Рішення

від 18.02.2021 по справі 910/18894/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.02.2021Справа № 910/18894/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в особі структурного підрозділу "Енергозбут"

до Державної установи "Київський слідчий ізолятор"

про стягнення 810956,76 грн.

за участі представників:

від позивача: Сірик Д.О., за довіреністю,

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в особі структурного підрозділу "Енергозбут" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної установи "Київський слідчий ізолятор" про стягнення за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 27.06.2018 № 1110605 заборгованості в розмірі 810956,76 грн., з яких: 709185,13 грн. основної заборгованості, 79128,87 грн. пені, 8838,81 грн. інфляційних втрат та 13803,95 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

21.12.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України. Водночас, у зв`язку з відсутністю забезпечення належного фінансування в 2019 році за відповідачем утворився борг перед позивачем у розмірі 709185,13 грн. Крім того, відповідач просив зменшити розмір штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2018 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір № 1110605 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого постачальник зобов`язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 договору, останній набуває чинності з дня його підписання та діє до його розірвання за письмовою згодою сторін, рішенням суду або в іншому випадку, визначеному чинним законодавством. Керуючись статтею 631 ЦК України, сторони домовилися про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018 року.

Додатком № 4 до договору передбачено порядок розрахунків за теплову енергію, відповідно до пункту 2 якого відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Центрі обслуговування клієнтів за адресою: проспект Повітрофлотський, 58: облікову картку фактичних обсягів теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду; акт приймання - передавання товарної продукції; рахунок - фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 4 додатку № 4 до договору визначено, що оплату за теплову енергію відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Із долучених до матеріалів справи облікових карток, корінців наряду та актів приймання-передавання товарної продукції слідує, що за період з листопада 2019 року по грудень 2019 року позивачем нараховано за спожиту теплову енергію грошові кошти в сумі 709185,13 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звіряння розрахунків за теплову енергію, підписаний та скріплений печатками обох сторін, відповідно до якого заборгованість відповідача за договором станом на 01.10.2020 становить 709185,13 грн.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (пункт 2 частини першої статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Приписами частини шостої статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за договором за період листопад-грудень 2019 року в сумі 709185,13 грн. Крім того, наявність заборгованості не заперечувалася відповідачем під час розгляду справи в суді.

Таким чином, пред`явлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 709185,13 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Поряд із цим, позивачем нарахована пеня в розмірі 79128,87 грн., три проценти річних у розмірі 13803,95 грн. та інфляційні втрати в розмірі 8838,81 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 4.5 договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду постачальник нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Судом здійснено арифметичний перерахунок заявленої до стягнення пені та встановлено, що з відповідача підлягає стягненню 78956,86 грн.

Водночас, відповідач заявляв клопотання про зменшення розміру нарахованої пені, ураховуючи фінансування відповідача з Державного бюджету України та відсутністю забезпечення належного фінансування в 2019 році.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (частина 2 статті 233 ГК України).

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Отже, законом прямо передбачено право суду на зменшення розміру штрафних санкцій та віднесено визначення розміру, до якого вони підлягають зменшенню, на розсуд суду з урахуванням конкретних обставин справи.

Таким чином, забезпечуючи баланс інтересів сторін, суд дійшов висновку зменшити розмір пені на 50 %, у зв`язку з чим розмір останньої становить 39478,43 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши перерахунок сум компенсаційних витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 13770,02 грн. трьох процентів річних та 8838,81 грн. інфляційних втрат.

При цьому, суд зауважує, що всупереч тлумаченню відповідача три проценти річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а тому не можуть бути зменшені на підставі статті 233 ГК України.

Встановлені статтею 625 ЦК України платежі є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, як наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 3-1462гс16.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в особі структурного підрозділу "Енергозбут" задовольнити частково.

Стягнути з Державної установи "Київський слідчий ізолятор" (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська,13; ідентифікаційний код 08563694) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в особі структурного підрозділу "Енергозбут" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка,5; ідентифікаційний код 40538421) 709185 (сімсот дев`ять тисяч сто вісімдесят п`ять) грн. 13 коп. основного боргу, 39478 (тридцять дев`ять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 43 коп. пені, 8838 (вісім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 81 коп. інфляційних втрат, 13770 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят) грн. 02 коп. трьох процентів річних, а також 12161 (дванадцять тисяч сто шістдесят одну) грн. 26 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 01.03.2021 року.

Суддя К.В. Полякова