Рішення

від 01.03.2021 по справі 922/4300/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4300/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСВЕТ" м.Херсон до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш", м.Харків про стягнення 12392,04 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГСВЕТ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш", в якому просить стягнути з останнього основну заборгованість у сумі 12000,00 грн., 3% річних у сумі 140,63 грн., інфляційні втрати в сумі 234,42 грн., пеню в сумі 16,99 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки №238-03/791 від 14.04.2020 року. Судові витрати (2102,00 грн. судового збору) позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4300/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 31.12.2020 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) направлена на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отримана відповідачем 11.01.2021 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.12.2020 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/4300/20 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.

14 квітня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГСВЕТ" (позивач, Постачальник) та Державним підприємством "Завод "Електроважмаш" (відповідач, Замовник) укладено договір поставки №238-03/791 (надалі - Договір). Предметом даного договору було постачання продукції в асортименті та за цінами, вказаними у Специфікації №1 (Додатку №1), яка є його невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов`язався поставити продукцію у власність Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти від Постачальника продукцію та оплатити її в порядку, передбаченому цим Договором.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що найменування, номенклатура, кількість та ціна зазначається у Специфікації №1 (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього Договору.

На виконання умов Договору, позивач здійснив поставку товару на суму 42775,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №Ю_002316 від 27.04.2020 року.

Відповідно до пункту 4.1. Договору Замовник здійснює оплату продукції протягом 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки і приймання її за якістю і кількістю. Строк оплати настав 27.05.2020 року.

Однак, відповідач оплатив вищевказаний поставлений товар частково лише на суму 30775,20 грн.

Позивач зазначає, що решта поставленого товару у сумі 12000,00 грн. залишається неоплаченою відповідачем по теперішній час.

06.11.2020 року позивач направив відповідачу претензію з проханням сплатити заборгованість у строк 30 (тридцять) днів з моменту відправлення даної претензії. Претензія отримана відповідачем 19.11.2020 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Втім, відповідач не надав відповідь на претензію позивача та не сплатив суму заборгованості за Договором.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, матеріали справи підтверджують те, що відповідач (покупець), в рамках укладеного між сторонами Договору, отримав від позивача товар на загальну суму 42775,20 грн.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 4.1. Договору Замовник здійснює оплату продукції протягом 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки і приймання її за якістю і кількістю. Строк оплати настав 27.05.2020 року.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, відповідач за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі, внаслідок чого його заборгованість склала 12000,00 грн.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем суми боргу за Договором в сумі 12000,00 грн., суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 12000,00 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 16,99 грн., 3% річних у сумі 140,63 грн. та інфляційні втрати в сумі 234,42 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В частині 1 ст. 548 ЦК України закріплено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 10.4 Договору за порушення строку оплати, передбаченого цим Договором, Постачальник має право пред`явити Замовнику вимогу про сплату пені в розмірі 0,1% від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, але не більше 5% від несплаченої суми.

Позивачем визначено період нарахування пені з 28.05.2020 року по 24.09.2020 року (на заборгованість в сумі 42775,20 грн.) та з 25.09.2020 року по 22.12.2020 року (на заборгованість в сумі 12000,00 грн.).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що позивачем не враховано приписи ч. 6 ст. 232 ГК України та нараховано пеню за період, який перевищує шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Так, зобов`язання відповідача з оплати поставленого позивачем товару за видатковою накладною №Ю_002316 від 27.04.2020 року мало бути виконано до 27.05.2020 року включно, отже, за цією накладною позивач мав право нараховувати пеню з 28.05.2020 року по 28.11.2020 року.

Водночас викладені обставини не призвели до спотворення визначеного позивачем розміру пені, а тому вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 16,99 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України гарантовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 10.5 Договору за порушення строку оплати продукції, передбаченого цим Договором, Постачальник має право вимагати оплату 1 % річних від індексу інфляції.

Таким чином, умовами Договору передбачений інший ніж ч. 2 ст. 625 ЦК України розмір річних, а саме 1%, тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 140,63 грн. підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд доходить висновку, що вимога про стягнення інфляційних втрат у сумі 234,42 грн. за період червень 2020 року - листопад 2020 року є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСВЕТ" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (61089, місто Харків, проспект Московський, будинок 299, код ЄДРПОУ 31612766) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГСВЕТ" (73026, місто Херсон, проспект Ушакова, буд. 57, прим.78, код ЄДРПОУ 39115503) основну заборгованість у сумі 12000,00 грн., 3% річних у сумі 140,63 грн., інфляційні втрати в сумі 234,42 грн., пеню в сумі 16,99 грн. та судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "01" березня 2021 року.

Суддя О.В. Смірнова