Рішення

від 26.02.2021 по справі 640/24883/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2021 року м. Київ № 640/24883/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр КСК-Автоматизація доДержавної податкової служби України провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерний центр КСК-Автоматизація (далі по тексту - позивач, ТОВ ІК КСК-Автоматизація ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ДПС України (далі по тексту - відповідач, ДПС) з наступними позовними вимогами:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо перерахунку та коригування реєстраційного ліміту, на який позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати відповідача збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі по тексту - СЕА ПДВ) суму, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем протиправно зменшено реєстраційний ліміт на суму 453334,00 грн., на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, оскільки позивачем за наслідками виявлення помилкового виписування та реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за серпень 2017 року, не включено їх до декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року та у вересні 2017 року виправлено шляхом подання розрахунків коригування на суму - 453334,00 грн., які також не було включено до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/24883/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки за даними СЕА ПДВ у позивача рахується сума перевищення в розмірі 453334,00 грн. у зв`язку з тим, що у вересні 2017 року не включено до податкової декларації з податку на додану вартість даних уточнюючих розрахунків на суму 453334,00 грн.

З відповіді на відзив вбачається, що у зв`язку з помилковою реєстрацією у серпні 2017 року податкових накладних та розрахунків коригування у вересні 2017 року позивачем зазначені помилки виправлено шляхом реєстрації розрахунків коригування, що відображено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року ДПС України відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем у серпні 2017 року складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 453333,33 грн. наступні податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: податкова накладна від 01 серпня 2017 року №7 на суму ПДВ 81600,02 грн., податкова накладна від 02 серпня 2017 року №8 на суму ПДВ 81600,02 грн., податкова накладна від 03 серпня 2017 року №9 на суму ПДВ 82167,40 грн., розрахунок коригування від 03 серпня 2017 року №11 до податкової накладної від 03 серпня 2017 року №9 на суму ПДВ 62899,25 грн., податкова накладна від 04 серпня 2017 року №10 на суму ПДВ 83141,54 грн., розрахунок коригування від 04 серпня 2017 року №12 до податкової накладної від 04 серпня 2017 року №10 на суму ПДВ 61925,10 грн., які не були включені позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року; з метою виправлення помилок позивачем у вересні 2017 року складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників; від 18 вересня 2017 року №9 до податкової накладної від 01 серпня 2017 року №7 на суму ПДВ -81600,02 грн., від 18 вересня 2017 року №8 до податкової накладної від 02 серпня 2017 року №8 на суму ПДВ -81600,02 грн., від 18 вересня 2017 року №10 до податкової накладної від 03 серпня 2017 року №9 на суму ПДВ -145066,65 грн., від 18 вересня 2017 року №7 до податкової накладної від 04 серпня 2017 року №10 на суму ПДВ -145066,64 грн., які не було включено до податкової декларації за вересень 2017 року.

Листом від 23 червня 2020 року №10 позивач звернувся до ДПС України з проханням відновити/збільшити в даних СЕА ПДВ реєстраційний ліміт з ПДВ на суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та відобразити відповідне збільшення в СЕА ПДВ на суму 453333,33 грн.

Листом ДПС від 15 липня 2020 року №11693/7/99-00-04-01-04-06 перенаправлено звернення позивача до ГУ ДПС у м. Києві.

Листом ГУ ДПС у м. Києві від 30 липня 2020 року №107968/10/26-15-04-01-18 позивачу повідомлено, що згідно інформаційних ресурсів ДПС, сума перевищення в СЕА ПДВ по позивачу за звітний період вересень 2017 року становить 453333,33 грн.; за даними податкової звітності з ПДВ за звітний (податковий) період вересень 2017 року сума податкових зобов`язань з ПДВ становить 23706,00 грн.; при цьому, відповідно до інформаційних ресурсів ДПС, сума за виданими податковими накладними з урахуванням розрахунків коригування, дата виписки яких вересень 2017 року, становить (-) 429628,0 грн., що на 453334,0 грн. менше, ніж задекларована сума податкових зобов`язань позивача у податковій звітності з ПДВ за вересень 2017 року. Таким чином, реєстраційна сума позивача зменшена на суму перевищення податкових зобов`язань на 453334,0 грн. Повідомлено, що реєстраційна сума обчислюється автоматично та централізовано на рівні ДПС для кожного платника податку щоразу, як відбувається зміна значення будь-якого з показників формули.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 ПК України (тут і далі у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У разі коли платником податку після реєстрації податкової накладної виявлено помилковість виписки такої накладної або інші недоліки, законодавцем передбачено певний алгоритм дій для платників податків, направлених на усунення розбіжностей в податковому обліку платника у такому випадку.

Так, згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Таким чином, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг, виявленого після завершення процедури реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та з метою виправлення допущеної помилки платник податків має право згідно пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилково виписаної податкової накладної.

Опри цьому, основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569).

Даний порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

За визначенням п.2 Порядку № 569 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Згідно з п. 3 Порядку №569 періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

Реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах реєстраційної суми, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України та пунктом 9 Порядку № 569.

Відповідно п. 9 Порядку №569 платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (У Накл ), обчислену за такою формулою: У Накл = У НаклОтр + У Митн + У ПопРах + У Овердрафт - У НаклВид - У Відшкод - У Перевищ ,

де УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку;

УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 1 липня 2015 р. під час ввезення товарів на митну територію України. Під час проведення розрахунку показника УМитн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 р.;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка, в тому числі з електронних рахунків, що були додатково відкриті відповідно до пункту 200 -1 .2 статті 200 -1 Кодексу платникам податку - сільськогосподарським підприємствам, що до 1 січня 2017 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.

УОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені (розстрочені, відстрочені), а також задекларовані платником податку - сільськогосподарським підприємством, що до 1 січня 2017 р. застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.

УНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку;

УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування, що визначається на підставі задекларованих до відшкодування сум від`ємного значення податку, розрахованих за операціями, здійсненими після 1 липня 2015 р., згідно з податковими деклараціями з податку та уточнюючими розрахунками до них, поданими контролюючому органу, починаючи з податкової звітності за: липень 2015 р. - для платників податку, що застосовують місячний звітний період; III квартал 2015 р. - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період. Показник УВідшкод підлягає коригуванню за результатами перевірок, що проводяться відповідно до Кодексу.

За приписами п.13 Порядку № 569 ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Таким чином, саме на ДПС покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму непогашеного від`ємного значення податку на додану вартість.

Наведене свідчить про те, що СЕА ПДВ організована на централізованому рівні ДПС, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ДПС протиправно не вжила заходів щодо збільшення у СЕА ПДВ на електронному рахунку позивача суми, на яку позивач має право зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, під час розгляду даної справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які б підтверджували, правомірність відмови позивачу у збільшенні в СЕА ПДВ суми ПДВ, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 453333,33 грн.

Позивачем, в свою чергу, на підтвердження наявності правових підстав для збільшення в СЕА ПДВ суми, на яку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на 453333,33 грн надано пояснення, з яких вбачається, що позивачем помилково зареєстровано податкові накладні та розрахунки коригування у серпні 2017 року та в подальшому виправлено у встановленому порядку вказані помилки шляхом подання у вересні 2017 року розрахунків коригування до податкових накладних. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних, розрахунків коригування з доказами їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Податкового кодексу України.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, (далі - Порядок № 21).

До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий пункту 1 розділу III Порядку № 21).

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший пункту 6 розділу III Порядку № 21).

З наведених положень законодавства вбачається, що в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані у складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у податковій накладній, яка складена без факту здійснення господарської операції, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

Як зазначалося позивачем та не спростовується відповідачем під час судового розгляду справи, у серпні 2017 року складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: податкова накладна від 01 серпня 2017 року №7 на суму ПДВ 81600,02 грн., податкова накладна від 02 серпня 2017 року №8 на суму ПДВ 81600,02 грн., податкова накладна від 03 серпня 2017 року №9 на суму ПДВ 82167,40 грн., розрахунок коригування від 03 серпня 2017 року №11 до податкової накладної від 03 серпня 2017 року №9 на суму ПДВ 62899,25 грн., податкова накладна від 04 серпня 2017 року №10 на суму ПДВ 83141,54 грн., розрахунок коригування від 04 серпня 2017 року №12 до податкової накладної від 04 серпня 2017 року №10 на суму ПДВ 61925,10 грн., які не були включені позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року; з метою виправлення помилок позивачем у вересні 2017 року складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників; від 18 вересня 2017 року №9 до податкової накладної від 01 серпня 2017 року №7 на суму ПДВ -81600,02 грн., від 18 вересня 2017 року №8 до податкової накладної від 02 серпня 2017 року №8 на суму ПДВ -81600,02 грн., від 18 вересня 2017 року №10 до податкової накладної від 03 серпня 2017 року №9 на суму ПДВ -145066,65 грн., від 18 вересня 2017 року №7 до податкової накладної від 04 серпня 2017 року №10 на суму ПДВ -145066,64 грн., які не було включено до податкової декларації за вересень 2017 року.

Проте, відповідачем на звернення позивача з проханням відновити/збільшити в даних СЕА ПДВ реєстраційний ліміт з ПДВ на суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та відобразити відповідне збільшення в СЕА ПДВ на суму 453333,33 грн. фактично відмовив позивачу з посиланням на те, що реєстраційна сума обчислюється автоматично та централізовано на рівні ДПС для кожного платника податку щоразу, як відбувається зміна значення будь-якого з показників формули.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ДПС як адміністратор систем електронного адміністрування ПДВ не виконала покладених на неї обов`язків щодо своєчасного відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем згідно з чинними нормами ПК України, відомостей з урахуванням чого позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо перерахунку та коригування реєстраційного ліміту, на який ТОВ Інженерний центр КСК-Автоматизація має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на 453333,33 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що з огляду на аналіз норм Податкового кодексу України та Порядку №569, поновлення порушених прав позивача шляхом збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ суми, на яку товариство має право реєструвати ПН та/або РК в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до повноважень ДПС, а тому саме ДПС зобов`язаний здійснити відповідне збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у системі електронного адміністрування ПДВ, з урахуванням чого позовні вимоги зобов`язати ДПС України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ Інженерний центр КСК-Автоматизація має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на 453333,33 грн. також підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність дій в межах спірних відносин з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ ІЦ КСК-Автоматизація підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр КСК-Автоматизація - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо перерахунку та коригування реєстраційного ліміту, на який ТОВ Інженерний центр КСК-Автоматизація має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на 453333,33 грн.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ Інженерний центр КСК-Автоматизація має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на 453333,33 грн.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр КСК-Автоматизація (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 4-Б, код ЄДРПОУ 37768093) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова