Рішення

від 24.02.2021 по справі 380/10621/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10621/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

позивач ОСОБА_1 ,

представник відповідача Терлак М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - відповідач, Управління), в якому просить:

- визнати наказ №13-1343-УБД від 02.10.2020 про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території Мшанської сільської ради, поза межами населеного пункту, для ведення особистого селянського господарства протиправним та скасувати;

- зобов`язати начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання позивача, учасника антитерористичної операції, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, що розташована на території Мшанської сільської ради Городоцького району Львівської області, за межами населеного пункту, для ведення особистого селянського господарства;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області подати в установлений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування позову зазначено, що відмова у затвердженні проектів землеустрою є незаконною, суперечить ст. 186-1 та ст.118 Земельного Кодексу України. Адже підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. З позиції позивача на стадії отримання погодженого в установленому порядку проекту землеустрою, не передбачено повноважень щодо відмови у затвердженні такого проекту землеустрою. Генеральний план с. Мшана не може встановлювати планування, використання та забудову території за межами населеного пункту, де знаходиться спірна земельна ділянка. Відділ містобудування та архітектури Городоцької районної державної адміністрації Львівської області листом поінформував позивача, що вказана земельна ділянка може бути відведена для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою суду від 25.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві /арк.спр.28-33/. Звернув увагу на те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічна документація із землеустрою із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації. Підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Оскільки земельна ділянка, на частину якої позивач хоче отримати дозвіл на розробку проекту відведення, є вже сформованою, згідно з технічною документацією із землеустрою та має кадастровий номер 4620985600:02:000:0049, подальше формування нової земельної ділянки здійснюється лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою.

Ухвалою суду від 22.01.2021 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін; витребувано докази від відповідача.

Ухвалою суду від 02.02.2021 встановлено участь позивача у судових засідання в режимі відеоконференції.

У додаткових пояснення /арк.спр.58-60/ відповідач зазначив, що пропонована позивачем до відведення земельна ділянка, відповідно до генерального плану с. Мшана Городоцького району знаходиться на території для промислових та виробничих об`єктів. Наголосив, що дана земельна ділянка на сьогодні накладається на земельні ділянки з кадастровим номерами: 4620985600:02:000:0053 площею 5,7286 га, яка знаходиться у комунальній власності та 4620985600:02:000:0054 площею 2,0 га, яка знаходиться у приватній власності. Зазначені земельні ділянки утворені шляхом поділу із земельної ділянки з кадастровим номером 4620985600:02:000:0049. Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 4620985600:02:000:0049 відображається на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи, оскільки реєстрація такої скасована. Крім того, відповідно до наказу Управління та акта приймання-передачі від 09.12.2020 Управління передало, а Городоцька міська рада прийняла у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 4620985600:02:000:0053. З огляду на ці обставини, позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала правову позицію викладену у відзиві, просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд заслухав пояснення сторін, з`ясував обставини, якими обґрунтовуються позов, відзив, додаткові пояснення, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи та -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням, зареєстрованим 03.09.2020, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, що розташована на території Мшанської сільської ради Городоцького району для ведення особистого селянського господарства. До клопотання долучив необхідні документи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, графічний матеріал місця розташування земельної ділянки /арк.спр.3-9/.

Листом від 23.09.2020 №1408/403-20-0.3 Відділ у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області повідомив Управління, що згідно з генеральним планом території Мшанської сільської ради Городоцького району Львівської області, затвердженого рішенням Мшанської сільської ради від 09.06.2017 №7 дана земельна ділянка запроектована для промислових та виробничих об`єктів. Додатково повідомлено, що земельна ділянка, яка пропонується для відведення відноситься до інвентаризованих земель сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4620985600:02:000:0049, площа 9,7286 га /арк.спр.40/.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 02.10.2020 №13-1343-УБД відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Мшанської сільської ради Городоцького району, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер 4620985600:02:000:0049) площею 9,7286 га, поділ якого не проведено. Разом з тим повідомлено, що відповідно до генерального плану Мшанської сільської ради, затвердженого від 09.06.2017 №7, земельна ділянка розташована на території запроектованій, як територія для промислових та виробничих об`єктів /арк.спр.10/.

Вважаючи наказ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою безпідставним та такими, що порушує його права та законні інтереси, позивач звернувся за їх захистом до суду.

Розглядаючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Громадяни України відповідно до п. б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється відповідно до ч. 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 79-1 Земельного кодексу України за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Проект землеустрою відповідно до ст. 1 Закону України Про землеустрій - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Документація із землеустрою відповідно до ст. 25 Закону України Про землеустрій розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Суд звертає увагу позивача, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Згідно з положеннями Земельного кодексу України способами формування земельної ділянки є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже ч. 2 ст. 79 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Суд зазначає, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом з поданої позивачем заяви /арк.спр.8/ встановлено, що позивач клопотав саме про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Мшанської сільської ради Городоцького району, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га.

Однак на час розгляду Управлінням клопотання позивача стало відомо, що дана земельна ділянка запроектована для промислових та виробничих об`єктів; крім того, відноситься до інвентаризованих земель сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4620985600:02:000:0049, площа 9,7286 га /арк.спр.40/.

Суд зазначає, що подальше формування земельної ділянки, на частину якої позивач хоче отримати дозвіл на розробку проекту відведення, яка вже є сформованою згідно технічної документації із землеустрою та має кадастровий номер 4620985600:02:000:0049, здійснюється лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України, якою встановлено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №802/1535/17-а, від 16.07.2020 у справі №802/1447/17-а.

Також, представник відповідача звернула увагу, що із зазначеного орієнтовного місця розташування бажаної до відведення у власність земельної ділянки очевидно, що на сьогодні така накладається на земельні ділянки з кадастровими номерами 4620985600:02:000:0053 площею 5,7286 га, яка знаходиться у комунальній власності, та 4620985600:02:000:0054 площею 2,0 га, яка знаходиться у приватній власності. Зазначені ділянки утворені шляхом поділу із земельної ділянки з кадастровим номером 4620985600:02:000:0049 /арк.спр.61-65/. Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 4620985600:02:000:0049 відображається на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи, оскільки реєстрація такої скасована.

Крім того, відповідно до Указу Президента України від 15.10.2020 №449/2020 Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин , постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113 Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин , наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2020 №485 Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 09.12.2020 №16-ОТГ передано Городоцькій міській раді (Городоцькій територіальній громаді) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1334,2904 га, які розташовані на території Городоцької міської ради Городоцького району /арк.спр.66/. Згідно з актом приймання-передачі від 09.12.2020 земельну ділянку з кадастровим номером 4620985600:02:000:0053 (порядковий №82) площею 5,7286 га серед інших теж передано у комунальну власність Городоцькій міській раді (Городоцькій територіальній громаді) /арк.спр.67-70/.

За сукупності таких обставин, з позиції суду Управління позбавлене будь-яких правомочностей щодо земельної ділянки, яку позивач вказав як бажану для отримання у власність, оскільки таку передано у комунальну власність.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскільки у даній справі спірним є рішення прийняте відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняте (вчинене) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідачем прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. Вимоги позивача є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Оскільки позивач учасник бойових дій, від сплати судового збору звільнений, у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати зі сторін стягувати не слід.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 258, 263, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2021.

Суддя Кравців О.Р.