Рішення

від 11.02.2021 по справі 910/11177/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.02.2021Справа № 910/11177/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармхім" (вул. Щербакова, буд.1, м. Шостка, Шосткинський район, Сумська область ,41100, код ЄДРПОУ: 31368897)

до 1) Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" (вул. Марини Раскової, буд.15, м. Київ,02660, код ЄДРПОУ: 41264766)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (вул. О. Терьохіна, буд. 8-А, оф. 111, м. Київ,04080, код ЄДРПОУ: 41264766)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 21708016)

про зобов`язання вчинити дії,

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармхім" (далі - позивач; ТОВ "Фармхім") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" (далі - відповідач-1; ПАТ "УПБ") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - відповідач-2; ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста"), в якій просить суд:

- визнати недійсними відкриті торги (аукціон) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 30.03.2020 року, з реалізації лоту №: GL16N717120 (ідентифікатор аукціону UA-EA-2020-03-19-000019-b) з частині договору про відкриття кредитної лінії № 427 від 17.03.2011 року з усіма додатковими договорами, іпотечного договору, посвідченого 17.03.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим № 1816 з усіма додатковими договорами, договору застави майна № 427-1 від 30.06.2011 року з усіма додатковими договорами та договору поруки 427-2 від 28.05.2015 року з усіма додатковими договорами;

- визнати недійсним протокол електронного аукціону UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020 року, складеного за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 30.03.2020 року з реалізації лоту №: GL16N717120 в частині договору про відкриття кредитної лінії № 427 від 17.03.2011 року з усіма додатковими договорами, іпотечного договору, посвідченого 17.03.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л., за реєстровим №1816 з усіма додатковими договорами. договору застави майна № 427-1 від 30.06.2011 року з усіма додатковими договорами та договору поруки 427-2 від 28.05.2015 року з усіма додатковими договорами;

- визнати недійсним з моменту укладення договір № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. та зареєстрований із реєстрі за № 619, в частині договору про відкриття кредитної лінії № 427 від 17.03.2011 року з усіма додатковими договорами, іпотечного договору, посвідченого 17.03.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л. Л., за реєстровим № 1816 з усіма додатковими договорами, договору застави майна № 427-1 від 30.06.2011 року з усіма додатковими договорами та договору поруки 427-2 від 28.05.2015 року з усіма додатковими договорами.

Позовні вимоги мотивовані незаконним продажем ПАТ "УПБ" на користь ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" шляхом проведення відкритих торгів (аукціону) прав вимоги за кредитним договором №427 від 17.03.2011 та всіма договорами забезпечення виконання зобов`язань за ним, які у 2015 році було виконано і, відповідно, всі зобов`язання сторін за договором припинено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.09.2020.

31.08.2020 через відділ діловодства суду відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не зазначено жодного порушення встановлених законодавством правил проведення торгів з реалізації майна ПАТ "УПБ", не доведено свою позицію належними та допустимими доказами, не вказано, в чому полягає порушення права та інтересу позивача та обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 року залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (далі - третя особа-1) та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів (далі - третя особа-2), підготовче засідання відкладено на 07.10.2020.

21.09.2020 через відділ діловодства суду позивач подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів, викладених відповідачем-2 у своєму відзиві, з тих підстав, що внаслідок спірного продажу прав вимоги ставиться під сумнів припинення зобов`язань позивача за кредитним договором, спірні правочини є незаконними, та їх оскарження є належним способом захисту прав та законних інтересів позивача.

06.10.2020 до відділу діловодства суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що договори поруки, укладені між ПАТ "УПБ" та ОСОБА_1 є нікчемними, та відповідачем-1 було здійснено реалізацію активів та проведення електронного аукціону в межах норм чинного законодавства, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам процесуального законодавства, позивачем не надано жодних доказів, що свідчать про недійсність спірних правочинів та позивачем не наведено суду належних та допустимих доказів порушення своїх прав та законних інтересів.

06.10.2020 до відділу діловодства суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, у яких третя особа-1 підтримала позовні вимоги у зв`язку з відсутністю зобов`язань у позивача перед ПАТ "УПБ", а також тим, що відповідачами порушено права позивача як добросовісного позичальника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 підготовче засідання у справі відкладено на 28.10.2020.

19.10.2020 до відділу діловодства суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просив до вирішення спору у справі № 910/11177/20 по суті та набрання рішенням суду законної сили вжити заходи для забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 повністю задоволено заяву позивача про забезпечення позову та вжито відповідні заходи забезпечення позову у справі № 910/11177/20.

27.10.2020 до відділу діловодства суду від ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач-2 навів свої пояснення, міркування та аргументи щодо мотивів відхилення позиції відповідача, та зокрема зазначив, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів погашення кредитної заборгованості фінансовим поручителем під час віднесення банку до категорії неплатоспроможного та запровадження тимчасової адміністрації, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 підготовче засідання у справі відкладено на 11.11.2020.

11.11.2020 позивачем подано до суду додаткові пояснення на заперечення відповідача-2, у яких ним зазначено, що договір застави майнових №219 прав та договір поруки №427-2 не є нікчемними, та факт повторного погашення заборгованості за кредитним договором встановлений рішеннями суду у справі 920/1476/15 та у справі 920/1475/15.

27.11.2020 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення, у яких третя особа-2 заперечила проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що реалізація активів ПАТ "УПБ" відбулась шляхом проведення електронного аукціону в межах норм чинного законодавства, позивачем не надано належних доказів щодо порушення правил проведення торгів з реалізації майна банку під час ліквідаційної процедури, позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 підготовче засідання відкладено на 09.12.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.01.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 розгляд справи по суті відкладено на 21.01.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 оголошено перерву розгляду справи по суті до 04.02.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 оголошено перерву розгляду справи по суті до 11.02.2021.

У судовому засіданні 11.02.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представники відповідачів та третьої особи-2 проти задоволення позову заперечили, просили відмовити, представник третьої особи-1 у судове засідання не прибув, хоча про дату час та місце засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 11.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармхім" та Публічним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК" був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 427 (далі - "Кредитний договір"), за умовами якого, з урахуванням внесених змін шляхом укладення додаткових договорів від 23.03.2011, 12.04.2011, від 30.06.2011, від 28.05.2011, від 31.05.2012, від 26.06.2013, від 13.03.2014, від 24.12.2014, від 12.03.2015, банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію у розмірі 1 409 993,86 доларів США терміном до 11.03.2016.

З метою забезпечення виконання ТОВ "Фармхім" своїх обов`язків за Кредитним договором сторонами було укладено Іпотечний договір, посвідчений 17.03.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л. Л., за реєстровим № 1816 (далі - "Іпотечний договір") із подальшим підписанням договорів про внесення змін та доповнень до нього, предметом якого є надання іпотекодавцем в іпотеку майна, зазначеного в п. 6 цього договору, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобов`язань забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Також, з метою забезпечення виконання ТОВ "Фармхім" Кредитного договору між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір застави майна № 427-1 від 30.06.2011 (далі - "Договір застави").

Матеріали справи свідчать, що 26.05.2015 між ПАТ "Український Професійний Банк" та Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк" було підписано Договір застави майнових прав, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Могильницькою О. А. від 26.05.2015 року за реєстровим № 219, відповідно до якого ПАТ "Український Професійний Банк" передав в заставу ПАТ "Авант-Банк" майнові права за кредитними договорами, серед яких майнові права за спірним Кредитним договором та договорами, що забезпечують його виконання.

Як вбачається з викладених позивачем обставин та підтверджується матеріалами справи 28.05.2015 року між ОСОБА_1 (поручитель), ТОВ "Фармхім" (позичальником) та ПАТ "УПБ" було укладено Договір поруки № 427-2, відповідно до умов якого поручитель ( ОСОБА_1 ) поручається перед позивачем за своєчасне та повне виконання позичальником (відповідачем) зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії № 427 від 17.03.2011 року (далі - "Договір поруки"). Поручитель бере на себе зобов`язання в повному обсязі відповідати перед банком (позивачем) як солідарний боржник за Кредитним договором, що передбачено пунктом 1.2 Договору поруки.

Судом встановлено, що 28.05.2015 року поручитель ОСОБА_1 здійснив перерахування на рахунок позивача коштів в рахунок погашення кредиту за договором про відкриття кредитної лінії № 427 від 17.03.2011 року та відповідно до договору поруки № 427-2 від 28.05.2015 року в розмірі 1 350 000,00 доларів США, про, що свідчить платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металів № 1 від 28.05.2015 року, що було досліджене судом в оригіналі.

Наявна в матеріалах справи довідка ПАТ "Український Професійний Банк" № 11/5-02/519 від 28.05.2015 підтверджує, що станом на 28.05.2015 заборгованість ТОВ "Фармхім" за Кредитним договором становила: 9 993,86 доларів США - заборгованість за кредитом, та 4 972,75 доларів США - заборгованість за відсотками.

28.05.2015 року ПАТ "Авант-Банк" скористалося правом відступлення на свою користь майнових прав за Договором застави № 219, у зв`язку з настанням передбаченої п. 4.6. Договору застави № 219 відкладальної умови (одноразового прострочення будь-якого зобов`язання, що визначено Основним зобов`язанням), та набуло всіх прав та обов`язків кредитора за Кредитним договором, боржником за яким виступає ТОВ "Фармхім".

13.07.2015 року відповідно до Платіжного доручення в іноземній валюті № 155 ТОВ "Фармхім" перерахувало на рахунок ПАТ "Авант-Банк" суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 15 111,19 доларів США.

17.07.2015 року ПАТ "Авант-Банк" видало довідку ТОВ "Фармхім" про відсутність заборгованості за Кредитним договором та було укладено Договір про розірвання Договору про відкриття кредитної лінії № 427 від 17.03.2011.

В той же час суд встановив, що постановою правління Національного банку України від 30.04.2015 № 293/БТ віднесено ПАТ "Український Професійний Банк" до категорії проблемних.

28.05.2015 року Правлінням Національного Банку України було прийнято рішення № 348 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Український професійний банк до категорії неплатоспроможних , на підставі чого Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 107 від 28.05.2015 року Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Український Професійний Банк" згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію з 29.05.2015 року.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наказом № 26/ТА від 29.05.2015 року було створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів) укладених ПАТ "Український Професійний Банк".

Відповідачем-1 було складено протокол № 14 від 07.08.2015 року, яким було визнано нікчемними Договір поруки № 427-2 від 28 травня 2015 року та додатковий договір до Договору про відкриття кредитної лінії № 427 від 17.03.2011 року та протокол № 31 від 25.08.2015 року яким було визнано нікчемними договір застави майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Могилецькою О.А. за номером № 219 від 26.05.2015 року.

Листом за вих. № 01-10/3838 від 11.08.2015 року відповідач-1 повідомив ТОВ "Фармхім" про нікчемність Договору поруки, Додаткового договору про внесення змін до Кредитного договору від 28.05.2015 року, Договору про розірвання Кредитного договору від 28.05.2015 року та всіх документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, пов`язані із укладенням Договору поруки та погашенням ОСОБА_1 заборгованості по Кредитному договору.

Також судом встановлено, що ПАТ "Український Професійний Банк" звернулося до Господарського суду Сумської області із двома позовами проти ТОВ "Фармхім" про стягнення 1 407 326,57 доларів США за Кредитним договором (справа № 920/1476/15) та про стягнення 1 407 326,57 доларів США за Кредитним договором шляхом визнання права власності на Предмет іпотеки за Іпотечним договором (справа № 920/1475/15).

За результатом розгляду судом вказаних позовів були прийняті Рішення Господарського суду Сумської області від 12.01.2016 року у справі № 920/1476/15 та Рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2016 року у справі № 920/1475/15, якими Господарський суд Сумської області відмовляє ПАТ "Український Професійний Банк" у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, судом встановлено, що 30.03.2020 відбулись відкриті торги (аукціон) щодо реалізації (продажу права вимоги) лоту № N012319, до якого включені у тому числі права вимоги до позивача. За результатами проведених відкритих електронних торгів, що були оформлені протоколом № UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020 року, переможцем стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

За результатами торгів, між Публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (новий кредитор) був укладений Договір № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання від 27.04.2020 року (далі - "Договір купівлі-продажу майнових прав"), за яким останній набув право вимоги у тому числі за спірними Кредитним договором, Іпотечним договором, Договором застави та Договором поруки.

Відповідно до п.1.1 Договору купівлі-продажу майнових прав: За цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають:

право оскаржувати, як у судовому, так і в позасудовому порядках припинення, ліквідацію позичальників та/або майнових поручителів, поручителів зазначених у додатку №1 до цього договору, які є (були) боржниками за правами вимоги, договорами, наведеними у додатку №1 до цього договору, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, та/або на інших підставах, наведених у додатку №1 до цього договору;

право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень власника прав вимоги;

право звернення до правонаступників, спадкоємців боржників та органів місцевого самоврядування в межах прав та повноважень власника прав вимоги;

права кредитора за правами вимоги (зокрема, права вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемних договорів права, що випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувану в погашення боргу після укладення цього договору, права, як випливають з мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі у комітеті кредиторів тощо), які виникнуть у майбутньому у разі скасування реєстрації припинення/ліквідації боржників;

право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов`язані із здійсненням продавцем кредитних операцій, укладенням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів;

право отримання грошових коштів/відшкодування внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності, вчинення кримінальних правопорушень;

інші права, що випливають із прав вимоги .

Пунктом 1.3 Договору купівлі-продажу майнових прав передбачено, що майнові права вважаються переданими покупцю з моменту переданими покупцю з моменту підписання цього договору.

У додатку № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав Реєстр договорів, майнові права за якими відступаються, та боржників за такими договорами під номерами 104-107 вказуються відповідно Кредитний договір, Іпотечний договір, Договір застави та Договір поруки. При цьому загальна сума заборгованості ТОВ "Фармхім" за Кредитним договором станом на 24.04.2020 року вказується у розмірі 74 224 676,10 гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 36 915 809,34 гривень, а заборгованість по відсоткам - 37 308 866,76 гривень.

01.06.2020 ТОВ "Фармхім" отримало від ТОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста повідомлення про відступлення права вимоги від 27.05.2020 року.

Позивач, звертаючись з позовом про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону), проведених 30.03.2020 № UA-EA-2020-03-19-000019b, протоколу цих електронних та договору №81/1 в частині купівлі-продажу майнових прав за Кредитним договором, Іпотечним договором, Договором застави та Договором поруки, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на час проведення торгів у позивача перед ПАТ "Український Професійний Банк" не було жодних зобов`язань як за Кредитним договором, так і за Іпотечним договором, Договором застави та Договором поруки, оскільки у 2015 всі зобов`язання сторін за договором виконано.

В свою чергу, відповідачі та третя особа-2 заперечують проти задоволення заявлених позовних вимог з тих підстав, що договори поруки, укладені між ПАТ "УПБ" та ОСОБА_1 є нікчемними, реалізація активів та проведення електронного аукціону відбулись в межах норм чинного законодавства, при цьому обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам процесуального законодавства, а також позивачем не надано жодних доказів, що свідчать про недійсність спірних правочинів і не надано суду належних та допустимих доказів порушення своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи, в тому числі, оригіналами документів, наданих суду для огляду, підтверджується відсутність заборгованості ТОВ "Фармхім" перед ПАТ "Український Професійний Банк", а саме: меморіальним ордером № 23048169 від 27.05.2015 року на суму 20 000 доларів США, платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 1 від 28 травня 2015 року на суму 1 350 000 доларів США, меморіальним ордером № 23049980 від 28.05.2015 року на суму 8 329,66 дол. США, довідкою Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" № 11/5-02/519 від 28.05.2015 року, платіжним дорученням в іноземній валюті № 155 від 13.07.2015 року на суму 15 111,19 доларів США, довідкою Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" про відсутність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармхім" за Кредитним договором від 17 липня 2015 року, договором про розірвання Договору про відкриття кредитної лінії № 427 від 17.03.2011 року від 17.07.2015 року.

Крім того, факт відсутності у відповідача заборгованості по Договору № 427 про відкриття кредитної лінії від 17.03.2011 встановлено Господарським судом Сумської області у рішенні від 12.01.2016 по справі № 920/1476/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Український Професійний Банк" Пантіній Л. О., до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармхім", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи-підприємця Юркевича А. І. та Публічного акціонерного товариства Авант-БАНК , про стягнення 1407326,57 доларів США, а також у рішенні від 29.03.2016 року по справі № 920/1475/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармхім" про стягнення 1407326,57 доларів США.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою №48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України , а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою №28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

При цьому, частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, преюдиціальне значення надається саме обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Врахуваючи викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача-2 щодо нікчемності Договору поруки та Договору застави, а також відсутності доказів погашення заборгованості за Кредитним договором з огляду на встановлення вказаних фактів у рішеннях господарського суду Сумської області від 12.01.2016 по справі № 920/1476/15 та від 29.03.2016 у справі № 920/1475/15, що набрали законної сили.

Водночас відповідно статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці (Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 у справі № 6- 78цс13; постанова Верховного Суду України від 11 травня 2016 у справі № 6-806цс16).

У ситуації, коли боржник звертається до суду з позовом про визнання недійсним договорів відступлення прав вимоги, не зазначивши, які ж його цивільні права та інтереси були порушені (не визнані чи оспорені), то визнання правочину недійсним, як способу захисту, не може бути застосовано (Аналогічна за змістом правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 05.04.2018 року у справі №405/20/15-ц).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту норм ст. ст. 512, 514, 516 Цивільного кодексу України вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки це не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 518 Цивільного кодексу України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Суд дійшов висновку, що в позовній заяві позивачем жожним чином не обґрунтовано, яким чином оскаржувані правочини порушують його права чи законні інтереси.

Не є обґрунтованими і доводи позивача, наведені у відповіді на відзив щодо порушення його прав та законних інтересів, оскільки в даному випадку оскаржувані правочини спрямовані на заміну кредитора у правовідносинах, що жодним чином не впливає на обсяг прав боржника, при цьому факт наявності чи відсутності заборгованості за Кредитним договором не є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (Аналогічні правові висновки наведені постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 (пункти 8.1 - 8.5 постанови).

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права.

Так, виходячи із норм Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

За правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 30.11.2016 у справі № 3-1125гс16, при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, у чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Так само у постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі №3-242гс16 наведено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та, правове обґрунтування необхідності його захисту (п. 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018р. у справі № 905/1926/16).

Таким чином, приймаючи до уваги викладене, при зверненні до суду з позовом повинно бути доведено, насамперед, порушення прав та законних інтересів останнього в результаті проведення відкритих торгів та укладення оспорюваного правочину.

Відтак, враховуючи, що позивачем не доведено суду порушення його прав відповідачами внаслідок укладення спірних правочинів, позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту його права чи інтересу, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав та законних інтересів відповідачами, суд дійшов висновку про відмову у задволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

При цьому, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/11177/20, оскільки потреба у вказаних заходах відпала, так як суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Так, приписами ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Скасувати заходи заебезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/11177/20.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.03.2021

Суддя Н.І. Ягічева