Постанова

від 02.03.2021 по справі 400/2337/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/2337/20 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Турецької І. О.,

суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦМОНТАЖГРУП до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕЦМОНТАЖГРУП (далі - ТОВ СПЕЦМОНТАЖГРУП ) звернулося до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївської області) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.01.2020 р.:

- № 00000019508 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) за січень 2017 р. на суму 80 536 грн;

- № 00000020508 про збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на суму 533 089 грн та про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 133 272,25 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указує, що викладені в акті перевірки висновки про нереальність вчинення господарської операції зроблені з перевищенням компетенції податкового органу. На переконання позивача, такі дії контролюючого органу суперечать матеріальному інтересу, який має платник податків у податкових правовідносинах і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав тощо.

Позивач зауважує, що податкове законодавство України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Себто, у разі порушення контрагентом податкової дисципліни, відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи позов ТОВ СПЕЦМОНТАЖГРУП задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення №00000019508, № 0000020508, прийняті 02 січня 2020 р. ГУ ДПС у Миколаївській області.

Підставами для задоволення позову, суд вважав таке.

Так, на думку суду першої інстанції, на підтвердження фактичного виконання договорів та отримання товару від постачальника, позивач подав до перевірки товарно - транспорті накладні (далі - ТТН), видаткові накладні, зареєстровані у встановленому порядку податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, тощо.

Розглядаючи зауваження податкового органу щодо певних недоліків ТТН, суд відзначив, що дані документи не є первинними, в розумінні податкового законодавства, на підставі яких ведеться податковий облік.

До того ж, суд поважав такими, що не засновані на законодавстві, доводи контролюючого органу, що відсутність документів про відрядження керівника ТОВ СПЕЦМОНТАЖГРУП до контрагента для укладення господарського договору підтверджує його фіктивність та відсутність виконання.

На думку суду першої інстанції, дана обставина не має відношення до оцінки товарності правочинів та не доводить і не спростовує таке.

Ураховуючи, що податковий орган не надав до суду доказів протиправного характеру діяльності контрагента позивача, зокрема, вироку суду щодо останнього або його постачальників, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність висновків про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Вважаючи рішення суду незаконним та необґрунтованим, ГУ ДПС у Миколаївській області, в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Аргументами апеляції є такі.

Так, на думку скаржника, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки недолікам, що містилися в первинних бухгалтерських документах позивача, зокрема, в договорах купівлі - продажу та специфікаціях до них не зазначено адресу постачання товару від Постачальника до Покупця, відсутні документи, які б підтверджували обставини підписання укладених договорів, а саме відправка поштою, доставка кур`єром . Далі, як зазначає скаржник, в ТТН відсутня інформація щодо вантажно - розвантажувальних операцій.

Окрім того, на думку представника ГУ ДПС у Миколаївській області, суд першої інстанції повинен був звернути увагу на наявну податкову інформацію щодо контрагента позивача ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС , а саме на те, що дане підприємство не є виробником, а також не здійснювало зовнішньо-економічну діяльність з імпорту товарів з моменту реєстрації. Згідно Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) не встановлено придбання ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС товару, який був реалізований позивачу. Підприємства, з якими ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС мав господарські відносини, є фігурантами досудових розслідувань.

Резюмуючи наведене, представник ГУ ДПС у Миколаївській області робить висновок про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС є безтоварними та не тягнуть ніяких правових наслідків.

У відзиві на апеляцію ТОВ СПЕЦМОНТАЖГРУП заявляє, що вона містить доводи та висновки, які викладені в акті перевірки. Водночас, на думку позивача, апеляція не містить обґрунтування того, в чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження судом доказів або неповне встановлення обставин справи, а також правильність застосування норм матеріального права. За таких підстав, позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

У суді апеляційної інстанції представники ТОВ СПЕЦМОНТАЖГРУП заперечували проти задоволення апеляції, просили рішення суду залишити без змін.

Представник ГУ ДПС у Миколаївській області до судового засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, належним чином повідомлявся, про день, час та місце судового засідання.

У зв`язку з наміром представників позивача надати, на протокольну ухвалу суду апеляційної інстанції, додаткові докази щодо транспортування та походження придбаного товару, за згодою позивача, суд перейшов до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

ТОВ СПЕЦМОНТАЖГРУП зареєстровано як юридична особа - 26.09.2012 року.

Основним видом діяльності даного товариства є Інші спеціалізовані будівельні роботи, Н.В. І.У.

Цей клас включає, будівельні роботи, спеціалізовані на одному аспекті, що поєднує різні види споруд, і які вимагають спеціалізованих навичок або устаткування, зокрема, волого та водоізоляційні роботи, зневоложення будівель.

ТОВ СПЕЦМОНТАЖГРУП отримано від Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки при монтажі водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, інших спеціалізованих будівельних робіт.

30.01.2017 р. між ТОВ Сервісний центр Металург (Генпідрядник) та ТОВ СПЕЦМОНТАЖГРУП (Субпідрядник) був укладений договір підряду №8310Т556, в рамках якого Субпідрядник зобов`язується виконати ремонтні роботи інженерних та теплових сітей, паропроводів (з теплоізоляцією), допоміжного обладнання, секцій градирень, а також чистки блоків зрошення секцій градирень (т.1 а.с.11-116).

Аналогічний договір за № 8310Т636 був укладений 26 січня 2018 р.

19 березня 2018 р. з метою виконання наведених договірних зобов`язань ТОВ СПЕЦМОНТАЖГРУП уклало з ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС договір купівлі-продажу №19/03 та придбало, у останнього, зрошувачі, форсунки, водоперехоплювачі.

Також, при здійснені ремонтних робіт, позивач використав матеріали, раніше придані у ТОВ ІК Донгідроекоресурс на підставі договору купівлі-продажу № 05/09 від 5 вересня 2016 р. (т. 1 а. с. 61-62, 67-68).

У листопаді 2019 р. ГУ ДПС у Миколаївській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ СПЕЦМОНТАЖГРУП з питань взаємовідносин з ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС за січень, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень 2017 р., березень, квітень 2018 р., результати якої оформлено актом від 22 листопада 2019 р. № 272/14-29-05-08/38395796 (т. 1 а. с. 23-40).

У висновку даного акта вказано на порушення платником податків:

- ст. 198 п. 198.1., п. 198.3., ст. 200 п. 200.1., п. 200.2., ст. 201 п. 201.10. Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 533 089,0 грн.;

- ст. 198 п. 198.1., п. 198.3., ст. 200 п. 200.1., п. 200.4., ст. 201 п. 201.10. Податкового кодексу України, в результаті чого завищено розмір від`ємного значення з ПДВ на суму 80 536,0 грн.

За змістом акта перевірки, господарські операції позивача з контрагентом ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС носять штучний характер, адже надані до перевірки документи, не містять даних, які б дозволяли встановити час відправки і отримання покупцем товару, його вагові характеристики.

Наголошено, що при перевірці походження даного товару було встановлено, що ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС не є його виробником, не придбавало його в процесі здійснення зовнішньо-економічної діяльності з імпорту товарів, відсутнє його придбання також за даними ЄРПН.

Окрім того, в акті перевірки зауважено, що постачальник - ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС мав взаємовідносини з суб`єктами господарювання (ТОВ Крос Опт , ТОВ ПО Деталь , ТОВ Уран Горбуд ), які фігурують в кримінальних провадженнях.

Результатом розгляду ГУ ДПС у Миколаївській області заперечень ТОВ СПЕЦМОНТАЖГРУП на акт перевірки є - залишення їх без задоволення.

02.01.2020 р., на підставі виявлених порушень, ГУ ДПС у Миколаївській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- № 00000019508 про зменшення розміру від`ємного значення ПДВ, яка зараховується до складу податкового кредиту на суму 80 536 грн;

- № 00000020508 про збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на 533 089 грн. та про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 133 272,25 грн. (т. 1 а. с. 59-60).

14 січня 2020 р. позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до ДПС України. Станом на час розгляду справи, рішення за скаргою ДПС України не прийнято (т. 1 а. с. 54-58).

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою платника податків з тим, що його правочини щодо придбання товару у ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС визнані податковим органом фіктивними.

Слід погодитися з висновком суду першої інстанції про відсутність достовірних та достатніх доказів, що свідчать про фіктивність юридичної особи, а саме: контрагента позивача - ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС , а також про фіктивність проведених господарських операцій.

Аргументуючи свою позицію суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Фіктивний правочин - це правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (ст. 234 Цивільного кодексу України).

Реальність господарських операцій повинна досліджуватися для з`ясування підстав виникнення права на податковий кредит, зокрема добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Пункти 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України унормовують наступне.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбанням товару.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням товарів.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність визначає, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Системне тлумачення цитованих вище норм дозволяє зробити висновок, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Колегія суддів вважає, що спірні господарські операції щодо придбання зрошувачів, форсунків, водоперехоплювачів здійснювалися ТОВ СПЕЦМОНТАЖГРУП з метою використання у своїй господарській діяльності. Як мовилося вище, дане обладнання придбавалося з метою виконання договірних зобов`язань щодо виконання робіт за основним видом діяльності.

В апеляційній скарзі податковий орган, ставлячи під сумнів достовірність укладених позивачем договорів, указує, що в них, а також в специфікаціях до них не зазначено адресу постачання товару від постачальника до покупця, а в ТТН відсутні відомості щодо часу вибуття та прибуття вантажу, факту в`їзду на охоронювану територію, можливого простою, маси вантажу, який підлягав транспортуванню.

Досліджуючи даний довід колегія суддів встановила, що в специфікаціях до спірних договорів зазначена поставка товару на умовах DDP - склад Покупця, згідно з правилами Інкотермс 2010. Поставка товару на умовах DDP передбачає максимальні обов`язки продавця - доправити товар у місце призначення.

ТТН містить відомості, що замовником перевезення та вантажовідправником є Продавець товару - ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС , а вантажоодержувачем - ТОВ СПЕЦМОНТАЖГРУП . Пункт навантаження зазначений м. Київ, а пункт розвантаження - м. Миколаїв, зазначена також маса вантажу, відпуск товару дозволив директор Продавця, що засвідчено його підписом.

Оцінюючи недоліки оформлення ТТН та вплив цих недоліків на обставини дійсності правочину, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат і податкового кредиту платника податків. При цьому документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна і подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання і продажу товарно-матеріальних цінностей.

Водночас, на вимогу суду апеляційної інстанції, ТОВ СПЕЦМОНТАЖГРУП надало первинну документацію, що підтверджує, що ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС постачав товар на адресу м. Миколаїв, проспект Жовтневий б 471, тобто за місцем знаходження ТОВ Миколаївський глиноземний завод , на території якого, позивачем виконувалися роботи.

До ТТН, що знаходяться в матеріалах справи, позивач надав накладні на ввезення товару, перепустки на територію ТОВ Миколаївський глиноземний завод .

Наявність таких документів позивач обґрунтовує тим, що на територію ТОВ Миколаївський глиноземний завод вантаж завозиться тільки після отримання обов`язкової перепустки від охорони заводу, яка оформлюється як накладна на ввезення, де ставиться позначка про ввезення, перепустка на транспортний засіб і водій транспортного засобу. При виїзді з території така накладна вилучається охороною заводу.

На підтвердження своїх пояснень наданий лист ТОВ Охорона Миколаївський глиноземний завод .

Отже, наведеними документами, спростовані доводи податкового органу про відсутність факту перевезення товару.

До того ж, надані докази щодо приймання придбаного товару. Так, відповідно до накладних на ввезення, їх приймав виконроб на дільниці ТОВ Миколаївський глиноземний завод - ОСОБА_1 .

Є переконливими аргументи суду першої інстанції, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та узгодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Коментуючи доводи скаржника, що засновані на аналізі звітності за формою № 20-ОПП ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС , а також на даних ЄРПН про недостатність чисельності працівників для виконання господарських операцій у задекларованих обсягах, а також про неможливість встановлення походження товару, який був предметом продажу, колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладених у рішенні від 02.04.2020 у справі № 160/93/19 та у рішенні від 04.06.2020 року у справі №340/422/19. Так, у наведених рішеннях суд касаційної інстанції дійшов висновку, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону .

Якщо йти за логікою приписів п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Позивач відстоюючи свою позицію наполягав на те, що був обачним та обережним при укладанні договору з ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС , оскільки за аналізом наявної податкової інформації він встановив, що дане підприємство відноситься до реального сектору економіки, подає фінансову звітність до податкової, а щодо керівника даного підприємства відсутні будь - які кримінальні провадження. Вважає, що на користь його доводів свідчить наявність, за даними ЄДРСР, ініціювання ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС судових тяжб з ГУ ДПС у м. Києві щодо зупинення реєстрації податкових накладних.

До того ж, на підтвердження своєї позиції ТОВ СПЕЦМОНТАЖГРУП надало відповідь від свого контрагента ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС на звернення щодо надання пояснень походження проданого ним товару.

Відповідно до листа №0802/1 від 08.02.2021 р. директор ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС повідомив, що обладнання, яке було продано позивачу придбавалося у підприємств (перелік яких наводиться), відповідно до договорів купівлі - продажу. Дані операції підтверджуються видатковими накладними, актами прийому - передачі, актами надання послуг(перелік надається).

Варто відзначити, якщо б податковий орган провів зустрічну звірку у контрагента позивача ТОВ ІК ДОНГІДРОЕКОРЕСУРС , він дослідив би вказані обставини та або їх підтвердив або спростував.

Отож, зважаючи на викладене, доводи податкового органу про неможливість встановлення походження товару, який був предметом продажу, є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Резюмуючи викладене, колегія суддів вважає, першої інстанції при вирішенні справи правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і не допустив порушень процесуального права, які б вплинули на правильний розгляд справи, є підстави, відповідно до ст. 316 КАС України, для залишення апеляції без задоволення, а рішення суду - без змін.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас частина 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до п.10 ч.6 ст. 12 КАС України суд правомірно відніс дану справу до незначної складності та розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження.

Ураховуючи, що предметом апеляційного перегляду було рішення суду першої інстанції, розглянуте в порядку спрощеного провадження, відсутні підстави для його касаційного оскарження.

Керуючись статтями: 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦМОНТАЖГРУП до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Л. В. Стас

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 02.03.2021 року.