Постанова

від 05.09.2007 по справі 26/291-05-7735

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

26/291-05-7735

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 вересня 2007 р.                                                                                   № 26/291-05-7735  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:судді:Поляков Б.М. Катеринчук Л.Й. (доповідач)Мамонтова О.М.

розглянувши касаційну скаргуДочірнього підприємства “Трансбуд” відкритого акціонерного товариства “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів”

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005

у справігосподарського суду№ 26/291-05-7735Одеської області

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси

доДочірнього підприємства “Трансбуд” відкритого акціонерного товариства “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів”

простягнення 34866,93 грн.

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивачане з'явились

від відповідачане з'явились

В С Т А Н О В И В  :

          В серпні 2005 року управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулося до господарського суду з позовом до дочірнього підприємства “Трансбуд” відкритого акціонерного товариства “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” про стягнення 24924,75 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій в сумі 7884,24 грн., та пені в сумі 2057,94 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.10.2005 позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, УПФУ звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2005 та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 апеляційну скаргу УПФУ було задоволено, рішення суду першої інстанції було змінено, позов задоволено повністю.

Не погодившись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 6, 19, 129 Конституції України, статті 203 Цивільного кодексу України, статей 4-2, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково.

          Як вже було зазначено вище, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача про стягнення 24924,75 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій в сумі 7884,24 грн., та пені в сумі 2057,94 грн. Рішення Господарського суду Одеської області у даній справі прийнято 31.10.2005. Постанова Одеського апеляційного господарського суду у даній справі прийнята 22.12.2005.

01.09.2005 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно пункту 1 частини 1 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У пункті 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 статті 3 цього Кодексу вичерпно визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивачем у даній справі є Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, яке у спірних правовідносинах виступає не як суб'єкт господарської діяльності, а як суб'єкт владних повноважень.

Враховуючи, що позивач є суб'єктом владних повноважень, то даний спір підлягає вирішенню за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, який як вже було зазначено набрав чинності 01.09.2005.    

Оскільки дану справу господарськими судами першої та апеляційної інстанцій розглянуто після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України за правилами господарського судочинства, що є порушенням приписів Господарського процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України, то прийняті у даній справі судові рішення господарського суду першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню.

Враховуючи, що дана справа є адміністративною справою, то відповідно до приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає розгляду господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України до моменту утворення відповідного місцевого адміністративного суду.

За таких обставин, дана справа підлягає направленню до господарського суду першої інстанції для її розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України або передачі для розгляду до окружного адміністративного суду у випадку його створення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111,11112 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу дочірнього підприємства “Трансбуд” відкритого акціонерного товариства “Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 та рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2005 скасувати, справу №26/291-05-7735 направити до господарського суду Одеської області на новий судовий розгляд.

Головуючий                                                                             Б. Поляков

Судді                                                                                                 Л. Катеринчук

                О. Мамонтова