Рішення

від 24.02.2021 по справі 200/7494/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2021 р. Справа№200/7494/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

12 серпня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ), в якому позивач просив:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 29 липня 2020 року № 83 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ;

2. зобов`язати Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи:

- з 01 липня 1986 року по 02 листопада 1987 року - служба в армії до страхового стажу;

- з 19 листопада 1987 року по 12 лютого 1998 року - робота майстром будівельних та монтажних робіт в Будівельному управлінні № 5 треста Донецькжитлобуд № 1 , яке 08 серпня 1994 року було перейменовано на Будуправління № 5 колективного підприємства треста Донецькжитлобуд , до пільгового стажу роботи за професіями, робота на яких дає право на призначення пенсії за Списком № 2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ;

3. зобов`язати Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з п. 2 п. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , починаючи з 28 липня 2020 року.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

17 серпня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/7494/20-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Ухвалою від 17 серпня 2020 року суд витребував у відповідача пенсійну справу ОСОБА_1 , заяву від 28 липня 2020 року № 6929 про призначення пенсії з усіма доданими до неї документами; рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 29 липня 2020 року № 83 та всі інші докази, які стали підставою для його прийняття.

Витребувані докази відповідач не надав, про причини, що унеможливили їх подання, суд не повідомив, а тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 29 липня 2020 року відповідач прийняв рішення № 83, яким відмовив йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058) у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивач доводить, що має необхідний страховий і пільговий стаж для призначення пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, що підтверджено наданими пенсійному органу документами.

Стверджує, що неможливість пенсійного органу перевірити достовірність відомостей про стаж через знаходження підприємства на тимчасово окупованій території, а також формальні недоліки в оформленні документів не можуть слугувати підставою для позбавлення його права на пенсію.

Позивач вважає, що рішення відповідача порушує його право на пенсійне забезпечення, а тому просить задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Правомірність свого рішення відповідач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 претендував на призначення пенсії за віком на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, однак у нього відсутній необхідний пільговий стаж.

Відповідач вказує на те, що підприємство, на якому працював позивач, знаходиться на тимчасово окупованій території. Це унеможливлює перевірку достовірності наданих ним відомостей про умови роботи ОСОБА_1 .

Відповідач зауважує, що відомості про пільговий характер роботи ОСОБА_1 в Державному реєстрі застрахованих осіб відсутні.

Крім того, вказує на недоліки в оформленні наданих заявником документів про його строкову військову службу.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 21 квітня 2000 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 09 квітня 2014 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений у паспорті.

У зв`язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в його населеному пункті позивач був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переміститися на підконтрольну органам державної влади України територію.

ОСОБА_1 набув статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 09 серпня 2016 року № 1442-35355.

Фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_1 після переміщення: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42172734) зареєстроване як юридична особа 31 травня 2018 року, про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

28 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ з заявою про призначення пенсії.

29 липня 2020 року начальник Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ Малахова О.Л., за участю заступника начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 3 Хабло Н.М., головного спеціаліста-юрисконсульта Давиденко В.М., головних спеціалістів відділу Сластіної О.С. та Селіверстової А.В., розглянула заяву ОСОБА_1 від 28 липня 2020 року, зареєстровану за № 6929, про призначення пенсії за віком згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, і прийняла рішення № 83 Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (зі змінами) .

Рішення про відмову в призначенні пенсії відповідач обґрунтував таким.

Для призначення пенсії ОСОБА_1 надав: заяву від 28 липня 2020 року № 6929 про призначення пенсії за віком за списком № 2, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, довідку внутрішньо переміщеної особи, військовий квиток серії НОМЕР_3 від 30 червня 1986 року, трудову книжку серії НОМЕР_4 , диплом про навчання серії НОМЕР_5 , наказ про атестацію робочих місць від 22 лютого 2000 року № 07, довідку про підтвердження фактичного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 22 липня 2020 року № 05/10-118.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 , пенсійний орган виходив з того, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від останнього місця роботи мають особи, які працювали на роботах з шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2, - після досягнення 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12,5 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058 - чоловікам - на 1 рік за кожні 2,6 роки такої роботи.

Пенсійний орган в обґрунтування свого рішення покликається на п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1276-р та п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

Зазначає, що для призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 надав довідку про пільговий характер роботи в колективному підприємстві Трест Донецькжитлобуд № 1 , архівні документи якого знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , тобто на території, тимчасово непідконтрольній українській владі, тому перевірити достовірність виданих довідок пенсійний орган не має можливості.

Крім того, пенсійний орган не зарахував до страхового стажу період проходження ОСОБА_1 строкової військової служби на тій підставі. Відповідач дійшов висновку, що дата призову на військову службу написана іншою пастою, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

За розрахунком пенсійного органу страховий стаж ОСОБА_1 склав 28 років 11 місяців 11 днів; пільговий стаж за списком № 2 - 0 років 0 місяців 0 днів за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пенсійний орган дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивачу роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З приводу проходження позивачем військової служби суд встановив таке.

ОСОБА_1 був призваний на строкову військову службу 01 липня 1986 року і демобілізований 02 листопада 1987 року, що підтверджено військовим квитком серії НОМЕР_3 , виданим 30 червня 1986 року.

При цьому титульна, перша та друга сторінки військового квитка заповнені одними чорнилами, а дата призову і підпис військового комісара на титульній і другій сторінці - іншими.

До трудової книжки серії НОМЕР_4 на підставі військового квитка внесений запис № 9 про проходження позивачем служби в Радянській Армії в період з 01 липня 1986 року по 02 листопада 1987 року.

З приводу роботи позивача в період з 19 листопада 1987 року по 12 лютого 1998 року суд встановив таке.

Трудова книжка серії НОМЕР_4 містить наступні записи стосовно спірного періоду:

запис 10 - 19 листопада 1987 року на підставі наказу від 19 листопада 1987 року № 224к ОСОБА_1 прийнятий в Будівельне управління № 5 тресту Донецькжитлобуд № 1 ;

запис 11 - 08 серпня 1994 року Будівельне управління № 5 тресту Донецькжитлобуд на підставі наказу від 08 серпня 1994 року № 25 перейменовано на Будівельне управління № 5 колективного підприємства Трест Донецькжитлобуд № 1 ;

запис 12 - 12 серпня 1998 року на підставі наказу від 12 лютого 1998 року № 13 к ОСОБА_1 звільнений за власним бажанням за ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Відомості ЄДР свідчать, що колективне підприємство Трест Донецькжитлобуд № 1 (ідентифікаційний код: 01237359, місцезнаходження: 83000, Донецька обл., м. Донецьк, пр. Комсомольський, буд. 15) зареєстроване як юридична особа 11 грудня 1996 року, про що 27 вересня 2005 року до ЄДР внесений запис за номером 1 266 120 000001 1741. В стані припинення не перебуває. Інформації про його переміщення на підконтрольну територію ЄДР не містить.

Наказом колективного підприємства Трест Донецькжитлобуд № 1 від 25 січня 1995 року № 07 Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2 майстру будівельних і монтажних робіт. Професія (посада) включена до розділу ХХVII Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд і інших об`єктів Списку № 2, код - 2290000б-23419.

Згідно з довідкою колективного підприємства Трест Донецькжитлобуд № 1 від 22 липня 2020 року № 05/10-118 про підтвердження фактичного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий день в Будівельному управлінні № 5 тресту Донецькжитлобуд № 1 (з 08 серпня 1994 року - Будівельне управління № 5 колективного підприємства Трест Донецькжитлобуд № 1 , наказ № 25 від 08 серпня 1994 року).

В період з 19 листопада 1997 року (наказ № 224 к від 19 листопада 1987 року) по 11 лютого 1998 року (наказ № 14к від 11 лютого 1998 року ОСОБА_1 обіймав посаду майстра і виконував роботи майстра будівельних і монтажних робіт, що передбачена Списком № 2 (розділ 27 Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація і ремонт будівель, споруд і інших об`єктів , код 2290000б-23419, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162).

Будівельне управління № 5 входило до колективного підприємства Трест Донецькжитлобуд № 1 на правах структурного підрозділу.

Колективне підприємство Трест Донецькжитлобуд № 1 є правонаступником прав та обов`язків державного підприємства будівельно-монтажного треста Донецькжитлобуд № 1 , про що свідчить довідка від 22 липня 2020 року № 05/10-119.

Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) містять інформацію позивача, починаючи з 1999 року.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.

Професія (посада) майстра будівельних і монтажних робіт код 2290000б-23419 включена до розділу ХХVII Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об`єктів Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788).

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно з п. 2 Порядку № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Порядок № 637 визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами абз. абз. 1-2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти наступних висновків.

Основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.

Необхідність використання додаткових документів або показань свідків для підтвердження трудового стажу може постати лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи, або в тому разі, коли в трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Окремо суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.

Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Бахмутсько-Лиманським ОУ ПФУ рішення від 29 липня 2020 року № 83 про відмову в призначенні пенсії.

Цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 114 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 29 липня 2020 року № 83 належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Надаючи оцінку правомірності відмови Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ в призначенні пенсії, суд виходить з тих аргументів, які пенсійний орган навів у своєму рішенні.

Щодо правомірності/неправомірності відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду проходження строкової військової служби з 01 липня 1986 року по 02 листопада 1987 року суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Військова служба зараховується до стажу роботи, що передбачено п. в ч. 3 ст. 56 Закону № 1788.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в період з 01 липня 1986 року по 02 листопада 1987 року.

Цей факт підтверджений записами у військовому квитку серії НОМЕР_3 та записом № 9 в трудовій книжці серії НОМЕР_4 .

На час внесення до трудової книжки ОСОБА_1 запису № 9 про військову службу діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162 (в редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02 серпня 1985 року № 252 та зі змінами, внесеними постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань від 19 жовтня 1990 року № 412), (далі - Інструкція № 162).

Суд зауважує, що запис № 9 внесений до трудової книжки позивача з дотриманням вимог Інструкції № 162.

Крім того, Інструкція № 162 чітко визначала коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належить керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.

Позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування пенсійним органом страхового стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на належне пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

Дійсно до військового квитка ОСОБА_1 запис про призов на військову службу внесений одними чорнилами, а дата призову і підпис військового комісара - іншими. Це не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду проходження строкової військової служби.

Для зарахування до страхового стажу в даному випадку визначальним є факт проходження ОСОБА_1 строкової військової служби, а не правильність заповнення військового квитка. При цьому вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок до військових квитків не застосовуються.

Таким чином, суд дійшов висновку, що пенсійний орган протиправно відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду проходження строкової військової служби з 01 липня 1986 року по 02 листопада 1987 року.

Щодо правомірності/неправомірності відмови у зарахуванні до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періоду роботи з 19 листопада 1987 року по 12 лютого 1998 року суд зазначає таке.

Основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в тому випадку, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Судом встановлено, що в період з 19 листопада 1987 року по 12 лютого 1998 року ОСОБА_1 працював майстром в Будівельному управлінні № 5 треста Донецькжитлобуд № 1 , (перейменованого на Будівельне управління № 5 колективного підприємства Тест Донецькжитлобуд № 1 ).

В цей період позивач виконував роботи майстра будівельних і монтажних робіт, тобто працював за професією (посадою), включеною до Списку № 2.

Ці обставини підтверджені записами №№ 10-12 в трудовій книжці, наказом колективного підприємства Трест Донецькжитлобуд № 1 від 25 січня 1995 року № 07 Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці та довідкою колективного підприємства Трест Донецькжитлобуд № 1 про підтвердження фактичного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 22 липня 2020 року № 05/10-118.

З приводу доводів пенсійного органу про неможливість перевірки достовірності відомостей, наданих колективним підприємством Трест Донецькжитлобуд № 1 суд зазначає таке.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Позивач як громадянин України, стаж якого підтверджений трудовою книжкою, яка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, має право на відповідний соціальний захист з боку держави.

При цьому держава в особі своїх органів не може відмовляти у виконанні своїх позитивних зобов`язання, в даному випадку у наданні соціального захисту, з формальних підстав.

Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або архівній установі, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 11 липня 2019 року у справі № 423/1156/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а, від 11 липня 2019 року у справі № 242/1484/17, від 23 грудня 2019 року у справі № 703/2689/16-а тощо.

До того ж колективне підприємство Трест Донецькжитлобуд № 1 є юридичною особою, створеною за законодавством України, про що свідчать відомості ЄДР. Той факт, що це підприємство не перереєстровано на підконтрольній українській владі території, не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на пенсійне забезпечення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що пенсійний орган протиправно відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 періоду роботи з 19 листопада 1987 року по 12 лютого 1998 року.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 29 липня 2020 року № 83 підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 29 липня 2020 року № 83 є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України для відновлення порушеного права позивача також належить застосувати такі способи захисту як зобов`язання відповідача:

- зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 01 липня 1986 року по 02 листопада 1987 року;

- зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком за списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, період роботи з 19 листопада 1987 року по 12 лютого 1998 року майстром будівельних та монтажних робіт в Будівельному управлінні № 5 тресту Донецькжитлобуд № 1 в подальшому перейменованого на Будівельне управління № 5 колективного підприємства Трест Донецькжитлобуд № 1 ;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 липня 2020 року, зареєстровану за № 6929, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Разом з цим вимоги позивача в частині зобов`язання Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ призначити та виплатити пенсію задоволенню не підлягають як передчасні.

Як було вказано вище, за встановлених судом обставин, належним способом захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення є покладання на відповідача обов`язку повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

З огляду на невмотивованість рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ про відмову у призначенні пенсії (рішення не містить детального розрахунку страхового і пільгового стажу; висновки пенсійного органу наведені лише щодо двох періодів: військова служба і робота з 19 листопада 1987 року по 12 лютого 1998 року; будь-якого обґрунтування щодо врахування/неврахування до стажу періодів роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю Рембудіндустрія , товаристві з обмеженою відповідальністю Донецькбуд , приватному підприємстві Магнат Дизайн Центр рішення не містить), суд не може замість відповідача визначати підстави зарахування/незарахування до страхового і пільгового стажу ОСОБА_1 інших періодів роботи, і, самостійно визначивши такі підстави, надавати їм правову оцінку.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд задовольнив вимоги позивача як в частині скасування рішення суб`єкта владних повноважень, так і в частині зобов`язання його чинити певні дії, а тому на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42172734, місцезнаходження: 84511, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29 липня 2020 року № 83 Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (зі змінами) .

3. Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 01 липня 1986 року по 02 листопада 1987 року.

4. Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , період роботи майстром з будівельних та монтажних робіт в Будівельному управлінні № 5 тресту Донецькжитлобуд № 1 , в подальшому перейменованому на Будівельне управління № 5 колективного підприємства Трест Донецькжитлобуд № 1 з 19 листопада 1987 року по 12 лютого 1998 року.

5. Зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 липня 2020 року, зареєстровану за № 6929, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

6. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Повне судове рішення складено 24 лютого 2021 року.

Суддя Т.О. Кравченко