Рішення

від 25.02.2021 по справі 920/1141/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.2021 Справа № 920/1141/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи №920/1141/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РЕВІД (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 56; код ЄДРПОУ 33390180),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю БАЗИС Б (40000, м.Суми, вул.Петропавлівська, 70, код ЄДРПОУ 41278213),

про розірвання договорів купівлі-продажу,

за участю представників сторін:

від позивача: Кордюк В.П.,

від відповідача: не прибув,

Секретар судового засідання Молодецька В.О.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 02.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1141/20 у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 23.12.2020, 11:00; встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

Відповідно до ухвали суду від 23.12.2020 підготовче засідання у справі №920/1141/20 відкладено на 19.01.2021, 11:15.

Ухвалою суду від 19.01.2021 закрите підготовче провадження та призначено справу №920/1141/20 до судового розгляду по суті на 15.02.2021, 11:00.

Відповідно до ухвали суду від 15.02.2021 у справі №920/1141/20 розгляд справи по суті відкладено на 25.02.2021, 11:30.

Суть спору: позивач просить суд розірвати договори, укладені 05.05.2018 року між ТОВ РЕВІД та ТОВ БАЗИС Б , а саме: договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (продовольчого магазину), розташованого на 1-му поверсі багатоповерхового житлового будинку, загальною площею 152,80 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 41-а, приміщення №2 (серія та номер: 538); договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (побутового обслуговування), яке розташоване на 1-му поверсі багатоповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 41-а, приміщення №3 (серія та номер: 539); договір купівлі-продажу нежитлового приміщення на 1-му поверсі багатоповерхового житлового будинку за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Троїцька, буд. 21, (серія та номер: 540).

Судом встановлено, що в прохальній частині позовної заяви від 10.11.2020 позивач просить суд розірвати договори, укладені між ТОВ РЕВІД та ТОВ БАЗИС Б 05.05.2018 року, проте письмові матеріали справи свідчать про те, що договори купівлі-продажу, які позивач просить суд розірвати, були укладені між ТОВ РЕВІД і ТОВ БАЗИС Б 05.05.2017 року. Таким чином, суд вважає це технічною опискою та вважає вірною дату укладення спірних договорів саме 05.05.2017 року .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, в судове засідання представника для участі не направив.

Ухвала суду від 02.12.2020 № 920/1141/20 про відкриття провадження, від 23.12.2020, від 19.01.2021, та від 15.02.2021 надіслані судом на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовні заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 70, повернуті поштовим відділенням зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи господарським судом Сумської області.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

05 травня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю РЕВІД (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю БАЗИС Б (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 41-а, приміщення № 2 (серія та номер: 538) (далі за текстом - Договір № 538 ); договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 41-а, приміщення № 3 (серія та номер: 539) (далі за текстом - Договір №539 ); договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Троїцька, буд. 21 (серія та номер: 540) (далі за текстом - Договір № 540 ).

Договори посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Відутою О.В. 05.05.2017 року та зареєстровані у реєстрі за № 538, № 539 та № 540 відповідно.

Згідно з пунктом 1 Договору № 538 Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність і оплачує нежитлове приміщення (продовольчий магазин), розташоване на 1-му поверсі багатоповерхового житлового будинку, загальною площею 152,80 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 41-а, приміщення №2.

Відповідно до пункту 3 Договору № 538 продаж нежитлового приміщення вчинено за 77 688 грн. 82 коп.

Зі змісту п. 3.2. Договору №538 вбачається, що взаєморозрахунок за цим Договором здійснюється з відстроченням платежу, шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на банківський рахунок Продавця, строком до 05 травня 2018 року. Факт повного розрахунку та виконання умов Договору, буде підтверджено Актом прийому-передачі майна , який підписується Сторонами.

Згідно з пунктом 1 Договору № 539 Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність і оплачує нежитлове приміщення (побутове обслуговування), яке розташоване на 1-му поверсі багатоповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 41-а, приміщення № 3.

Відповідно до п. 3 Договору № 539 продаж нежитлового приміщення вчинено за 28 815 грн. 97 коп.

Зі змісту п. 3.2. Договору № 539 вбачається, що взаєморозрахунок за цим Договором здійснюється з відстроченням платежу, шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на банківський рахунок Продавця, строком до 05 травня 2018 року. Факт повного розрахунку та виконання умов договору, буде підтверджено Актом прийому-передачі майна , який підписується Сторонами.

Згідно з пунктом 1 Договору № 540 Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність і оплачує нежитлове приміщення на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Суми, вул. Троїцька, буд. 21.

Відповідно до пункту 3 Договору № 540 продаж приміщення вчинено за 216964 грн. 43 коп.

Зі змісту п. 3.2. Договору № 540 вбачається, що взаєморозрахунок за цим договором здійснюється з відстроченням платежу, шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на банківський рахунок Продавця, строком до 05 травня 2018 року. Факт повного розрахунку та виконання умов Договору, буде підтверджено Актом прийому-передачі майна , який підписується Сторонами.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач у встановлені Договорами №538, №539, №540 строки не виконав взяті на себе зобов`язання щодо перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача за купівлю нежитлових приміщень.

Таким чином, станом на 04 вересня 2020 року умови Договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.05.2017 року залишаються невиконаними з боку Відповідача, у зв`язку з чим позивач просить суд розірвати Договори №538, №539, №540.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України також передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання мають виконуватись належним чином, одностороння відмова від їх виконання не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов`язковим для виконання і сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору (пункт 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України), і Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 [Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов п. 3.2 Договорів №538, №539, №540 Відповідач взяв на себе зобов`язання перерахувати грошові кошти позивачу на банківський рахунок не пізніше 05 травня 2018 року.

Згідно з частиною 1 ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина 3 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання договорів у односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року у справі №6-75цс13.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом частини 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

З аналізу норм статей 638, 655-657, 689, 691, 692 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна є істотною умовою договору купівлі-продажу, а обов`язок з оплати товару є основним обов`язком покупця.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що невиконання Відповідачем обов`язку зі сплати ціни (вартості) нежитлових приміщень є істотним порушенням умов вищезазначених Договорів, оскільки Позивач як продавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні Договорів купівлі-продажу (отримання грошових коштів (доходу), що є підставою для їх розірвання у судовому порядку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо розірвання договорів, укладених 05.05.2017 року між ТОВ РЕВІД та ТОВ БАЗИС Б , а саме: договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (продовольчого магазину), розташованого на 1-му поверсі багатоповерхового житлового будинку, загальною площею 152,80 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 41-а, приміщення №2 (серія та номер: 538); договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (побутового обслуговування), яке розташоване на 1-му поверсі багатоповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 41-а, приміщення №3 (серія та номер: 539); договір купівлі-продажу нежитлового приміщення на 1-му поверсі багатоповерхового житлового будинку за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Троїцька, буд. 21, (серія та номер: 540), є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, витрати зі сплати судового збору в розмірі 6306 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України,суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати договори, укладені 05.05.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю РЕВІД і Товариством з обмеженою відповідальністю БАЗИС Б , а саме: договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (продовольчого магазину), розташованого на 1-му поверсі багатоповерхового житлового будинку, загальною площею 152,80 кв.м., що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 41-а, приміщення №2 (серія та номер: 538); договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (побутового обслуговування), яке розташоване на 1-му поверсі багатоповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 41-а, приміщення №3 (серія та номер: 539); договір купівлі-продажу нежитлового приміщення на 1-му поверсі багатоповерхового житлового будинку за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Троїцька, буд. 21, (серія та номер: 540).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БАЗИС Б (40000, м.Суми, вул.Петропавлівська, 70, код ЄДРПОУ 41278213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РЕВІД (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 56; код ЄДРПОУ 33390180) 6306,00 грн (шість тисяч триста шість гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 02.03.2021 р.

Суддя О.Ю. Соп`яненко