ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
18 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 340/3190/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 (суддя Притула К.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прополіс Мед до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Прополіс Мед звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області в якому просило
- визнати протиравним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 04.02.2020 №1281 Про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків ;
- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Прополіс Мед (код ЄДРПОУ - 40567028) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати;
- встановити контроль за виконанням судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України. Вказує, що відповідачем не дотримано вимог законодавства при прийнятті рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем зазначено лише відомості, які свідчать про наявність юридичних підстав, керуючись якими відповідач має повноваження включити позивача до переліку ризикових платників податків. Проте, як вказує позивач, фактичних доказів, що дані відомості обґрунтовані та стосуються товариства, відповідачем не надано.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Прополіс Мед до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.
Рішення суду мотивовано тим, що в спірному рішенні, відповідач посилається на наявність ознак ризикової діяльності в господарській діяльності позивача, разом з тим, жодних конкретних доказів та фактів щодо даної обставини не зазначено. За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість прийняття спірного рішення. Наведені обставини обґрунтували прийняття рішення про задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що рішення прийнято за наявності підстав визначених законодавством, так за результатами моніторингу позивача встановлено, що у останнього відсутні матеріально-технічні умови та засоби для здійснення діяльності, за результатами якої реєструються податкові накладні.
Позивачем до суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якій останній вказує на необґрунтованість доводів скаржника та просить суд залишити скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та під час апеляційного перегляду справи підтверджено, що Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 04.02.2020 року №1281 товариство з обмеженою відповідальністю ПРОПОЛІС МЕД визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме невідповідність кодів УКТ ЗЕД з даними ЕРПН.
Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку товариства з обмеженою відповідальністю ПРОПОЛІС МЕД від 04.02.2020 року №1281 прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ( невідповідність кодів УКТ ЗЕД з даними ЕРПН).
Оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку товариства з обмеженою відповідальністю ПРОПОЛІС МЕД від 04.02.2020 №1281 містить розшифровку, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку- невідповідність кодів УКТ ЗЕД з даними ЕРПН.
В наданому представником відповідача, протоколі засіданні комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2 від 04.02.2020 відсутня будь яка інформація щодо невідповідності кодів УКТ ЗЕД з даними ЕРПН при здійсненні господарської діяльності позивачем.
Не погодившись з прийняттям даного рішення, позивач звернувся до суду.
Дослідивши встановлені по справі обставини колегія суддів вважає за необхідне зазначити.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (що набрав чинності з 01.02.2020).
Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 61.2 ст. 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Так, за змістом п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, згідно з п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165, що є вичерпним переліком.
Зокрема, п. 8 вказаного Додатку передбачено одним із критеріїв наступний: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
За змістом затвердженої форми рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) вказане рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Отже, Порядком встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.
У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:
- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності
або
- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
Крім того, у формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення від 04.02.2020 №1281 не містить жодного розшифрування податкової інформації яка стала підставою для висновків про відповідність позивача критеріям ризиковості, податковим органом лише продубльовано зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Таким чином, з рішення про відповідність ТОВ Прополіс-Мед критеріям ризиковості, не можливо встановити що саме стало підставою для такого висновку та унеможливлює самостійно визначити позивачем обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому дане рішення не відповідає критерію правової визначеності та обґрунтованості.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності
Посилання відповідача на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 17.07.2020 у справі №280/1098/19, від 10.07.2020 у справі №520/5168/19 в межах розгляду даної справи, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки останні сформульовані при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, який втратив чинність 01.02.2020.
На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком № 1165, який істотно відрізняється від Порядку № 117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком № 1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.
Також, посилання представника відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.10.2020 у справі №280/2284/20 є також безпідставними, оскільки в цій постанові Верховним Судом надано оцінку обґрунтованості вжиття заходів забезпечення позову та не вирішувалися спірні правовідносини по суті.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У цьому випадку, необґрунтоване прийняття вказаного рішення тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних, неможливості сформувати податковий кредит контрагентами позивача та, як наслідок, ризик припинення господарських взаємовідносин.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків носить протиправний характер та підлягає скасуванню. Скасування такого рішення є наслідком виключення позивача з вказаного переліку з метою поновлення порушених прав та інтересів останнього.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2021 |
Оприлюднено | 05.03.2021 |
Номер документу | 95275757 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Ясенова Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні