Постанова

від 26.02.2021 по справі 686/18381/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 686/18381/17

провадження № 61-1566св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Хмельницький обласний кардіологічний диспансер, тимчасово виконуючий обов`язки головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру - заступник головного лікаря з медичної частини Полончук Тетяна Миколаївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Купельського А. В., Янчук Т. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру, тимчасово виконуючої обов`язки головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру - заступника головного лікаря з медичної частини Полончук Тетяни Миколаївни, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру, тимчасово виконуючої обов`язки головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру - заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_2, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Уточнена позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 14 серпня 2017 року наказом тимчасово виконуючого обов`язки головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру його звільнено з 15 серпня 2017 року з посади завідувача господарства Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за прогул.

ОСОБА_1 вважає своє звільнення незаконним, оскільки 15 серпня 2017 року він перебував на лікарняному. Свої обов`язки він виконував вчасно та добросовісно, відвідував роботу постійно, крім випадків перебування на лікарняному.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру від 02 жовтня 2017 року № 76 змінено наказ від 14 серпня 2017 року № 64-к, зокрема дату звільнення з 15 серпня 2017 року на 18 серпня 2017 року.

Наказом головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру від 19 лютого 2018 року № 8-к внесено зміни до наказу від 14 серпня 2017 року № 64-к, зокрема змінено мотивувальну частину наказу. В цьому наказі зазначено, що він був відсутній на роботі у робочі дні з 17 липня 2017 року до 21 липня 2017 року, з 24 липня 2017 року до 28 липня 2017 року, з 31 липня 2017 року до 04 серпня 2017 року, з 07 серпня 2017 року до 10 серпня 2017 року, а також не повідомив про причини неявки.

ОСОБА_1 вважає, що порушена процедура звільнення, оскільки він не отримував належного повідомлення про засідання профспілкового комітету. У зв`язку з незаконним звільненням він зазнав моральних переживань.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру від 19 лютого 2018 року № 8-к про внесення змін до наказу від 14 серпня 2017 року № 64-к; визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру від 02 жовтня 2017 року № 76-к про внесення змін до наказу від 15 серпня 2017 року № 64-к про його звільнення; визнати незаконним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру від 15 серпня 2017 року № 64-к про його звільнення та поновити його на посаді завідувача господарством Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру; стягнути з Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу та 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 липня 2018 року у складі судді Карплюка О. І. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ тимчасово виконуючого обов`язки головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру - заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_2 від 14 серпня 2017 року № 64-к про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача господарством Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул, поновивши його на попередній роботі.

Стягнуто з Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 36 683,50 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд виходив із того, що в позивача не відбиралися пояснення з приводу його відсутності на роботі, не складалися акти про його відмову від надання таких пояснень. Позивача не було повідомлено належним чином про засідання профспілкового комітету Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру, у зв`язку з чим він був відсутній при розгляді подання про надання згоди на його звільнення з роботи, що є підставами для визнання наказу про його звільнення незаконним та поновлення його на роботі. Позовні вимоги до тимчасово виконуючої обов`язки головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру - заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_2 є безпідставними, так як позивач перебував у трудових відносинах з Хмельницьким обласним кардіологічним диспансером.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру задоволено, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 липня 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд апеляційної інстанції постановив, що при доведеності порушення працівником трудової дисципліни, не відібрання у нього письмових пояснень з приводу відсутності на роботі не може бути підставою для визнання звільнення позивача незаконним. Разом з тим, вказані вимоги закону були дотримані відповідачем при звільненні позивача, зокрема відповідач вимагав від позивача письмових пояснень, проте останній пояснень не надав. При розгляді справи позивачем також не надано доказів на підтвердження поважності причин відсутності його на роботі у вищезазначені періоди. Також профспілковим комітетом Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру 23 листопада 2018 року повторно розглянуто подання головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру від 08 листопада 2018 року та надано згоду на звільнення позивача з роботи на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Таким чином, у відповідача були правові підстави для звільнення позивача з посади завідувача господарства Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру за прогул, при цьому визначена трудовим законодавством України процедура звільнення позивача була дотримана.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просив скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законе рішення суду першої інстанції, яким встановлено, що у позивача не відбиралися пояснення з приводу його відсутності на роботі. Також його не було повідомлено належним чином про засідання профспілкового комітету Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру, у зв`язку з чим він був відсутній при розгляді подання про надання згоди на його звільнення з роботи.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Хмельницький обласний кардіологічний диспансер зазначив, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року залишено без руху для усунення недоліків.

У березні 2019 року заявником у встановлений судом строк недолік касаційної скарги усунуто.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року і витребувано із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу № 686/18381/17.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

З липня 2015 року ОСОБА_1 працював на посаді завідувача господарства Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру.

Пунктом 5.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру, графіку роботи господарського персоналу та індивідуального графіку роботи передбачено, що ОСОБА_1 повинен працювати п`ятиденний робочий тиждень з 09 год. 00 хв. год до 17 год. 15 хв. кожного дня.

У періоди з 17 липня 2017 року до 19 липня 2017 року, 29 липня 2017 року, з 31 липня 2017 року до 04 серпня 2017 року, з 07 серпня 2017 року до 10 серпня 2017 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі, причини неявки не повідомив.

14 серпня 2017 року наказом тимчасово виконуючого обов`язки головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру № 64-к ОСОБА_1 звільнено з 15 серпня 2017 року з посади завідувача господарства Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру від 02 жовтня 2017 року № 76-к внесено зміни до наказу від 14 серпня 2017 року № 64-к, зокрема дату звільнення з 15 серпня 2017 року змінено на 18 серпня 2017 року.

Наказом головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру від 19 лютого 2018 року № 8-к Про внесення змін до наказу № 64-к від 14 серпня 2017 року змінено мотивувальну частину наказу від 14 серпня 2017 року № 64-к та встановлено відсутність ОСОБА_1 на роботі у періоди з 17 липня 2017 року до 19 липня 2017 року, 29 липня 2017 року, з 31 липня 2017 року до 04 серпня 2017 року, з 07 серпня 2017 року до 10 серпня 2017 року без поважних причин, про причини неявки не повідомив.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, і доводів касаційної скарги колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Частиною шостою статті 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збережені роботи.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причин такої відсутності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у періоди з 17 липня 2017 року до 19 липня 2017 року, 29 липня 2017 року, з 31 липня 2017 року до 04 серпня 2017 року, з 07 серпня 2017 року до 10 серпня 2017 року він був відсутній на робочому місці з поважних причин. Факт відсутності ОСОБА_1 на роботі у зазначені періоди підтверджуються доповідними та службовими записками, а також актами про його відсутність на робочому місці, копіями журналів обліку робочого часу та інформаційно-аналітичної документації, актами про відсутність на роботі.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення (стаття 147 КЗпП України).

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року (провадження № 6-2801цс15).

Ураховуючи викладене, судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що у період з 17 липня 2017 року до 19 липня 2017 року, 29 липня 2017 року, з 31 липня 2017 року до 04 серпня 2017 року, з 07 серпня 2017 року до 10 серпня 2017 року позивач був відсутній на роботі та не виконував свої посадові обов`язки, поважності причин відсутності на роботі у ці дні він суду не надав, тобто скоїв прогул без поважних причин. Тому у Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру були правові підстави для його звільнення з посади завідувача господарства Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул.

З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що при доведеності порушення працівником трудової дисципліни, не відібрання у нього письмових пояснень з приводу відсутності на роботі не може бути підставою для визнання звільнення позивача незаконним.

Відповідно до статті 43 КЗпП Українирозірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого вони внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Відповідно до протоколів профспілкового комітету Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру від 10 серпня 2017 року № 5, від 02 жовтня 2017 року № 13, від 19 лютого 2018 року № 3 на засіданні профспілкового комітету Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру надано згоду на звільнення з роботи ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул.

Під час розгляду справи в апеляційному судді, 23 листопада 2018 року профспілковим комітетом Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру повторно розглянуто подання головного лікаря Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру від 08 листопада 2018 року та надано згоду на звільнення з роботи ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул, що підтверджується протоколом профспілковим комітетом Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру від 23 листопада 2018 року № 5.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що роботодавець, звільнивши позивача у зв`язку із прогулом відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, діяв у межах та у відповідності до норм чинного трудового законодавства України, і позивач не довів порушення відповідачем вимог законодавства під час його звільнення.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду та не дають правових підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При вирішенні вказаної справи судом апеляційної інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами та вірно застосовано закон, що їх регулює.

Отже, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог статей 263-265 ЦПК України правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, надав належну правову оцінку заявленим сторонами доводам та наданим доказам і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційних скарг відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 141, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець