Постанова

від 01.03.2021 по справі 905/1161/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2021 р. Справа № 905/1161/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Новікової Ю.В.

за участю представників:

від позивача: Лук`янчиков І.В. адвокат, ;

від відповідача: Болотов А.А., адвокат, ордер;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу відповідача (вх. №186 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2020 року ухвалене у приміщенні вказаного суду суддею Сковородіною О.М., повний текст якого складено 03.12.2020 року у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства «Новотроїцьке рудоуправління» , Донецька область, смт. Новотроїцьке,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпроммонтаж 21» , Донецька область, м. Слов`янськ,

про 1) стягнення неустойки в сумі 32161,61 грн., 2) стягнення штрафу в сумі 160808,20 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство Новотроїцьке рудоуправління звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпроммонтаж 21 про стягнення неустойки в сумі 32161,61 грн та штрафу в сумі 160808,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №380/8-19 від 01.10.2019, а саме порушення п. 1.2. договору (строку), та відмові відповідача у сплаті штрафних санкцій передбачених п. 6.4.та 6.5. договору.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2020 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Новотроїцьке рудоуправління до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпроммонтаж 21 про: 1) стягнення неустойки в сумі 32161,61 грн задоволено частково, в сумі 13936,71 грн; 2) стягнення штрафу в сумі 160808,20 грн задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпроммонтаж 21 на користь Приватного акціонерного товариства Новотроїцьке рудоуправління заборгованість у розмірі 174771,91 грн та судові витрати у сумі 2621,59 грн.

Місцевий господарський суд частково задовольняючи позовну заяву зазначив, що з урахуванням визначеного у п. 1.2. договору строку, відповідач повинен був виконати капітальні роботи на об`єктах, у строк до 31.12.2019. Матеріали справи свідчать про досягнення між сторонами згоди про наявність дефектів та необхідність їх усунення. Відповідач фактично не заперечує проти того, що мали місце дефекти які були усунуті з 14.01.2020 по 31.01.2020. На думку господарського суду першої інстанції розмір неустойки, який належить до стягнення з відповідача, на користь позивача, нарахований на підставі п. 6.4. договору, становить 13936,71 грн.; за п. 6.5. договору, позивач має право на стягнення штрафу у розмірі 160808,20 грн.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; це рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Укрпроммонтаж 21» зазначає, що судом першої інстанції не вірно встановлено початок і кінець робіт, на думку відповідача початок робіт потрібно обчислювати з 14.11.2019, а закінчення робіт (56 днів, згідно умов договору) необхідно вважати 09.01.2020.

Зауважує, що судом першої інстанції не надано оцінки п.1.3 договору підряду, (невиконані матеріали замовника підлягають поверненню підрядником протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту закінчення виконання всіх робіт по даному договору). Так 31.12.2019 складено Акт №2, згідно якого представник замовника прийняв матеріал після проведення робіт по капітальному ремонту. Таким чином після передачі матеріалів відповідач не мав можливості проводити капітальний ремонт чи усувати недоліки. На думку відповідача, вказаний акт підтверджує фактичне закінчення виконання робіт, а позивачем не надано можливості виконати зобов`язання у строк.

Стверджує, що місцевим господарським судом не надано оцінки наявності акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем від 16.09.2020, відповідно до якого будь яка заборгованість за договором підряду №380/8-19 відсутня.

Разом з цим, вказує на те, що для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

У судовому засіданні у режимі відеоконференції 01.03.2021 представник відповідача підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі « G. B. проти Франції» ), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), позиція відповідача стосовно оскаржуваного рішення достатньо повно викладена в апеляційній скарзі, подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, заслухавши представників позивача і відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у межах доводів та вимог апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 жовтня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «Новотроїцьке рудоуправління» (далі позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпроммонтаж 21» (далі, відповідач, підрядник) був укладений договір підряду № 380/8-19 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач взяв на себе зобов`язання виконати своїми силами роботи з капітального ремонту залізничної колії № 1 по станції Новотроїцька протяжністю 0,376 км, капітального ремонту залізничної колії № 2 по станції Новотроїцька протяжністю 0,359 км, капітальний ремонт стрілочних переводів №№ 8, 17, 20 по станції Новотроїцька, згідно графіків виконання робіт, дефектних відомостей та локальних кошторисів, використовуючи при цьому матеріали замовника.

За змістом п. 1.2 договору строк виконання робіт, передбачених п. 1.1 Договору, становить 56 (п`ятдесят шість) календарних днів, з моменту підписання-договору та передачі місця виконання робіт. Передача місця виконання робіт підтверджується актом передачі місця виконання робіт, підписаним представниками обох сторін. Необхідні для виконання робіт матеріали купуються та передаються підряднику згідно з дефектних відомостей замовника, з оформленням сторонами акту приймання-передавання основних і допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин і деталей.

Загальна вартість робіт по договору відповідно до пункту 2.1 складає 1072054,69 грн з ПДВ.

За приписами п. 4.2.4 договору після виконання робіт і при відсутності зауважень до виконання робіт, замовник зобов`язується підписати оформлений підрядником акт виконання робіт протягом 15 робочих днів, від дати спільного введення залізничних колій в експлуатацію на підставі відповідного акту.

Відповідно до п. 4.4.2. договору підрядник зобов`язується забезпечити виконання робіт у строки, передбачені цим договором. У разі виявлення дефектів при прийманні відремонтованих ділянок залізничної колії, підрядник зобов`язується в строк не більше 2-х календарних днів усунути дефекти.

У розділі 5 договору встановлений порядок здачі-приймання робіт, а саме: замовник підписує акт виконання робіт протягом 15 робочих днів з дати підписання акту введення в експлуатацію, у разі вмотивованої відмови замовника від підписання, сторонами складається дефектний акт з переліком претензій та термінів усунення (п. 5.1. договору); підрядник зобов`язаний протягом трьох робочих днів з моменту отримання дефектного акту підписати його і направити замовнику (п. 5.2. договору).

Пунктом 6.4. договору, за несвоєчасне виконання підрядником робіт, визначений розмір неустойки, що становить 0,1 % від загальної вартості робіт за кожен день прострочення.

За прострочення вказаного в п. 1.2. цього договору строку понад 5 календарних днів, підрядник оплачує замовнику штраф в розмірі 15 % від загальної вартості робіт за договором (п.2.1.) (п. 6.5. договору).

Договір набуває чинності від дати підписання обома сторонами і діє до 31 січня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Відповідно до актів здачі-приймання залізничної колії №1 по станції Новотроїцька протяжністю 0,376 км; залізничної колії №2 по станції Новотроїцька протяжністю 0,359 км та стрілочні переводи №№ 8, 17, 20 по станції Новотроїцька, замовник, 05.11.2019 передав підряднику для виконання капітального ремонту об`єкти (а.с. 15-17).

Відповідно до акту №1 від 05.11.2019 замовник передав, а підрядник прийняв товарно-матеріальні цінності для проведення капітального ремонту залізничної колії № 1 по станції Новотроїцька протяжністю 0,376 км, залізничної колії № 2 по станції Новотроїцька протяжністю 0,359 км та стрілочних переводів №№ 8, 17, 20 по станції Новотроїцька, за переліком (а.с. 162-163).

13.11.2019 сторони погодили договірну ціну та графік виконання робіт з капітального ремонту по кожному з об`єктів (а.с. 122-134).

Виходячи з п. 1.2. договору та з дати підписання акту передачі місця виконання робіт - 05.11.2019, відповідач повинен був виконати замовлені підрядні роботи протягом 56 календарних днів, тобто до 31.12.2019.

Відповідач, 26.12.2019 (до закінчення терміну виконання робіт за договором), листом №26/12/119-2, направив позивачу акти виконаних робіт з капітального ремонту замовлених об`єктів на підписання (а.с. 70).

У результаті огляду 13.01.2020, відремонтованих ділянок, комісією за участі представників замовника і підрядника, складені акти по кожному з об`єктів: по залізничній колії №2 та стрілочному переводу №1 встановлено не виконання робіт у повному обсязі (а.с. 181); по залізничній колії №1 - роботи з капітального ремонту виконані, ввести в експлуатацію (а.с. 183); по стрілочним переводам №№ 8, 20, роботи з капітального ремонту виконані, ввести в експлуатацію (а.с. 182).

Листом №45/1.5.7 від 14.01.2020 позивач, у відповідь на лист відповідача від 26.12.2019, повідомив, що залізничні колії та стрілочні переводи не передані з капітального ремонту, та не введені в експлуатацію з причин усунення технологічних дефектів, що допущенні при виконанні робіт підрядником (а.с. 69).

У результаті огляду 21.01.2020, відремонтованих ділянок, комісією за участі представників замовника і підрядника, складений акт по залізничній колії №2 та стрілочному переводу №1, за яким встановлено не виконання робіт по залізничній колії №2; роботи з капітального ремонту стрілочного переводу №1 виконані, ввести в експлуатацію (а.с. 178).

У результаті огляду 27.01.2020, відремонтованих ділянок, комісією за участі представників замовника і підрядника, складений акт по залізничній колії №2, за яким встановлено, що роботи по залізничній колії №2 виконані, ввести в експлуатацію (а.с. 180).

З копій актів виконаних робіт по капітальному ремонту залізничної колії №1 по станції Новотроїцька протяжністю 0,376 км; капітального ремонту залізничної колії №2 по станції Новотроїцька протяжністю 0,359 км; капітальний ремонт стрілочних переводів №№ 8, 17, 20 по станції Новотроїцька; за січень 2020 року, вбачається, що останні підписані 31.01.2020, як представниками позивача так і представниками відповідача, без зауважень та заперечень та скріплені печатками (а.с. 18-32).

Позивач, 04.05.2020 направив відповідачу претензію №5/2/1.5.7 про сплату штрафних санкцій, за несвоєчасне виконання підрядником робіт на суму 1072054,69 грн, на яку позивач нараховує неустойку, за кожен день прострочення відповідно до п. 6.4 договору, 0,1% (за період з 01.01.2020 по 30.01.2020), що становить 32161,64 грн та штраф відповідно до п. 6.5. договору у розмірі 15%, від загальної вартості робіт, що становить 160808,20 грн (а.с. 33-34).

Відповідач листом №3/5 від 05.05.2020 не погодився з вимогами претензії, з огляду на те, що виконання робіт за договором підряду розпочалося пізніше ніж планувалося, з причин, що не залежать від відповідача. Крім того, відповідач завчасно направив позивачу на підписання акти здачі-приймання робіт, однак останній, скликав комісію лише 14.01.2020, а отже, порушення строку, з виконання робіт та усунення дефектів, в подальшому, відбулося з причин, що не залежать від відповідача.

Порушення передбаченого п. 1.2. договору підряду терміну, відмова відповідача у сплаті штрафних санкцій передбачених п. 6.4.та 6.5. договору підряду, зумовило звернення позивача до господарського суду Донецької області з даним позовом.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2020 позовні вимоги задоволено частково, з підстав викладених вище.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпроммонтаж 21» не погодившись з оскаржуваним рішенням господарського суду Донецької області звернулося з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Проаналізувавши укладений між сторонами договір від 01.10.2019 № 380/8-19, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, отже, до відносин сторін застосовуються положення Глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що початок робіт потрібно обчислювати з 14.11.2019 та строком закінчення робіт (56 днів, згідно умов договору) потрібно вважати 09.01.2020.

Колегія суддів не погоджується з даним твердженням відповідача, з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підрядником прийнято на себе зобов`язання, виконати, своїми силами роботи з капітального ремонту залізничної колії № 1 по станції Новотроїцька протяжністю 0,376 км, залізничної колії № 2 по станції Новотроїцька протяжністю 0,359 км, стрілочних переводів №№ 8, 17, 20 по станції Новотроїцька, у відповідності до п. 1.2 договору протягом 56 календарних днів, з моменту передання об`єктів замовником, за відповідним актом.

Відповідно до наявних в матеріалах справи актів від 05.11.2019: замовник передав підряднику для виконання капітального ремонту об`єкти; та необхідні для ремонту матеріали.

Договірну ціну та графік виконання робіт з капітального ремонту, по кожному з об`єктів сторони погодили 13.11.2019.

Отже, з урахуванням визначеного у п. 1.2. договору строку, відповідач повинен був виконати капітальні роботи на об`єктах, у строк до 31.12.2019. Колегія суддів вважає, що відсутність узгодження договірної ціни та графіку виконання робіт на момент підписання актів від 05.11.2019 не змінює строк закінчення робіт.

Акти виконаних робіт по капітальному ремонту: залізничної колії №1 по станції Новотроїцька протяжністю 0,376 км; залізничної колії №2 по станції Новотроїцька протяжністю 0,359 км; стрілочних переводів №№ 8, 17, 20 по станції Новотроїцька були підписані сторонами 31.01.2020.

Позивач, на підставі п. 6.4. договору нарахував до стягнення з відповідача неустойку за період з 01.01.2020 по 30.01.2020.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Матеріали справи свідчать про досягнення між сторонами згоди про наявність дефектів та необхідність їх усунення. Відповідач не заперечує проти того, що мали місце дефекти які були усунуті з 14.01.2020 по 31.01.2020 (18 календарних днів).

Однак, відповідач вказує, що несвоєчасному, остаточному виконанню робіт, сприяли неправомірні дії (бездіяльність) позивача, оскільки, останній від причин, що не залежать від підрядника, оглянув об`єкт лише 13.01.2020, тоді як був повідомлений про готовність 26.12.2019 (за 5 днів до закінчення календарного строку визначеного договором).

З приводу такого твердження відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідач листом від 26.12.2019, повідомив позивача про виконання замовлених капітальних робіт та направив на підписання відповідні акти здачі-приймання.

Тобто, відповідач за 5 днів до закінчення визначеного у договорі терміну на виконання робіт, направив на підписання акти здачі-приймання.

Згідно з частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником, відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

З договору підряду вбачається, що підписанню актів здачі-приймання, передує підписання акту введення в експлуатацію, а у разі встановлення дефектів у виконаній роботі, позивач має право надати вмотивовану відмову, з переліком таких дефектів.

Позивачем, акт огляду відремонтованих ділянок з зазначенням дефектів, був складений лише 13.01.2020, тобто, вже після того, як термін виконання робіт сплинув.

Доказів проведення огляду відремонтованих ділянок та складання відповідного акту, в період з 26.12.2019 по 31.12.2019, матеріали справи не містять.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, фактично, виконання робіт по усуненню недоліків могло розпочатися раніше, з урахуванням того, що підрядником своєчасно повідомлено про готовність об`єктів (за 5 календарних днів до спливу строку за договором). Разом з тим, позивач оглянув відремонтовані об`єкти та встановив наявність на них дефектів пізніше.

Відповідно до ч.4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У даному випадку, дії позивача, з проведення огляду відремонтованих ділянок, є необхідною умовою укладеного правочину, оскільки до вчинення таких дій, зобов`язання відповідача не може вважатися виконаним.

За таких обставин, термін прострочення з виконання робіт слід розраховувати наступним чином: усунення відповідних дефектів тривало з 14.01.2020 по 31.01.2020 (18 календарних днів), при цьому у підрядника залишилося 5 календарних днів, в які останній мав можливість усунуті такі дефекти (з 26.12.2019 по 31.01.2020).

Тому, фактично, термін прострочення виконання робіт (з загального календарного строку у 56 календарних днів), тривав 13 днів, а саме з 19.01.2020 по 31.01.2020 (з 14.01.2020 по 18.01.2020, 5 днів календарного строку який залишився до виконання за первісним терміном, з 19.01.2020 по 31.01.2020 - час прострочення).

Таким чином розмір неустойки, який належить до стягнення з відповідача, на користь позивача, нарахований на підставі п. 6.4. договору, становить 13936,71 грн., а отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Аналогічно колегія суддів зазначає, що до застосування штрафу за п. 6.5. договору, слід використовувати наведені вище строки прострочення, однак оскільки, строк усунення відповідачем недоліків по об`єктах, перевищує 5-ти денний термін, то за умовами договору позивач має право на стягнення штрафу у розмірі 160808,20 грн, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Скаржник в апеляційній скарзі зауважує, що судом першої інстанції не надано оцінки п.1.3 договору підряду, згідно якого, невиконані матеріали замовника підлягають поверненню підрядником протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту закінчення виконання всіх робіт по даному договору. Так 31.12.2019 складено Акт №2, згідно якого представник замовника прийняв матеріал після проведення робіт по капітальному ремонту. Апелянт вважає, що після передачі матеріалів відповідач не мав можливості проводити капітальний ремонт чи усувати недоліки. На думку відповідача, вказаний акт підтверджує фактичне закінчення виконання робіт; позивачем не надано можливості виконати зобов`язання у строк.

Колегія суддів вважає, дані твердження передчасними з огляду на те, що відповідач не заперечує факт наявності недоліків, які були виявленні позивачем; скаржником не надано доказів того, що передані матеріали позивачу були необхідні для усунення недоліків, а їх відсутність унеможливила вчасне виконання робіт.

Також колегія суддів зазначає, що підписання акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем від 16.09.2020 не звільняє відповідача від відповідальності передбаченої умовами договору.

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз наведеної вище статті свідчить, що вона не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не обґрунтовано невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність поважних причин неможливості своєчасного виконання відповідачем договірних зобов`язань, винятковість даного випадку, з урахуванням всіх обставин справи та правовідносин, що склались між сторонами спору.

Також відповідачем не доведено, що даний випадок є винятковим, виходячи з інтересів сторін та не обґрунтовано причин неналежного виконання зобов`язань відповідачем, а отже вимоги відповідача в частині зменшення штрафних санкцій не підтвердженні будь-якими належними та допустимими доказами.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення неустойки в сумі 13936,71 грн та стягнення штрафу в сумі 160808,20 грн обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам та матеріалам справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду ,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.03.2021 року.

Головуючий суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий