт г, лютий 2019 - 5300 кВт г, березень 2019 - 5799 кВт г, квітень: - 4556 кВт г, травень 2019 - 0 кВт г, червень 2019 - 8 кВт г.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в підтвердження викладених обставин надав акти про використану активну електричну енергію відповідачем у січні та у лютому 2019 року за адресою: вул. Сверстюка,17, і жодних заперечень щодо кількості спожитої енергії сторони не мають.

Матеріалами справи підтверджується, що за період з січня 2019 по березень 2019, червень 2019 позивачем поставлено електроенергію в кількості 12 287 кВт год вартістю на загальну суму 29 159,30 грн, яка частково сплачена відповідачем у розмірі 9 228,65 грн

Також, позивач було виставлено відповідачу рахунки № 63852012/1/1 від 28.01.2019 на суму 13 612, 56 грн, № 63852012/2/1 від 25.02.2019 на суму 12 577,86 грн, №63852012/3/1 від 01.04.2019 на суму 13 762,07 грн, №63852012/4/1 від 18.04.2019 зменшено на суму 10 812,20 грн, рахунок №63852012/6/1 на суму 19,01 грн.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог вказав, що останній не мав можливості ознайомитись з умовами постачання електроенергії та обрати комерційну пропозицію. Також, відповідач зазначив, що не надавав позивачу заяву про приєднання, не погоджував жодної комерційної пропозиції, а тому договірні відносини між сторонами не існують, у зв`язку з чим зі сторони відповідача відсутні порушення.

Відповідно до п. 8 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.18 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Як вбачається з абз. 5 п. 13 Розділу XVII Перехідних положень Закону України Про ринок електричної енергії , фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

З огляду на наявність заяви про перерахування коштів за електричну енергію та враховуючи факт споживання відповідачем електричної енергії, відповідач своїми конклюдентними діями погодився з приєднанням до договору, якому позивач присвоїв номер №63852012ПУ.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, на продовження використання ним електричної енергії за тарифами визначеними в договорі, який укладався з Приватним акціонерним товариством ДТЕК Київські електромережі , оскільки відповідачу було відомо, що вказаний договір припинив свою дію, а договору з Товариством з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги з застосуванням диференційованих за періодом часу тарифів не укладалось.

Колегія суддів враховує, що відповідно до пояснень наданих відповідачем він не був обізнаний про тарифи, які застосовуються, однак матеріали справи не містять доказів, що позивач чи будь-які інші особи перешкоджали йому дізнатись на яких умовах здійснюється енергопостачання позивачем, як новим постачальником.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №63852012ПУ від 01.12.2018, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості за активну енергію у сумі 19 930,65 грн.

У зв`язку із простроченням оплати за фактичну спожиту електричну енергію, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 474,58 грн - пені, 564,87 - 3% річних, 506,66 грн - інфляційних втрат (нараховані за січень 2019 року - березень 2019 року, червень 2019 року).

При цьому, відповідачем не надано заперечень щодо розрахунку та мотивів здійснення відповідних нарахувань судом першої інстанції, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, як зазначено в рішенні суду першої інстанції, а саме: 3% річних в сумі 564,66 грн, пеня у сумі 3 474,58 грн та інфляційні втрати у сумі 506, 66 грн.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Враховуючи обставини справи у їх сукупності, позивач довів наявність порушення його прав на отримання плати за поставлену активну електричну енергію.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Позивачем за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів доведено наявність боргу, а отже підстав для стягнення боргу, пені інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до перерахунку здійсненого судом першої інстанції.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Закон України Про ринок електричної енергії визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до п. 67 ч.1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії , постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги.

Під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. Суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (п. 13 Розділу XVII Перехідних положень Закону).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.18, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

Відповідно до п. 8 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.18 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Пунктом 1.2.7 Правил визначено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Частинами 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України встановлено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Положеннями частини 1 ст. 641 Цивільного кодексу України унормовано, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України, передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України Про ринок електричної енергії , оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України Про ринок електричної енергії , Кодексу комерційного обліку та Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (пункти 2.3.11, 2.3.14 Правил).

Відповідно до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

У відповідності до приписів ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до п. 8 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.18 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Як вбачається з абз. 5 п. 13 Розділу XVII Перехідних положень Закону України Про ринок електричної енергії , фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Пунктом 93 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Малий непобутовий споживач - споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт (п. 43 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії ).

У відповідності до постанови НКРЕКП №1177 від 05.10.2018 Про затвердження Порядку формування цін на універсальні послуги , даний Порядок поширюється на постачальників універсальних послуг та визначає механізм формування цін на електричну енергію для побутових та малих непобутових споживачів під час надання універсальних послуг.

Універсальні послуги надаються постачальником універсальних послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. У рамках покладання спеціальних обов`язків із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів відпуск електричної енергії побутовим споживачам здійснюється постачальником універсальних послуг за фіксованими цінами (п. 1.2., п. 2.1. постанови НКРЕКП №1177 від 05.10.2018).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія судді зазначає, що договір відповідно до умов якого відповідач є споживачем електричної енергії за трьохзонним тарифом, припинив свою дію та укладався не з позивачем, а з іншою особою, а матеріали справи не містять доказів укладення з позивачем договору з застосуванням такого тарифу.

Щодо посилань відповідача на підробку документів, колегія суддів не вбачає що подані до матеріалів справи містять ознаки підробки, крім того, відомості внесені в правому верхньому куті акту про використану активну електричну енергію не впливають на суть спірних правовідносин і не впливають на факт укладення договору шляхом вчинення конклюдентних дій (використання електричної енергії).

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 у справі №910/2700/20 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТС-17 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 у справі №910/2700/20 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТС-17 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 у справі №910/2700/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 у справі №910/2700/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю ЕТС-17 .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова