Рішення
від 15.02.2021 по справі 640/9812/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 року місто Київ № 640/9812/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Лук`янця Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю Євро Полімер Компаунд Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2020 №00302615050101, На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 лютого 2021 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Євро Полімер Компаунд звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2020 №00302615050101.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві в період з 23.10.2019 по 03.12.2019 проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Полімер Компаунд з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.06.2019, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за наслідками якої контролюючим органом складено Акт від 10.12.2019 №185/26-15-05-01-01/34048569. На думку позивача, висновки перевіряючого органу, викладені в Акті перевірки з приводу нереальності господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ ДВГ Система є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам, а податкове повідомлення-рішення, яке прийняте на підставі вказаного Акта, не відповідає нормам податкового законодавства. Щодо взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 відповідач дійшов висновку про те, що останні фізично не мали можливостей здійснити для ТОВ Євро Полімер Компаунд задекларований обсяг транспортних послуг власними силами, а на підставі відомостей, наявних в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС, встановлена відсутність найманих працівників у вказаних ФОП, однак позивач наголошує на тому, що контролюючий орган, фактично, перекладає на ТОВ Євро Полімер Компаунд відповідальність за порушення трудового та податкового законодавства, що, імовірно, вчинені його контрагентами. Позивач вважає, що посилання ГУ ДПС, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у його контрагентів не можуть братися до уваги, оскільки такі висновки неможливо зробити без належної перевірки діяльності кожного окремого суб`єкта господарювання саме на момент постачання товарів, здійснення робіт чи надання послуг. З приводу господарських операцій з ТОВ ДВГ Система позивач зауважив, що всі первинні документи (акти) містять необхідні реквізити: назву документа; дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; підписи осіб, які брали участь у здійсненні даних господарських операцій. Позивачем наголошено на тому, що всі первинні документи по господарським операціям з ТОВ ДВГ Система виписані реально існуючими суб`єктами права та відображають у повному обсязі дані щодо господарських операцій і доводять їх здійснення. Що стосується відсутності зазначення в актах посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, позивач вказав про те, що назви посад дійсно не зазначено в актах. Водночас, вважає, що такий недолік документа не може вважатися підставою для висновку про відсутність господарської операції як такої з огляду на судову практику у подібних спорах. Щодо неможливості здійснення господарських операцій ( виконання договорів із замовниками) без отримання позивачем транспортно-експедиційних послуг (ділова мета) позивач зауважив про відсутність обгрунтованості таких доводів відповідача, оскільки реальність господарьких операцій з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ ДВГ Система напряму пов`язані із виконанням договорів, укладених між ТОВ Євро Полімер Компаунд та його замовниками.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2020 справу прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання в адміністративній справі №640/9812/20.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 04.06.2020 від представника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в ході перевірки встановлено, що згідно з товарно-транспортними накладними транспортні перевезення здійснювали різні водії, в т.ч.: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 . Згідно з податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) вищенаведені водії не обліковувались у штаті ФОП ОСОБА_1 та не залучались як сторонні суб`єкти. За період, що перевірявся, повідомлення про прийняття працівника на роботу не подавались. Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми № 1ДФ) до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації. Перевіркою встановлено, що договір транспортного експедирування від 01.09.2018 №081/1 укладений як агентський договір, а саме: ФОІІ ОСОБА_2 зобов`язується за плату і за рахунок клієнта організувати виконання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу; є організатором перевезень вантажів територією України та іноземних держав; здійснює підбір перевізників, що мають всі необхідні дозвільні документи (ліцензії), і укласти від свого імені договори на перевезення вантажів для виконання заявок Клієнта; здійснює розрахунки з транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів (п.п. 1.3.1. п.гі.1.3.2. п.п.1.3.5 п.1.3 договору), тобто виконує функції організатора, а не виконавця. Звіти про надані послуги з транспортування експедирування згідно з договором транспортного експедирування від 01.09.2018 №081/1 протягом 2018 року та І півріччя 2019 року не спростовують інформацію, наведену в матеріалах перевірки ГУ ДПС у м. Києві стосовно інформації про залучених сторонніх організацій ФОП ОСОБА_2 для здійснення перевезення вантажу ТОВ Євро Полімер Компаунд (відсутня інформація про перевізника (не зазначено код підприємства, ідентифікаційний номер фізичної особи), не зазначено номера та дати договору на виконання транспортно-експедиційних послуг, що не дає змоги дізнатися про платника податку. Крім того, представник відповідача зазначив про те, що В договорі від 07.02.2017 №702/1-2017, укладеному між ТОВ Євро Полімер Компаунд та ТОВ ДВГ Система , не було передбачено факсимільного відтворення підпису. Додаткових угод до перевірки товариством не надавалось. Таким чином, на думку, відповідача, висновки Акта перевірки від 10.12.2019 №185/26-15-05-01-01/34048569, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є правомірними.

Протокольною ухвалою суду від 22.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №640/9812/20 до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду справи судом оголошувались перерви та розгляд справи відкладався у відповідності із приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача у судовому засіданні 15.02.2021 позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі; представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 15.02.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень від 23.10.2019 №322/26-15-05-01-01, №323/26-15-05-01-01, №249/26-15-05-06-02, №273/26-15-05-03-05, №250/26-15-05-06-05, №291/26-15-42-07, №1449/26-15-05-09-01 та Наказу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у місті Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Полімер Компаунд з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.06.2019, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатом проведеної перевірки посадовими особами контролюючого органу складено Акт від 10.12.2019 №185/26-15-05-01-01/34048569, в якому зафіксовано наступні порушення ТОВ Євро Полімер Компаунд :

- п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 2755-VI (із змінами та доповненнями), п.5, п.6, п. 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, п.1, 2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 996-XІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 2 531 875 грн., в т.ч.: за 2017 рік на суму 859 600,00 грн., за 2018 рік на суму 1 311 276,00 грн., за І півріччя 2019 року на суму 360 999,00 грн.

На підставі висновків Акта перевірки від 10.12.2019 №185/26-15-05-01-01/34048569 Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.01.2020 №00302615050101.

З метою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 10.12.2019 №185/26-15-05-01-01/34048569 позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 21.01.2020, проте рішенням від 19.03.2020 №10095/6/99-00-08-05-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із висновками Акта перевірки від 10.12.2019 №185/26-15-05-01-01/34048569 та прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 10.01.2020 №00302615050101, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодексу України (далі - ПК України).

Приписами п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі по тексту - ПК України) від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України.

Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Тобто, податок на прибуток обчислюється виходячи з бухгалтерського фінансового результату, визначеного за правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, відкоригованого на різниці, передбачені ПК України.

Таким чином, податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

У свою чергу, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі по тексту - Закон №996-XIV).

Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до частини другої статті 3, частини першої статті 11 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. На підставі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Частинами першою - четвертою статті 9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою (визначення яких як фактів підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів міститься в абзаці 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, далі - Положення №88) для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті Закону №996-XIV господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Частиною другою статті 6 Закону №996-XIV передбачено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Так, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (далі - НП(С)БО № 16).

Відповідно до пунктів 5 - 9 НП(С)БО № 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

З аналізу наведених правових норм ПК України, Закону N 996-XIV та НП (С)БО № 16 вбачається, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 27 червня 2017 року у справі № 808/1062/14, від 14 березня 2017 року у справі № 826/757/13-а, Верховного Суду, зокрема у постанові від 06 лютого 2018 року №К/9901/5042/17.

Як вбачається з Акта перевірки від 10.12.2019 №185/26-15-05-01-01/34048569, перевіркою повноти декларування ТОВ Євро Полімер Компаунд показників рядка 2 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерcького обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 01.01.2017 по 30.06.2019 встановлено їх заниження на загальну суму 14 065 973,00 грн, в тому числі за 2017 рік на суму 4 775 558,00 грн, за 2018 рік на суму 7 284 865,00 грн, за І півріччя 2019 року на суму 2 005 550,00 грн.

За перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ ДВГ Система .

Відповідно до Акта перевірки від 10.12.2019 №185/26-15-05-01-01/34048569 між ТОВ Євро Полімер Компаунд (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договір від 10.05.2017 №105/1-2017 на транспортно-експедиційні послуги (вантажні перевезення по Україні). Загальна сума взаємовідносин за перевіряємий період 7996145,00 грн. Транспортування готової продукції здійснювалось декілька разів на день за різними адресами на території України, що підтверджується актами наданих послуг та товарно-транспортними накладними.

Згідно з наданими до податкового органу податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) та суми нарахованого єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 станом на 30.06.2017 мав найманих працівників в кількості 19 осіб, в т.ч. жінок - 11 осіб.

Відповідно до даних податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, поданих до податкового органу, фактична чисельність найманих працівників у звітному періоді (осіб): за 2017 рік станом на 31.12.2017 - 2 особи: за 2018 рік - 0 осіб.

За 2019 рік податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченою) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) до податкового органу не подавались.

В ході перевірки встановлено, що згідно з товарно-транспортними накладними транспортні перевезення здійснювали різні водії, в т.ч.: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 .

Згідно з податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) вищенаведені водії не обліковувались у штаті ФОП ОСОБА_1 та не залучались як сторонні суб`єкти господарювання.

Тобто, з аналізу вищевикладених висновків Акта перевірки вбачається, що порушення позивачем вимог податкового законодавства зводяться до того, що водії які здійснювали перевезення від імені ФОП ОСОБА_1 , не знаходяться з останнім в трудових відносинах та не залучались як сторонні суб`єкти господарювання.

Щодо господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2 контролюючий орган зазначив про те, що за період що перевірявся, повідомлення "про прийняття працівника на роботу" не подавались. Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації.

Згідно умов договору транспортного експедирування від 01.09.2018 №081 останній укладений як агентський договір, згідно з яким ФОП ОСОБА_2 не Виконавець послуг, а як Організатор залучає сторонні транспортні організації для здійснення транспортно-експедиційних послуг.

Контролюючий орган вказав на тому, що звіти актів здачі-приймання наданих послуг, в яких зазначено які сторонні транспортні організації були залучені ФОП ОСОБА_2 для здійснення перевезення вантажу ТОВ Євро Полімер Компаунд до перевірки не надано.

Згідно наданих до податкового органу Звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску ФОП ОСОБА_2 не мала працевлаштованих осіб.

На думку Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 фізично не мали можливостей здійснити для ТОВ Євро Полімер Компаунд задекларований обсяг транспортних послуг власними силами, а на підставі відомостей, наявних в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС, встановлена відсутність найманих працівників у вказаних ФОП.

Тобто, перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ТОВ Євро Полімер Компаунд та ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг, робіт) сум податку на додану вартість до податкового кредиту або ж формування валових витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивач на спростування позиції відповідача з приводу не підтвердження реальності проведення господарських операцій між ТОВ Євро Полімер Компаунд з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 зазначив про те, що при укладанні договорів із указаними ФОП, ТОВ Євро Полімер Компаунд було перевірено реєстрацію даних суб`єктів господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Так, згідно з наявною інформацією, ФОП ОСОБА_1 був зареєстрований як суб`єкт господарювання з 2001 року, основним видом діяльності є вантажний автомобільний транспорт, виконавчі провадження щодо нього були відсутні. При перевірці даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, не було виявлено жодної інформації, яка б свідчила про наявність будь-яких кримінальних проваджень відносно нього.

У свою чергу, ФОП ОСОБА_2 була зареєстрована як суб`єкт господарювання у липні 2018 року, основними видами діяльності є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, вантажний автомобільний транспорт; виконавчі провадження відносного даної ФОП були відсутні, а Єдиний державний реєстр судових рішень не містив будь-якої інформації про кримінальні провадження стосовно даного суб`єкта господарської діяльності.

Як зазначив позивач, останній вчиняв всі можливі дії, що визначаються поняттям належна податкова обачність .

Для встановлення факту здійснення (реальності) господарських операцій між ТОВ Євро Полімер Компаунд та ФОП ОСОБА_1 позивачем надано суду копії первинних документів, відповідно до яких судом встановлено наступне.

Відповідно до Договору транспортно експедиційних послуг від 10.05.2017 №105/1-2017 ТОВ Євро Полімер Компаунд в особі директора ОСОБА_10 , діючого на підставі статуту, в подальшому Замовник, з однієї сторони, і ФОП ОСОБА_11 , в подальшому Виконавець, уклали цей Договір про наступне.

Згідно з пунктом 1 вказаного Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання послуг з перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування вантажів по території України вантажним транспортом. Навантаження і розвантаження проводиться силами і засобами замовника. Виконання робіт фіксується фактом про виконання транспортних послуг .

Пунктом 2 Договору від 10.05.2017 №105/1-2017 визначено, що замовник оплачує виконавцю вартість послуг з перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування вантажів за договірними тарифами, які погоджуються сторонами в попередній заявці на вантажоперевезення.

Замовник оплачує роботу шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця наступним чином:

- передоплата в розмірі 100% вартості послуг перевезення відповідно до виставленого рахунку. Послідовність оплати узгоджується шляхом переговорів і обумовлюється в попередній заявці на перевезення.

Відповідно до пункту 6 Договору від 10.05.2017 №105/1-2017 термін дії договору визначається строком на один рік з моменту підписання і після його закінчення автоматично продовжується на кожен наступний рік, якщо будь-яка зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про закінчення договору. Цей договір може бути підписаний з використанням факсимільного зв`язку. Факсова копія договору, заявки, договори-заявки мають юридичну силу нарівні з оригіналом.

Додатковою угодою №1 від 11.05.2017 до Договору від 10.05.2017 №105/1-2017 доповнено пункт 6.2. Розділу 6 "Додаткові умови" і викладено останній в наступній редакції:

сторони Договору встановили, що можуть використовувати факсимільний підпис посадових осіб на наступних документах:

- додаткових угодах до Договору;

- протоколах розбіжностей до додатковими угодами до цього Договору;

- рахунках на оплату, видаткових накладних, товаро-транспортних накладних, актах.

Вказані документи можуть бути підписані факсимільним підписом зі сторони замовника (директор ОСОБА_10 , заступник директора з комерційних питань ОСОБА_12 ).

Додаткова угода №1 від 11.05.2017 є невід`ємною частиною Договору від 10.05.2017 №105/1-2017 та вступає в силу з дати її підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками сторін.

Згідно з Звітом про надані послуги з перевозки та з транспортно-експедиторського обслуговування згідно з Договором транспортного експедирування від 10.05.2017 №105/1-2017 протягом червня 2019 року встановлено, що в період з 04.06.2019 по 31.06.2019 (включно) на виконання умов Договору транспортного експедирування від 10.05.2017 №105/1-2017 ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) організувала та виконала замовлення ТОВ Євро Полімер Компаунд (Клієнт) перевезення вантажів територією України:

№ та дата ТТН Найменування перевізникаМаршрут перевезення Марка автоДержавний номерний знакДержавний номерний знак НОМЕР_1 .І.Б. водія 484 від 03.06ОСОБА_13 .Север-Белая Церковь ВольвоНОМЕР_2 ОСОБА_30 485, 486, 487, 489 від 04.06ОСОБА_4 Север-СеверИвеко НОМЕР_19НОМЕР_3 ОСОБА_4 490 від 04.06ОСОБА_14 Север-ДнепрДАФНОМЕР_4 ОСОБА_14 491 від 04.06ОСОБА_15 .Север-КиевДАФНОМЕР_5 ОСОБА_16 534 від 13.06ОСОБА_17 Север-СлавянскМЕРСНОМЕР_6 ОСОБА_18 Надання послуг з перевозки та з транспортно-експедиторського обслуговування згідно з Договором транспортного експедирування від 10.05.2017 №105/1-2017 протягом червня-грудня 2017 року, січня-вересня 2018 року підтверджується Звітами про надані послуги на відповідні місяці, які є невід`ємною частиною Актів здачі-приймання послуг (надання послуг) 22-46 від 04.06.2019-27.06.2019, 14-21 від 14.05.2019-31.05.2019, 422-455 від 03.09.2018-28.09.2018 тощо.

Окремо до матеріалів справи позивачем долучено копії посвідчень водіїв, які здіснювали перевезення вантажів: посвідчення водія ОСОБА_19 (серія НОМЕР_7 ); посвідчення водія ОСОБА_20 (серія НОМЕР_8 ); посвідчення водія ОСОБА_21 (серія НОМЕР_9 ); посвідчення водія ОСОБА_22 (серія НОМЕР_10 ); посвідчення водія ОСОБА_23 (серія НОМЕР_11 ); посвідчення водія ОСОБА_24 (серія НОМЕР_12 ); посвідчення водія ОСОБА_25 (серія НОМЕР_13 ).

Факт здійснення господарських операцій між ТОВ Євро Полімер Компаунд з ФОП ОСОБА_1 підтверджується наступними документами:

- акти здачі-прийняття послуг (надання послуг) до договорів заявок за відповідний місяць №39, №37, №40, №41, №42, №44, №45, №46, №47, №48, №49, №50, №51, №52, №53, №54 тощо;

- рахунки від 16.05.2017 №039, №038, №040, від 15.05.2017 №037, від 16.05.2017 №041, №042, від 18.05.2017 №044, №045, №046 тощо;

- рахунки-фактури від 12.05.2017 №780, №776, від 15.05.2017 №784, №782, №785, від 17.05.2017 №458, від 23.05.2017 №511 тощо;

- товарно-транспортні накладні від 15.05.2017 №450, №449, від 13.05.2017 №Р210, від 15.05.2017 №454, №1505-03-ТН, від 16.05.2017 №1605/02, від 16.05.2017 №Р211, від 17.06.2017 №455, від 22.05.2017 №477, №479.

Факт надання послуг, зокрема, щодо поставки товару Полімер мінералонаповнений Королитек 21 підтверджується видатковими накладними від 15.05.2017 №754, від 13.05.2017 №210; щодо поставки товару Гранула п/е підтверджується видатковою накладною від 15.05.2017 №Д-1505-03, рахунком-фактурою від 03.05.2017 №03-1/05; щодо поставки товару Порошок на основі карбонату кальцію Andcarb CT-2X Bulk підтверджується видатковою накладною від 16.05.2017 №1605/02, рахунком від 16.05.2017 №1605/07.

На підтвердження позиції щодо реальності надання послуг по взаємовідносинах позивача з ФОП ОСОБА_1 за перевіряємий період до матеріалів справи долучено копії наступних документів:

- акти здачі-прийняття послуг до договорів-заявок за відповідний місяць №83-100; №172, №170, №165, №166, №158, №167, №197, №198, №204, №201, №217, №218, №219, №322;

- рахунки-фактури від 02.06.2017 №СФ-0000423, від 09.07.2017 №1032, від 19.10.2017 №1194;

- видаткові накладні від 02.06.2017 №874, від 03.06.2017 №262, від 01.06.2017, від 13.06.2017 №278, від 24.07.2017 №1278, від 19.07.2017 №335, від 10.08.2017 №1490, від 22.08.2017 №2208-02;

- товарно-транспортні накладні від 02.06.2017 №523, від 02.06.2017 №522, від 02.06.2027 №526, від 01.06.2017 №519, від 13.06.2017 №Р278, від 19.07.2017 №Р335, від 10.08.2017 №802, від 11.08.2017 №803, від16.08.2017 №821, від 16.08.2017 №822, від 16.08.2017 №823, від 15.08.2017 №815, від 15.08.2017 №814, №813, від 22.08.2017 №2208-02, від 24.10.2017 №РН-000896;

- рахунок на оплату від 12.07.2017 №272, від 18.10.2017 №304, від 19.10.2017 №308, від 25.10.2017 №324.

Томи 7-31 адміністративної справи №640/9812/20 містять надані позивачем первинні документи (рахунки, ТТН, видаткові накладні, акти здачі-прийняття послуг, довіреності, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів) за травень 2017-вересень 2018 років, якими підтверджується наявність та реальність господарської мети при вчиненні позивачем Договору від 10.05.2017 №105/1-2017 з ФОП ОСОБА_1 ..

Щодо взаємовідносин між TOB Євро Полімер Компаунд та контрагентом-постачальником ФОП ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Так, відповідно до Договору транспортного експедирування від 01.09.2018 №081/1 Євро Полімер Компаунд , в особі директора ОСОБА_26 , що діє на підставі Статуту, далі іменоване "Клієнт", з одного боку, і ФОП ОСОБА_2 , яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що містяться відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (дата запису: 24.07.2018, номер запису: 2 383 000 000 013619), номер облікової картки платника податків НОМЕР_14 , далі іменована "Експедитор", з іншого боку (далі разом іменовані "Сторони", а кожна окремо - "Сторона"), уклали цей договір про наступне.

Згідно з пунктом 1 вказаного Договору за цим договором Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта виконати і організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, а Клієнт зобов`зується прийняти та оплатити належним чином надані послуги.

Конктретний перелік послуг і інформація про них обумовлюються в устній формі по телефону або зазначаються в заявці на перевезення вантажу (далі "Заявка"), підписаної обома сторонами, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Зразок заявки наводиться в Додатку №1. Заявка, підписана уповноваженою на те особою Клієнта і скріплена печаткою клієнта, направляється Експедитору по факсу або в сканованому вигляді по електронній пошті з подальшим направленням оригіналу цієї заявки (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, кур`єрською службою або шляхом вручення під розписку) протягом 30 (тридцять) робочих днів з дня направлення цієї заявки по факсу або по електронній пошті. Якщо Експедитор приймає заявку до виконання, він зобов`заний в день отримання цієї заявки по факсу або в сканвигляді по електронній пошті проставити на отриманій таким шляхом заявці підпис уповноваженої особи Експедитора і друк Експедитора і в цей же день направити цю заявку Клієнту по факсу або в сканвигляді по електронній пошті, а після отримання від Клієнта оригіналу заявки - протягом 30 (тридцять) робочих днів з дня такого отримання проставити на отриманому оригіналі заявки підпис уповноваженої на те особи Експедитора і друк Експедитора і направити цей оригінал заявки Клієнту рекомендованим листом з повідомленням про вручення, кур`єрською службою або шляхом вручення під розписку.

Згідно з п.п. 1.4 Договору від 01.09.2018 №081/1 заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом містить наступну інформацію: вид наданої послуги (посилання на відповідний пункт п. 1.3 цього договору), маршрут прямування, інформацію про відправника вантажу і вантажоодержувача, найменування і характер вантажу із зазначенням його особливостей ( небезпека, габарити, ваговитість і ін.); яким чином будуть завантажуватися, пункт перетину вантажем державного кордону України, пункт митного оформлення вантажу (найменування митного органу та його місцезнаходження), тип рухомого складу, дату навантаження і вивантаження, місце вивантаження, а також іншу інформацію, зазначену в Додатку №1 до цього договору, який є невід`ємною частиною.

Додатком №1 від 03.09.2018 до Договору від 01.09.2018 №081/1 розділ "Інші умови" (пункт 7) доповнено наступним змістом:

7.9. Cторони домовилися використовувати факсиміле (факсимільне відтворення власного підпису уповноваженої особи за допомогою засобів копіювання або аналог власноручного підпису в розумінні ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") при оформленні та підписанні додаткових угод (договорів про внесення змін до Договору), угод про розірвання Договору, специфікацій, рахунків на оплату (рахунки-фактури), видаткових накладних, актах надання послуг, та інших первиних документів, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Вказані документи можуть бути підписані факсимільним підписом зі сторони замовника (директор ОСОБА_10 , заступник директора з комерційних питань ОСОБА_12 ).

Звіти про надані послуги за періоди з 01.09.2018 по 30.09.2018, з 01.10.2018 по 31.05.2018, з 01.11.2018 по 30.11.2018, з 01.12.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.01.2019, з 01.02.2019 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019 , з 01.04.2019 по 30.04.2019, з 01.05.2019 по 31.05.2019 , з 01.06.2019 по 30.06.2019 згідно з Договором від 01.09.2018 №081/1 дають можливість встановити причинно-наслідковий зв`язок між послугами, що надані позивачу контрагентом ФОП ОСОБА_2 з приводу послуг перевезення вантажів.

На підтвердження позиції щодо реальності надання послуг по взаємовідносинах позивача з ФОП ОСОБА_2 за перевіряємий період до матеріалів справи долучено копії наступних документів:

- акти надання послуг від 01.11.2018 №103, №103/1, №1273, від 02.11.2018 №104, від 08.11.2018 №114, від 15.11.2018 №137, від 01.10.2018 №37/1, від 29.10.2018 №80, від 30.10.2018 №84, №86, №90, №98, №102, від 29.10.2018 №81, від 03.12.2018 №192, від 05.12.2018 №196, від 20.12.2018 №235, від 01.02.2019 №35, від 04.02.2019, від 05.02.2019 №39, від 18.02.2019 №46 тощо;

- видаткові накладні - від 01.11.2018 №2046, від 31.10.2018 №РН-0001059, ВІД 31.10.2018 №СФ-0001045, від 01.11.2018 №2050, №2045, від 26.10.2018 №1973, від 04.12.2018 №485, від 07.12.2018 №2164, від 07.12.2018 №1379, від 01.02.2019 №59 тощо;

- рахунки-фактури від 31.10.2018 №2201, від 01.11.2018 №1259, №2204, від 12.11.2018 №2242, від 26.10.2018 №2182, від 21.02.2019 №123 тощо;

- товарно-транспортні накладні від 01.11.2018 №1184, №1183, №1182, №1181, №1185, №1186, від 08.11.2018 №1219, від 13.11.2018 №1311/011, від 01.10.2018 №1058, від 29.10.2018 №Р420, від 26.10.2018 №1141, від 03.12.2018 №1358, від 04.12.2018 №Р485, від 01.02.2019 №74, від 04.02.2019 №82, від 11.02.2019 №96.

До матеріалів справи позивачем долучено копії посвідчень водіїв, які здіснювали перевезення вантажів за Договором, укладеним мід позивачем та ФОП ОСОБА_2 , а саме: посвідчення водія ОСОБА_27 (серія НОМЕР_15 ), посвідчення ОСОБА_28 ( серія НОМЕР_16 ), посвідчення водія ОСОБА_29 (серія НОМЕР_17 ), посвідчення водія ОСОБА_4 (серія НОМЕР_18 ).

Відповідно до Акта перевірки від 10.12.2019 №185/26-15-05-01-01/34048569 відповідач вказує на дефектність первинних документів щодо отримання послуг від ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 в частині невідповідності або відсутності підписів, обов`язкових реквізитів.

Відповідно до абзаців 1- 2 пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно пункту 11.1 вказаних правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Таким чином, товарно-транспортна накладна є обов`язковим первинним документом на підтвердження реальності господарських операцій з послуг перевезення.

Така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 13.11.2018 у справі № 822/6312/15.

В той же час, відповідно до постанови Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 807/143/16 товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків.

Частинами першою - четвертою статті 9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою (визначення яких як фактів підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів міститься в абзаці 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, далі - Положення №88) для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На переконання суду, доводи відповідача щодо дефектності первинних документів є необгрунтованими, а встановлені обставини свідчать про фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки з аналізу наданих позивачем первинних документів вбачається наявність всіх необхідних реквізитів.

При цьому, в акті перевірки відповідачем абстрактно сформульовано думку щодо наявних дефектів в первинних документів та не конкретизовано, в яких саме документах вбачається дефектність.

Крім того, суд звертає увагу, що Додатковою угодою №1 від 11.05.2017 до Договору від 10.05.2017 №105/1-2017 та Додатком №1 від 03.09.2018 до Договору від 01.09.2018 №081/1 передбачено можливість застосування факсимільного підпису зі сторони замовника при оформленні та підписанні додаткових угод (договорів про внесення змін до Договору), угод про розірвання Договору, специфікацій, рахунків на оплату (рахунки-фактури), видаткових накладних, актах надання послуг, та інших первиних документів, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Щодо доводів відповідача про те, що ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 фізично не мали можливостей здійснити для ТОВ Євро Полімер Компаунд задекларований обсяг транспортних послуг власними силами, а на підставі відомостей, наявних в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС, встановлена відсутність найманих працівників у вказаних ФОП, суд зазначає наступне.

Так, сам по собі факт недекларування контрагентом позивача у поданій податковій звітності результатів таких окремих господарських операцій та/або наявних трудових ресурсів, на думку суду, не впливає на право позивача (покупця) сформувати податковий кредит, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 30.01.2018 №К/9901/612/18 і №К/9901/630/18.

Крім того, жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано.

Аргументи відповідача ґрунтуються на інформації з АІС Податковий блок , однак, така інформація не є належним та допустимим доказом у справі, а висновки про відсутність у контрагентів позивача умов для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання господарських операцій з позивачем нереальними.

Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні.

Варто також зазначити, що поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.04.2014 у справі №К/800/36098/13.

Відповідності статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Суд вважає, що в Акті перевірки від 10.12.2019 №185/26-15-05-01-01/34048569 відсутні будь-які докази на підтвердження того, що укладаючи Договори від 10.05.2017 №105/1-2017 та від 01.09.2018 №081/1 учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки договори укладені між позивачем та контрагентами націлені на здійснення підприємницької діяльності та пов`язані з рухом активів підприємств.

Надані первинні документи повністю відображають суть господарських операцій, рух товару від контрагента позивача, отже, і реальність господарських операцій. При цьому акт перевірки не містить посилань на обставини, за якими суд може визнати господарську операцію такою, що зафіксована лише формально - невідповідність ціни, відсутність переміщення товару, нереальність виконання угоди чи її укладення, тощо.

Щодо доводів відповідача про те, що згідно з товарно-транспортними накладними транспортні перевезення здійснювали різні водії, які не обліковувались у штаті ФОП ОСОБА_1 та не залучались як сторонні суб`єкти господарювання, суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд в постанові від 08.05.2018 у справі №815/3526/17.

Стосовно визначення контролюючим органом Договору транспортного експедирування №081/1 від 01.09.2018, укладеного між ТОВ Євро Полімер Компаунд та ФОП ОСОБА_2 як агентського , суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє.

Частиною третьої статті 295 ГК України передбачено, що не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Згідно з частинами першою-другою статті 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.

Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов`язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Суд звертає увагу, що в Акті перевірки від 10.12.2019 №185/26-15-05-01-01/34048569 відповідачем не наведено жодних обгрунтувань щодо визначення Договору транспортного експедирування від 01.09.2018 №081/1 як агентського.

Суд зазначає, що предмет Договору, укладеного між ТОВ Євро полімер Компаунд та ФОП ОСОБА_2 не відповідає визначенню, наведеному у статті 297 ГК України, оскільки за вказаним Договором Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта виконати і організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги.

При цьому підпунктом 2.1.1. п. 2.1. Договору чітко визначено: Експедитор зобов`язаний здійснити підбір перевізників, що мають всі необхідні дозвільні документи (ліцензії), і укласти від свого імені договори на перевезення вантажів для виконання заявок Клієнта .

Таким чином, ні про сприяння в укладанні угод, ні про укладання угод від імені ТОВ Євро Полімер Компаунд не йдеться.

Крім того, Договір №081/1 від 01.09.2018 не містить жодних посилань на визначення форми підтвердження повноважень Експедитора, а отже, виключає аналогію даного Договору із агентським договором.

Відповідно до статті 300 ГК України комерційний агент повинен особисто виконати дії, на які він уповноважений суб`єктом, якого він представляє. Тобто мова йде про наділення довірителем агента певними правами за дорученням. Проте, як було зазначено вище, Договір не містить положень щодо наділення Експедитора будь-якими правами Замовника.

Суд звертає увагу, що агентський договір і договір транспортного експедирування є схожими за характером виконуваних дій, так як в тому і в іншому випадку експедитор або агент укладають договори вантажоперевезення від свого імені або імені клієнта, однак істотна відмінність криється в характері представництва принципала у відносинах, які складаються з агентом і третьою особою.

Крім того, статтею 301 ГК України визначено, що агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

При цьому Договором чітко визначено, що оплата послуг Експедитора здійснюється Клієнтом на підставі рахунку та акту здачі-приймання наданих послуг, підписаного сторонами.

Як зазначив позивач, Договір не містить посилання на будь-які звіти до актів здачі-приймання наданих послуг , які з незрозумілої логіки контролюючого органу має надавати Експедитор. Відповідно, такі документи, логічно, не могли бути надані Товариством до перевірки, адже їх просто не існувало, адже вони нічим не передбачені і в них немає ніякої потреби.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки контролюючого органу щодо визначення Договору транспортного експедирування від 01.09.2018 №081/1 як агентського не підтверджується жодним чином, а тому такі доводи є помилковими.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "ДВГ Система", суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акта перевірки від 10.12.2019 №185/26-15-05-01-01/34048569, контролюючим органом в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Євро Полімер Компаунд" віднесено до складу витрат в 2017 році суми витрат по актах надання послуг на суму 1 325 038, 38 грн, які не мають обов`язкових реквізитів, передбачених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, зокрема, в усіх актах без зазначення осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та відсутність оригінального підпису (факсимільний підпис).

Відповідач зауважив, що в Договорі від 07.02.2017 №702/1-2017, укладеного між ТОВ "Євро Полімер Компаунд" та ТОВ "ДВГ Система" не було передбачено про зразок факсимільного відтворення підпису. Додаткових угод до перевірки Товариством не надавалось.

Так відповідно до Договору від 07.02.2017 №702/1-2017 ТОВ "Євро Полімер Компаунд" (Замовиник) та ТОВ "ДВГ Система" (Виконавець) уклали цей договір, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання послуг з перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування вантажів по території України вантажним автотранспортом.

На спростування висновків Акта перевірки 10.12.2019 №185/26-15-05-01-01/34048569 позивач зауважив, що Договір на транспортно-експедиційні послуги (вантажні перевезення по Україні) №702/1-2017 від 07.02.2017, укладений між ТОВ Євро Полімер Компаунд та ТОВ ДВГ Система дійсно не містить пункту про використання факсиміле. Однак ГУ ДПС не звернуло увагу на те, що 10.02.2017 між сторонами вказаного Договору укладено Додаткову угоду №1, якою сторони внесли зміни до пункту 6.2. розділу 6 Договору, виклавши його в наступній редакції: 6.2.1. Сторони встановили, що можуть використовувати факсимільне відтворення підписів посадових осіб на наступних документах: додаткових угодах до даного Договору; протоколах розбіжностей до додаткових угод до даного Договору; рахунках на оплату, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актах . Дана Додаткова угода №1 від 10.02.2017 також містить зразки відтисків факсиміле з боку Замовника (ТОВ Євро Полімер Компаунд ) та з боку Виконавця (ТОВ ДВГ Система ). Саме такі відтиски факсиміле містять акти надання послуг, якими, в тому числі, оформлено господарські відносини між ТОВ Євро Полімер Компаунд та ТОВ ДВГ Система .

Суд погоджується з доводами позивача та вважає позицію відповідача необгрунтованою з огляду на те, що матеріали справи містять копію Додаткової угоди від 10.02.2017 №1 до Договору №702/1-2017 від 07.02.2017, відповідно до якої сторони встановили, що можуть використовувати факсимільне відтворення підписів посадових осіб на наступних документах: додаткових угодах до даного Договору; протоколах розбіжностей до додаткових угод до даного Договору; рахунках на оплату, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актах .

При цьому, належних та допустимих доказів у розумінні статтей 72-74 Кодексу адміністративного судочинства України, які б підтверджували доводи відповідача щодо ненадання такої Додаткової угоди до перевірки позивачем, матеріали справи не містять.

Щодо підтвердження факту придбання позивачем послуг/робіт у ТОВ ДВГ Система , суд зазначає наступне.

Позивачем укладено Договір на транспортно-експедиційні послуги (вантажні перевезення по Україні) №702/1-2017 від 07.02.2017 з ТОВ ДВГ Система .

На підтвердження виконання умов Договору №702/1-2017 від 07.02.2017 позивачем надано копії наступних документів:

- акти здачі-прийомки вакантних робіт (послуг) від 15.02.2017 №15/02-9, від 16.02.2017 №16/02-11, №16/02-12, від 17.02.2017 №17/02-13, від 22.02.2017 №22/02-20;

- видаткові накладні від 14.02.2017 №54, №210, від 02.02.2017 №202/09, від 16.02.2017 №224, від 21.02.2017 №66, від 13.04.2017 №572;

- рухунки на оплату від 09.02.2017 №34, від 13.02.2017 №217, від 15.02.2017 №40, від 10.04.2017 №128;

- товарно-транспортні накладні від 14.02.2017 №Р54, №123, від 02.02.2017 №0202/09, від 21.02.2017 №2102/04, від 21.02.2017 №Р66, від 12.04.2017 №341, від 12.04.2017 №Р168, від 12.04.2017 №344, від 14.04.2017 №346, від 14.04.2017 №349;

- довіреність від 13.02.2017 №83, від 14.02.2017 №041, від 11.04.2017 №103;

- акти надання послуг від 12.04.2017 №12/04-20, від 13.04.2017 №13/04-24, від 14.04.2017 №14/04-26, від 19.04.2017 №365.

При цьому, Верховний Суд у своїй постанові від 25.09.2019 у справі №826/4361/15 зазначив про те, що наявність або відсутність окремих документів або ж недоліки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд вважає необхідним зазначити, що відповідачем не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт отримання позивачем послуг, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача.

Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.01.2020 №00302615050101, діяв необґрунтовано. Відтак, вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2020 №00302615050101 підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Полімер Компаунд задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2020 №00302615050101.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Полімер Компаунд (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 10А, код ЄДРПОУ 34048569) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 020,00 грн (двадцять одна тисяча двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 01.03.2021.

Суддя Іщук І.О.

Дата ухвалення рішення15.02.2021
Оприлюднено03.03.2021

Судовий реєстр по справі —640/9812/20

Ухвала від 29.06.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 24.05.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 10.04.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 24.01.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 21.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 26.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 10.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 22.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 21.09.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 17.08.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні