Рішення

від 24.09.2020 по справі 160/2597/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року Справа № 160/2597/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Приватного підприємства АГРО-ДНЕПР до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЕВАТОР ЧИСТА КРИНИЦЯ , третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС КОНСЕПШЕН , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

05.03.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства АГРО-ДНЕПР (далі - ПП АГРО-ДНЕПР , позивач) з позовними вимогами до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач), третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЕВАТОР ЧИСТА КРИНИЦЯ (далі - ТОВ ЕЛЕВАТОР ЧИСТА КРИНИЦЯ , третя особа - 1 ), третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС КОНСЕПШЕН (далі - ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН , третя особа - 2) про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0008140518 від 29.11.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) у розмірі 94'575грн.00коп.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0008160518 від 29.11.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) у розмірі 65'526грн.25коп.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0008170518 від 29.11.2019 застосування штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) у розмірі 31'646грн.00коп.

В обґрунтування позову зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0008140518, №0008160518 та №0008170518 від 29.11.2019 є протиправними, оскільки прийняті на підставі хибних висновків акта перевірки №6745/04-36-05-18/36572849 від 28.10.2019. Вказує, що висновки акта перевірки №6745/04-36-05-18/36572849 від 28.10.2019 р. щодо недійсності правовідносин з контрагентом ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН , які ґрунтуються на нереальності правовідносин з вказаним контрагентом, є неправильними, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних. Позивач зазначає, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентом у період, що перевірявся, є реальними та підтверджуються первинними документам, тому позивач звернувся до суду з метою поновлення порушених прав позивача.

Ухвалою суду від 11.03.2020 позовну заяву залишено без руху через недотримання позивачем встановлених ст.49, 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

29.04.2020 на виконання вимог ухвали суду позивачем подано лист від 28.04.2020 та нову редакцію позовної заяви з додатками. Однак, недоліки позовної заяви не було усунуто в повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.07.2020 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви ПП АГРО-ДНЕПР на десятиденний строк з дня її отримання.

29.07.2020 позивачем подано лист від 28.07.2020 та на виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви шляхом надання відповідних документів.

Ухвалою суду від 29.07.2020 позовну заяву ПП АГРО-ДНЕПР до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ ЕЛЕВАТОР ЧИСТА КРИНИЦЯ , третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

14.08.2020 відповідачем було подано відзив на позов, в якому ГУ ДПС у Дніпропетровській області позов не визнало, зазначило, що в ході документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. встановлено порушення податкового законодавства, в результаті чого занижено занижено фінансовий результат за 2016 рік на суму 420 336,00 відповідно занижено податок на прибуток за 2016 рік на суму 75 660,00 грн та завищено податковий кредит на загальну суму 84 067,00 грн., в тому числі внаслідок включення сум ПДВ по податковим накладним виписаними ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН , в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що сплачується до бюджету на суму 52 421,00 грн. в т.ч. за грудень 2016 р. на суму 52 421,00 грн та завищено від`ємне значення податку на додану вартість на суму 31 646,00 грн., в т.ч. за грудень 2016 року в сумі 31 646,00 грн. Вказує, що проведеною перевіркою та зібраними даними не підтверджено реальність взаємовідносин між позивачем та контрагентом ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН Надані до перевірки документи не є достатніми доказами господарських операцій. Також посилається на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 р. у справі № 758/14610/18 про звільнення від кримінальної відповідальності, стосовно посадової особи ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН - Котія К.М.

25.08.2020 р. представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.09.2020 р. у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ПП АГРО-ДНЕПР до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ ЕЛЕВАТОР ЧИСТА КРИНИЦЯ , третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Третя особа - 1 та третя особа - 2 пояснень до суду не надавали.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що видами діяльності позивача відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є:

46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (основний);

45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання;

49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення

ГУ ДПС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП АГРО-ДНЕПР щодо дотримання вимог податкового законодавства, з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, результати якої оформлені актом від 28.10.2019 р. № 6745/04-36-05- 18/36572849.

Згідно з висновками означеного акта, перевіркою ПП АГРО-ДНЕПР встановлені порушення:

пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134, п. 44.1. ст. 44 ПК України занижено фінансовий результат за 2016 рік на суму 420 336грн., відповідно занижено податок на прибуток за 2016 рік на суму 75 660,00грн.;

п. 44.1., ст. 44, п. 198.1., п. 198.2. ст. 198 ПК України завищено податковий кредит на загальну суму 84 067 грн., в тому числі внаслідок включення суми ПДВ по податковим накладним виписаним ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН , в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету на суму 52 421грн., в т.ч. за грудень 2016р. на суму 52 421грн., та завищено від`ємне значення податку на додану вартість на суму 31 646грн., в т.ч. за грудень 2016р. 31 646грн.

На висновки, викладені в акті перевірки позивачем були подані заперечення, які відповідач залишив без задоволення.

Встановлені порушення мали наслідком прийняття:

-податкового повідомлення-рішення форми Р № 0008140518 від 29.11.2019р. про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватний підприємств (код платежу 11021000) у розмірі 94 575,00грн.;

-податкового повідомлення-рішення форми Р № 0008160518 від 29.11.2019р. про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) у розмірі 65 526,25грн.;

-податкового повідомлення-рішення форми В4 №0008170518 від 29.11.2019р. застосування штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) у розмірі 31 646,00грн.

ПП АГРО-ДНЕПР в адміністративному порядку оскаржино до ДПС України вищезазначені податкові повідомлення-рішення, проте у задоволенні скарги було відмовлено.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (ст.135 ПК України).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами п. 198.3 ст. 198, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 200 ПК України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Із наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

З цього приводу також звертається увага, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту. Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН .

Судом встановлено, що між позивачем та БІЗНЕС КОНСЕПШЕН на придбання запасних частин для сільськогосподарської техніки, а саме: договір купівлі продажу №213 від 05.12.2016 р. на придбання пристрою для висіву мінеральних добрив вартістю 324 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 54 000,00 грн. та договір купівлі продажу № 215 від 05.12.2016 р. на придбання деталей до сівалки на суму 180 402,98 грн., у т.ч. ПДВ 30 067,16 грн.

Так, згідно договору купівлі продажу № 213 від 05.12.2016 р. ПП АГРО-ДНЕПР придбав пристрій для висіву мінеральних добрив у кількості 1 шт. вартістю 324 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 54 000,00 грн.

Згідно договору купівлі продажу № 215 від 05.12.2016 р. придбав деталі: приводне колесо в зборі 1 шт., вал 1 шт., маточина колеса 2 шт., зірочка 33 4 шт., диск з пальцям 16 шт., нагнітач повітря 1 шт., всього на суму 180 402,98 грн., у т.ч. ПДВ 30 067,16 грн.

Після придбання деталей відбулось збирання сільськогосподарської техніки, а усі використані елементи були списані згідно акту списання № СпТ-000130 від 20.12.2016 р.

За цими договорами ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН було поставлено ПП АГРО- ДНЕПР запасні частини, які були використані позивачем для комплектації та поставки покупцю - ТОВ ЕЛЕВАТОР ЧИСТА КРИНИЦЯ , сільськогосподарської техніки - сівалки John Deere 7700 1А рядкової, SN-A07200501100 на підставі договору купівлі - продажу №54122016 від 01.12.2016 року.

Згідно п. 1.1. договору №54122016 від 01.12.2016 р. продавець зобов`язався передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку (товар) відповідно до специфікації № 1 від 01 грудня 2016 року, а Покупець зобов`язався прийняти Товар та платити за нього відповідну грошову суму згідно умов цього договору.

Згідно специфікації № 1 до договору купівлі-продажу № 54122016 від 01.12.2016 року було визначено найменування Товарі Сівалка John Deere 7200, 16-рядкова, SN- А07200501100 бувша в використанні, з пристроєм для висіву мінеральних добрив , вартістю 899 840,00 грн. в т.ч. ПДВ 149 973,33грн.

Передача покупцеві - ТОВ ЕЛЕВАТОР ЧИСТА КРИНИЦЯ сільськогосподарської техніки - сівалки John Deere 7200, 16-рядкової, SN-A07200501100 відбулось 22.12.2016 р. за актом приймання-передачі.

На підтвердження виконання договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки укомплектованої деталями, придбаними у т.ч. у ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН , до суду надано документи у копіях, а саме: договір купівлі-продажу №54122016 від 01.12.2016р.; специфікацію № 1 до договору купівлі-продажу №54122016 від 01.12.2016р.; рахунок-фактуру № СФ-0000019 від 19.12.2016 р.; платіжне доручення №2174 від 19.12.2016 р.; податкову накладну № 3 від 19.12.2016 р.; платіжне доручення №2220 від 22.12.2016 р.; податкову накладна № 7 від 22.12.2016 р.; товарно-транспортну накладну №2112 від 21.12.2016р.; видаткову накладну № РН-51 від 22.12.2016р.; акт приймання - передачі від 22.12.2016 р., довіреність №614 від 21.12.2016р.; акт на списання № СпТ- 000130 від 20.12.2016 р., оборотно-сальдову відомість по рахунку № 361 за 2016р.; картку рахунку №361 за 2016р.

Надані до суду документи містять відомості, які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентам.

Таким чином, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем контрагентом-постачальником товару ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН та покупцем ТОВ ЕЛЕВАТОР ЧИСТА КРИНИЦЯ у перевіряємий період.

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентами (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов`язань щодо отримання та оплати товару.

Щодо посилання на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 29.03.2019 р. у справі № 758/14610/18 суд вказує, що вказаною ухвалою звільнено ОСОБА_1 (директор ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН на момент здійснення господарської операції) від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст. 205 КК України; кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст. 205 КК України закрито, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17.

Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог КАС України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що метою створення ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН є лише оформлення документообігу по нереальним операціям для отримання податкової вигоди, як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

Також суд не бере до уваги і посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору ст. 74 КАС України, частиною четвертою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Натомість, суд враховує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №160/9292/19 (яке набрало законної сили на підставі ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року), яким позовну заяву ПП Агро-Днепр до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.09.2019 №184-п "Про проведення документальної позапланової перевірки ПП Агро-Днепр .

У силу пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як зазначено у пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (пункт 86.10 статті 86 ПК України).

У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення відповідного податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає у силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 22.08.2018 року у справі 812/1283/17.

За таких обставин, враховуючи правову позицію Верховного Суду суд зазначає, що у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

А відтак, оскільки підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень був наказ відповідача від 11.09.2019 №184-п "Про проведення документальної позапланової перевірки ПП Агро-Днепр , скасований рішенням суду, що набрало законної сили, суд дійшов висновку про те, що визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання протиправними прийнятими за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, враховуючи, що оскаржені у цій справі податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками незаконної перевірки, суд дійшов висновку, що такі рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Згідно із частиною 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій та прийнятих рішень. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, тому враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0008140518, №0008160518 та №0008170518 від 29.11.2019 р. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч.1 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч.3 ст.139 КАС України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2 876 грн. 22 коп., що підтверджується платіжним друченням від 02.03.2020 року №77.

Отже, оскільки основну вимогу позовної заяви позивача задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2 876 грн. 22 коп. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства АГРО-ДНЕПР до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЕВАТОР ЧИСТА КРИНИЦЯ , третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС КОНСЕПШЕН , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0008140518 від 29.11.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) у розмірі 94'575грн.00коп.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0008160518 від 29.11.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) у розмірі 65'526грн.25коп.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0008170518 від 29.11.2019 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) у розмірі 31'646грн.00коп.

Стягнути на користь Приватного підприємства АГРО-ДНЕПР (49127, м.Дніпро, вул.20-річчя Перемоги, буд.15, кв.41, код ЄДРПОУ 36572849) судові витрати в розмірі 2'876грн.22коп. (дві тисячі вісімсот сімдесят шість грн. 22коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 43145015).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова