Постанова

від 18.02.2021 по справі 420/4317/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/4317/19

Головуючий в І інстанції: Єфіменко К.С.

Дата та місце ухвалення рішення: 14.02.2020 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

за участю секретаря - Коваль Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МСІТ СЕРВІС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року з позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю МСІТ СЕРВІС до Головного управління ДФС в Одеській області (правонаступник - Головне управління ДПС в Одеській області) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0029811405, 0029821405, 0029841405 від 21.06.2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року позов задоволено. Визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №№ 0029811405, 0029821405, 0029841405 від 21.06.2019 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МСІТ СЕРВІС сплачений судовий збір в розмірі 19210 грн. Повернуто надміру сплачений судовий збір шляхом стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МСІТ СЕРВІС у розмірі 102793 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та порушення норм матеріального права.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пункту 20.1 статті 20 та пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2019 рік, на підставі наказу ГУДФС в Одеській області від 08.04.2019 року № 2615, було проведено планову виїзну документальну перевірку TOB МСІТ СЕРВІС з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, за результатами якої складено акт від 22.05.2019 року № 973/15-32-14-05/35713194.

В ході перевірки були встановлені наступні порушення: п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п. 2, 5, 7, 10, 17, 21 ГІ(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, п. 6, пп. 9.4 п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 2 347 151 грн., у тому числі - за 2017 рік в сумі 715 817 грн., за 2018 рік в сумі 1 631 335 грн.; п. 44.1, ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6вЂ�ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 2607947 грн.; п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України. -

На підставі наведеного акту перевірки відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- від 21.06.2019 року № 0029811405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств: за податковим зобов`язанням на 2 347 151 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 173 576 грн.;

- від 21.06.2019 року № 0029821405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість: за податковим зобов`язанням на 2 607 947 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 303 974 грн.;

- від 21.06.2019 року № 0029841405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість: штраф у сумі 700 821 грн.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Як вбачається з акту перевірки та наданого на вимогу суду апеляційної інстанції розрахунку оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, підставою для виставлення позивачу ППР від 21.06.2019 року № 0029811405, від 21.06.2019 року № 0029821405, від 21.06.2019 року № 0029841405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, за платежем податок на додану вартість та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) став висновок відповідача щодо заниження позивачем вартості послуг для ТОВ ВУДИНВЕСТ , ТОВ ЛЕВИТЕ , ТОВ СВІДА , ТОВ APIA ФАРМАСЬЮТІКАЛ з стафірування, антисептування та зберігання пиломатеріалів, перевезення навантажених контейнерів, навантаження - розвантаження контейнерів, навантаження - розвантаження пиломатеріалів.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку, що на порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України позивачем занижено дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку.

Також, відповідач вказав на те, що при проведенні перевірки здійснено розрахунок можливостей здійснення позивачем антисептування при максимальному використані антисептику на мінімальний об`єм пиломатеріалу із придбаного антисептику у ФОП ОСОБА_1 та встановлено відхилення між фактичним об`ємом послуг з антисептування пиломатеріалів та мінімально можливого оброблення пиломатеріалів.

При цьому, відповідач зазначив, що відсутність реалізації антисептику чи готового розчину з нього третім особам, відсутність документів стосовно понаднормових витрат, псування антисептику, крадіжки антисептику, браку антисептику, списання, як непридатного до використання, відсутність антисептику на залишках та його щомісячне списання свідчить про надання антисептику не встановленим особам без оформлення первинних документів на дану послугу.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що позивачем не включено до складу доходу від будь-якої діяльності вартість послуг з антисептування не встановленим особам, що є порушенням вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідач зазначив, що на порушення вимог пп. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України до складу податкових зобов`язань не включено суми податку на додану вартість з вартості наданих наведених вище послуг, не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ, не складено зведену податкову накладну та не зареєстровано її в ЄРПН.

На підставі наведених висновків відповідачем виставлено позивачу податкове повідомлення - рішення від 21.06.2019 року № 0029811405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств: за податковим зобов`язанням на 171 755 гри. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 85878 грн. по господарських операціях з ТОВ ВУДИНВЕСТ , ТОВ ЛЕВИТЕ , ТОВ СВІДА , ТОВ APIA ФАРМАСЬЮТІКАЛ , за податковим зобов`язанням на 1089721 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 544860,50 грн. по господарських операціях без оформлення первинних документів, податкове повідомлення - рішення від 21.06.2019 року № 0029821405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість: за податковим зобов`язанням на 190840,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 95420,40 грн. по господарських операціях з ТОВ ВУДИНВЕСТ , ТОВ ЛЕВИТЕ , ТОВ СВІДА , ТОВ APIA ФАРМАСЬЮТІКАЛ , за податковим зобов`язанням на 1210800, 60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 605400,30 грн. по господарських операціях без оформлення первинних документів, податкове повідомлення - рішення від 21.06.2019 року № 0029841405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість: штраф у сумі 700 821 грн. за відсутність реєстрації в ЄДРПН податкових накладних на встановлені суми заниження щодо операцій з ТОВ ВУДИНВЕСТ , ТОВ ЛЕВИТЕ , ТОВ СВІДА , ТОВ APIA ФАРМАСЬЮТІКАЛ та по господарських операціях без оформлення первинних документів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у наведеній частині з огляду на викладене.

Так, відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), на який посилається відповідач виставляючи оскаржувані ППР, об`єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Також, відповідач виставляючи оскаржувані ППР посилається на положення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), згідно яких об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Поряд з цим, виставляючи позивачу оскаржувані ППР, відповідач не визначив в чому полягають порушення з боку останнього наведених вимог ПКУ при здійсненні операцій з ТОВ ВУДИНВЕСТ , ТОВ ЛЕВИТЕ , ТОВ СВІДА , ТОВ APIA ФАРМАСЬЮТІКАЛ та ФОП ОСОБА_1 .

Колегія суддів наголошує, що в ході перевірки відповідачем дослідженні надані позивачем на підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ ВУДИНВЕСТ , ТОВ ЛЕВИТЕ , ТОВ СВІДА , ТОВ APIA ФАРМАСЬЮТІКАЛ договори про надання послуг, в яких позивач виступає виконавцем послуг для наведених замовників, акти здачі - приймання робіт (надання послуг), податкові накладні.

Також, відповідачем встановлено, що розрахунки між суб`єктами господарювання здійснювалися у безготівковій формі та вищенаведені операції по наданим послугам, проведеним розрахункам відображено суб`єктом господарювання в бухгалтерському обліку.

Крім того, відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки позивачем надані акти складського обліку, в яких зазначено об`єм пиломатеріалів, які видані для контрагентів позивача, та номери контейнерів.

В ході проведення перевірки відповідачем також встановлено придбання позивачем антисептику від ФОП ОСОБА_1 на підставі укладеного договору, оформлення позивачем придбання антисептику видатковими накладними, наявність у позивача сертифікатів якості.

Факт надання позивачем вказаних послуг контрагентам ТОВ ВУДИНВЕСТ , ТОВ ЛЕВИТЕ , ТОВ СВІДА , ТОВ APIA ФАРМАСЬЮТІКАЛ відповідачем не оскаржується та під сумнів не ставиться.

Також, факт придбання та поставки антисептику від ФОП ОСОБА_1 позивачу - відповідачем не оскаржується та під сумнів не ставиться.

В свою чергу, виставляючи позивачу оскаржувані ППР у наведеній частині, відповідач керується власними припущеннями щодо заниження позивачем вартості послуг та використання антисептику у меншому об`ємі, ніж зазначено позивачем, з огляду на дані Інтернет ресурсу без підтвердження будь-якими доказами вказаних висновків та не спростовуючи дані первинно-бухгалтерської документації позивача.

Як в акті перевірки, так і під час судового розгляду справи відповідачем не зазначено жодних фактичних даних, що могли б підтвердити припущення представника відповідача (перевіряючого) про надання послуг з антисептування деревини третім невстановленим особам, щодо обсягів, начебто, наданих прихованих послуг, щодо вартості цих послуг (кому вони надавалися, в які періоди).

При цьому, ухвалою суду апеляційної інстанції витребовувались від відповідача письмові пояснення щодо встановлених при перевірці обставин щодо заниження вартості послуг наданих ТОВ ВУДІНВЕСТ , ТОВ ЛЕВИТЕ , ТОВ СВІДА , ТОВ APIA ФАРМАСЬЮТІКАЛ , в тому числі, із зазначенням: на підставі яких даних встановлено вказане заниження, яким чином здійснений при перевірці розрахунок вартості послуг вказаним товариствам, в чому полягає невідповідність розрахунку вартості послуг вказаним товариствам, що здійснений TOB МСІТ СЕРВІС та відображений у бухгалтерському та податковому обліку.

Проте, відповідачем вимоги ухвали суду апеляційної інстанції не виконані та відповідач фактично надав до суду витяг з акту перевірки.

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, що висновки акту перевірки щодо заниження позивачем вартості послуг ТОВ ВУДИНВЕСТ , ТОВ ЛЕВИТЕ , ТОВ СВІДА , ТОВ APIA ФАРМАСЬЮТІКАЛ , використання антисептику у меншому об`ємі, ніж відображено у бухгалтерському обліку, здійснення господарських операціях без оформлення первинних документів ґрунтуються виключено на припущеннях, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення від 21.06.2019 року № 0029811405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств: за податковим зобов`язанням на 171 755 гри. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 85878 грн. по господарських операціях з ТОВ ВУДИНВЕСТ , ТОВ ЛЕВИТЕ , ТОВ СВІДА , ТОВ APIA ФАРМАСЬЮТІКАЛ , за податковим зобов`язанням на 1089721 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 544860,50 грн. по господарських операціях без оформлення первинних документів, податкове повідомлення - рішення від 21.06.2019 року № 0029821405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість: за податковим зобов`язанням на 190840,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 95420,40 грн. по господарських операціях з ТОВ ВУДИНВЕСТ , ТОВ ЛЕВИТЕ , ТОВ СВІДА , ТОВ APIA ФАРМАСЬЮТІКАЛ , за податковим зобов`язанням на 1210800, 60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 605400,30 грн. по господарських операціях без оформлення первинних документів, податкове повідомлення - рішення від 21.06.2019 року № 0029841405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість: штраф у сумі 700 821 грн. за відсутність реєстрації в ЄДРПН податкових накладних на встановлені суми заниження щодо операціях з ТОВ ВУДИНВЕСТ , ТОВ ЛЕВИТЕ , ТОВ СВІДА , ТОВ APIA ФАРМАСЬЮТІКАЛ та по господарських операціях без оформлення первинних документів є протиправними.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності податкових повідомлень - рішень від 21.06.2019 року № 0029811405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств: за податковим зобов`язанням на 1 085 675 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 542 837,50 грн., від 21.06.2019 року № 0029821405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість: за податковим зобов`язанням на 1 206 305,20 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 603 152,60 грн. по господарських операціях з ТОВ АЛЬФА СТА ТРАНС , TOB ДРІМ ВЕЙ ТРАНС , TOB КОМФОРТТРАНС , ПП ВЕНТА-СОФТ , ТОВ АСТАНІЯ РІТЕЙІЛ з огляду на викладене.

Відповідно до п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.1, 138.2 ст. 138 зазначеного Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Крім того, відповідно до п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІУ (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону № 996-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі - Положення № 88), встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (п. 2.15 Положення № 88).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що для визнання доходів і витрат для цілей оподаткування податком на прибуток у податковому обліку необхідною умовою є фактичність таких доходів та витрат, а також їх підтвердження первинними документами.

Так само право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів/послуг, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання таких товарів/послуг, тобто, реальності відповідних господарських операцій; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання таких товарів/послуг та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Тобто, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків сформовано податковий кредит, дані податкового обліку з податку на прибуток, на підставі документів, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 71 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як встановлено відповідачем та підтверджено під час судового розгляду справи, між позивачем та ТОВ АЛЬФА СТА ТРАНС , ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС , ТОВ КОМФОРТТРАНС , ПП ВЕНТА-СОФТ , ТОВ АСТАНІЯ РІТЕЙІЛ були укладені договори про надання послуг з надання транспортно-експедиційного обслуговування від 30.05.2017 року № 30/05/17-01, від 30.01.2017 року № 31/01/17-002, від 28.09.2017 року № 2/09/17-ТЕО, від 28.09.2017 року № 28/09/17-002, від 25.09.2017 року № 25/09/17-ТЕО, від 25.09.2017 року № 25/09/17-0002, згідно яких Виконавець зобов`язується по завданню Замовника (TOB МСІТ СЕРВІС ) надати послуги, вказані п. 1. 2 даного договору, а Замовник зобов`язується оплатити ці послуги. Виконавець зобов`язується надати наступні послуги: навантажувально-розвантажувальні роботи порожніх 20-ти, 40-ка і 45-ти футових контейнерів, іменовані в подальшому Послуги . Послуги рахуються наданими після підписання акту прийому здачі Послуг Замовником або його уповноваженим представником.

Під час перевірки позивачем на підтвердження надання таких послуг по договорам з підприємствами - ТОВ АЛЬФА СТА ТРАНС , ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС , ТОВ КОМФОРТТРАНС , ПП ВЕНТА-СОФТ , ТОВ АСТАНІЯ РІТЕЙІЛ надані акти викопаних робіт, в яких зазначено найменування робіт (послуг) - організація ТЕО (транспортно-експедиційне обслуговування), навантажувально-розвантажувальні роботи.

Відповідач дійшов висновку, що з наданих позивачем первинних документів неможливо ідентифікувати конкретний зміст та обсяг послуг отриманих ТОВ МСІТ СЕРВІС від ТОВ АЛЬФА СТА ТРАНС , ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС , ТОВ КОМФОРТТРАНС , ПП ВЕНТА-СОФТ , ТОВ АСТАНІЯ РІТЕЙІЛ , неможливо встановити надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування, проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, яких саме контейнерів (номери, вага), маршрут транспортування - місце навантаження та розвантаження, фактичний час виконання робіт та осіб, що надавали послуги.

Крім того, позивачем не надано жодного підтверджуючого документу щодо знаходження основних засобів (спеціалізованої техніки) ТОВ АЛЬФА СТА ТРАНС , ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС , ТОВ КОМФОРТТРАНС , ПП ВЕНТА-СОФТ , ТОВ АСТАНІЯ РІТЕЙІЛ на території складського господарства ТОВ МСІТ СЕРВІС .

В ході судового розгляду справи позивачем жодним чином не спростовані висновки акту перевірки.

Колегія суддів зазначає, що як до перевірки, так і до суду позивачем на підтвердження виконання укладених з ТОВ АЛЬФА СТА ТРАНС , ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС , ТОВ КОМФОРТТРАНС , ПП ВЕНТА-СОФТ , ТОВ АСТАНІЯ РІТЕЙІЛ договорів надані акти надання послуг.

Проте, як вірно зазначено відповідачем, вказані акти не розкривають зміст господарських операцій між вказаними підприємствами, з наданих позивачем актів неможливо встановити конкретний перелік послуг, що надавався, коло осіб, що брали участь у господарській операції, оскільки у цих актах зазначена загальна назва наданих послуг та в цих актах не вказано осіб з боку контрагентів позивача (П.І.Б.), що безпосередньо виконували (надавали послуги).

Що стосується посилань позивача на надані додатки до рахунків/актів колегія суддів зазначає, що у актах надання послуг не визначено, що вони містять додатки. Крім того, з наданих додатків до рахунків/актів неможливо встановити до яких саме актів вони додаються. У цих додатках лише вказано номери контейнерів, їх тип, дати вивозу, проте, не визначено, які саме послуги надані контрагентами позивача.

Зазначеним обставинам судом першої інстанції взагалі не надано оцінки.

На підставі наведеного у сукупності, з огляду на неможливість ідентифікувати зміст та обсяг послуг отриманих ТОВ МСІТ СЕРВІС від ТОВ АЛЬФА СТА ТРАНС , ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС , ТОВ КОМФОРТТРАНС , ПП ВЕНТА-СОФТ , ТОВ АСТАНІЯ РІТЕЙІЛ відповідно до наданих первинних документів, на неможливість встановлення фактичного часу та місця проведення навантажувально-розвантажувальних робіт контейнерів, ТЕО, на неможливість встановлення за допомогою яких технічних засобів (спеціалізованої техніки) проводились роботи, маршрут транспортування контейнерів - місце навантаження та розвантаження, осіб, що виконували послуги, кількість контейнерів по транспортно-експедиторському обслуговуванню, а також з огляду на наявну податкову інформацію щодо ТОВ АЛЬФА СТА ТРАНС , ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС , ТОВ КОМФОРТТРАНС , ТОВ ВЕНТА-СОФТ , ТОВ АСТАНІЯ РІТЕЙІЛ (кримінальна справа № 42018101060000063 від 03.03.2018 року (ПП ВЕНТА-СОФТ ), з серпня 2017 року ТОВ КОМФОРТТРАНС не звітує про здійснення господарської діяльності, на ТОВ АСТАНІЯ РІТЕЙІЛ , ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС та ТОВ АЛЬФА СТА ТРАНС рахується одна особа та нарахувань доходу на користь фізичних осіб та ФОП не здійснювалось, що свідчить про незалучення фізичних осіб до господарської діяльності підприємств, згідно баз даних ЄДРПН по ТОВ АСТАНІЯ РІТЕЙІЛ , ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС та ТОВ АЛЬФА СТА ТРАНС не встановлено придбання послуг навантажувальних-розвантажувальних робіт, послуг з транспортно-експедиторського обслуговування, послуг з перевезення чи оренди транспортних засобів, що свідчить про незалучення до виконання ТОВ АСТАНІЯ РІТЕЙІЛ , ТОВ ДРІМ ВЕЙ ТРАНС та ТОВ АЛЬФА СТА ТРАНС третіх осіб для цих послуг), колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийняті податкові повідомлення - рішення від року № 0029811405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств: за податковим зобов`язанням на 1 085 675 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 542 837,50 грн., від 21.06.2019 року № 0029821405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість: за податковим зобов`язанням на 1 206 305,20 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 603 152,60 грн.

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи встановлену судом часткову протиправність ППР, а також з огляду на здійснений відповідачем розрахунку грошових зобов`язань з урахуванням математичного округлення, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача є частково обґрунтованими, податкове повідомлення - рішення від 21.06.2019 року № 0029811405 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств: за податковим зобов`язанням на 1 261 476 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 630 738,50 грн., податкове повідомлення - рішення від 21.06.2019 року № 0029821405 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість: за податковим зобов`язанням на 1 401 641,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 700 821,40 грн., податкове повідомлення - рішення від 21.06.2019 року № 0029841405 - у повному обсязі, в задоволенні іншої частині позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, судове рішення скасуванню із прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову. Також, підлягають розподілу здійснені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 240, 241,243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю МСІТ СЕРВІС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.06.2019 року № 0029811405 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств: за податковим зобов`язанням на 1 261 476 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 630 738,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.06.2019 року № 0029821405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість: за податковим зобов`язанням на 1 401 641,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 700 821,40 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.06.2019 року № 0029841405.

В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МСІТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ 35713194) сплачений судовий збір в розмірі 11090 (одинадцять тисяч дев`яносто) гривень 04 копійок.

Повернути надміру сплачений судовий збір шляхом стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МСІТ СЕРВІС (вул. Отамана Чепігі, 29, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 35713194, р/р № НОМЕР_1 в АТ Укрсиббанк у м. Харків, МФО 351005) у розмірі 102793 грн. (сто дві тисячі сімсот дев`яносто три) гривні 00 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 01.03.2021 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька