Постанова

від 24.02.2021 по справі 380/215/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 380/215/20

адміністративне провадження № К/9901/1489/21 (К/9901/32349/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Івченка М.В.

представника позивача - Янів М.В.

представника відповідача - Іванського В.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідно-механічний завод Карпати до Львівського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідно-механічний завод Карпати та Офісу великих платників податків Державної податкової служби на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Шевчук С.М. (головуючий), Кухтея Р.В., Іщук Л.П.

І. Суть спору

1. У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Дослідно-механічний 'завод Карпати звернулося до суду з позовом до Львівського управління Офісу великих платників податків ДПС, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 21.04.2020, просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення Львівського управління Офісу великих платників податків ДПС від 13.12.2019:

- №00022212, яким позивачу визначено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 595 406,67 грн основний платіж та 797 703,34 грн штрафна санкція;

- №002245212, яким позивачу визначено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 1 435 866,00 грн (7 977 033,33 грн х 18% ставка податку) основний платіж та 717 933,00 грн штрафна санкція на вказану суму.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ Дослідно-механічний завод Карпати зазначило, що грошові зобов`язання були визначені відповідачем на підставі необґрунтованих висновків, які базуються на припущеннях, а не на доказах, що можуть бути використані у відповідності до чинного законодавства.

3 . Так, запити відповідача про надання інформації та її документального підтвердження не відповідали вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), про що позивачем зазначено у листах-відповідях № 13/14/17, № 13/14/16 від 03.06.2019. Вказані запити підписано начальником Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС Н.Багмет, яка не являлась керівником чи заступником Офісу великих платників податків ДФС, а тому позивач звільнений від обов`язку надавати відповідь на такі запити.

4. Твердження відповідача про ненадання документів, що підтверджують факт транспортування товару (ТМЦ) від ТОВ ТЕК Оптіма до позивача спростовується актом перевірки. Норми чинного законодавства не зобов`язують сторін договору поставки зазначати пункт передачі товару та умови (способи) транспортування. До того ж, відповідачем не зазначено норм чинного законодавства, що передбачають вимоги відображення в паспортах якості товарів печаток підприємств по встановленому ланцюгу постачання товарів та місця де завірено печаткою паспорти якості товарів.

5. Позивач також указав, що у порушення вимог ПК України відповідач при проведенні перевірки поклав на позивача обов`язок надати документи бухгалтерського обліку ТОВ Брянський завод поглинаючих апаратів та ТОВ Захід Граніт Сервіс . Проте податкова інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

6. Крім того, податковим органом не надано доказів наявності судових як кримінальних проваджень так і рішень, що набрали законної сили, якими встановлено порушення податкового чи кримінального законодавства контрагентом позивача ТОВ ТЕК Оптіма .

7. Позивач звертає увагу на те, що в ході проведення перевірки орган ДПС не здійснював проведення зустрічних звірок із ТОВ ТЕК Оптіма , ТОВ Захід Граніт Сервіс , ТОВ Терра Груп ЛТД , ТОВ Захід Імпорт , ТОВ Гуд Енд Сервіс , ТОВ Спец-Трейд . Виходячи з умов договору поставки з ТОВ Брент+ відсутня необхідність закріпляти та фізично видавати паливні карти, оскільки талони оформляються в електронному вигляді та направляються на пункти реалізації ПММ постачальником з відображенням реєстраційного номеру транспортного засобу, виду ПММ, кількості літрів, який має право отримати покупець. Безпідставними є посилання відповідача на те, що ТОВ "БРЕНТ+" не подавало звітність акцизного податку за місцезнаходженням заправок.

8. Податковим органом не надано доказів наявності судових як кримінальних проваджень так і рішень, що набрали законної сили, якими встановлено порушення податкового чи кримінального законодавства контрагентом позивача - ТОВ Брент+ . На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивач надав первинні документи, які в сукупності з установленими обставинами справи свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

9. Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з 24.10.2019 по 13.11.2019 на підставі направлень від 24.10.2019 №25 та №26, виданих Львівським управлінням Офісу великих платників податків ДПС, наказу Офісу великих платників податків ДПС від 22.10.2019 №311 проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ Дослідно-механічний завод Карпати з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ Транспортно-експедиційна компанія Оптіма за липень-вересень 2018 року та ТОВ Брент+ за серпень-листопад 2018 року (по деклараціях з ПДВ та відповідно їх відображення при формуванні показників фінансової звітності відповідних податкових періодів за 2018 рік та І півріччя 2019 року, які є підставою для відображення у декларації з податку на прибуток за відповідні податкові періоди).

10. За результатами проведеної перевірки складено акт від 20.11.2019 №22/28-10-52-12/37958251, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст.135 ПК України, п.п. 5-7, пп.10-12, п.15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 435 866,00 грн;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 595 406,67грн.

11. На підставі акта перевірки від 20.11.2019 №22/28-10-52-12/37958251 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 13.12.2019 № 00022212, № 002245212.

12 . Уважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

13. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 14.08.2020 позовні вимоги задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 13.12.2019 № 00022212, №0002245212.

14. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачу запити про надання інформації складені в порушення вимог законодавства, оскільки вони підписані начальником Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС Н.Багмет, який не є керівником чи заступником Офісу великих платників податків ДФС, у зв`язку з чим при прийнятті наказу про проведення перевірки відповідач не дотримався вимог, установлених нормами ПК України стосовно наявності підстав для проведення позапланової перевірки. Також суд вказав, що до перевірки надано всі необхідні документи, серед яких і ТТН, які підтверджують обставини щодо фактичного надходження позивачу ТМЦ. При цьому, наявність чи відсутність документів на перевезення не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, оскільки такі первинні документи є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною. Окрім того, суд вказав, що наявна у відповідача інформація в АІС Податковий блок стосовно ТОВ ТЕК Оптіма та ТОВ Брент+ , на підставі якої установлено факти, які свідчать про нереальність здійсненних господарських операцій позивача із названими контрагентами, не є належним доказом у справі. Позаяк, будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема, задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними. Щодо кримінальних проваджень по підприємствах по ланцюгу постачання, суд першої інстанції вказав, що сам факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

15. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 05.11.2020 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 у справі № 380/215/20 скасував та ухвалив постанову, якою позовні вимоги ТОВ Дослідно-механічний завод Карпати задовольнив частково.

16. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення рішення №00022212 від 13.12.2019 в частині визначення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 4731,67 грн основний платіж та 2365,84 грн штрафна санкція; №0002245212 від 13.12.2019 в частині визначення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 4258,50 грн (23658,33 грн х 18% ставка податку) основний платіж та 2129,25 грн штрафна санкція. Стягнув з Офісу великих платників податків ДПС за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ Дослідно-механічний завод Карпати судовий збір у розмірі 57,63 грн. У решті вимог позовної заяви та вимог про присудження судових витрат ТОВ Дослідно-механічний завод Карпати відмовив.

IV. Касаційне оскарження

17. У касаційні скарзі та письмових поясненнях ТОВ Дослідно-механічний завод Карпати , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить його скасувати, та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2020.

18. Скаржник, з посиланням на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказує на невірне застосування судом апеляційної інстанції положення пункту 44.1 статті 44 ПК України та абзацу 1-7, 9 частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України , пункту 73.3 статті 73 ПК України, а також порушення норми частини другої статті 77 КАС України, внаслідок чого, на його думку, зроблено помилкові висновки про правомірність направлених відповідачем запитів та проведеної перевірки, а також, що документи, на підставі яких позивач задекларував податковий кредит та сформував витрати, не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

19. Крім того, скаржник зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі ухвалені без урахування висновків Верховного Суду, відповідно до яких сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (постанова Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №520/9519/18).

20. Зазначення у первинних документах такого реквізиту як місце складення , стало необов`язковим, оскільки було внесено зміни до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України , зокрема, в абзаці третьому частини другої слова і місце виключено. Таким чином, законодавство станом на час вчинення позивачем спірної господарської операції взагалі не вимагало обов`язкового зазначення у документах такого реквізиту як місце складення (постанова Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №200/5262/19-а).

21 . Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (до такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а) .

22. Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявления до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість (постанова Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №2а-7462/10/2170).

23. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанови Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №826/18656/14 та від 18.07.2019 у справі №805/4535/16-а).

24. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв 'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. (постанови Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 08.05.2018 у справі №815/3526/17 та від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а).

25. Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними (постанови Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №811/2154/13-а та від 27.03.2018 у справі №816/809/17).

26. Використання податкової інформації як привід для направлення запиту платнику податків є правомірним, разом з тим наявність такої інформації сама по собі не позбавляє податковий орган обов`язку дотримуватися законодавчо встановлених вимог щодо форми та змісту відповідного запиту. Призначаючи перевірку з підстав ненадання відповіді на такі обов`язкові запити, податковий орган також зобов`язаний наводити конкретний підпункт та пункт статті 78 ПК України, а не підміняти один підпункт іншим. У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені підпунктами 1 та 3 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 ПК України, контролюючим органом має бути вказано в такому запиті, які саме факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, виявлено контролюючим органом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не в змозі надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що зі змісту запитів неможливо встановити яким чином на підставі аналізу податкової декларації можна встановити відсутність реального здійснення операцій, як і конкретні обставини, на підставі яких контролюючий орган встановив порушення позивачем податкового законодавства. Вимога про надання відповідної інформаиїі має визначати у запиті саме фактичні дані підстави, тобто наявність конкретних обставин, а не покликання на відповідні норми Податкового кодексу України (постанова Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №813/1041/18).

27 . Наведені вище висновки, на думку скаржника, не були враховані судами попередніх інстанцій, що призвело до невірного застосування норм матеріального права та відповідно до невірного вирішення справи.

28. Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ Дослідно-механічний завод Карпати на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020.

29. 21.12.2020 до Верховного Суду надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, у якому Офіс великих платників податків ДПС просить відмовити у задоволенні касаціної скарги ТОВ Дослідно-механічний завод Карпати .

30. Також до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС, в якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у цій частині в задоволенні позовних вимог. Уважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване рішення без урахування висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 27.06.2017 у справі №21-3418а16, від 22.03.2016 у справі №810/6201/14.

31. Крім того, відповідач посилається на позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 05.09.2018 (адміністративне провадження №К/9901/2599/18) з приводу того, що сам факт наявності у позивача податкових, чи-то видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, та у постанові від 14.02.2020 у справі №826/1255/16 (адміністративне провадження №К/9901/26975/18), де зазначено, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

32. Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

33. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

34. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

35. Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів проводити документальні перевірки в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом.

36. Згідно з абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

37. Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 ПК України.

38. Так, відповідно до підпункту 78.1.1 названої норми документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

39. Положення підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначають такою підставою недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надають пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

40. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підпункти 78.1.1 та 78.1.4 передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок, проте спільним для обох підстав є обставина ненадання або надання не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень протягом п`ятнадцяти календарних днів на письмовий запит податкового органу.

41. Водночас у разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

42 . У випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлення недостовірностей даних щодо відповідної декларації та не вжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

43. Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок № 1245). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

44. Так, відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

45. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

46. За змістом пункту 10 Порядку № 1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

47. У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

48. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

49. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

50. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

51. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

52. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

53. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

54. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

55 . Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

56. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

57. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

58. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

59. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

60 . Пункт 198.6 статті 198 ПК України

61. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

62. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

63. Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

64. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

65. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

66. Частина перша статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

67 . Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

68. Частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

69 . Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VI. Оцінка Верховного Суду

70. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

71. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

72. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

73. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

74. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

75 . При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

76 . У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

77. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

78. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

79. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

80. Згідно з обставинами справи відповідачем на адресу позивача скеровано запити про надання інформації та її документального підтвердження від 16.05.2019 № 24820/10/28-10-48-08-11 стосовно взаємовідносин з ТОВ БРЕНТ+ та від 16.05.2019 № 24818/10/28-10-48-08-11 стосовно взаємовідносин з ТОВ Транспортна експедиційна компанія Оптіма .

81. Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

82. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

83. За змістом пункту 10 Порядку №1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника, або уповноваженою особою) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

84. Як свідчить зміст письмових запитів про надання інформації та її документального підтвердження від 16.05.2019 № 24820/10/28-10-48-08-11 стосовно взаємовідносин з ТОВ БРЕНТ+ та від 16.05.2019 № 24818/10/28-10-48-08-11 стосовно взаємовідносин з ТОВ Транспортна експедиційна компанія Оптіма (а.с. 160-163 т.3) підставою для цього стали результати наявної податкової інформації за результатами аналізу показників у податковій декларації з ПДВ, поданої платником та податкової інформації, отриманої відповідно до положень статті 72 ПК України, а саме: інформації з Єдиного реєстру податкових накладних та податкової інформації отриманої від податкових органів за операцією позивача з ТОВ БРЕНТ+ та ТОВ Транспортна експедиційна компанія Оптіма . Правовою підставою для направлення запиту відповідач вказав пункт 1 абзацу 3 пункт 73.3 статті 73 та підпункт 78.1.1 статті 78 ПК України.

85. У запиті вказано, що виявлене порушення за результатами аналізу зазначеної інформації полягає у недотриманні позивачем норм підпункту а пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 ПК України, частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пункту 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 та зазначено перелік документів, які пропонується надати.

86. Відповідно до абзацу другого пункту 73.3 статті 73 ПК України (в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016) запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

87. Пунктом 41.1 статті 41 ПК України передбачено, що контролюючим органом в розумінні положень Податкового Кодексу України є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи); митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи); державні податкові інспекції є структурними підрозділами територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику

88. Судом апеляційної інсатнції установлено, що із змісту надісланих позивачу запитів від 16.05.2019 № 24820/10/28-10-48-08-11 стосовно взаємовідносин з ТОВ БРЕНТ+ та від 16.05.2019 № 24818/10/28-10-48-08-11 стосовно взаємовідносин з ТОВ ТЕК Оптіма вбачається, що вказані запити підписано начальником Львівського управління офісу великих платників податків ДФС Н. Багмет.

89. Відповідно до наказу Офіс великих платників податків ДФС України №950 від 05.05.2017 з метою належної організації роботи Офісу великих платників податків ДФС України начальник Львівського управління офісу великих платників податків ДФС Н.Багмет уповноважена серед іншого на підписання письмових запитів про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань та її документального підтвердження (пункт 73.3 статті 73 ПК України).

90. За змістом положення про Львівське управління офісу великих платників податків ДФС (затвердженого наказом Офіс великих платників податків ДФС Українии №533 від 13.03.2019) до повноважень вказаного структурного підрозділу віднесено вирішення завдань на функцій з належної організації роботи Офісу великих платників податків ДФС України на відповідній території.

91. За таких обставин колегія суддів уважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що направлені позивачу запити про надання інформації та її документального підтвердження від 16.05.2019 за № 24820/10/28-10-48-08-11 та № 24818/10/28-10-48-08-11 підписано уповноваженою особою контролюючого органу, а також погоджується з оцінкою суду апеляційної інстанції стосовно того, що запит податкового органу містить конкретні підстави.

92. За встановленого факту ненадання Товариством пояснень та документів в строк, встановлений пунктом 73.3 статті 73 ПК, на письмовий запит який відповідав нормам цього пункту, у відповідача виникли підстави, передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України для призначення документальної позапланової перевірки позивача.

93. Щодо підставності формування податкового кредиту і витрат по господарським операціям позивача з ТОВ ТЕК Оптіма та ТОВ Брент+ Суд зазначає таке.

94. Як установлено судами та підтверджується матеріалами справи позивач (покупець) уклав з ТОВ ТЕК Оптіма (постачальник) договір поставки №5 від 23.05.2018, згідно з умовами якого покупець купує товар, в кількості, асортименті і за цінами, вказаними у специфікаціях до договору.

95. Позивач уклав з ТОВ ТЕК Оптіма наступні додатки до договору №04/06/18 від 04.06.2018: Специфікація №1 - Додаток №1 від 04.06.2018 до договору №04/06/18 від 04.06.2018, Специфікація №2 - Додаток №1 від 05.06.2018 до договору №04/06/18 від 04.06.2018.

96. На підтвердження реальності господарських відносин з ТОВ ТЕК Оптіма позивач надав видаткові накладні №176 від 08.08.2018, №0-000000685 від 10.09.2018.

97. Також позивач на підтвердження транспортування товару надав наступні транспорті документи: CMR серія А № 531309, автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 ; CMR серія НОМЕР_3 , автомобіль з номерним знаком НОМЕР_4 , причіп НОМЕР_5 . Відправник: ТОВ Брянський завод поглинаючих апаратів м. Брянск вул.Кислорода, 1, Росія. Одержувач: ТОВ Дослідно-механічний завод Карпати Львівська область м.Новий Розділ, вул. Ходорівська, 4, Україна.

98. Відповідно до податкової інформації Головного управління ДФС у Черкаській області від 07.03.2019 № 8506/23-00-14-0210/35745451 щодо ТОВ Транспортно-експедиційна компанія Оптіма транспортування товару здійснювалося автомобільним транспортом від виробника ТОВ Брянський завод поглинаючих апаратів до позивача, зберігання на складах товару не проводилося, у зв`язку з відсутністю необхідності в зберіганні.

99. З огляду на вказане, суд відхиляє аргументи відповідача про ненадання документів, що підтверджують факт транспортування товару ТМЦ від ТОВ ТЕК Оптіма .

100. Крім цього, суд зазначає, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

101. Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а.

102. Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що у Специфікаціях № 1 (Додаток №1 від 04.06.2018) та №2 (Додаток №1 від 05.06.2018) не зафіксовано пункту передачі товару та умов (способу) транспортування товару, суд зазначає наступне.

103. Відповідно до договору поставки №5 від 23.05.2018 умови і строки поставки узгоджується Сторонами і вказується в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.

104. Суд зазначає, що такий договір не визнаний недійсним, а тому, враховуючи презумпцію правомірності правочину (договору), доводи відповідача у цій частині не впливають на реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ ТЕК Оптіма .

105. Щодо доводів відповідача про те, що відповідно до наявної інформації в АІС Податковий блок стосовно ТОВ ТЕК Оптіма , наданих до перевірки документів та інформації встановлено факти, які свідчать про нереальність здійсненних господарських операцій позивача із ТОВ ТЕК Оптіма за липень - вересень 2018 року, суд вказує наступне.

106. Будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема, задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов язань, а тому здобуті таким, чином докази не можуть визнаватись належними.

107. Суд уважає безпідставними аргументи відповідача про те, що під час перевірки не встановлено факт передачі товарів по ланцюгу постачання на складських приміщеннях позивача по ланцюгу постачання товарів, виходячи з наступного.

108. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

109. За таких обставин посиланя податкового органу на необхідність відображення в паспортах якості товарів печаток підприємств по встановленому ланцюгу постачання товарів та місця де завірено печаткою паспорти якості товарів, а також посилання відповідача на те, що позивачем не надано документів, актів прийому-передачі, що підтверджують факт передачі отриманого товару від ТОВ Брянський завод поглинаючих апаратів (Росія) покупцю товару ТОВ Захід Граніт не приймаються до уваги.

110. Щодо кримінальних проваджень по підприємствах по ланцюгу постачання, то суд вказує, що сам факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

111. Суд зазначає, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема відшкодування сплаченого ПДВ у складі ціни придбаного товару. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо) в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

112. ТОВ ТЕК Оптіма зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в органах державної податкової служби, зареєстрована органом державної податкової служби платниками податку на додану вартість у відповідності до вимог чинного законодавства України та складені за наслідками господарських операцій податкові накладні були перевірені та зареєстровані органом державної податкової служби в ЄРПН.

113. Відповідач не надав доказів, які б свідчили про не вжиття позивачем належних та достатніх дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності ТОВ ТЕК Оптіма .

114. Також судами установлено, що 07.08.2018 між позивачем (покупець) та ТОВ Брент+ (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №535, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця на умовах оптової торгівлі через пункти реалізації ПММ, а покупець зобов`язується приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість та умовах, передбачених договором.

115. На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав видаткові накладні №9701 від 13.08.2018, №58046 від 16.11.2018.

116. Також на підтвердження реальності господарських операцій за вказаним договором позивач надав наступні документи:

- наказ від 07.08.2018 №241 на відрядження водія ОСОБА_1 в м. Дніпропетровськ терміном 10 днів з 07.08.2018 по 16.08.2018 на склади АТБ для доставки води. Відповідно до шляхового листа №002939 маршрут руху м. Новий Розділ - м. Моршин - м. Дніпро - м. Дніпроджержинськ - м. Токмач - м. Новий Розділ - м. Стрий;

- наказ від 31.08.2018 №261 на відрядження водія ОСОБА_1 в м. Одесу терміном 13 днів з 31.08.2018 по 12.09.2018 для доставки запчастин. Відповідно до шляхового листа №002501 маршрут руху м. Новий Розділ - м. Моршин - м.Одеса - м. Львів -м. Новий Розділ;

- наказ від 11.09.2018 №276 на відрядження водія ОСОБА_2 в місто Харків з 11.09.2018 по 17.09.2018 в місто Харків на КП Харківський вагоноремонтний завод для доставки запчастин терміном 7 днів. Відповідно до шляхового листа №002564 маршрут руху м.Новий Розділ - м. Стрий - м. Новий Розділ - м.Харків - м.Новий Розділ;

- наказ від 24.09.2018 №282 на відрядження водія ОСОБА_1 в місто Мукачево з 25.09.2018 по 26.09.2018 на ЗакарпатЄвроТранс терміном 2 дні;

- шляховий лист №012069 від 18.10.2018, маршрут руху м.Новий Розділ - м. Львів - м.Новий Розділ;

- наказ від 12.11.2018 №353 на відрядження водія ОСОБА_1 в місто Харків з 13.11.2018 по 21.11.2018 в місто Харків на КП Харківський вагоноремонтний завод для доставки запчастин терміном 9 днів. Відповідно до шляхового листа №012254 маршрут руху м.Новий Розділ - м.Моршин - м.Харків - м. Кокоток - м.Новий Розділ;

- акти використання палива: від 31.08.2018, 30.09.2018. 31.10.2018, 30.11.2018 та розшифровку у вигляді додатку: дата заправки, марка та номер машини, місце заправки автомобілів, кількість пального, дані водія.

117. Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентами з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суд визнав достовірними та достатніми доказами, які в сукупності підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

118. Щодо доводів відповідача на недотримання ТОВ ТЕК Оптіма і ТОВ БРЕНТ+ бухгалтерської та податкової дисципліни при вчиненні господарських операцій, Суд зазначає, що такі обставини не можуть слугувати беззаперечним доказом безтоварності господарської операції, за умови належного підтвердження позивачем первинними документами факту придбання товару/послуги у вказаних контрагентів та здійснення позивачем повної оплати за цей товар.

119. За висновками суду першої інстанції співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичного виконання робіт указує, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

120. Оцінюючи доводи податкового органу щодо податкової інформації відносно всіх контрагентів позивача, у тому числі, щодо відсутності трудових ресурсів та основних фондів, що, на думку відповідача, свідчить про нереальність укладених правочинів, суд першої інстанції не взяв до уваги з огляду на положення принципу індивідуальної відповідальності платника податків те, що, інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників, без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

121. Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

122. Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

123. Європейський суд з прав людини у рішенні від 22.01.2009 у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) в пункті 70, 71 зазначив, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд уважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

124. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1.

125. Установлені судом першої інстанції обставин справи унеможливлюють прийняття доводів податкового органу щодо нереальності господарських операцій. У судовому засіданні було встановлено факт отримання позивачем поглинаючих апаратів та використання їх у своєї господарської діяльності. За таких обставин у цій справі відсутні підстави вважати, що позивач неправильно сформував податковий кредит. Наявність недоліків при формуванні податкової звітності підприємствами, які не є прямими контрагентами позивача у цій справі не може бути підставою для визнання безтоварності цієї операції.

126. З огляду на наведене Верховний Суд в цій частині підтримує висновки суду першої інстанції про те, що зміст господарських операцій, проведених між позивачем та контрагентами ТОВ ТЕК Оптіма , ТОВ БРЕНТ+ розкрито, а надані документи підтверджують реальність господарських відносин та економічну вигоду суб`єктів господарювання.

127. Відповідачем, у свою чергу, не було доведено та не було надано достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ ТЕК Оптіма .

128. Крім того, суд касаційної інстанції вважає безпідставними посилання Офісу великих платників податків ДПС на висновки Верховного Суду, які на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, висловлені у постанові від 05.09.2018 та 14.02.2020 (адміністративні провадження №№К/9901/2599/18, К/9901/26975/18), а також постановах від 27.06.2017 у справі №21-3418а16, від 22.03.2016 у справі №810/6201/14, оскільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень, та за відмінного матеріально-правового регулювання.

129. Отже, Верховний Суд констатує, що рішення суду першої інстанції в частині висновку про реальність здійснення господарських операцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, цей суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

130. Згідно з частиною першою статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

131. Відповідно до частини першої статті 352 КАС суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

132. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а суд апеляційної інстанції частково її скасовуючи, помилился.

VII. Судові витрати

133. З огляду на результат касаційного розгляду суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

134. Повний текст постанови складено 1 березня 2021 року.

135. Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідно-механічний завод Карпати задовольнити.

3. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2020 року у справі № 380/215/20 у частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №00022212 від 13.12.2019 в частині визначення грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на суму 4731,67 грн основний платіж та 2365,84 грн штрафна санкція; №0002245212 від 13.12.2019 в частині визначення грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток" на суму 4258,50 грн основний платіж та 2129,25 грн штрафна санкція, відмови у задоволенні позовних вимог про присудження судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дослідно-механічний завод Карпати - скасувати, та в цій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 у справі № 380/215/20 - залишити без змін.

4. У решті постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2020 року - залишити без змін.

5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко