Ухвала

від 26.02.2021 по справі 140/300/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

26 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/300/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим як законним представником в інтересах ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася як законний представник в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 з позовом до Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації (далі - УСЗН Маневицької РДА) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а тому, враховуючи рішення Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018, має право з 17.07.2018 на щомісячне отримання грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).

На момент подання позову до суду щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлена статтею 37 Закону № 796-ХІІ, ОСОБА_2 не нарахована з 17.07.2018 та не виплачена.

Законний представник просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-ХІІ в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, та зобов`язати відповідача провести з 17.07.2018 нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену статтею 37 Закону № 796-ХІІ, в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 13).

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог необхідно залишити без розгляду, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що Закон № 796-ХІІ не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права на отримання щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, відтак у спірних правовідносинах застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, законний представник звернулася до суду з даним позовом 24.12.2020, що стверджується відбитком штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті, у якому було скеровано позов до суду (а. с. 11).

При цьому, позовні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства з 17.07.2018 по 23.06.2020 заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду.

Разом з тим, у позовній заяві законний представник вказала, що строк звернення до суду з цим позовом не є пропущеним, оскільки про порушення прав дізналася з письмової відповіді відповідача № К-2914/ч від 26.11.2020.

Суд вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами про зобов`язання нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства необхідно обчислювати з дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, рішення Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018 було офіційно оприлюднено в загальнодоступних джерелах, про прийняття такого рішення законний представник повинна була дізнатися, відтак з дати його прийняття розпочинається шестимісячний строк звернення до суду з вказаними вище позовними вимогами.

Крім того, законний представник вказану допомогу отримувала на дитину до 31.12.2014, з 17.07.2018 та по даний час зазначена допомога не виплачується, отже, необхідно дійти висновку, що законний представник не могла не знати про порушення прав, починаючи з 17.07.2018.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Крім того, суд враховує висновки щодо застосування норм права щодо строків звернення до суду, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.04.2019 у справі № 227/2015/17.

Окремо суд також зазначає, що у зразковій справі № 240/4946/18 питання щодо строків звернення до суду не порушувалось, оскільки позивач у вказаній зразковій справі звернувся до суду у межах шестимісячного строку.

Відтак, враховуючи те, що законним представником пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про зобов`язання нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 17.07.2018 по 23.06.2020, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогам законним представником не надано, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зазначеній частині позовних вимог відповідно до частини третьої статті 123 КАС України.

Суд також враховує, що Законом № 796-ХІІ не передбачено виплату спірної допомоги (яка не є основним джерелом доходів особи) за минулий час без обмеження будь-яким строком, на відміну від заробітної плати чи пенсії, які відповідно до чинних нормативно-правових актів повинні бути виплачені особі за минулий без обмеження строком.

Керуючись частинами першою, другою статті 122, частиною третьою статті 123, пунктом 8 частини першої статті 240, статтями 248, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданий як законним представником в інтересах ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлену статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , за період з 17 липня 2018 року по 23 червня 2020 року залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.М.Валюх