Рішення

від 18.02.2021 по справі 923/1274/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 року м.Херсон Справа № 923/1274/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. , при секретарі судового засідання Кудак М.І., розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінер Лімітед"(Позивач) м.Херсон ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 43471056

До Відповідача-1: Відділу освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області, с.Ювілейне Олешківського району Херсонської області, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 422550

Відповідача-2 : Фізичної особи-підприємця Тісовського Олександра Сергійовича

м.Херсон, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

про визнання недійсними рішень, оформлених протоколами та визнання недійсним договору про закупівлю робіт

За участю представників сторін

від позивача -Чижихін В.С., заступник директора, довіреність № 11/02-Д від 11.01.2021, видана на час слухання справи; Гонтаренко А.К.-адвокат, ордер ХС № 198255

від відповідача-1 - Ільченко Д.О., адвокат, ордер 1004659

від відповідача-2 - не прибули

встановив:

Позивач просить суд визнати недійсними рішення уповноваженої особи Відділу освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області, оформлених протоколами щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 30.07.2020р., 06.08.2020р., 07.08.2020р. та від 11.08.2020р. та визнати недійсним договір про закупівлю робіт № 127 від 13.08.2020р. по об`єкту: Капітальний ремонт системи опалення частини приміщень будівлі Щасливського ЗЗСО І-ІІІ ст. за адресою: Херсонська область, Олешківський район, с-ще Щасливе, вул. Центральна, 20 за кодом CPV за ДК 021:2015 - 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи , укладений між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області, та фізичною особою - підприємцем Тісовським Олександром Сергійовичем за результатами проведених торгів.

Позивач заявляє, що між відповідачами - Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області (далі скорочено по тексту іменується -Відповідач-1) та фізичною особою - підприємцем Тісовським Олександром Сергійовичем (далі скорочено по тексту іменується - Відповідач - 2) 13.08.2020 укладено договір про закупівлю робіт № 127 по об`єкту Капітальний ремонт системи опалення частини приміщень будівлі Щасливського ЗЗСО І-ІІІ ст. за адресою: Херсонська область, Олешківський район, с-ще Щасливе, вул. Центральна, 20 .

Проте ТОВ Вінер Лімітед (далі скорочено по тексту іменується - позивач, ТОВ Вінер Лімітед ) вважає, що вказаний договір є незаконним, оскільки укладений на підставі та у зв`язку з незаконними рішеннями відповідача - 1, оформлених протоколами від 30.07.2020р., 06.08.2020р., 07.08.2020р. та від 11.08.2020р., а тому оскаржувані документи підлягають визнанню їх недійсними в судовому порядку.

Ухвалою від 08.12.2021р. суд прийняв до розгляду позовну заяву ТОВ "Вінер Лімітед" та відкрити провадження у справі, постановив розгляд справи № 923/1274/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання по справі на 28.12.2020р.

У підготовче засідання, призначене на 28.12.2020, з`явились представники позивача та відповідача-1, представник відповідача-2 не з`явився. Відповідач-1 подав відзив по суті позовних вимог, проти позову повністю заперечує. Ухвалою від 28.12.2021р. розгляд справи відкладено на 22.01.2021р. оголошено перерву до 02.02.2021р.

За результатами судового засіданні 02.02.2021р. суд закрив підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 12.02.2021р.

В судовому засіданні 12.02.2021р. оголошено перерву до 17.02.2021р. За результатами розгляду справи по суті оголошено перебування суду у нарадчій кімнаті до 18.02.2021р. Вступну та резолютивну частини рішення проголошені у судовому засіданні 18.02.2021р.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

встановив :

Джерела права та акти їх застосування

1. Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):

частина друга статті 15: кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства;

частина перша статті 16: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;

частина перша статті 203: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

частини перша, третя статті 215: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

- якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);

частина третя статті 228:

- у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

2. Закон України Про публічні закупівлі (в редакції, чинній на момент проведення спірної закупівлі):

п.28 ст.1- спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону;

ст.3. - цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень;

пункти 15, 20, 28 частини першої статті 1: переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі;

- публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом;

- тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі);

стаття 3:

- закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням;

частини перша, третя статті 11:

- для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб);

- тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема: планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця;

- частина перша статті 12 - закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі;

стаття 20: - відкриті торги є основною процедурою закупівлі;

- під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій;

п.13 ст.14 : Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; 2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю; 4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.

3. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частини друга, третя статті 4 - юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;

- до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб;

частина перша статті 73: - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частини перша, третя статті 74: - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

- докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;

стаття 76: - належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

- предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

стаття 79: - наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування;

- питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

стаття 86: - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

частини перша-друга, четверта-шоста статті 91: - письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору;

- письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом;

- копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством;

- учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення;

- якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги;

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів перелічені в ст. 16 ЦК України у відповідності до чого заявлені позовні вимоги по даній справі, при цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частини 1 та 2 ст. 5 ГПК України передбачають, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. - п. 2 ч. 1, ч. З ст. 12 ГПК України. Враховуючи наведені приписи, позивач вважає, що через характер спірних правовідносин, об`єм досліджуваних обставин та фактів з наданням їх правової оцінки, значущість для сторін, дана справа має розглядатися за правилами загального позовного провадження.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 819/829/17 та від 14.05.2019 у справі № 918/843/17 викладена наступна правова позиція: "Орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб"єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикці адміністративних судів. Проте після укладання договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів".

Отже, на момент звернення позивача до суду з цим позовом, враховуючи факт укладення за результатами тендеру оскаржуваного договору, цей спір має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Основною метою тендерних процедур є економія бюджетних коштів в результаті конкурентних торгів між учасниками-постачальниками робіт/товарів/послуг. Такі дії Відповідача-1 нівелюють основний принцип конкуренції в державних закупівлях, коли перемагає учасник, який запропонував значно вишу ціну за обсяг робіт, що вимагається замовником.

За статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) .

Отже, за частинами 1 статей 203 та 215 ЦК України встановлені підстави недійсності правочину, а саме у випадку, коли його зміст не відповідає актам цивільного законодавства.

Зокрема, за результатами проведення публічних торгів з переможцем укладається відповідних договір про закупівлю, атому укладення такого договору нерозривно пов`язане із відповідністю самої процедури закупівлі вимогам законодавства.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області (далі скорочено по тексту іменується -Відповідач - 1) та фізичною особою - підприємцем Тісовським Олександром Сергійовичем (далі скорочено по тексту іменується - Відповідач - 2) 13.08.2020 укладено договір про закупівлю робіт № 127 по об`єкту Капітальний ремонт системи опалення частини приміщень будівлі Щасливського ЗЗСО І-ІІІст. за адресою: Херсонська область, Олешківський район, с-ще Щасливе, вул. Центральна, 20 .

Товариство з обмеженою відповідальністю Вінер Лімітед (далі скорочено по тексту іменується - позивач, ТОВ Вінер Лімітед ) доводить, що вказаний договір є незаконним, оскільки укладений на підставі та у зв`язку з незаконними рішеннями відповідача - 1, оформлених протоколами від 30.07.2020р.,06.08.2020р.,07.08.2020р. та від 11.08.2020р., а тому оскаржувані документи підлягають визнанню їх недійсними в судовому порядку.

Відповідач-1 надав відзив, яким повністю заперечує проти позовних вимог, вважає, що процедура закупівель проведена з дотриманням встановленого порядку. Просить у позові відмовити.

Судом встановлено наступне.

Уповноваженою особою Відділу освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області 08 липня 2020р. оголошено процедуру спрощеної закупівлі Капітальний ремонт системи опалення частини приміщень будівлі Щасливського ЗЗСО І-ІІІ ст. за адресою: Херсонська область, Олешківській район, с-ще Щасливе, вул. Центральна, 20 ідентифікатор закупівлі UA-2020-07-08-008348-с.

Відповідачем-1 до учасників висунуті вимоги які викладені в Інформації для проведення спрощеної закупівлі (надалі - Інформація), що додається до даного позову.

Критерієм оцінки тендерних пропозицій визначено критерій ціна (питома вага критерію - 80%) та строки виконання робіт (питома вага критерію - 20%) (п. 10.2. Інформації). Відповідно до п. 7 Інформації очікувана вартість предмета закупівлі -1 451 941 (один мільйон чотириста п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот сорок одна) грн. 00 коп., в т. ч. ПДВ.

Документація, що вимагалась умовами даного тендеру, була подана позивачем в повному обсязі, з додержанням усіх вимог замовника торгів.

В результаті проведеного 23.07.2020р. аукціону позивачем, як учасником спрощеної закупівлі, запропоновано виконання комплексу робіт, згідно з документацією спрощених торгів, за ціною, з дотриманням усіх кваліфікаційних критеріїв, а саме - за 1 080 000 (один мільйон вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., що на 371 941,00 грн. нижче стартової ціни аукціону.

Пропозиція позивача була розглянута відповідачем-1, однак, замість прийняття відповідного законного рішення щодо акцепту пропозиції, прийнято рішення щодо дискваліфікації позивача за надуманими підставами, а саме: причиною дискваліфікації згідно з Протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 30.07.2020 р. (надалі-Протокол № 1) є - Учасник № 2 (ГОВ Вінер Лімітед ) в тендерній пропозиції передбачає виконання частини робіт субпідрядною організацією, але документації Замовника не передбачено субпідряд .

Однак, вимоги до учасників викладені в Інформації, не містять вимоги про заборону залучення до виконання робіт субпідрядних організацій.

Згідно з частиною 3 статті 14 Закону України Про публічні закупівлі (надалі - Закон) визначається перелік інформації, яка зазначається в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється.

Проте, в порушення даної норми відповідач-1 не зазначив в оголошенні інформації про заборону залучення до виконання робіт субпідрядних організацій, або неможливість/можливість їх залучення, але саме це стало причиною для прийняття відповідачем-1 вказаного вище Протоколу № 1.

Крім цього, згідно з ч. 5 статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Частина 13 статті 14 Закону визначає, що Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо, зокрема, пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, однак пропозиція Позивача цілком відповідає вимогам зазначеним у оголошенні.

Так, пункт 20 Інформації Проект договору про закупівлю робіт за державні кошти містить положення, які прямо та однозначно надають учаснику право на залучення до робіт субпідрядні організації, а саме:

- п. 5.13 проекту договору Сторони допускають, за умови надання в письмовій формі згоди ЗАМОВНИКА, залучення ПІДРЯДНИКОМ спеціалізованих підприємств (організацій) (далі - СУБПІДРЯДНИКІВ ) для виконання окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) робіт на виконання цього Договору. При цьому відповідальність за неналежне виконання та/або порушення ПІДРЯДНИКОМ і СУБПІДРЯДНИКАМИ умов цього Договору перед ЗАМОВНИКОМ, несе ПІДРЯДНИК);

- п. 5.14 проекту договору СУБПІДРЯДНИКИ, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати наступним вимогам: мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами; мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), достатні для виконання робіт; мати досвід виконання аналогічних робіт.).

Таким чином, позивач незаконно був дискваліфікований Відповідачем-1 та Протокол № 1 від 30.07.2020 року щодо відхилення пропозиції ТОВ Вінер Лімітед є незаконним.

Позивач 31.07.2020 року розмістив вимоги про скасування Протоколу № 1 на майданчику державних закупівель відповідно до п. 20 ст. 14 Закону України Про публічні закупівлі . Однак, в порушення вимог діючого законодавства, відповідач-1 взагалі залишив вимоги без відповіді.

Не скасувавши Протокол №1, підповідач-1 06.08.2020 року розмістив на порталі державних закупівель ще один Протокол про відхилення пропозиції (надалі-Протокол № 2), в якому міститься рішення про ще одну дискваліфікацію позивача вже за іншими підставами, в порушення діючої процедури розгляду пропозицій учасників.

У Протоколі № 2, як причина дискваліфікації позивача, на думку відповідача-1, зазначається наступне:

1. на вимогу надання: копію документу, що підтверджує наявність в Учасника інженера-будівельника надано копію диплому про отримання Ходикіним М.В. кваліфікацію інженера будівельника, дослідника, документу котрий підтверджує наявність в Учасника інженера-будівельника не надано, тобто учасником не підтвердженні трудові відносини (тощо) з Ходикіним М:В. .

Частина 14) пункт 3 Інформації містить наступне:

3. Наявність працівників, їх кваліфікація, знання та досвід роботи:

- довідка, складена у довільній формі, яка містить інформацію про наявність у учасника працівників відповідної кваліфікаційне менше 6 чоловік), з зазначенням посади, досвіду роботи не менше 3-х років, освіти і спеціальності/кваліфікації працівників.

- копію документу, що підтверджує наявність в Учасника інженера-будівельника, додатково надати на даного працівника копію посвідчення про проходження даним працівником відповідного навчання з охорони праці.

Тобто, вимогою тендерної документації замовника є надання саме документу, що підтверджує наявність в Учасника інженера-будівельника. Єдиним документом, що підтверджує факт наявності працівника за кваліфікацією інженер-будівельник є диплом про вищу освіту встановленого зразка, копія якого надана в складі тендерної пропозиції Позивача. Вимог стосовно підтвердження наявності трудових відносин яким-небудь документом Інформація взагалі не містить.

Трудові відносини підприємства з працівником можуть бути підтверджені наказом, випискою з трудової книжки, трудовою угодою, договорами ЦПХ тощо. Жодної вимоги щодо надання учасником копій одного із вище перелічених документів, в Інформації немає.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушеній робити те, що не передбачено законодавством.

Таким чином ТОВ Вінер Лімітед не зобов`язано робити те, що прямо не передбачено тендерною документацією Замовника, тому, документи, не передбачені тендерною документацією замовника, Позивачем не надавались.

Позивачем надано довідку у формі таблиці про наявність у учасника працівників відповідної кваліфікації (не менше 6 чоловік), з зазначенням посади, досвіду роботи не менше 3-х років, освіти і спеціальності/кваліфікації працівників та завірену копію диплому інженера-будівельника, що перебуває у трудових відносинах з ТОВ Вінер Лімітед , та копію посвідчення про проходження даним працівником відповідного навчання з охорони праці. Факт перебування інженера-будівельника у трудових відносинах з підприємством викладено у вище зазначеній таблиці.

У Протоколі № 2, також, як причина дискваліфікації Позивача, на думку Відповідача-1, зазначається наступне:

2. локальний кошторис на будівельні роботи Учасника не відповідає технічному завданню даної закупівлі, зокрема:

- вимагалося: п.35 Обклеювання стін теплоізоляцією самоклеючою. Зазначено учасником: п.35 Обклеювання стін шпалерами простими та середньої щільності.

- вимагалося: п.110-Фарбування металевих поґрунтованих поверхонь фарбою БТ-177 сріблистою за 2рази. Зазначено учасником: п.110 Фарбування металевих погрунтованих поверхонь фарбою БТ-177 сріблистою

- вимагалося: п.112- На кожні 10 мм зміни глибини отворів перерізом 80x80 мм в залізобетонних та бетонних стелях додавати або виключати (до глиб. 200 мм). Зазначено учасником: п. 112- На кожні 10 мм зміни глибини отворів перерізом 80x80 мм в залізобетонних та бетонних стелях додавати або виключати.

- вимагалося: п.133- Фарбування металевих погрунтованих поверхонь фарбою БТ-177 сріблистою за 2рази. Зазначено учасником: п. 133 Фарбування металевих погрунтованих поверхонь фарбою БТ-177 сріблистою .

Локальний кошторис в складі тендерної пропозиції Позивача складений суворо у відповідності до Державних стандартів України.

Нормативи ДСТУ передбачають відповідність обґрунтування (шифру норми) визначеним ДСТУ. Кожний окремий вид робіт входить до відповідного окремого Збірника ресурсних кошторисних норм.

Кожне обґрунтування (шифру норми) передбачає виконання окремих, чітко визначених цим обґрунтуванням видів робіт, використання матеріалів, машин, механізмів, інструментів, трудовитрати на виконання даних робіт, одиницю виміру та чітку назву по кожному окремому обґрунтуванню (шифру норми).

Наприклад: обґрунтування (шифр норми) РН13-11-1 Обклеювання шпалерами по підготовленій поверхні . Обґрунтування - РН (ремонтно-будівельні роботи) шифр норми -13-11-1, де: 13-Збірник 13 ДСТУ БД.2.4-13:2012 "СКЛЯРСЬКІ, ШПАЛЕРНІ ТА ОБЛИЦЬОВУВАЛЬНІ РОБОТИ ;

-11-1 нумерація конкретних видів робіт за даним Збірником; назва обґрунтування (шифру норми) Обклеювання шпалерами по підготовленій поверхні .

Національними стандартами України ресурсними елементними кошторисними нормами на ремонтно-будівельні роботи ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 передбачено наступне.

Частина 1 пункт 1.2. Сфера Застосування: Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи є обов`язковими при визначенні вартості ремонту, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів під державні гарантії. При визначенні вартості ремонту за рахунок інших джерел фінансування їх застосування обумовлюється договором

Згідно ДСТУ БД.2.4-13:2012 "СКЛЯРСЬКІ, ШПАЛЕРНІ ТА ОБЛИЦЬОВУВАЛЬНІ РОБОТИ (Збірник 13):

- розцінка РН13-11-1 має назву Обклеювання стін шпалерами простими та середньої щільності та має на увазі виконання наступних робіт: Обклеювання шпалерами по підготовленій поверхні .

У документації Замовника зазначено:

№ п.п 35 - Обґрунтування (шифр норми) РН13-11-1, Найменування робіт і витрат - обклеювання стін теплоізоляцією самоклеючьою, Одиниця виміру-100 кв.м. Кількість-1

Отже, вимога Замовника до виконання Учасником інших робіт, при цьому використовуючи розцінку РН 13-11-1, прямо суперечить діючому ДСТУ.

У разі необхідності виконання саме Обклеювання стін теплоізоляцією самоклеючьою , згідно Технічного завдання Замовника, останній повинен був керуватися п. 3.7. ДСТУ-НБД.2.4-21:2012, який передбачає, що За відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм розробляються індивідуальні ресурсні кошторисні норми, рішення з розроблення яких приймається замовником. Ці норми затверджуються у складі проекту (робочого проекту) з обов`язковим проведенням відповідної експертизи і застосовуються тільки для визначення вартості ремонту за даним проектом .

Ця вимога п. 3.7. ДСТУ-НБД.2.4-21:2012 Замовником не була виконана, тому Учасником закупівлі ТОВ Вінер Лімітед у локальному кошторисі використана саме назва розцінки, яка відповідає ДСТУ та вимагається до виконання Замовником торгів.

П.110 Фарбування металевих поґрунтованих поверхонь фарбою БТ-177 сріблистою за 2 рази (відсутність фрази за 2 рази у Локальному кошторисі Учасника ТОВ Вінер Лімітед ). Фарбування за 2 рази передбачається не даною фразою, а застосуванням коефіцієнту до даної розцінки, а саме К=2. Даний коефіцієнт, згідно діючих ДСТУ, при використанні до розцінки Е13-26-21 за змістом передбачає саме Фарбування металевих поґрунтованих поверхонь фарбою БТ-177 сріблистою за 2 рази.

Позивачем у п.110 локального кошторису, який є складовою тендерної пропозиції Учасника, застосовані коефіцієнти до даної розцінки, згідно вимог технічного завдання Замовника торгів.

Вимагалося Замовником торгів: п.112 На кожні 10 мм зміни глибини отворів перерізом 80x80 мм в залізобетонних та бетонних стелях додавати або виключати (до глиб. 200 мм).

Зазначено Учасником: п. 112 На кожні 10 мм зміни глибини отворів перерізом 80x80 мм в залізобетонних та бетонних стелях додавати або виключати .

Дана вимога є також дискримінаційною в зв`язку з тим, що Збірником 20 до розцінки РН20-25-24 передбачений чіткий перелік, об`єм робіт, трудовитрати працівників, тощо а саме: Розмічання місць пробивання та пробивання отворів у залізобетонних і бетонних конструкціях. Прибирання сміття.

Таким чином, використав розцінку РН20-25-24 з її назвою згідно ДСТУ, Учасник не порушив жодних вимог Технічного завдання тендерної документації Замовника. Навпаки - Замовник у технічному завданні грубо порушує вимоги ДСТУ.

У разі потреби у виконанні інших робіт, ніж тих що передбачені розцінкою РН20-25-24, Замовник був повинен керуватися нормами п.3.7. ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012.

Вимагалося Замовником торгів:п.133- Фарбування металевих погрунтованих поверхонь фарбою БТ-177 сріблистою за 2 рази. Зазначено учасником: п. 133 Фарбування металевих погрунтованих поверхонь фарбою БТ-177 сріблистою .

Цей пункт пояснений вище - при розгляді вимог до п.110 також є незаконною вимогою та незаконною підставою для дискваліфікації Учасника ТОВ Вінер Лімітед .

Тобто, Учасник ТОВ Вінер Лімітед склав локальний кошторис в рамках діючого законодавства в сфері будівництва, а не повторював помилки та безпідставні протизаконні вимоги Замовника.

07.08.2020 року уповноважена особа Замовника Протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою (Протокол № 3) переможцем процедури спрощеної закупівлі оголосила ФОП Тісовського Олександра Сергійовича.

Разом з тим, Локальний кошторис переможця містить ті ж самі невідповідності, які стали причиною дискваліфікації ТОВ Вінер Лімітед . Проте ті ж самі підстави для дискваліфікації Позивача не стали підставами для дискваліфікації переможця ФОП Тісовський О.С. Крім цих підстав для дискваліфікації, у тендерній пропозиції переможця, зокрема, Локальному кошторисі, міститься ще ціла низка невідповідностей пропозиції учасника технічним вимогам Замовника.

Так, пунктом 25 Технічного завдання Відповідача-1 вимагається встановлення радіаторів сталевих панельних Radik КLASIK типу 33x500-1800, Когаdo в кількості 10 штук. Натомість, пункт 25 Локального кошторису Відповідача-2 пропонує встановлення 0 штук радіаторів. При вартості одного радіатора 6 914 грн.90коп. (згідно Локального кошторису Відповідача-2), загальна вартість тендерної пропозиції Відповідача-2 свідомо занижена як мінімум на 69 149 грн.ООкоп., це без урахування податків та зборів. Якщо б ця сума була включена до тендерної пропозиції (Локального кошторису), то ціна тендерної пропозиції взагалі була б не конкурентною і взагалі могла бути не розглянутою.

З цього приводу Позивачем 07.08.2020 року на майданчику державних закупівель розміщена вимога до Замовника торгів Щодо дискваліфікації ФОП Тісовський О. С, та припинення протиправних дій уповноваженої замовника до рішення суду по суті справи , в якій міститься перелік невідповідностей тендерної пропозиції учасника у частині Локальний кошторис вимогам технічного завдання замовника.

Ці невідповідності взагалі не стали предметом дослідження уповноваженою особою Замовника.

Згідно вимог проведення процедури спрощених торгів, на оскарження прийнятого Замовником рішення надається час до 11 час. 35 хв. 10.08.2020 року. Виключно тільки після спливу часу на оскарження Замовник розглядає пропозицію наступного учасника.

Але, Відповідач-1 порушив норму закону, оголосивши переможця достроково 07.08.2020 о 12 год. 00 хв., не давши змоги Позивачу скористуватися своїм правом на оскарження.

Протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 07.08.2020 року переможцем процедури спрощеної закупівлі Капітальний ремонт системи опалення частини приміщень будівлі Щасливського ЗЗСО І-ІІІст. за адресою: Херсонська область, Олешківській район, с-ще Щасливе, вул. Центральна, 20А оголошено ФОП Тісовський О.С, який запропонував ціну на 119 842,00 грн. більше.

11.08.2020 року Відповідач-1 знов розглядає тендерну документацію Відповідача-2 та, врахувавши вимогу ТОВ ВІННЕР щодо невідповідності технічної документації ФОП Тісовського Олександра Сергійовича до вимог Замовника, " проконсультувавшись з проектантами даних робіт", Протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 11.08.2020 року (Протокол № 4) знов визначає переможцем Відповідача-2.

Відповідачем-1 13.08.2020 року укладено договір про закупівлю робіт з Відповідачем -2, який запропонував виконання комплексу робіт, згідно з документацією спрощених торгів в сумі 1 199 842 (один мільйон сто дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Виходячи з викладеного вище, дії уповноваженої особи з подвійної дискваліфікації учасників не передбачені жодним законодавчим актом України та мають усі ознаки дискримінації. Консультація, що була надана проектантами даних робіт не може бути підставою для визнання переможця спрощеної закупівлі.

Слід звернути увагу на той факт, що також має місце грубе порушення вимог процедури проведення закупівель, передбаченої Законом України Про публічні закупівлі .

Частина 13 статті 14 Закону України Про публічні закупівлі визначає, що Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо, зокрема, пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, однак пропозиція Позивача цілком відповідає вимогам зазначеним у оголошенні.

Отже, сама по собі дискваліфікація пропозиції Позивача Відповідачем-1 є прямим доказом обмеження конкуренції та дискримінації учасників.

Однак, Відповідач-1, ігноруючи законні доводи Позивача, укладає з Відцовідачем-2 договір про закупівлю робіт № 127 на суму 1 199 842 грн. 00 коп.

Суд зазначає, що спір по справі стосується визнання недійсним рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" замовниками є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак, зокрема, у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відтак, на порядок та правила укладення договорів з Відповідачем-2 поширює свою дію Закон України "Про публічні закупівлі".

Згідно з п. 5 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (п. 29 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Статтею 28 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

Критеріями оцінки є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна. Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Згідно з ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" визначення переможця закупівлі є виключним правом замовника, реалізації якого передує автоматична оцінка тендерних пропозицій електронною системою закупівель, розгляд тендерних пропозицій на відповідність тендерній документації. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

В той же час, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.

Відтак, суд робить висновок, що під час проведення закупівлі товарів за бюджетні кошти, замовником було порушено принцип об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій; дії тендерного комітету призвели до унеможливлення раціонального та ефективного використання коштів місцевого бюджету.

У даному випадку оспорюваний договір укладений на підставі оскаржуваних рішень, оформлених протоколами уповноваженої особи Відповідача-1, які не відповідали положенням діючого законодавства, а саме через неправомірність відхилення позивача та неправомірність визначення переможця Відповідача-2, у зв`язку з чим при його укладенні було допущено порушення Закону України Про публічні закупівлі .

За таких обставин, оспорюваний договір є недійсним за частинами 1 статей 203 та 215 ЦК України, а також за приписами Закону України Про публічні закупівлі .

Позивач вважає, оскільки підставою для укладення договору було саме рішення Відповідача-1, тому визнання цих результатів недійсними тягне за собою визнання недійсним договору, укладеного за результатами таких торгів.

Зокрема, у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-308цс16 Верховний Суд України дійшов висновку про те, що відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність у силу закону у зв`язку з її оспоренням та невизнанням іншими особами.

У постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 369/2770/16-ц і від 07 листопада 2018 року у справі № 357/3394/16-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновків, які хоч дещо й відрізняються від висновків, зроблених у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-308цс16, але є досить близькими.

Зокрема, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав, що відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Визнання нікчемного правочину недійсним законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону (стаття 215 Цивільного кодексу України, частина третя статті 36 Закону).

Вимоги про встановлення нікчемності оспорюваного договору позивач до суду не пред`являв, а захист права шляхом визнання недійсним нікчемного правочину закон не передбачав, оскільки такий спосіб захисту не є ефективним способом та не матиме реальне відновлення порушених прав позивача.

Велика Палата Верховного Суду також погоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі № 6-308цс16, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 369/2770/16-ц і від 7 листопада 2018 року у справі № 357/3394/16-ц щодо того, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

З огляду на викладене визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.( 04 червня 2019 року справа № 916/3156/17 Провадження № 12-304гс18 Велика Палата Верховного Суду)

Суд зазначає, що до принципів закупівель, визначених частиною першою статті 3 Закону, належать: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В силу положень статті 202 ЦК України, відповідно до якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, рішення уповноваженої особи від 30.07.2020 року, 06.08.2020 року, 07.08.2020 року та від 11.08.2020 року , якими Позивача дискваліфіковано, здійснено розгляд пропозиції Відповідача-2 та визнано його переможцем Закупівлі, є правочинами, які припиняють цивільні права та обов`язки Позивача. Здійснюючи таку кваліфікацію Рішень , Суд враховує mutatis mutandis висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19

З метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції Законом України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлені правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Зазначеним Законом визначені такі принципи здійснення закупівель як добросовісна конкуренція серед учасників, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням тощо (ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі")

Основною процедурою закупівлі є відкриті торги, оголошення про проведення яких оприлюднюється на веб-порталі уповноваженого органу. Також на зазначеному веб-порталі замовником оприлюднюється для загального доступу тендерна документація, що повинна містити, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; а в разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (ст.ст. 20-22 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації.

Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до положень статті 28 Закону України "Про публічні закупівлі" оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом, зокрема замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій.

При цьому замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Згідно з частиною 1 статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, зокрема, якщо: учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом (ч.ч. 5, 6 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі").

За змістом положень статей 838, 902 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. Виконавець за договором про надання послуг повинен надати послугу особисто, але у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач правомірно зазначив про можливість залучення субвиконавця, адже можливість такого залучення відповідно до положень частини 2 статті 902 Цивільного кодексу України була передбачена умовами Договору та тендерної документації.

Дослідивши надані учасниками справи докази, суд встановив, що відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" позивач надав замовнику разом з тендерною пропозицією необхідні документи, що підтверджують його відповідність встановленим замовником кваліфікаційним критеріям. Наведені обставини не були спростовані Відповідачем-2 під час розгляду справи судами шляхом подання відповідних доказів.

У висновку, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухавши учасників справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Розгляд справи здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності є визначальним принципом судового процесу взагалі та господарського зокрема. Відповідно до ст.129 Конституції України змагальність віднесено до основних засад судочинства.

Згідно з Господарським процесуальним кодексом України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, суд повинен оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В рішеннях ЄСПЛ у справі "Серявін та інші проти України", справі "Руїз Горіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, повязаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Проте, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обовязок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовують свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України"). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, витрати понесені позивачем у вигляді сплати 4204грн. судового збору за платіжним дорученням № 167 від 01.12.2020р., та 6306,00 грн. за платіжним дорученням № 164 від 30.11.2020р. розподіляються відповідно до ст.129 ГПК України. При цьому суд покладає обов"язок відшкодування позивачу витрат по сплату судового збору саме на відповідача-1, як на особу, чиї незаконні дії стали причиною звернення позивача з позовом до суду.

Позивачем разом з позовом було подано попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв"язку із розглядом справи.

У розрахунку позивачем зазначено вид судових витрат, кількість годин роботи адвокатського об`єднання, вартість однієї години роботи адвокатського об`єднання у гривнях, сума у гривнях.

1. Зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, консультація клієнта, узгодження правової позиції- 4 год. 20 хвилин х1 200,00 грн.= 5 200,00 грн.

2. Правовий аналіз наданих клієнтом документів- 6год 10 хвилин х1 200,00 грн.=7400,00 грн.

3. Пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах- 7 год х1200,00 грн.=8 400,00 грн.

4. Складання позовної заяви - 9год.30хвилин х 1200грн.= 11400 грн.

5. Формування додатків до позовної заяви, підготовка копій позовної заяви та доданих до неї документів (додатків) іншим учасникам по справі та поштова їм відправка, передача матеріалів справи до суду-6год х 1200,00 грн.=7200грн.

Разом судові витрати, які позивач вже поніс - 50110,00 грн.

Судові витрати, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи

Всього 13 годин та 5 судових засідань х 1 200,00 грн. =21600 грн.

6.Правовий аналіз відзивів на позовну заяву та доказів, які надані відповідачами у справі

4 год. х1 200,00 грн. = 4800грн.

7. Підготовка відповідей на відзиви на позовну заяву - 5год х1200,00 грн.= 6000 грн.

8. Направлення відповідей на відзиви на позовну заяву учасникам судового процесу та подання відповідей на відзиви до суду - 2год х 1200,00 грн.= 2400 грн.

9. Участь у підготовчих судових засіданнях- З судових засідання х 1200,00 грн. за одне судове засідання = 3600грн.

10. Ознайомлення з матеріалами справи -1год х 1200,00 грн.= 1200грн.

11.Аналіз матеріалів справи за результатами ознайомлення з ними-1год х1200,00 грн.= 1200грн.

12. Участь у судових засіданнях по суті справи- 2 судових засідання х 1200,00 грн. за одне судове засідання = 2400грн.

Згідно з ст. 129 ГПК України ( Розподіл судових витрат) судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Якщо у спорі про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, судові витрати за правилами цієї статті мають бути стягнуті на користь юридичної особи, то вони стягуються на користь власників (учасників, акціонерів), які подали позов в інтересах такої юридичної особи, у тій частині, в якій вони понесені цими власниками (учасниками, акціонерами).

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Відповідач разом з відзивом подавав заперечення щодо розрахунку понесених судових витрат. Відповідач-2 вважає, що відповідно до розрахунку, кількість годин роботи адвоката є очевидно завищеними. Наприклад, за розрахунком, консультація клієнта, відповідно до розрахунку, тривала майже 4,5 години, а для аналізу документів, наданих клієнтом, представнику позивача знадобилося 6 годин, тобто майже весь робочий день. Також зазначено 6 годин для пошуку та аналізу судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, проте у тексті позовної заяви відсутні посилання на судову практику. Відповідач вважає, що тривалість підготовки копій позовної заяви та додатків іншим учасникам даної справи, яка становить 6 годин відповідно до розрахунку, є також вочевидь завищеною. Що стосується судових витрат, як позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, також є надто завищеними. Наприклад, представник позивача вважає, що йому знадобиться аж 4 години для аналізу відзиву на позовну заяву тощо.

Відповідно до ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, розглянувши заперечення відповідача-2 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу зазначає наступне.

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в постанові від 24.01.2019р. по справі № 910/15944/17 зауважив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 24.10.2019р. по справі № 905/1795/18).

Суд зазначає, що оцінка дій, що полягали у зборі доказів за справою та обговорення обставин майбутньої справи зі стороною позивача, вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви, а також викладення в ній обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу, підготовка позовної заяви та доданих до нього документів у паперових копіях для подання до суду та відправки відповідачам, не відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме, наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Суд, розглянувши матеріали справи, ціну позову, малозначність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13200,00грн., виходячи з наступного :

З наданого попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв"язку із розглядом справи,

- адвокатом фактично не виконувались робити (послуги), зазначені у п. 10 ( Ознайомлення з матеріалами справи -1год х 1200,00 грн.= 1200грн.) у п. 11 (Аналіз матеріалів справи за результатами ознайомлення з ними-1год х1200,00 грн.= 1200грн.).

Участь у підготовчих судових засіданнях- З судових засідання х 1200,00 грн. за одне судове засідання = 3600грн. По всім іншим пунктам суд вважає розумними та достатніми витрати часу по 1 годині.

Керуючись ст.ст.73,74,79,86,123,126,129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення уповноваженої особи Відділу освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області, оформлених протоколами щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 30.07.2020 року, 06.08.2020 року, 07.08.2020 року та від 11.08.2020 року;

3. У задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору про закупівлю робіт № 127 від 13.08.2020 року по об`єкту: Капітальний ремонт системи опалення частини приміщень будівлі Щасливського ЗЗСО І-ІІІ ст. за адресою: Херсонська область, Олешківський район, с-ще Щасливе, вул. Центральна, 20 за кодом СРУ за ДК 021:2015 - 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи , укладений між Відділом освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області, та фізичною особою-підприємцем Тісовським Олександром Сергійовичем за результатами проведених торгів - відмовити.

4. Стягнути з Відділу освіти, культури та спорту Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області ( с.Ювілейне Олешківського району Херсонської області, ідентифікаційни код юридичної особи ЄДРПОУ 422550 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Лімітед"( м.Херсон ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 43471056) 8 408 (Вісім тисяч чотириста вісім) гривень судового збору, 13 200 (Тринадцять тисяч двісті ) гривень витрат на оплату правничої допомоги.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 03.03.2021р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна