Постанова

від 22.02.2021 по справі 520/4338/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 р.Справа № 520/4338/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Мар`єнко Л.М.) від 10.11.2020 року по справі № 520/4338/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Савинці-Агро"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Савинці-Агро", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000031417 від 17.01.2019 та № 0000041417 від 17.01.2019 року в частині застосування штрафних санкцій на суму 150037,02 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 року - адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Савинці-Агро" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000031417 від 17.01.2019.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0000041417 від 17.01.2019 в частині суми 150037,02 грн. - відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 року апеляційну скаргу відповідача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 повернуто скаржнику.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 - залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 24.07.2020 року - касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Савинці-Агро" - задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 17 січня 2019 року № 0000041417 в частині суми 150037,02 грн. - скасовано.

Справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року залишено без змін.

При новому розгляді справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року по справі №520/4338/19 позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000041417 від 17.01.2019 в частині застосування штрафних санкцій на суму 150037,02 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про заміну сторони у справі.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 вирішено: ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого у тому числі, включено Головне управління ДПС у Харківській області.

Абзацом 3 п. 2 постанови кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 установлено, що територіальні органи ДПС України, що ліквідуються відповідно до п.1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення ДПС України територіальних органів згідно з абз. 4 п. 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів. що ліквідуються. Таке рішення приймається ДПС України після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи ДПС України. що будуть утворені згідно з абз. 4 п. 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, та заповненням 30 % вакансій.

В абзаці 4 п. 2 постанови кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 закріплено, що права та обов`язки територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 цієї постанови , переходять ДПС України та її територіальним органам.

Наказом ДПС України від 30.09.2020 року № 529 утворено як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено Головне управління ДПС у Харківській області.

14 грудня 2020 року проведено державну реєстрацію створення Головного управління ДПС у Харківській області як відокремленого підрозділу юридичної особи- ДПС України, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 1000741030008085321.

Наказом ДПС України від 24.12.2020 року № 755 розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС України. утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 постанови Кабінету міністрів України від 30.09.2020 року № 893.

Відповідно до п. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Таким чином, на теперішній час всі права та обов`язки Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43143704) перейшли до його правонаступника - Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495).

Згідно ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області на належного правонаступника - Головного управління ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Савинці-Агро" є суб`єктом господарювання, який здійснює сільськогосподарську діяльність, в тому числі, з вирощування зернових культур та олійних рослин (пшениці, кукурудзи, соняшнику та ін.). Основним видом економічної діяльності ТОВ "Савинці-Агро" за КВЕД-2010 є сільське господарство, а саме - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур - код 01.11. ТОВ "Савинці-Агро" у 2016 році було сільськогосподарським товаровиробником, мало реєстрацію суб`єкта спецрежиму оподаткування податку на додану вартість у сфері сільського господарства.

За результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача складено акт перевірки від 18 грудня 2018 № 5249/20-40-17-19/35108089, згідно з висновками якого позивачем допущено порушення вимог зокрема пункту 2.8 Положення "Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення № 637).

На підставі акта перевірки податковим органом, зокрема, прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2019 року № 0000041417, яким до позивача застосовано штрафні фінансові санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки - у розмірі 150596,28 грн. (т.1 а.с. 92).

Позивач не погоджуючись із податковим повідомлення-рішенням від 17 січня 2019 року №0000041417 в частині застосування штрафних санкцій на суму 150037,02 грн. звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів перед судом належними та допустимими доказами правомірність свого рішення.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що перевіркою встановлений факт перевищення ліміту залишку готівки у касі на 75298,14 грн., а саме: 22.12.2016 платником податків отримано готівку в касу у сумі 161165,39 грн. на підставі чека МА 3312315 від 22.12.2016 (підстава отримання - орендна плата та паї через ОСОБА_1 ), залишок готівкових коштів на кінець робочого дня становив 75188,51 грн. при затвердженому ліміту готівки у сумі 170 грн. (наказ від 04.01.2016 № 01) перевищення залишку готівки в касі склало 75018,51 грн: залишок готівкових коштів на кінець робочого дня 23.12.2016 становив 449,63 грн., перевищення залишку готівки в касі склало 279,63 грн.

Апелянт вказує, що готівкові кошти у сумі 75188,51 грн., які залишалися у касі підприємства станом на 22.12.2016. були видані директору ТОВ Савинці-Агро - ОСОБА_2 на господарські потреби згідно з видатковим касовим ордером від 23.12.2016 № 97.

На підставі прибуткового касового ордеру від 26.12.2016 № 99 не використані кошти були повернуті до каси підприємства з зазначенням підстави повернення орендної плати за земельні паї .

Враховуючи вищевикладене, ГУ ДФС у Харківській області до ТОВ Савинці-Агро були застосовані штрафні санкції на суму 301853,55 грн., а саме: 150596,28 грн. (75298,14 грн. х 2) - за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі (ППР від 17.01.2019 № 0000041417); 151257,27 грн. (150577,27 грн. + 680 грн.) - за здійснення операції з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та не подачу контролюючому органу декларацій з акцизного податку.

Вважає, що штрафні санкції на суму 150596,28 грн. (75298,14 грн. х 2) - за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі (ППР від 17.01.2019 № 0000041417) застосовані правомірно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне.

Зі змісту спірного податкового повідомлення-рішення від 17.01.2019 № 0000041417 вбачається, що підставою для застосування штрафних санкцій зазначено п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України і абз. 2 ст. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 р. № 436/95.

Судовим розглядом встановлено, що підприємством позивача відповідно до наказу від 04.01.2016 р. № 01 встановлено ліміт залишку готівки в касі у сумі 170,00 грн.

На підставі наданих до перевірки документів: касової книги підприємства, прибуткових та видаткових касових ордерів, авансових звітів про використання коштів, виданих під звіт за період, аналізу рахунків 301 "Каса в національній валюті", 311 "Розрахунковий рахунок у національній валюті, 661 "Розрахунки по заробітній платі", 372 "Розрахунки з підзвітними особами" в періоді, що перевіряється, встановлено, що згідно з звітом касира від 22.12.2016 р., ТОВ "Савинці-агро" отримано готівку в касу у сумі 161165,39 грн., підстава отримання - "виплата готівки за чеком МА 3312315 від 22 грудня 2016 орендна плата за паї", що підтверджується також прибутковим касовим ордером від 22 грудня 2016 року № 61.

Цього ж дня було здійснено виплату орендної плати за земельні паї в сумі 85976,88 грн., що підтверджується відомостями на виплату грошей № 17 та № 46. Таким чином, залишок готівкових коштів на кінець робочого дня становив 75188,51 грн.

Згідно зі звітом касира від 23.12.2016 р. залишок готівкових коштів на кінець робочого дня становив 449,63 грн. в той час коли встановлений ліміт складає 170 грн., перевищення залишку готівки в касі становить 279,63 грн. Також позивач зазначав, що згідно з видатковим касовим ордером від 23.12.2016 р. № 97 кошти в сумі 74738,88 грн. були видані під звіт директору ТОВ "Савинці-Агро" ОСОБА_2 на господарські потреби. Така ж сама сума коштів (74738,88 грн.), як вказував позивач, повернута до каси підприємства 26.12.2016 р. (24 та 25 грудня 2016 року - вихідні дні) директором ТОВ "Савинці-Агро" ОСОБА_2 , що підтверджується прибутковим касовим ордером № 62 від 26.12.2016 р.

Як було встановлено судом першої інстанції, у 2016 році ТОВ "Савинці-Агро" було сільськогосподарським товаровиробником, що підтверджується свідоцтвом № 200087532 (НБ № 059435) про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, довідкою від 15.03.2016 р. № 3531/10/20-01-12 платника єдиного податку четвертої групи та Звітом про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств форми № 50-сг (річна).

З метою здійснення основної господарської діяльності позивачем укладались договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв) з власниками - фізичними особами.

Так, згідно податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2016 рік кількість землі сільськогосподарського призначення, що перебувала в оренді позивача становила 1766,9274 га. При цьому, перелік всіх ділянок, що перебували в оренді у позивача у 2016 році наведена у відомості про наявність земельних ділянок, яка є додатком до зазначеної декларації.

Згідно типової форми договору оренди земельної ділянки, що укладалась позивачем з фізичними особами-власниками земельних ділянок, останній повинен розрахуватися з орендодавцем не пізніше 31 грудня поточного року.

Згідно наданих позивачем пояснень, з метою виконання своїх зобов`язань за укладеними договорами оренди земельних ділянок щодо проведення виплати орендної плати фізичним особам, позивач отримав 22.12.2016 р. через касу банку готівкові грошові кошти. З метою обліку виплати орендної плати позивачем складаються відомості на виплату грошей, згідно яких здійснюються розрахунки з фізичними особами за оренду землі. Враховуючи те, що частина орендодавців землі є людьми похилого віку та проживають в інших сільських населених пунктах, в яких відсутні банківські установи, а іноді і відділення поштового зв`язку, єдиним можливим способом виконання зобов`язань щодо виплати грошових коштів є видача готівкових коштів таким орендодавцям.

Таким чином, видача директору позивача ОСОБА_2 23.12.2016 р. з каси підприємства готівкових грошових коштів в сумі 74738,88 грн. була здійснена з метою виконання договірних зобов`язань позивача та виплати фізичним особам орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які використовуються позивачем для забезпечення господарської діяльності, згідно переліку осіб, яким підлягала виплата орендної плати, зазначеному у відомості на виплату грошей № СВА00000017/1 від 24.12.2016 р.

Зазначене, також, підтверджується копіями договорів, укладених з деякими фізичними особами, які зазначені у відомості на виплату грошей № СВА00000017/1 від 24.12.2016 р. на підтвердження існування договірних взаємовідносин з вказаними у відомості особами та існуванням потреби у позивача щодо виконання власних договірних зобов`язань, тобто директор фактично взяв на себе виконання цивільно-правової дії від імені підприємства для чого отримав грошові кошти під звіт з каси позивача.

Крім того, дані про використання земельних ділянок, що перебувають в оренді у позивача, відображаються позивачем у Відомості про наявність земельних ділянок, що є додатком до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Колегія суддів зазначає, що порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою на до 1 лютого 2018 року визначались Положенням № 637.

За змістом п. 2.8 цього Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Згідно з п. 5.9 Положення № 637 готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов`язані з діяльністю підприємства.

Наведені норми дають підстави для висновку про те, що не вважається порушенням вимог законодавства в частині тримання підприємством в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що перевищує установлений ліміт каси за умови що така наступного дня передана до банку або на потреби, пов`язані з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до п. 2.11 Положення 637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 2.12 Положення № 637 фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 року № 841 затверджено форму Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання.

Згідно з п. 3 цього Порядку звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт), подається до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що фізична особа повинна подавати звіт про використання коштів, наданих під звіт, у випадку завершення виконання окремої цивільно-правової дії, на проведення якої були видані їй грошові кошти, за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

Такий правовий висновок за аналогічних обставин як у цій справі наведено Верховним Судом у постанові від 18 лютого 2020 року у справі №8 10/3818/16.

Таким чином, на підставі аналізу норм п. 2.11., 5.9 Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004р. №637 та Порядку складання звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015р. №841, зроблено висновок, що фізична особа повинна подавати звіт про використання коштів, наданих під звіт у випадку завершення виконання окремої цивільно правової дії, на проведення якої були видані їй грошові кошти, за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

Судоми розглядом встановлено, що директор підприємства позивача ОСОБА_2 отримав 23.12.201 6р. готівкові грошові кошти в сумі 74738,88 грн. з метою виконання зобов`язань у цивільно-правових взаємовідносинах позивача з фізичними особами щодо оренди землі сільськогосподарського призначення, тобто на господарські потреби, що нерозривно пов`язані з основною господарською діяльністю позивача. При цьому, оскільки з незалежних від ОСОБА_2 причин виплата орендної плати особам, які зазначені у відомості на виплату грошей № СВА00000017/1 від 24.12.2016р. не відбулась, отримані із каси підприємства 23.12.2016 р. грошові кошти в повному розмірі 74738,88 грн. були повернуті ОСОБА_2 26.12 2016 р. (наступного робочого дня).

Тобто, кошти видавались на оплату орендної плати за земельні паї, для операцій, що пов`язані з підприємницькою метою позивача, з господарською діяльністю підприємства.

Оскільки директор підприємства позивача ОСОБА_2 не виконав дій щодо виконання цивільного зобов`язання (дії) позивача з виплати орендної плати фізичним особам та повністю повернув отриману з каси підприємства суму грошових коштів, звіт ОСОБА_2 не складався.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про , що є необґрунтованими висновки відповідача про необхідність подання директором підприємства ОСОБА_2 звіту про використання коштів, наданих під звіт, разом з поверненням 26.12.2016 р. отриманих 23.12.2016 р. коштів та порушення п. 2.8 Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті України та застосування штрафної санкції у розмірі 150037,02 грн.

Крім того, вирішуючи спірні правовідносини колегія суддів зазначає, що згідно зі п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання (п. 86.6 ст. 86 ПК України).

Згідно з положеннями п. 3-5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки контролюючим органом зроблений висновок про порушення підприємством позивача п. 2.8 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320) щодо перевищення залишку готівки в касі у розмірі 75298,14 грн., але в самому акті перевірки взагалі не викладено обставин, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства, що також свідчить про те, що податковим органом не доведено допущення підприємством позивача вимог чинного законодавства в цій частині.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року по справі №520/4338/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 03.03.2021 року