Рішення

від 26.02.2021 по справі 380/11828/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/11828/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:

- визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 6738 від 07.09.2020 Про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

- зобов`язати Львівську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4610136800:04:003:0090 розташованої на АДРЕСА_1 для ведення садівництва у власність ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.07.2013 ухвалою Львівської міської ради № 2618, прийнятою на 12 сесії 6 скликання погоджено громадянину ОСОБА_1 місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га на АДРЕСА_1 у власність для ведення садівництва за рахунок земель, що не надані у користування. На підставі цієї ухвали ТОВ ГеоБудСтандарт розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру земельній ділянці на АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий № 4610136800:04:003:0090 та зареєстровано ділянку в реєстрі 02.10.2014. Зазначає, що 31.10.2014 Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради після розгляду звернення ОСОБА_1 від 06.10.2014 про затвердження проекту землеустрою у листі зазначило, що ухвалою Львівської міської ради від 29.04.2004 № 1246 Про передачу громадянам у приватну власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок у м. Львові ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 0,1000 га у власність для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 . Управління роз`яснило, що для вирішення порушеного питання необхідно у найкоротший термін відкоригувати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: через спеціалізовану землевпорядну організацію нанести на картографічні матеріали межі державного акта на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку. На виконання цього документа межі земельної ділянки для обслуговування житлового будинку було нанесено на картографічні матеріали. 01.12.2014 Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради в додаток до листа від 31.10.2014 N2403-3вих-2122 просило у 10-денний термін відкоригувати акт узгодження меж та через спеціалізовану землевпорядну організацію нанести на картографічні матеріали межі державного акта на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку. Відповідний акт було відкориговано та долучено до проекту землеустрою. Зазначає, що 04.11.2015 Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради надало відповідь № 2403-3вих-3616 на звернення від 21.04.2015 та зазначило, що управлінням підготовлено проект ухвали Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Однак, відповідно до листа ДП ДІПМ Містопроект від 12.08.2015 № 450/12-1 у зв`язку з розробленням проекту внесення змін до детального плану території в межах АДРЕСА_2 . з метою приведення у відповідність землевпорядної документації до містобудівної. ОСОБА_1 необхідно попередньо погодити відведення земельної ділянки з ДІГІМ Містопроект . Вказує, що ДП ДІПМ Містопроект листом № 611/12-1 від 16.11.2015 не заперечило щодо відведення даної земельної ділянки на АДРЕСА_1 для ведення садівництва та повідомило про те, що згідно раніше розробленої містобудівної документації (генплан АДРЕСА_2 ) функціональне призначення земельної ділянки за кадастровим номером 4610136800:04:003:0090 не мінялося. Більша частина земельної ділянки (72 %) знаходиться в межах зони Р-4 - рекреаційна зона обмеженого використання (дачі, колективні сади). Частина ділянки потрапляє в зону ЖК-1. може використовуватися за існуючим призначенням зі статусом невідповідності. 27.06.2018 Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради звернулося до начальника управління та архітектури та урбаністики Ю. Чаплінського з проханням відповідно до Земельного кодексу України та Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначити відповідність місця розташування даної земельної ділянки генеральному плану м. Львова та надати інформацію, про наявність розробленого плану зонування або детального плану території, в межах якої знаходиться вищевказана ділянка. 16.11.2018 Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради надало відповідь на звернення ОСОБА_1 від 05.02.2018 № 3-Г-10268/АП-С-24 та зазначило, що ЛМР ухвалою від 29.04.2004 № 1246 Про передачу громадянам у приватну власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок у м. Львові передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0.1 га та надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0.1845 га на АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку. Добровільна відмова від права користування земельною ділянкою є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Розглянувши звернення ОСОБА_1 від 11.01.2005 Львівська міська рада ухвалою від 28.04.2005 № 2283 Про вилучення з користування громадянина ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 внесла зміни до ухвали міської ради від 29.04.2004 № 1246 Про передачу громадянам у приватну власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок у м. Львові , тобто земельна ділянка знаходиться у комунальній власності міста. Оскільки земельна ділянка сформована та їй присвоєно кадастровий номер, то на думку Управління природних ресурсів, ділянка може бути надана в користування виключно на правах оренди для ведення садівництва. Для цього необхідно через спеціалізовану землевпорядну організацію внести відповідні зміни в частині умов надання земельної ділянки. Позивач повідомляє, що Львівським окружним адміністративним судом 26.09.2019 прийнято рішення у справі № 1.380.2019.001679, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради: - визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою від 05.02.2018; - зобов`язано Львівську міську раду розглянути на пленарному засіданні чергової сесії питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 . Рішення набрало законної сили 31.10.2019. Позивач стверджує, що проект землеустрою, поданий на затвердження позивачем Львівській міській раді розроблено у встановленому законом порядку, відповідно до встановлених вимог. Також вказує, що розроблений проект землеустрою погоджений у встановленому законом порядку, а саме - Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради надало висновок від 11.07.2014, яким погодило матеріали відведення земельної ділянки площею 0,1200 га у власність для ведення садівництва на АДРЕСА_1 надав висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 08.09.2014. Крім цього, розташування земельної ділянки та її призначення не суперечать раніше розробленій містобудівній документації, що підтверджується листом ДП ДІПМ Містопроект від 22.02.2016. Позивач зазначає, що 07.09.2020 на 28-й сесії 7-го скликання Львівською міською радою прийнято ухвалу № 6738 від Про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки . Позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки площею 0.1200 га (кадастровий номер 4610136800:04:003:0090) на АДРЕСА_1 у власність для ведення садівництва у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (плану зонування території Сихівського району м. Львова). Позивач зазначає, що відповідач тричі вказував позивачу на усунення недоліків, при чому кожного разу недоліки були іншими, а вчетверте необґрунтовано відмовляє позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва па АДРЕСА_1 . Оскаржувана ухвала Львівської міської ради обґрунтована невідповідністю місця розташування земельної ділянки містобудівній документації. Однак, ДП ДІПМ Містопроект листом № 611/12-1 від 16.1 1.2015 не заперечило щодо відведення даної земельної ділянки на АДРЕСА_1 для ведення садівництва, а повідомило, що ділянка може використовуватися за існуючим призначенням зі статусом часткової невідповідності. Вказане не є перешкодою для передачі земельної ділянки. В оскаржуваній ухвалі не зазначено жодного нормативно-правового акту, якому б не відповідав проект землеустрою, наданий на затвердження позивачем. Проект землеустрою погоджений відповідними органами у встановленому законом порядку, а тому відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України орган місцевого самоврядування повинен був прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Отже, підстава, зазначена в ухвалі, не підпадає під вичерпний перелік підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою та суперечить нормам Земельного кодексу України. Тобто ухвала є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 18.12.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 31.12.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача 02.02.2021 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач проти позовних вимог заперечує повністю. Вказує, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що Львівська міська рада є органом місцевого самоврядування, яка діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та якій надано повноваження здійснювати від імені та в інтересах територіальної громади м. Львова функції права суб`єкта комунальної власності, зокрема здійснювати повноваження щодо володіння, користування та розпорядження землями в межах території міста. Вказує, що частиною 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. В силу приписів ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Крім цього, в п.п. 1-6, 10-11 ст. 123 Земельного кодексу порядок звернення для одержання в користування земельної ділянки, строки розгляду такого звернення органом місцевого самоврядування та підстави для прийняття рішення про надання ділянки в користування відповідному суб`єкту. Зазначає, що з пояснювальної записки до проекту ухвали вбачається, що відповідно до ухвали Львівської міської ради від 18.07.2013 №2618 Про погодження громадянину ОСОБА_1 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 погоджено гр. ОСОБА_1 місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12га на АДРЕСА_1 у власність для ведення садівництва за рахунок земель, що не надані у власність або користування. Однак Ухвалою Львівської міської ради від 18.09.2014 №3840 Про затвердження містобудівної документації План зонування території міста Львова: Франківський та Сихівський райони затверджено містобудівну документацію План зонування території міста Львова: Франківський та Сихівський райони . Відтак відповідно до затвердженого плану зонування території Сихівського району м. Львова частина земельної ділянки знаходяться в межах функціонування Ж-1 (зона садибної забудови) де не передбачено ведення індивідуального садівництва. Відповідач вказує, що відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки містобудівній документації. На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2020 (виконавчий лист від 11.02.2020 № 1.380.2019.001679 виданий Львівським окружним адміністративним судом), розглянувши звернення гр. ОСОБА_1 та представлені документи, було підготовлено наступні проекти ухвал: Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки на АДРЕСА_1 ; Про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Згідно ч.1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Частиною 1 ст. 25 Закону України Про землеустрій визначено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Відповідно до частини 2 цієї ж статті, одним із видів документації із землеустрою є проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Згідно ч.1 ст.50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Вказує, що чинне законодавство передбачає два виключних випадки виготовлення проекту відведення при наданні земельних ділянок державної або комунальної власності у користування: - надання земельних ділянок зі зміною цільового призначення; - формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Отож, чинне земельне законодавство передбачає єдиний правовий механізм відведення земельної ділянки із зміною її цільового призначення - через виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідач стверджує, що на підставі поданих документів 07.09.2020 року Львівською міською радою правомірно прийнято ухвалу №6738 Про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки шляхом відкритого голосування депутатським корпусом на засіданні Львівської міської ради, оскільки відповідно до ч.1 ст.25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Згідно з ч.2 ст. 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації. В ч.3 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб повинна відповідати плану зонування або детального плану території, а у разі відсутності плану зонування або детального плану території така передача (надання) земельних ділянок забороняється. Згідно ч.5 ст.20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Відповідач переконаний, що в даному випадку Львівська міська рада діяла у відповідності до чинного законодавства, правових підстав для задоволення позовних вимог немає, оскільки відповідач жодним чином не порушив права позивача, діяв в межах наданих повноважень, а тому у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Позивач 08.02.2021 подав відповідь на відзив у якому зазначив, що Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради 04.11.2015 надало позивачу листа № 2403-3вих-3616 про те, що управлінням підготовлено проект ухвали Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Однак, відповідно до листа ДІПМ Містопроект від 12.08.2015 № 450/12-1 у зв 'язку з розробленням проекту внесення змін до детального плану території в межах АДРЕСА_2 , з .метою приведення у відповідність землевпорядної документації до містобудівної, ОСОБА_1 необхідно попередньо погодити відведення земельної ділянки з ДІПМ Містопроект . ОСОБА_1 звернувся за погодженням до ДП ДІПМ Містопроект . ДП ДІПМ Містопроект листом № 611/12-1 від 16.11.2015 не заперечило щодо відведення даної земельної ділянки на АДРЕСА_1 для ведення садівництва та повідомило про те, що згідно раніше розробленої містобудівної документації (генплан АДРЕСА_2 ) функціональне призначення земельної ділянки за кадастровим номером 4610136800:04:003:0090 не мінялося. Більша частина земельної ділянки (72 %) знаходиться в межах зони Р-4 - рекреаційна зона обмеженого використання (дачі, колективні сади). Частина ділянки потрапляє в зону ЖК-1, може використовуватися за існуючим призначенням зі статусом часткової невідповідності. Позивач переконаний, що відповідним органом погоджено можливість використання земельної ділянки, про надання у власність якої просить позивач. На переконання позивача розроблений проект землеустрою погоджений у встановленому законом порядку. Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради надало висновок від 11.07.2014, яким погодило матеріали відведення земельної ділянки площею 0,1200 га у власність для ведення садівництва на АДРЕСА_1 надав висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 08.09.2014. Крім цього, розташування земельної ділянки та її призначення не суперечать раніше розробленій містобудівній документації, що підтверджується листом ДП ДІПМ Містопроект від 22.02.2016. Вважає, що наявність погодженого належним чином проекту землеустрою є підтвердженням відповідності такого проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, що робить будь-яку підставу відмови у затвердженні проекту землеустрою протиправною. Вважає, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено жодного нормативно-правового акту, якому б не відповідав проект землеустрою, наданий на затвердження позивачем.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Львівською міською радою на 12 сесії 6 скликання 18.07.2013 прийнято ухвалу № 2618, про погодження громадянину ОСОБА_1 місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га на АДРЕСА_1 у власність для ведення садівництва за рахунок земель, що не надані у користування (а.с.16).

На підставі вказаної ухвали ТОВ ГеоБудСтандарт розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянки позивачеві (а.с.113-148).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру земельній ділянці на АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий № 4610136800:04:003:0090 та зареєстровано ділянку в реєстрі 02.10.2014 (а.с.17).

Львівським окружним адміністративним судом 26.09.2019 прийнято рішення у справі № 1.380.2019.001679, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради: - визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою від 05.02.2018; - зобов`язано Львівську міську раду розглянути на пленарному засіданні чергової сесії питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 . Рішення набрало законної сили 31.10.2019 (а.с.108-111).

07.09.2020 на 28-й сесії 7-го скликання Львівською міською радою прийнято ухвалу № 6738 від Про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (плану зонування території Сихівського району м. Львова) (а.с. 69).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

Відповідно до частин дев`ятої та одинадцятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку. Із аналізу наведених правових норм вбачається, що хоча підстави прийняття рішення про відмову в затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність не визначені в статті 118 Земельного кодексу України, однак, правомірність такої відмови є предметом судового контролю.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали Львівської міської ради від 18.07.2013 №2618 Про погодження громадянину ОСОБА_1 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 погоджено гр. ОСОБА_1 місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12га на АДРЕСА_1 у власність для ведення садівництва за рахунок земель, що не надані у власність або користування.

Згідно ч.1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Частиною 1 ст. 25 Закону України Про землеустрій визначено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Відповідно до частини 2 цієї ж статті, одним із видів документації із землеустрою є проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно ч.1 ст.50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Згідно зі ст. 50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: - завдання на розроблення проекту землеустрою; - пояснювальну записку; - копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); - письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; - довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; - матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); - відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об`єктів); - розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); - розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); - акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); - акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - кадастровий план земельної ділянки; - матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); - матеріали погодження проекту землеустрою.

Судом встановлено, що на підставі вказаної ухвали Львівської міської ради від 18.07.2013 №2618ТОВ ГеоБудСтандарт розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачеві (а.с.113-148).

Вказаний проект погодило Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради згідно з висновком від 11.07.2014 (а.с.68) та Відділ Держземагенства у м. Львові надав висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 08.09.2014 (а.с.67).

Однак Ухвалою Львівської міської ради від 18.09.2014 №3840 Про затвердження містобудівної документації План зонування території міста Львова: Франківський та Сихівський райони (Затвердж_План зонування_Сихів_Франк_2014.jpg (900Ч652) (city-adm.lviv.ua) затверджено містобудівну документацію План зонування території міста Львова: Франківський та Сихівський райони (План зонування Сихівського району міста Львова - Львівська міська рада (city-adm.lviv.ua).

Судом встановлено, що відповідно до затвердженого плану зонування території Сихівського району м. Львова частина земельної ділянки знаходяться в межах функціонування Ж-1 (зона садибної забудови) де не передбачено ведення індивідуального садівництва.

Згідно ч.5 ст.20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Суд зазначає, що порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульований статтями 123, 124 ЗК України полягає в такому:

- зацікавлена особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У клопотанні зазначаються, зокрема, орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення і додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування надає дозвіл (або мотивовану відмову у його наданні).

- за замовленням заінтересованої особи виконавець розробляє проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Він погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.

- відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки у власність, яким затверджує проект землеустрою щодо відведення ділянки.

У дозволі на виготовлення проекту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

Конкретизується ж земельна ділянка у проекті землеустрою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проекту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України Про землеустрій ).

Отже, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника.

Цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у власність в майбутньому.

У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Виходячи з норм земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у власність земельних ділянок вбачається, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. Саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Судом встановлено, що погодження проекту, на які покликається позивач датовані Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради згідно з від 11.07.2014 (а.с.68) та Відділом Держземагенства у м. Львові 08.09.2014 (а.с.67).

Натомість нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування - ухвала Львівської міської ради №3840 Про затвердження містобудівної документації План зонування території міста Львова: Франківський та Сихівський райони прийнята 18.09.2014, Відтак відповідно до затвердженого плану зонування території Сихівського району м. Львова частина земельної ділянки знаходиться в межах функціонування Ж-1 (зона садибної забудови) де не передбачено ведення індивідуального садівництва.

Стосовно доводів позивача, що ДП ДІПМ Містопроект листом № 611/12-1 від 16.11.2015 не заперечило щодо відведення даної земельної ділянки на вул. Пирогівка, 30 для ведення садівництва та повідомило про те, що згідно раніше розробленої містобудівної документації (генплан м. Львова, зонінг Личаківського району, ДПТ в межах вул. Зеленої, Пасічної, Пирогівка, Проектована, 4) функціональне призначення земельної ділянки за кадастровим номером 4610136800:04:003:0090 не мінялося суд зазначає, що вказаний лист ДП ДІПМ Містопроект не є погодженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку встановленому статтею 186-1 ЗК України (а.с.23).

Крім того, у вказаному листі зазначено, що частина земельної ділянки (72 %) знаходиться в межах зони Р-4 - рекреаційна зона обмеженого використання (дачі, колективні сади). Частина ділянки потрапляє в зону ЖК-1, може використовуватися за існуючим призначенням зі статусом часткової невідповідності.

Тобто ДП ДІПМ Містопроект вказав також на часткову невідповідність використання земельної ділянки.

Також судом встановлено, що згідно листа Управління земельних ресурсів від 26.11.2018 (а.с.25) щодо звернення позивача про затвердження проекту землеустрою, позивачеві проект не погоджено, а зазначено, що земельна ділянка може бути надана в користування виключно на правах оренди для ведення садівництва, для чого необхідно внести відповідні зміни в частині умов надання земельної ділянки.

З урахуванням вищенаведеного та встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що оскільки при прийнятті рішення встановлено невідповідність місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (плану зонування території Сихівського району м. Львова) то Львівською міською радою 07.09.2020 на 28-й сесії 7-го скликання правомірно прийнято ухвалу № 6738 від Про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі земельної ділянки .

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняте (вчинене) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідачем прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. Вимоги позивача є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 255, 262, 294, 295, КАС України, суд

у х в а л и в :

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 26.02.2021р.

Суддя Коморний О.І.