Рішення

від 01.03.2021 по справі 240/20752/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року м. Житомир справа № 240/20752/20

категорія 109000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі щодо неврахування п. 4 рішення Житомирської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомир" № 931 від 10.06.2015 при наданні ОСОБА_1 витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2645 га кадастровий номер 1810136300:08:036:0014, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 в розмірі 2,907, що перевищу є максимальне значення 0,306.

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,2645 га кадастровий номер 1810136300:08:036:0014, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , застосувати коефіцієнт Км2, що не перевищує максимальне значення 0,306, яке визначене п. 4 рішення Житомирської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомир" № 931 від 10.06.2015.

В обґрунтування позову вказує, що Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виготовлений Міськрайонним управлінням у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області виготовлено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: рішення Житомирської міської ради від 10.06.2015 №931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомирі" .

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відділом документального забезпечення суду зареєстровано відзив Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області на позовну заяву. Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, представник відповідача вказує, що жодним законом чи підзаконним нормативно-правовим актом не визначено, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування та не передбачено можливості встановлення або обмеження коефіцієнтів органами місцевого самоврядування після затвердження ними технічної документації, як результату проведення оцінки земель. Звертає увагу, що у рішенні Житомирської міської ради обмежено коефіцієнт Км2, але пунктом 10 Рішення №931 відповідача зобов`язано забезпечити оформлення та видачу заявникам відповідних витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира. Відповідно до технічної документації жодних обмежень немає. Головне управління може робити витяг лише з технічної документації в якій встановлені коефіцієнти, що відповідно підтверджується ст. 23 "Про оцінку земель". Просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Встановлено, що рішенням сорок сьомої сесії шостого скликання Житомирської міської ради №931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомирі" вирішено: затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Житомира згідно з додатком; умовою введення в дію нових розмірів плати за землю є обмеження значення коефіцієнтів, які застосовуються при розрахунку визначення нормативно грошової оцінки земельних ділянок в м.Житомирі, а саме: обмежити застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2645 га за кадастровим номером 1810136300:08:036:0014, яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Київська,77.

З матеріалів справи вбачається, що при виготовленні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2645 га кадастровий номер 1810136300:08:036:0014, яка розташована за адресою: м. Житомир вул. Київська, 77 відповідач застосував коефіцієнт Км2 із значенням 2,907 .

Позивач вважає, що відповідачем незаконно застосовано значення Км2 у розмірі 2,907, а тому звернулась за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку землі" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 затверджена Методика грошової оцінки земель населених пунктів. Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності. (п. 2 Методики грошової оцінки земель населених пунктів)

Пунктом 3 Розділу І Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України та продовольства України, від 25.11.2016 №489 (далі - Порядок №489) визначено, що Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Відповідно до п. 6 розділу II "Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Порядку №489 передбачено, що Коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою :Км = Км1 х Км2 х Км3. Так, Км2 - це зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони). Згідно з інформацією, що міститься у Додатку 6 до Порядку №489 "Граничні значення коефіцієнтів, які визначають містобудівну цінність території в межах населених пунктів. В даній таблиці прямо зазначено, що для населених пунктів з чисельністю населення від 250 до 500 (тис. чол.), до яких загальновідомо відноситься місто Житомир, максимальні значення коефіцієнту Км2 визначено в межах 3,0 - 3,5, а мінімальне значення цього ж коефіцієнту Км2 визначено 0,30.

Частиною 1 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно вимог ч. 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель", витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м.Житомирі обмежено застосування цього коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306, затверджено середню базову вартість одного квадратного метра земель у м.Житомирі 249,80 грн. та введено в дію нові розміри плати за землю для всіх суб`єктів господарювання та громадян з 01.01.2016.

Пунктом 6 рішення Житомирської міської ради №931 визначено, що користувачам та власникам земельних ділянок, незалежно від форми власності та підпорядкування, отримати витяг з технічної документації нормативної грошової оцінки земель м. Житомира для перерахунку розміру плати за землю та при подачі усіх видів звітності застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розмір якої визначений з 01.01.2016 .

Згідно п. 10 рішення Житомирської міської ради №931, відповідача зобов`язано забезпечити оформлення та видачу витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира користувачам або власникам земельних ділянок.

Отже, приймаючи рішення, Житомирська міська рада обмежила значення коефіцієнтів Км2 та Км3, зокрема, визначила умовою введення в дію нових розмірів плати за землю для всіх економіко-планувальних зон м.Житомира обмеження коефіцієнту Км2 значенням 0,306, Км3 від 0,5 до 1.

При цьому, визначені рішенням Житомирської міської ради №931 значення коефіцієнтів знаходяться в межах значень, визначених технічною документацією та Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Відповідно до ч.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Верховний Суд у постанові від 05 березня 2020 року у справа №806/179/16 (провадження № К/9901/10149/18) дійшов висновку про те, що оскільки рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.02.2015 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомирі" є нормативно-правовим актом, воно є обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади.

З наведених вище підстав, суд вважає помилковим твердження відповідача про те, що рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 суперечить положенням Закону України "Про оцінку земель", а тому правомірно було не враховано відповідачем.

Встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки земельної ділянки площею 0,2645 га, яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Київська,77.

Судом встановлено, що при розрахунку нормативної грошової вартості земельної ділянки площею 2645 кв.м., яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Київська,77, відповідачем застосовано значення Км2 у розмірі 2,907. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки 1,249*1,433*1,060=1,897.

Однак, суд відмічає, що застосувавши під час формування Витягу значення Км2 у розмірі 2,907 коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 1,249*1,433*1,060=1,897, відповідачем не було враховано обмеження в застосування коефіцієнта Км2, що встановлене п.4 рішенням Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що не врахувавши п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 під час формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а саме: не застосувавши при розрахунку нормативно грошової оцінки земельних ділянок коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306, відповідач вчинив протиправні дії чим порушив права позивача, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач у відзиві, серед іншого вказує, що зобов`язання відповідача прийняти конкретно визначені рішення є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Однак, суд вважає за необхідне відмітити, що зобов`язуючи відповідача при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 2645 кв.м., яка розташована за адресою: м. Житомир, вулиця Київська,77, застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306, який передбачений п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015, суд не втручається в дискреційні повноваження відповідача, а лише вказує, який коефіцієнт є нормативно-обґрунтованим та підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Суд відхиляє доводи касаційної скарги ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про те, що повноваження цього органу при оформлення витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дискреційними й з цього приводу зазначає, що згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, враховуючи вищенаведені критерії, повноваження відповідача щодо оформлення витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не підпадає під ознаки дискреційного, оскільки законодавством передбачено лише один варіант поведінки територіального органу Держгеокадастру в разі надходження відповідної заяви, а саме - видати такий витяг у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 09.02.2021 у справі №806/1488/16. Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача на позиції Верховного Суду за 2018-2019 рік, оскільки, суди повинні застосовувати при вирішенні подібних справ останні правові позиції судів вищої інстанції.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 2 - 4 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В контексті наведеного суд зазначає, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Верховний Суд зазначив, що у цьому випадку принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.04.2020 у справі №400/478/19, від 22.04.2020 у справі № 440/1757/19, від 05.11.2020 у справі №1.380.2019.002578, у постанові від 20.01.2021 у справі №120/3929/19-а.

На підтвердження наявності у позивача витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії таких документів: копія договору про надання адвокатом правової допомоги від 24.11.2020, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об"єднанням "Левінгтон Ло"; рахунок-фактура №22 від 24.11.2020; ордер, квитанція на суму 14000 грн.; копія детального опису та розрахунок наданих послуг (робіт), згідно договору про надання правничої допомоги від 24.11.2020; акт прийняття-передачі наданої правничої допомоги від 11.12.2020 .

Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та підтверджуються належними і допустимим доказами.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем будь-яких заперечень щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами не заявлено.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги при розгляді даної адміністративної справи в суді підлягають стягненню на користь позивача в розмірі 14 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі щодо неврахування п. 4 рішення Житомирської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомир" № 931 від 10.06.2015 при наданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2645 га кадастровий номер 1810136300:08:036:0014, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 в розмірі 2,907, що перевищу є максимальне значення 0,306.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі (вул.Довженка,45, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513) при розрахунку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,2645 га кадастровий номер 1810136300:08:036:0014, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , застосувати коефіцієнт Км2, що не перевищує максимальне значення 0,306, яке визначене п. 4 рішення Житомирської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м. Житомир" № 931 від 10.06.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 14000 грн. (чотирнадцять тисяч гривень) та судовий збір у розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос