Рішення

від 16.02.2021 по справі 460/6751/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2021 року м. Рівне №460/6751/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання Т.А. Самкової; представника позивача - адвоката М.Б. Альонової; представника відповідача - Н.П. Охман; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Радивилівська шляхо-будівельна дільниця до Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Радивилівська шляхо-будівельна дільниця (далі іменується - позивач) до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №034541 від 26 травня 2020 року та постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №204259 від 23 червня 2020 року.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що за результатами проведеного габаритно-вагового контролю автомобіля марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , працівники Укртрансбезпеки оформили документи щодо порушення автомобільним перевізником - Товариством з обмеженою відповідальністю Радивилівська шляхо-будівельна дільниця вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту - статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт - перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами. За результатами розгляду справи, відповідачем винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №204259 від 23 червня 2020 року на суму у розмірі 17000,00 грн. Позивач вказує, що така постанова є протиправною з підстав: відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху забороняється рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т, а оскільки фактична маса не була більшою за 40 тон, то підстави для накладення штрафу були відсутні; факт перевищення вагових параметрів не мав місця, оскільки після зважування контролюючими особами не вживалися дії по перевантаженню (розвантаженню) транспортного засобу, як того вимагає закон; після зважування транспортного засобу було дозволено рух автомобіля, що також свідчить про відсутність порушень вагових параметрів; талон зважування не містить інформації ані про його походження, ані про засоби роздрукування такого талону, ані інформації про назву вагового комплексу.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що під час рейдової перевірки був зупинений транспортний засіб марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 та проведено його зважування. За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 встановлено, що навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу становило 19,20 тон при допустимих 16 тон., що підтверджується талоном зважування від 26.05.2020. За даним фактом контролюючим органом оформлені усі необхідні та належні документи, які оцінювалися при розгляді справи про порушення у сфері автомобільного транспорту, де був присутній представник автомобільного перевізника. За результатами розгляду справи винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №204259 від 23 червня 2020 року на суму у розмірі 17000,00 грн., оскільки автомобільним перевізником допущено порушення статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт , за що передбачена відповідальність відповідно до статті 60 цього закону. Відповідач вказує, що оскаржувана постанова є правомірною, оскільки факт перевищення вагових параметрів зафіксований належним чином, а позивачем не надано жодних доказів на спростування таких обставин.

Ухвалою судді від 16.09.2020 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Радивилівська шляхо-будівельна дільниця до Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №034541 від 26 травня 2020 року.

Ухвалою суду від 16.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 13.10.2020.

Ухвалою суду від 13.10.2020 підготовче засідання відкладене на 12.11.2020 через відсутність доказів належного повідомлення учасників справи про розгляд справи.

Підготовче засідання 12.11.2020 не відбулося через слухання головуючою суддею справи щодо виборчого процесу. Учасників справи викликано до суду на 04.12.2020.

Ухвалою суду від 04.12.2020 допущено правонаступництво відповідача на Поліське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Ухвалою суду від 04.12.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 19.01.2021.

Судове засідання 19.01.2021 не відбулося через перебування головуючої судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 01.02.2021 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.02.2021.

У судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов повністю.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позовних вимог, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 16.02.2021.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

На підставі Направлення на рейдову перевірку від 22.05.2020 №009067 (а.с. 46) та у відповідності до Щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (а.с. 47) контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області на 434 км автомобільної дороги Київ-Чоп проводилася рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, в межах якої здійснювався габаритно-ваговий контроль вантажних транспортних засобів.

Під час рейдової перевірки був зупинений транспортний засіб марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який надав наступні документи: посвідчення подія відповідної категорії серії НОМЕР_3 (а.с. 58); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с. 58); товарно-транспортну від 26.05.2020 №000668 (а.с. 57).

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 встановлено, що навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу становило 19,20 тон при допустимих 16 тон., що підтверджується талоном зважування від 26.05.2020 (а.с. 53).

На підставі талону зважування контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області складені: Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.05.2020 №0346688 (а.с. 55), де зафіксовано показники проведеного зважування: навантаження на осі - 1) 7,92, 2) 19,20, повна маса транспортного засобу 27,12; Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 26.05.2020 №034541 (а.с. 54) - осьові навантаження 11 тон (норматив) - 7,92 тон (фактичне), 16,00 тон (норматив) - 19,20 тон (фактичне).

Контролюючим органом оформлений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.05.2020 №214718 (а.с. 52), яким зафіксоване порушення - перевезення вантажів з перевищенням вагових параметрів, визначених у пункті 22.5 ПДР, а саме: осьове навантаження на здвоєну вісь - 19,20 тон; відповідальність за порушення передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Контролюючим органом сформоване Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення чинного законодавства в сфері автомобільного транспорту (а.с. 51), відповідно до якого розгляд справи призначений на 23.06.2020.

Справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт розглянута за участі директора Товариства з обмеженою відповідальністю Радивилівська шляхо-будівельна дільниця Вишнічкого Ю.М., що не заперечується позивачем .

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником управління М.В. Коваленко прийнята Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.06.2020 №204259 (далі - Постанова №204259), відповідно до якої постановлено стягнути з відповідача штраф у розмірі 17000,00 грн. за порушення статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт (а.с. 50).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Постанови №204259, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України Про автомобільний транспорт №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон України №2344-III).

Відповідно до статті 1 Закону України №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України №2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (частина чотирнадцята статті 6 Закону України №2344-III).

За правилами статті 48 Закону України №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

З матеріалів справи вбачається, що автомобільним перевізником було саме Товариство з обмеженою відповідальністю Радивилівська шляхо-будівельна дільниця .

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг, є Закон України Про автомобільні дороги №2862-IV від 08.09.2005 (далі - Закон України №2862-IV).

Відповідно до статті 33 Закону України №2862-IV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища, є Закон України Про дорожній рух №3353-XII від 30.06.1993 (далі - Закон України №3353-XII).

За правилами частини другої статті 29 Закону України №3353-XII, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами №30 від 18.01.2001 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

За приписами пункту 4 Правил №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України Про Правила дорожнього руху №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Постановою Кабінету Міністрів України Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування №879 від 27.06.2007 затверджено, зокрема, Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно- вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до пункту 28 Порядку №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку №879.

Пунктом 12 Порядку №879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

За приписами пункту 13 Порядку №879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

У відповідності до пункту 18 Порядку №879, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

Відповідно до пункту 23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Відповідно до пункту 31.1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Згідно пункту 21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до пунктів 21 та 22 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567), у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

За правилами пунктів 25, 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тобто у розмірі 17000,00 грн.

Оскаржуваною Постановою №204259 до позивача застосований штраф саме у розмірі 17000,00 грн. за порушення вимог абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України №2344-III.

Так, при проведенні рейдової перевірки та здійсненні габаритно-вагового контролю водій транспортного засобу марки КАМАЗ НОМЕР_1 надав державним інспекторам Товарно-транспортну накладну від 26.05.2020, відповідно до якої здійснювалося перевезення вантажу - пісок.

За результатами здійснення габаритно-вагового контролю встановлено результати вагового контролю - навантаження на осі: 11 тон (норматив) - 7,92 тон (фактичне), 16,00 тон (норматив) - 19,20 тон (фактичне).

Тобто, факт перевищення вагових параметрів був встановлений та зафіксований належним чином.

Позивач вказує, що відповідно до пункту 22.5 ПДР забороняється рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т; оскільки фактична маса не була більшою за 40 тон, то підстави для накладення штрафу були відсутні.

Суд відхиляє такі доводи позивача та зазначає, що конструкція вказаної вище норми передбачає дві окремі підстави для заборони руху: (1) з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т, або (2) фактичною масою понад 40 т.

Також позивач зазначає, що факт перевищення вагових параметрів не мав місця, оскільки після зважування контролюючими особами не вживалися дії по перевантаженню (розвантаженню) транспортного засобу, як того вимагає закон.

Суд відхиляє такі доводи позивача та зазначає, що відповідно до пункту 23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Вказана норма свідчить про те, що приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб, є правом саме власника транспортного засобу або уповноваженої ним особи.

Тобто, ініціювання проведення часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб, відбувається саме за бажанням власника транспортного засобу або уповноваженої ним особи.

Проведення дій по перевантаженню не є обов`язком контролюючого органу.

Відповідно до пункту 24 Порядку №879, після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Враховуючи те, що позивач не скористався своїм правом на приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб, тому підстав для здійснення повторного габаритно-вагового контролю не існувало.

Позивач також вказує, що перевищення навантаження та здвоєну вісь могло відбуватися під час руху, оскільки автомобіль перевозив пісок - сипучу суміш, яка підлягала зсуву чи пересипанню.

Такі доводи позивача суд оцінює критично, оскільки перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на осі транспортного засобу, у даному випадку, на здвоєну вісь.

Переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Завантажуючи вантажний автомобіль у межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі № 814/1460/16.

Позивач вказує на те, що оскільки після проведення габаритно-вагового контролю транспортний засіб не затримувався у порядку статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому є підстави для висновку, що перевищення вагових параметрів не було.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 22 Порядку №879, у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За правилами частин першої та другої статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, четвертою, п`ятою та шостою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома)), статтями 122-5, 124, 126, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов`язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Тобто, затримувати транспортний засіб у порядку статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, мають право виключно співробітники відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції, а не посадові особи Укртрансбезпеки.

При цьому, таке затримання транспортного засобу є лише можливим наслідком порушення правил проїзду великогабаритних та / або великовагових транспортних засобів і відсутність такого затримання не може свідчити про відсутність факту самого порушення, допущеного автомобільним перевізником.

Посадові особи Укртрансбезпеки не наділені повноваженнями на тимчасове затримання транспортних засобів в порядку статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а відповідно до приписів статті 19 Конституції України, діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Також позивач зазначає, що талон зважування не містить інформації ані про його походження, ані про засоби роздрукування такого талону, ані інформації про назву вагового комплексу.

Суд критично оцінює такі доводи позивача та зазначає, що відповідно до підпункту 6 пункту 2 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання - це технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

За вимогами пункту 12 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Документи на ваги завжди знаходяться у пункті здійснення габаритно-вагового контролю та надаються всім водіям для ознайомлення.

В матеріалах справи міститься Свідоцтво про держану метрологічну атестацію №187 від 13.10.2009 щодо засобу зважування - Вага автомобільна для зважування в русі ВА-20 К-023 №013 , відповідно до якої зважуваний засіб атестований (а.с. 61).

Тобто, позивач міг скористатися правом на отримання на місці зважування документів, що стосуються зважувального пристрою, проте таким право не скористався. Доказів відмови у наданні таких документів позивачем суду не надано.

Зазначення у талоні зважування інформації про вимірювальний пристрій програмним забезпеченням не передбачено, натомість, форма талону дає можливість ідентифікувати усі належні дані щодо об`єкта зважування: дата та час зважування, номерний знак транспортного засобу, результати зважування по осях.

Суд також зазначає, що форма акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, встановлена Порядком №1567.

Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю встановлена Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим спільним Наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 року №1007/1207.

Форма акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів встановлена Порядком № 422.

Визначені вищезазначеними нормами форми актів та довідки не передбачають внесення до складених документів посилання на вагове обладнання, яким здійснювавсь точний габаритно-ваговий контроль.

Суд звертає увагу, що чек (талон) про зважування не є документом суворої звітності, а підтверджує лише факт перевищення вагових параметрів, формується та видається автоматично, що унеможливлює втручання посадової особи в результати зважування.

Позивач також вказує, що після зупинки транспортного засобу працівники Укртрансбезпеки повідомили водія, що обладнання габаритно-вагового контролю в даний момент працює в тестовому режимі і його показники не мають жодної юридичної сили, а зважування потрібно провести з метою його налаштування; проте після зважування працівниками Укртрансбезпеки все ж були складені документи про порушення у сфері автомобільного транспорту.

Суд відхиляє такі посилання позивача та зазначає, що вказане вище не підтверджене жодними належними та допустимим доказами.

Оскільки службовими особами Укртрансбезпеки встановлено, що навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу становило 19,20 тон при максимально допустимому навантаженні 16 тон, допущене позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт підпадає під дію абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Беручи до уваги те, що позивачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без спеціального дозволу, суд дійшов висновку, що оскаржувана Постанова №204259 про застосування адміністративно-господарського штрафу є обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення - Постанови №204259 у порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Радивилівська шляхо-будівельна дільниця (вулиця Кременецька, 109, місто Радивилів, Рівненська область, 35500; код ЄДРПОУ 03581380) до Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вулиця Небесної Сотні, 34, місто Рівне, 33013; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 26 лютого 2021 року

Суддя К.М. Недашківська