Постанова

від 02.03.2021 по справі 380/2614/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/2614/20 пров. № А/857/14798/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді : Кухтея Р.В.,

суддів : Іщук Л.П., Обрізка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Новороздільського дошкільного навчального закладу Голубок Новороздільської міської ради Львівської області (ясла-садок комбінованого типу) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Кравцівим О.Р. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Новороздільського дошкільного навчального закладу Голубок Новороздільської міської ради Львівської області (ясла-садок комбінованого типу) про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в :

У квітні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі - ГУ ДСНС, позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило зупинити роботу приміщень другого поверху та приміщень горища Новороздільського дошкільного навчального закладу Голубок Новороздільської міської ради Львівської області (ясла-садок комбінованого типу) (далі - ДНЗ Голубок , відповідач) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 позов було задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДНЗ Голубок подав апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ГУ ДСНС у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ДНЗ Голубок частково були усунуті порушення, які встановлені плановою перевіркою та відображені в акті №38 від 14.02.2020. Вказує, що наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров`ю людей є обов`язковою умовою для застосування заходів реагування, проте, оскільки ризик пожежі має вірогідний характер та безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, що встановлено рішенням суду, тому позивач має право на підставі положень ст.ст.68, 69 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов та розпоряджень щодо усунення таких порушень.

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ГУ ДСНС задовольнити частково, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ДНЗ Голубок зареєстрований як юридична особа 15.05.1997, ідентифікаційний код юридичної особи 25229672, місцезнаходження : проспект Шевченка, 24, корпус А, м. Новий Розділ, Львівська область, 81652.

09.08.2019 ГУ ДСНС було внесено припис №169 про усунення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних у акті, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №214 від 09.08.2019.

На виконання вимог КЦЗ України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877-V), доручення Прем`єр-міністра України та протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 06.12.2019, з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на території Львівської області, наказом ГУ ДСНС №337 від 11.12.2019 відповідача було включено до графіку проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки закладів, установ та організацій з масовим перебуванням людей - дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, гуртожитків, установ охорони здоров`я та соціального захисту, державних об`єктів критичної і транспортної інфраструктури, торгівельно-розважальних закладів, віднесених до СС-2 та СС-3 класів наслідків (відповідальності) будівель або споруд.

03.02.2020 на проведення позапланової перевірки уповноваженим посадовим особам ГУ ДСНС було видано посвідчення №39, яке вручено директору ДНЗ Голубок ОСОБА_1 04.02.2020, відносно якої цього ж дня було складено протокол про адміністративне правопорушення ЛВ №-13464 за ст.188 8 КУпАП.

За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки 14.02.2020 було складено акт за №38, який підписаний заінтересованою особою без зауважень.

Вказаним актом зафіксовано наступні порушення :

1. Приміщення першого та другого поверхів ДНЗ не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою передавання тривожних сповіщень, системою оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей), що є порушенням п.1.2 розділу 5 Правил пожежної безпеки України (далі - ППБУ);

2. Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення отворів в протипожежних перешкодах (двері входу і приміщення електрощитової на першому поверсі ДНЗ), що є порушенням п.1.24 розділу 4 ППБУ;

3. Дерев`яні елементи горищного покриття (крокви) будівлі ДНЗ не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, що є порушенням п.2.5 розділу 3 ППБУ;

4. Приміщення першого та другого поверхів ДНЗ не забезпечені належним чином первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно норм належності, що є порушенням п.3.8, 3.9 розділу 5 ППБУ;

5. Посадовою особою не пройдено навчання з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №444 від 26.06.2013 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях , що є порушенням п.16 розділу 2 ППБУ;

6. Запасні евакуаційні металеві сходи з другого поверху будівлі ДНЗ не приведено у справний стан, що є порушенням п.2.23, 2.29 розділу 3 ППБУ;

7. Будівля ДНЗ не обладнана системою захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, що є порушенням п.1.21 розділу 4 ППБУ;

8. Зовнішні сходи з приміщень груп першого та другого поверхів ДНЗ не забезпечені евакуаційним освітленням, що є порушенням п.1.18 розділу 4 ППБУ;

9. У кладовій в приміщенні групи на другому поверсі ДНЗ, приміщенні харчоблоку, допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами), що є порушенням п.1.18 розділу 4 ППБУ;

10. В приміщенні господарської служби допущено використання тимчасової ділянки електромережі, що є порушенням п.1.8 розділу 4 ППБУ;

11. В приміщенні господарської служби електророзетку встановлено на горючу основу без підкладання під неї суцільного шару негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01м, що є порушенням п.1.17 розділу 4 ППБУ;

12. В приміщенні групи на першому поверсі ДНЗ та в господарській будівлі електророзподільні коробки не закрито кришками з негорючого або важкогорючого матеріалу, що є порушенням п.1.7 розділу 4 ППБУ;

13. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів електроосвітлювальної мережі в приміщеннях першого та другого поверху ДНЗ, складських приміщень не виконано за допомогою зварювання, паяння, опресування або затискачів, що є порушенням п.1.6 розділу 4 ППБУ;

14. Групові електрощитки в приміщеннях першого та другого поверху ДНЗ не обладнано схемою підключення споживачів із пояснювальними написами та зазначенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки), що є порушенням п.1.16 розділу 4 ППБУ;

15. Приміщення на першому та другому поверсі ДНЗ не забезпечено відповідними знаками безпеки згідно вимог ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , що є порушенням п.8 розділу 2 ППБУ;

16. В приміщеннях першого та другого поверху ДНЗ на видимих місцях не вивішено інструкції про заходи пожежної безпеки, що є порушенням п.4 розділу 4 ППБУ;

17. В приміщеннях першого та другого поверху ДНЗ на доповнення схематичного плану евакуації не розроблена та не затверджена інструкція, що визначає дії персоналу щодо безпечної та швидкої евакуації людей на випадок пожежі, що є порушенням п.5 розділу 2 ППБУ;

18. Допускається захаращеність складських приміщень в господарській будівлі горючими матеріалами, що є порушенням п.2.1 розділу 3 ППБУ.

Відповідно до постанови ЛВ №012936 про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання вимог припису №169 від 09.08.2019 у повному обсязі. Штраф у розмірі 153,00 грн, застосований цією постановою, сплачений згідно з квитанцією №280 від 26.02.2020.

Вважаючи, що порушення вимог пожежної та техногенної безпеки відповідачем в повній мірі не усунуті, ГУ ДСНС звернулося в суд із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що без усунення порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, продовження експлуатації будівель НДНЗ Голубок становить загрозу для життя і здоров`я працівників та інших людей, що можуть там перебувати. Крім того, щодо здійснення заходів реагування шляхом опломбування (опечатування та відімкнення від джерел живлення), суд першої інстанції зазначив, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині наявності підстав для застосування заходів реагування, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, проте, щодо здійснення заходів у спосіб опломбування (опечатування) та відімкнення від джерел живлення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в цій частині неправильно застосував норми матеріального права, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

01.07.2013 набрав чинності КЦЗ України, який регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до п.п.57 п.4 Указу Президента України №20/2013 від 16.01.2013 Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

Згідно п.п.48 п.4 Положення про ДСНС України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 (далі - Положення №1052), ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Згідно п.п.63 п.4 Положення про ГУ ДСНС у Львівській області, затвердженого наказом ДСНС України №3 від 04.02.2013, ГУ відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Згідно дефініції, наведеної у статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно п.п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною першою статті 68 цього Кодексу передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч.2 ст.68 Кодексу).

Відповідно до ст.70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 КЦЗ України).

Згідно ч.5 ст.4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014 були затверджені ППБУ, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно п.1, 2, 3 розділу ІІ ППБУ, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ. На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Як слідує зі змісту акта перевірки №214 від 09.08.2019, у ньому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які були частково усунуті.

Проте, згідно акта №38 від 14.02.2020 було повторно зафіксовані ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки

Разом з тим, ризиком настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у акті перевірки вказано пожежа та аварія , що загалом свідчить про високий ступінь небезпеки.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки.

Колегія суддів звертає увагу, що часткове усунення раніше виявлених контролюючим органом порушення може свідчити лише про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Натомість докази, які б свідчили про повне усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей суду надані не були.

Стосовно доводів апелянта про те, що оскаржуване судове рішення обмежує право на здобуття освіти, передбачене Конституцією України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що пріоритетним в даному випадку є забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, що включено у систему заходів щодо охорони дитинства в Україні, а людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Застосувавши при цьому Конвенцію ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР №789-XII від 27.02.1991, Конституцію України та Закон України Про охорону дитинства .

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин в контексті наведених вище норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи приміщень навчального закладу.

Проте, колегія суддів вважає, що такий спосіб, як опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, застосований судом в оскаржуваному рішенні, не відповідає як вимогам нормативно-правових актів, положення яких згадувались вище, так і може призвести до неможливості виконання судового рішення.

Так, частиною другою статті 68 КЦЗ України чітко визначено повноваження посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Цей Кодекс не визначає у який спосіб має бути здійснена зупинка роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Варто зазначити, що позивачем не наведено жодного нормативного акту, яким визначено спосіб застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи, зокрема, у спірному випадку приміщень навчальних закладів.

При цьому, висновки суду першої інстанції, які наведені в оскаржуваному судовому рішенні, як згода із запропонованим позивачем до застосування способом зупинення роботи приміщень, не є переконливими та стосуються лише підстав для застосування заходів реагування, встановлених Законом.

Додатково слід зазначати, що порушення вимог законодавства неможливо буде усунути при умові зупинення роботи шляхом опечатування (опломбовування) та відімкнення від джерел енергії.

Аналогічна правова позиція в аналогічних правовідносинах висловлена у постанові Верховного суду від 04.06.2019 по справі № 809/443/16.

Згідно ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, якими регулюються підстави та порядок застосування заходів реагування, в частині визначення способу.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Новороздільського дошкільного навчального закладу Голубок Новороздільської міської ради Львівської області (ясла-садок комбінованого типу) задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року по справі №380/2614/20 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Новороздільського дошкільного навчального закладу Голубок Новороздільської міської ради Львівської області (ясла-садок комбінованого типу) про застосування заходів реагування задовольнити частково.

Зупинити роботу приміщень другого поверху та приміщень горища Новороздільської дошкільного навчального закладу Голубок Новороздільської міської ради Львівської області (ясла-садок комбінованого типу) за адресою : 81652, Львівська область, м. Новий Розділ, проспект Шевченка, 24, корпус А, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко