Постанова

від 23.02.2021 по справі 520/4558/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 р.Справа № 520/4558/2020

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 18.06.20 року у справі № 520/4558/2020

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старт"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області як територіального органу утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старт", звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 22.01.2020 року №0001725105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальну суму 6626,27 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 року у справі № 520/4558/2020 частково задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 22.01.2020 року №0001725105 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 5638,30 грн. та пені у розмірі 958,49 грн. за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, прийняте у відношенні Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старт". В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме неправильне застосування ст.ст. 6 та 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 року у справі № 520/4558/2020 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем за вересень 2013 року було самостійно нараховано до сплати єдиний внесок в розмірі 56502,81 грн. (пункт 8 таблиці 1 додатку 4 до Звіту від 10.10.2013) з граничним терміном сплати 21.10.2013 року. З інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2013 рік вбачається, що нарахована сума єдиного внеску була погашена у період з 05.11.2013 р. по 07.11.2013 р., тобто, з порушенням встановлених строків для сплати єдиного внеску. За жовтень 2013 року позивачем було самостійно нараховано до сплати єдиний внесок в розмірі 75987,98 грн. (пункт 8 таблиці 1 додатку 4 до Звіту від 20.11.2013) з граничним терміном сплати 20.11.2013 року. Відповідно до інтегрованої картки платника, з нарахованої суми єдиного внеску за жовтень 2013 року сума в розмірі 232,12 гривень було сплачена несвоєчасно відповідно до платіжного доручення від 17.12.2013 р. На підставі наведених обставин та норм права, відповідачем 22.01.2020 р. було прийнято рішення № 0001725105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 5661,51 грн. та нараховано пеню в розмірі 964,76 грн. Крім того, частина платіжних доручень взагалі сплачувалася на рахунки Пенсійного фонду України в Ізюмському районі, однак, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи від 04.07.2013 р. № 404 та Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи від 04.07.2013 р. № 406 було покладено повноваження з адміністрування єдиного внеску на орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а тому, єдиний внесок за вересень 2013 року підлягав сплаті виключно на рахунки органів доходів і зборів. Тобто відповідні кошти було сплачено на рахунки зовсім іншого органу державної влади.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Старт" за вересень 2013 року було самостійно нараховано до сплати єдиний внесок в розмірі 56502,81 грн. (пункт 8 таблиці 1 додатку 4 до Звіту від 10.10.2013) з граничним терміном сплати 21.10.2013 року.

Згідно з платіжними дорученнями на загальну суму 56631,36 грн., а саме № 565 від 04.10.2013 р. на суму 51534,15 грн., №564 від 04.10.2013 р. на суму 4975,91 грн., №566 від 04.10.2013 р. на суму 5,21 грн., №567 від 04.10.2013 р. на суму 116,09 грн., які були складені підприємством на реквізити отримувача Пенсійного фонду України, єдиний внесок за вересень 2013 року було сплачено позивачем.

Згідно довідки Ізюмського управління Державної казначейської служби України Харківської області від 12.06.2020 року №02-55/191, позивач сплатив кошти єдиного соціального внеску в сумі 56631,36 грн., які були зараховані 04.10.2013 року на рахунок 37199201002014 Ізюмської ОДПІ, а саме: платіжне доручення №564 від 04 жовтня 2013 р. на суму 4975,91 грн., платіжне доручення №565 від 04 жовтня 2013 р. на суму 51534,15 грн., платіжне доручення №566 від 04 жовтня 2013 р. на суму 5,21 грн., платіжне доручення №567 від 04 жовтня 2013 р. на суму 116,09 грн.

При цьому, з інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2013 рік встановлено, що нарахована сума єдиного внеску була погашена у період з 05.11.2013 р. по 07.11.2013 р., тобто, з порушенням встановлених строків для сплати єдиного внеску.

За жовтень 2013 року позивачем було самостійно нараховано до сплати єдиний внесок в розмірі 75987,98 гривень (пункт 8 таблиці 1 додатку 4 до Звіту від 20.11.2013) з граничним терміном сплати 20.11.2013 року.

Згідно платіжних доручень від 21.10.2013 р. за №600 на суму 119,78 грн., платіжного доручення від 05.11.2013 р. за №624 на суму 10.99 грн., платіжних доручень від 07.11.2013 р. за №628 на суму 9,00 грн., за № 629 на суму 6662,30 грн., за №630 на суму 68825,24 грн., позивачем було сплачено єдиний внесок за жовтень 2013 року.

При сплаті єдиного внеску за вересень 2013 року виникла переплата у розмірі 248,33 грн., при сплаті єдиного внеску за жовтень 2013 року виникла недоїмка (недоплата) у розмірі 480,45 грн. Зарахувавши суму переплати в рахунок заборгованості розрахунок недоїмку складає: 480,45 грн. - 248,33 грн. = 232,12 грн., недоїмка станом на 21.11.2013 року.

Відповідно до інтегрованої картки платника, з нарахованої суми єдиного внеску за жовтень 2019 року сума в розмірі 232,12 грн. було сплачена несвоєчасно відповідно до платіжного доручення від 17.12.2013 року.

22.01.2020 р. відповідачем було прийнято рішення № 0001725105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 5661,51 грн. та нараховано пеню в розмірі 964,76 гривень.

Позивачем було оскаржено в адміністративному порядку вказане рішення та рішенням Державної податкової служби України від 19.03.2020 року за №10084/6/99-00-08-06-01-06, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.01.2020 №0001725105 ГУ ДПС у Харківській області залишено без змін, а скаргу позивача від 12.02.2020 року №б/н - без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 22.01.2020 року №0001725105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальну суму 6626,27 грн, позивач звернулося до суду з позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 22.01.2020 року №0001725105 є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 5638,30 грн. та пені у розмірі 958,49 грн. за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року N 2464-VI (далі - Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 та ст. 12 Закону № 2464, єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Згідно з п.1 ч.2 ст.6, п.8 ст.9 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 12 статті 9 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону №2464, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

У відповідності до п. 2 ч. 6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі Інструкція №449) платники, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний соціальний внесок.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч. 2 п. 2 розділу VIІ Інструкції 449, розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску виноситься за даними інформаційної системи та без проведення перевірки.

Колегія суддів встановила, що оскаржуване рішення прийнято у зв`язку з несвоєчасною сплатою позивачем єдиного внеску за вересень 2013 року (строк сплати до 22.10.2013 р.) та за жовтень 2013 року (строк сплати до 21.11.2013 р.).

З матеріалів справи встановлено, що позивачем своєчасно було сплачено єдиний соціальний внесок за вересень та жовтень 2013 року, про що свідчать платіжні доручення: № 565 від 04.10.2013 р. на суму 51534,15 грн., №564 від 04.10.2013 р. на суму 4975,91 грн., №566 від 04.10.2013 р. на суму 5,21 грн., №567 від 04.10.2013 р. на суму 116,09 грн., №600 від 21.10.2013 р. на суму 119,78 грн., №624 від 05.11.2013 р. на суму 10.99 грн., №628 від 07.11.2013 р. на суму 9,00 грн., № 629 від 07.11.2013 р. на суму 6662,30 грн., №630 від 07.11.2013 р. на суму 68825,24 грн. (а.с. 22-30).

Колегія суддів встановила, що платіжні доручення на загальну суму 56631,36 грн., а саме № 565 від 04.10.2013 р. на суму 51534,15 грн., №564 від 04.10.2013 р. на суму 4975,91 грн., №566 від 04.10.2013 р. на суму 5,21 грн., №567 від 04.10.2013 р. на суму 116,09 грн., були складені позивачем на реквізити отримувача Пенсійного фонду України в Ізюмському районі, однак в цей же день зараховані на рахунок 37199201002014 Ізюмської ОДПІ, про що свідчить довідка Ізюмського управління Державної казначейської служби України Харківської області від 12.06.2020 року №02-55/191 (а.с. 75).

Згідно з положеннями розділу VII Інструкції №449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до п. 8 розділу VI Інструкції №449 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Пунктом 11 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з п.11 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за неперерахування або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч.10 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Колегія суддів вважає, що для підтвердження факту несплати єдиного внеску, необхідно встановити, що платник єдиного внеску не вчиняв дії, спрямовані на перерахування єдиного внеску до державного бюджету. Здійснення помилки під час перерахування єдиного внеску до державного бюджету в строк, встановлений п.1 ч.2 ст.6, п.8 ст.9 Закону № 2464, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника єдиного внеску при його сплаті, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п.11 ст. 25 Закону № 2464. Помилкове зазначення іншого коду ЄДРПОУ платника в платіжному дорученні під час сплати суми збору не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений вказаною нормою Закону строк, а відтак і для застосування на підставі п.11 ст.25 Закону №2464 штрафних (фінансових) санкцій. Також, позивачем фактично було здійснено необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого обов`язку щодо сплати єдиного внеску та фактично була здійснена сплата єдиного внеску, про, що свідчать матеріали справи.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року по справі №813/1008/16 зазначено, що помилка при зазначенні невідповідного рахунку, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України , при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, оскільки перерахування коштів було спрямовано не на користь належного отримувача, проте вказані кошти того самого дня, в межах граничних строків сплати були зараховані на належні рахунки, однак вказана інформація належним чином не відображена у інтегрованій картці позивача, за виключенням суми єдиного внеску у розмірі 232,12 грн., колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим довід апеляційної скарги, що помилка платника податків може бути достатньою підставою для винесення рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та повністю спростовує позицію відповідача про наявність у діях позивача ознак несплати (перерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 22.01.2020 року №0001725105 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 5638,30 грн. та пені у розмірі 958,49 грн. за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

В силу ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено суду правомірність оскаржуваного рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 року у справі № 520/4558/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 03.03.2021 року