Ухвала

від 02.03.2021 по справі 910/5147/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/5147/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду державного майна України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Проперті

до Фонду державного майна України,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях,

про визнання незаконним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19.01.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Фонд державного майна України (далі - ФДМУ, скаржник) звернувся через відділення АТ Укрпошта з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 (повний текст складено 17.12.2020) і рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 28.01.2021.

У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020.

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.01.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2021 касаційну скаргу ФДМУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 у справі № 910/5147/20 залишено без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України через оформлення касаційної скарги з порушенням вимог, встановлених статтями 290, 291 Господарського процесуального кодексу України, а саме: не додано доказів на підтвердження дати отримання скаржником копії оскаржуваного рішення та не додано доказів надіслання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалу від 02.02.2021 скаржником отримано 08.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

17.02.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ФДМУ на виконання зазначеної ухвали від 02.02.2021 подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, яка надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 23.02.2021, з наданням доказів на підтвердження дати отримання скаржником копії оскаржуваного рішення та доказів надіслання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

З огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, тому відповідно до частини третьої статті 174 Господарського процесуального кодексу України вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)).

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, ФДМУ зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови від 15.12.2020 йому було вручено 23.12.2020. Як доказ вручення оскаржуваної постанови, скаржник додає до касаційної скарги копію конверту суду апеляційної інстанції зі штриховим кодовим ідентифікатором № 0411627405545.

За інформацією, розміщеною на веб-сайті АТ Укрпошта по штриховому кодовому ідентифікатору № 0411627405545, оскаржувану постанову було вручено 23.12.2020.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду ухвалена 15.12.2020, повний текст якої складено 17.12.2020, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови, є 06.01.2021.

Скаржник касаційну скаргу подав у відділення АТ Укрпошта 19.01.2021. Скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 28.01.2021 про що свідчить відбиток календарного штампу про одержання вх. № 1032/2021 від 28.01.2021 на першому аркуші цієї скарги.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Згідно з частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Водночас ФДМУ з посиланням на статтю 119 Господарського процесуального кодексу України просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити цей строк з причин того, що відповідно до наказу ФДМУ від 22.05.2020 № 871 (з урахування наказу від 30.12.2020 № 2085) частині працівників ФДМУ з 22.05.2020 до 28.02.2021 було дозволено виконувати роботу із застосуванням електронних комунікацій і технологій у віддаленому доступі, а оскільки організація поштового відправлення не може здійснюватися працівником апарату ФДМУ дистанційно, то з метою відправлення пошти відправник повинен бути присутнім на своєму робочому місці. Таким чином, значна кількість працівників ФДМУ скориставшись своїм законним правом в умовах загрози життю, перебували на дистанційній роботі, що і стало значною перешкодою для вчасного направлення касаційної скарги у визначений законодавством строк.

Суд вважає, що причини, наведені в клопотанні ФДМУ про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, є поважними.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

За пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження ФДМУ посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо обов`язку прийняття рішення органом приватизації про викуп в контексті частини третьої статті 18 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна .

За пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому, частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження ФДМУ посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено норму процесуального права, зокрема статтю 77 Господарського процесуального кодексу України, адже судом зроблені висновки на основі недопустимих доказів, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

За приписами частин першої, четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Беручи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, колегія суддів вважає, що подані матеріали є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Керуючись статтями 119, 121, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними причини пропуску строку Фондом державного майна України на касаційне оскарження.

2. Клопотання Фонду державного майна України про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

3. Поновити Фонду державного майна України строк на касаційне оскарження.

4. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/5147/20 за касаційною скаргою Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2020.

5. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на

31 березня 2021 року о 12:30 год. у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 10 (кабінет № 332).

6. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 19.03.2021.

7. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.

8. Витребувати із Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/5147/20.

9. Надіслати копію цієї ухвали Господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов