Рішення

від 03.09.2007 по справі 16/218-07-5838

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2007 р.

Справа  № 16/218-07-5838

Господарський суд Одеської області

у складі:

Судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань

-Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від прокуратури:  Чемоширянова Т.В. (посвідчення № 661);

Від позивача:        Кондратьєва І.Г. за дов. № 1271 від 13.08.2007р.;

Від відповідачів:    

-          Мар'янівської сільської ради:

не з'явився;

-          фізичної особи-підприємця ОСОБА_1:

ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 від 21.01.2000р.)

           Розглянувши у відкритому судовому

засіданні справу за позовом прокурора Овідіопольського району Одеської області

в інтересах держави в особі управління з контролю за використанням та охороною

земель у Одеській області (Одеська облдержземінспекція) до Мар'янівської

сільської ради Овідіопольського району Одеської області, фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним тимчасового договору оренди,

- 

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Овідіопольського району

Одеської області, керуючись ст. 2 ГПК України, звернувся до господарського суду

Одеської області з позовними вимогами в інтересах держави, в особі управління з

контролю за використанням та охороною земель у Одеській області (Одеська

облдержземінспекція), до Мар'янівської сільської ради Овідіопольського району

Одеської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним

тимчасового договору оренди, укладеного між Мар'янівською сільською радою

Овідіопольського району Одеської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

05.01.2007р.

В обґрунтування заявлених позовних

вимог прокурор посилається на невідповідність тимчасового договору оренди

земельної ділянки, укладеного між Мар'янівською сільською радою

Овідіопольського району Одеської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

05.01.2007р. за НОМЕР_1 вимогам чинного земельного законодавства України.

Як вбачається з пояснень, наданих у

судових засіданнях представником управління з контролю за використанням та

охороною земель у Одеській області (Одеська облдержземінспекція), правова

позиція прокурора Овідіопольського району Одеської області була ним повністю

підтримана.

Відповідачем згідно з відзивом на

позов, наданим у судовому засіданні 25.07.2007р. позовні вимоги заперечуються у

повному обсязі. Відповідач просить суд залишити позов без розгляду з підстав

незаконності подачі позову прокурором Овідіопольського району Одеської області

в інтересах держави в особі управління з контролю за використанням та охороною

земель у Одеській області (Одеська облдержземінспекція), вважаючи управління з

контролю за використанням та охороною земель у Одеській області (Одеська

облдержземінспекція) неналежним позивачем та припинити провадження по справі у

зв'язку з відсутністю предмету спору, вважаючи тимчасовий договір оренди від

05.01.2007р. таким, що не набрав чинності.

Представник Мар'янівської сільської

ради Овідіопольського району Одеської області був належним чином повідомлений

про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове

засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим

справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75

ГПК України.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням Мар'янівської сільської

ради № 116-IV від 05.06.2003р. “Про надання дозволу на розробку проекту відведення

земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1 для розміщення торгівельного

павільйону”, було вирішено надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту відведення

земельної ділянки площею 0,02 га в оренду для розміщення торгівельного

павільйону. Крім того, приватного підприємця ОСОБА_1 було зобов'язано погодити

проект відведення в установленому законом порядку та подати на розгляд сесії

сільської ради для прийняття відповідного рішення. Пунктом 3 цього рішення

сільському голові було доручено підписати тимчасовий договір оренди на земельну

ділянку на період виготовлення документації.

          З моменту прийняття Мар'янівською

сільською радою рішення № 116- IV від 05.06.2003р., між відповідачами щорічно

укладалися договори оренди земельної ділянки, останній договір земельної

ділянки був укладений 05.01.2007р., який і є предметом спору по даній справі.

05.01.2007р. між Мар'янівською

сільською радою Овідіопольського району Одеської області (Орендодавець) та

фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено тимчасовий договір

оренди НОМЕР_1,  відповідно до умов п.1.1

якого Мар'янівська сільська рада надає, а підприємець ОСОБА_1 приймає в

строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на

території Мар'янівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,02 га.

У відповідності до ст. 12  Земельного кодексу України від 25.10.2001р.

до повноважень  сільських,  селищних, 

міських  рад  у галузі земельних відносин на території сіл,

селищ, міст належить, зокрема,  

розпорядження землями територіальних громад; надання земельних   ділянок 

у  користування  із 

земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

В ході перевірки додержання

посадовими особами Мар'янівської сільської ради Овідіопольського району

Одеської області вимог діючого законодавства України при укладенні договорів

оренди земельних ділянок з фізичними особами-підприємцями, яка була проведена

прокуратурою Овідіопольського району Одеської області, було встановлено, що

укладений між Мар'янівською сільською радою та фізичною особою-підприємцем

ОСОБА_1 05.01.2007р., тимчасовий договор оренди земельної ділянки НОМЕР_1 не

відповідає вимогам земельного законодавства.

В порушення вимог ст.18 Закону  України „Про оренду землі” в редакції Закону

України від N 1211-IV від 02.10.2003р. з наступними змінами та доповненнями не

була проведена державна реєстрація зазначеного договору.

Крім того, згідно ст. 15

Закону  України „Про оренду землі” в

редакції Закону України від N 1211-IV від 02.10.2003р. невід'ємною частиною договору

оренди землі є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні

та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в

натурі; акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної

ділянки.

Однак, як вбачається з матеріалів

справи та пояснень, наданих у судових засіданнях представниками сторін,

зазначених документів складено не було.

Згідно п.п. 1-4 Положення “Про

Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель”, яке

затверджено Постановою Кабінету Міністрів України „Про утворення Державної

інспекції з контролю за використанням і охороною земель” від 25 грудня 2002р. №

1958, Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель

(Держземінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі

Держкомзему і йому підпорядковується Держземінспекція, у своїй діяльності

керується Конституцією України, Земельним кодексом та іншими законами України,

актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та

наказами Держкомзему. Основними завданнями Держземінспекції є: участь у межах

своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері земельних відносин;

організація та здійснення державного контролю за використанням і охороною

земель; узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать

до її компетенції, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.

Держземінспекція відповідно до покладених на неї завдань, а саме: організує і

здійснює державний контроль за: дотриманням органами державної влади, органами

місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно

від форми власності, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства,

а також іноземними юридичними особами земельного законодавства; дотриманням

встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, в тому числі на

землі водного і лісового фонду; використанням земельних ділянок відповідно до

цільового призначення; дотриманням законодавства у процесі укладання

цивільно-правових угод, надання у користування, передачі у власність, вилучення

(викупу) земельних ділянок; веденням державного обліку і реєстрації земель,

достовірністю інформації про наявність та використання земель;розміщенням,

проектуванням, будівництвом та введенням у дію об'єктів, які негативно

впливають або можуть вплинути на стан земель, проведенням державної

землевпорядної експертизи містобудівної і землевпорядної документації

Враховуючи викладене, прокурор

Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі управління

з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області (Одеська

облдержземінспекція) був вимушений звернутися до господарського суду Одеської

області з позовом до Мар'янівської сільської ради Овідіопольського району

Одеської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним

тимчасового договору оренди.

Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК

України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні

дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, суд вважає

за необхідне звернути увагу сторін на наступному.

Вирішуючи спори про визнання угод

недійсними, господарський суд, на думку суду (п. 1 Роз'яснення ВАСУ від

12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних

з визнанням угод недійсними), повинен встановити наявність тих обставин, з

якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків,

а саме: відповідність змісту угод вимогам закону: додержання

встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно

полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для

правильного вирішення спору. При цьому, відповідність чи  невідповідність угоди вимогам законодавства

має оцінюватися  господарським  судом стосовно законодавства, яке діяло  на 

момент  укладення  спірної угоди. У  разі 

коли після укладення  угоди  набрав 

чинності  акт законодавства, норми

якого інакше  регулюють  договірні 

відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення  угоди, сторони вправі керуватися умовами

договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не має зворотної сили

(п. 10 Роз'яснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики

вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними).

Відповідно до ст. 124 Земельного

кодексу України від 25.10.2001р., передача в оренду земельних  ділянок, що 

перебувають  у державній  або 

комунальній  власності,

здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або

органу  місцевого самоврядування

шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи

рішення органа місцевого самоврядування про надання земельної ділянки фізичній

особі-підприємцю ОСОБА_1 не приймалося. Наведене свідчить про відсутність

правових підстав для укладання договору оренди земельної ділянки від

05.01.2007р., що, в свою чергу, є порушенням вимог ст.124 Земельного кодексу

України.

Згідно ст.18 Закону  України „Про оренду землі” в редакції закону

України від N 1211-IV від 02.10.2003р. договір оренди набирає чинності після

його державної реєстрації.

У відповідності до ч.ч. 2,3  ст. 125 Земельного кодексу України від

25.10.2001р., право на оренду земельної ділянки виникає після укладення

договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання

земельної ділянки до встановлення її меж у натурі одержання документа, що

посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Однак як вбачається з матеріалів

справи, державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 05.01.2007р.

проведено не було. Більш того фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в порушення вимог

ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України приступив до використання земельної

ділянки до встановлення її меж у натурі, одержання документа, що посвідчує

право на неї, та державної реєстрації.

Крім того, згідно ч.4 ст. 15

Закону  України „Про оренду землі” в

редакції закону України від N 1211-IV від 02.10.2003р. невід'ємною частиною

договору оренди землі є план або схема земельної ділянки, яка передається в

оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображанням обмежень у її

використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної

ділянки в натурі; акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення

земельної ділянки.

Як вбачається із змісту наведеної

законодавчої норми, зазначені документи передують укладенню договору оренди земельної

ділянки. При цьому сторонами за спірною угодою наведенні документи складені не

були, що свідчить про порушення вимог ст. 15 Закону України “Про оренду землі”

та невідповідність договору оренди земельної ділянки від 05.01.2007р. вимогам

діючого земельного  законодавства.

           Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України

від 16.01.2003р. №435-ІV підставою недійсності правочину є недодержання в

момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами

першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Так, відповідно до

ч. 1 та 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому

Кодексу,  іншим актам  цивільного 

законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє

правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.  Якщо 

недійсність  правочину прямо не

встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа 

заперечує  його дійсність на

підставах,  встановлених законом, такий

правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 19 Конституції

України органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані

діяти  лише  на 

підставі,  в  межах повноважень та у спосіб,

що передбачені Конституцією  та  законами України.

Враховуючи, що договір оренди

земельної ділянки НОМЕР_1від 05.01.2007р. був укладений всупереч вимогам ст. 15

та ст.18 Закону  України „Про оренду

землі” в редакції закону України від N 1211-IV від 02.10.2003р., ст.ст. 124,

125 Земельного кодексу України, суд доходить висновку щодо наявності правових

підстав для задоволення позову прокурора та визнання недійсним договору оренди

земельної ділянки НОМЕР_1від 05.01.2007р.

Таким чином, суд, керуючись ч.1 та

2 ст. 203,  ч. 1 ст. 215 ЦК України,  визнає 

договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1від 05.01.2007р., укладений між

Мар'янівською сільською радою Овідіопольського району Одеської області та

фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 недійсним.

При цьому, на думку суду, при

вирішенні даного предмету спору необхідне застосування положень частини 3

статті 207 Господарського кодексу України, якою передбачено, що у разі якщо за

змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке

зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Приймаючи до уваги ті обставини, що

зміст орендних правовідносин унеможливлює визнання недійсним договору оренди з

моменту його укладення, суд вважає за необхідне визнати договір оренди

земельної ділянки НОМЕР_1від 05.01.2007р., укладений між Мар'янівською

сільською радою Овідіопольського району Одеської області та фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1, недійсним на майбутнє.

Враховуючи викладене, за наявності

підстав для визнання оспорюваного договору недійсним та задоволення вимог

прокурору в цій частині позову, суд вважає правомірним застосувати наслідки

недійсності даного правочину шляхом зобов'язання фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1 повернути Мар'янівській сільській раді орендовану земельну ділянку, що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,02 га, отриману в користування за

договором оренди земельної ділянки від 05.01.2007р.

Підсумовуючи наведене, позовні

вимоги прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в

особі управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській

області (Одеська облдержземінспекція) до Мар'янівської сільської ради

Овідіопольського району Одеської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про

визнання недійсним тимчасового договору оренди від 05.01.2007р. та застосування

наслідків недійсності правочину слід задовольнити в повному обсязі відповідно

до  ст.ст. 124, 125 Земельного

кодексу  України, ст.ст.  203, 215 ЦК України.

При цьому, з огляду на

вищевикладений по тексту рішення правовий аналіз документів, які містяться в

матеріалах справи та законодавчих норм, які підлягають застосуванню при

вирішенні даного спору, суд оцінює як необґрунтовану, безпідставну та таку, що

суперечить нормам процесуального та матеріального права правову позицію

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, викладену ним у відзиві на позов щодо

необхідності залишення позову без розгляду та припинення провадження по

справі. 

Судові витрати по держмиту, витрати

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід розподілити

між  відповідачами по справі згідно зі

ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.

44, 49,  82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним на майбутнє тимчасовий

договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1від 05.01.2007р., укладений

між Мар'янівською сільською радою Овідіопольського району Одеської області та

фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

3.          Зобов'язати

фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 / АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 /

повернути Мар'янівській сільській раді Овідіопольського району Одеської області

/ 67831, Одеська область, Овідіопольський район, с. Мар'янівка, вул. Леніна,

12, п/р 33211812500371 вУДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 22508650

/ земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,02 га, отриману в

користування за тимчасовим договором оренди земельної ділянки НОМЕР_1від

05.01.2007р.

4.          Стягнути з

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 / АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 / до

державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській

області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні

Держказначейства у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 держмито в

сумі 85 грн. /вісімдесят п'ять коп. / Наказ видати.

5.          Стягнути з

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 / АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 / до

державного бюджету України на п/р 31217259700008, одержувач - ГУДКУ в Одеській

області, банк одержувача -ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ

23213460, код бюджетної класифікації 22050000 -витрати на ІТЗ судового процесу

у сумі  118 грн. /сто вісімнадцять грн.00

коп./. Наказ видати.

          Рішення набирає законної сили в

порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

          Накази видати після набрання рішенням

законної сили.

          Рішення підписане 07.09.2007р.

Суддя