Постанова

від 24.02.2021 по справі 640/24989/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24989/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

при секретарі - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Успіх" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 грудня 2019 № 00004220502, № 00004230502.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у випадку, якщо під час перевірки контролюючий орган вважав за необхідне надати оцінку економічній діяльності позивача щодо відповідності економічної мети укладення тих чи інших правочинів чи спрямування його діяльності на отримання прибутку (що мало місце в даному випадку), мала враховуватися не лише діяльність позивача як окремого суб`єкта господарювання, а діяльність також пов`язаних з позивачем осіб, зокрема, засновників, оскільки оцінка окремо діяльності позивача може не дати повне уявлення про мету та економічний зміст його діяльності.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому зазначає, що довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями. Вказує на те, що отримані кошти по договору позики від 15 червня 2016 року № 23-К за своєю сутністю є внеском учасників та засновників, збільшили власний капітал підприємства. Підкреслює, що ТОВ ТК Успіх отримано готівкові кошти за договором позики та нараховано відсотки, які є інструментами власного капіталу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому, вказує на те, що наведене судом першої інстанції обгрунтування є вичерпним, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не свідчать про його помилковість.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Успіх" (04070, місто Київ, ВУЛИЦЯ ІЛЛІНСЬКА, будинок 8, код 40542024) зареєстроване в якості юридичної особи 06 червня 2016 року; перебуває на обліку в якості платника податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві (ДПІ у Подільському районі); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

На підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 року, наказу від 13 вересня 2019 року №526, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, 77, 82 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Успіх", про що складено акт віл 23 жовтня 2019 року №103/26-15-05-02-03/40542024.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ ТК "Успіх" пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року №559, ст.4 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 541 762 грн., в тому числі за 2018 рік в сумі 541762 грн. та завищення об`єкта оподаткування з податку на прибуток в сумі 12 145 394 грн., в тому числі за півріччя 2019 в сумі 12 145 394 грн.

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з огляду на наступне.

ТОВ "ТК "Успіх" було укладено договори про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги:

від 23 жовтня 2018 року №18/10-1, укладений між ТОВ "Агрофірма Заросянська" (Позикодавець, код 34461299) та ТОВ "ТК Успіх" (Позичальник), згідно якого Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується використати її для власної господарської діяльності і повернути у визначений договором строк; сума позики 20 000 000 грн., строком до 31 грудня 2019 року

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до оборотно - сальдової відомості по рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" встановлено, що Товариством за період з 23 жовтня 2018 по 21 березня 2019 отримано кошти в сумі 19411866,6 грн.

ТОВ "ТК "Успіх" частково погашено кредиторську заборгованість за період з 24 січня 2019 по 04 квітня 2019 в сумі 2607381,17 грн. Станом на 30 червня 2019 обліковувалась кредиторська заборгованість у сумі 16804485,43 грн.;

В матеріалах справи наявний договір від 18 вересня 2018 року №18/09-9, укладений між ТОВ "Агрофірма Заросянська" (Позикодавець) та ТОВ "ТК "Успіх" (Позичальник), згідно якого Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується використати її для власної господарської діяльності і повернути у визначений договором строк; сума позики 18 000 000 грн.; строком до 31 грудня 2019 року

Відповідно до оборотно - сальдової відомості по рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" встановлено, що Товариством за період з 18 вересня 2018 по 22 жовтня 2018 отримано кошти в сумі 17047690,0 грн.

Поряд з викладеним суд встановив, що ТОВ "ТК "Успіх" частково погашено кредиторську заборгованість на загальну суму 3047995,71 грн.: 24 січня 2019 - в сумі 3000000 грн. та 29 березня 2019 - в сумі 47995,71 грн. Станом на 30 червня 2019 обліковувалась кредиторська заборгованість у сумі 13999694,29 грн.

З посиланням на П(С)БО 11 "Зобов`язання", П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", П(С)БО 15 "Дохід", П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів", п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України відповідач дійшов висновку про те, що на дату виникнення кредиторської заборгованості товариство як боржник мало визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов`язання. Сума дисконту (різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) включається до доходу в момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою.

Сума амортизації нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно.

Таким чином, контролюючим органом зроблено розрахунок, згідно з яким ТОВ "ТК "Успіх" занижено дохід у загальному розмірі 6 301 523 грн., в т.ч. по періодам: ІІІ кв. 2018 року - 3 198 649 грн., ІV кв. 2018 року - 2 189 069 грн., І кв. 2019 року - 963 695 грн., 2 кв. 2019 року - "-49 890" грн. та не включено до витрат амортизацію дисконту в загальному розмірі 3 152 608 грн., в тому числі по періодам: ІІІ кв. 2018 року - 54 329 грн., ІV кв. 2018 року - 867 469 грн., І кв. 2019 року - 993 374 грн., 2 кв. 2019 року - 1 237 436 грн.

Вказане свідчить про заниження показника у рядку 01 Декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 01 липня 2017 року по 31 грудня 2018 року на загальну суму 3 148 915 грн.

Контролюючим органом встановлено, що ТОВ "Компанія з управління активами "СІТІ-ІНВЕСТ", яке діє на підставі Ліцензії: професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) видана згідно рішення НКЦПФР від 24 грудня 2015 №2190, яка видана 26 лютого 2016, строк дії ліцензії - необмежений, що діє від власного імені за рахунок активів та в інтересах Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "КОРПОРАТИВНИЙ", (реєстраційний код за ЄДРІСІ: 2331600) (надалі - "Позикодавець"), з однієї сторони, та ТОВ "ТД "Успіх" (далі - "Позичальник") з іншої сторони, уклали договір процентної позики від 15 червня 2016 №23-К (далі - "Договір"), згідно якого Позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти (також надалі за текстом - "Позика") в порядку на умовах та в розмірі визначеному цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути названу позику Позикодавцеві у визначений цим Договором строк, а також сплатити проценти за весь термін надання Позики, у строк та розмірах, що обумовлені умовами цього Договору.

Загальна сума Позики ("ліміт позики"), яка може бути надана за даним Договором становить 60 000 000 грн. 00 коп.

Проценти нараховуються щомісячно, за методом "факт/факт", тобто на суму фактично отриманих коштів та за фактичний час користування коштами за цим Договором і виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

На виконання умов договору Позикодавцем надано позику всього на суму 44649000 грн., що відображено по бухгалтерському рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" та рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

При цьому, ТОВ "ТК "Успіх" повернуло отримані кошти по договору позики від 15 червня 2016 №23-К.

В той же час товариством нараховано відсотків за користування позикою в сумі 8429038,79 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "ТК "Успіх" протягом перевіряємого періоду декларує збиткову діяльність, а саме: фінансовий результат до оподаткування зі знаком "-" за 2016 року - 1 040 189 грн., за 2017 року - 6 670 745 грн., за 2018 року - 12 145 394 грн., за півріччя 2019 року - 13 458 445 грн.

При проведенні аналізу фінансової звітності товариства встановлено ознаки неплатоспроможності підприємства та відсутність достатньої наявності оборотних активів для погашення поточних зобов`язань; коефіцієнт поточної ліквідності знаходиться за межею значення показника, що вказує на відсутність можливості розрахуватись за поточними зобов`язаннями в найближчій перспективі.

З огляду на положення П(С)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов`язаних сторін", П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", пп. 14.1.159 п. 24.2 ст. 14 Податкового кодексу України, ст. 144 ЦК України, ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відповідач з принципу превалювання сутності над формою, а також вимог до класифікації фінансових інструментів, робить висновок про те, що кредит від засновника товариства має класифікуватися як капітал, а не як зобов`язання, а отримані кошти за договором позики від 15 червня 2016 №23-К за своєю суттю є внеском учасників та засновників, що збільшили власний капітал підприємства.

Товариство отримало готівкові кошти за договором позики та нарахувало відсотки, які є інструментом власного капіталу.

Відповідно, в порушення ст.4 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.5 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", ТОВ "ТК "Успіх" завищено витрати на загальну суму 8 429 039 грн., в тому числі по періодах: за 2016 рік в сумі 43 856 грн., за 2017 в сумі 254 446 грн., за 2018 в сумі 8 118 606 грн. та за півріччя 2019 в сумі 12 131 грн.

Також під час перевірки встановлено, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", що надалі іменується "Кредитор", та ТОВ "ТК "Успіх", що надалі іменується Позичальник , уклали Генеральний договір від 06 липня 2017 №№01/150-2/474 на здійснення кредитних операцій про наступне:

Загальний ліміт становить 120 000 000,00 (сто двадцять мільйонів) гривень 00 копійок.

Останній день строку дії Загального ліміту - "31" грудня 2022 року або інша дата, визначена відповідно до статті 10 Генерального договору.

Кредитування - Фінансування поточної діяльності.

В рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій від 06 липня 2017 №01/150-2/474 Сторонами укладено кредитні договори "Про фінансування поточної діяльності корпоративних клієнтів" від 06 липня 2017 року №010/150-2/475 та від 06 липня 2017 №010/150-2/476.

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) надає ТОВ "ТК "Успіх" (Позичальник) кредит:

1) по кредитному договору від 06 липня 2017 року №010/150-2/475 плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 15,5 % річних.

Додатковою угодою від 02 березня 2018 №010/150-2/475/1 до даного договору Сторони дійшли згоди змінити умови договору та викласти п.1.4 Договору в наступній редакції - плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 17 %.

На виконання умов вищезазначеного кредитного договору товариство отримало кредитних коштів в сумі 82586581,53 грн., в тому числі в 2017 році в сумі 33206581,53 грн. та в 2018 в сумі 49380000 грн.

За користування кредитними коштами нараховано відсотків в сумі 3424465,15 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 1915588,29 грн. та за 2018 рік в сумі 1508876,86 грн.

2) по кредитному договору від 06 липня 2017 №010/150-2/476 плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 15,5 % річних.

Додатковою угодою від 22 березня 2018 №010/150-2/476/1 до даного договору Сторони дійшли згоди змінити умови договору та викласти п.1.4 Договору в наступній редакції - плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 17 %.

На виконання умов вищезазначеного кредитного договору Товариство отримало кредитних коштів в сумі 136990000 грн., в тому числі в 2018 році в сумі 93550000 грн. та в першому півріччі 2019 року в сумі 43440000 грн.

За користування кредитними коштами нараховано відсотків в сумі 6190601,37 грн., в тому числі за 2018 в сумі 5458134,79 грн. та за перше півріччя 2019 в сумі 732466,58 грн.

В ході перевірки встановлено, що товариство при отриманні кредитних коштів надавало безвідсоткові поворотні фінансові допомоги іншим суб`єктам господарювання, а саме:

- ТОВ "ЗЕЛЕНЬКИ" (код 37113297) по договору поворотної допомоги № ТК17/08-30з від 15 серпня 2017 в сумі 12 161 136,64 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 8 937 656 грн.

- ПСП "УКР АГРО КЛАС" (код 36983711) по договору поворотної допомоги №ТК 18/05-16з від 30 травня 2018 в сумі 35370501 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 15474812,82 грн.

- ТОВ "АГРО ТРЕЙД ПРОДАКШН" (код 41547442) по договору поворотної допомоги №ТК 18/04-12з від 05 квітня 2018 в сумі 142511234,0 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 58575205,04 грн.

- ТОВ "АГРО ТРЕЙД ПРОДАКШН" (код 41547442) по договору поворотної допомоги №ТК 18/10-34з від 09 жовтня 2018 в сумі 11478031,23 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 3728598 грн.

- ТОВ "БУРТИ ПЕРЕМОГА" (код 38085777) по договору поворотної допомоги №ТК 18/05-19з від 30 травня 2018 в сумі 4414514,63 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 1575805,55 грн.

- ТОВ "ВІСКАР АГРО" (код 36983638) по договору поворотної допомоги № ТК 18/07-22з від 30 липня 2018 в сумі 59350533,04 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 2047139,99 грн.

- ТОВ "ПУСТОВІТИ" (код 3753361) по договору поворотної допомоги № ТК 18/05-18з від 30 травня 2018 в сумі 9914712,16 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 1852468,3 грн.

- СВК АГРОФІРМА "ПЕРЕМОГА" (код 3754751) по договору поворотної допомоги № ТК 18/03-10з від 26 березня 2018 в сумі 2622448,84 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 400000 грн.

- СТОВ "ПЕРЕМОЖЕЦЬ" (код 2771842) по договору поворотної допомоги № ТК 18/05-15з від 29 травня 2018 в сумі 12552548,22 грн., з яких за рахунок отриманих кредитних коштів в сумі 1312916,84 грн.

З посиланням на пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України відповідач зазначає, що за умовами кредитних договорів від 06 липня 2017 року отримані кредитні кошти товариство повинно було використати на фінансування витрат, пов`язаних з поточною діяльністю та купівлю зерна. Тобто, кредитні кошти повинні були взяти участь у забезпеченні безперервності процесу обігу товарів, інших операційних потреб, безпосередньо пов`язаних з господарською діяльністю суб`єкта господарювання.

Натомість, товариство перерахувало зазначені кошти на рахунок іншого платника податку у якості безвідсоткової фінансової допомоги, нараховуючи при цьому відсотки за користування зазначеними коштами.

Таким чином, в порушення пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України ТОВ "ТК "Успіх" завищено показники, задекларовані в рядку 2250 "Фінансові витрати" фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва на загальну суму 2 297 377 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 36 555 грн., 2018 рік в сумі 2 235 803 грн. та 2019 рік в сумі 25 019 грн.

На думку відповідача, порушення сталося внаслідок неправомірного відображення у складі витрат процентів, нарахованих за кредитними договорами від 06 липня 2017 року №010/150-2/476 та від 06 липня 2017 р№010/150-2/475.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 листопада 2019 року, 19 листопада 2019 року ТОВ "ТК "Успіх" зверталося до Головного управління ДПС у м. Києві з запитами про надання публічної інформації щодо оформлення результатів перевірки у зв`язку з неотриманням копії акту перевірки.

Листами від 18 листопада 2019 року та 25 листопада 2019 року контролюючий орган повідомив товариство про те, що акт перевірки від 23 жовтня 2019 року № 103/26-15-05-02-03/40542024 скеровано товариству 23 жовтня 2019 року та отримано 15 листопада 2019 року представником товариства Дорош Т.М.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі висновків акта перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення від 06 грудня 2019 року -

№00004230502, згідно з яким за порушення пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 3 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року №559, ст.4 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 12 145 394 грн. за І-ше півріччя 2019 року;

№00004220502, згідно з яким за порушення пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 3 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року №559, ст.4 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 541 762 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 135 441 грн.

На підставі встановлених вище обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам щодо обґрунтованості, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно з п. 77.1, 77.2, 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Як було вірно вказано судом першої інстанції, планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Успіх", за результатами якої складено акт від 23 жовтня 2019 року №103/26-15-05-02-03/40542024, проведена на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 року, наказу від 13 вересня 2019 року №526, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, 77, 82 Податкового кодексу України, тобто, з передбачених законодавством підстав.

При цьому, згідно з пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно зі ст.4 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з чим особисте майно та зобов`язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов`язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі; нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

Згідно з п. 5 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року №559, фінансові інструменти в бухгалтерському обліку поділяються на фінансові активи, фінансові зобов`язання, інструменти власного капіталу і похідні фінансові інструменти.

Згідно з вказаним податковим повідомленням-рішенням за порушення вказаних положень законодавства позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на суму 541 762 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 135 441 грн. по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Агрофірма Заросянська" щодо укладених договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 23 жовтня 2018 року №18/10-1, від 18 вересня 2018 року №18/09-9.

У тексті апеляційної скарги відповідач вказує на те, що на дату виникнення кредиторської заборгованості товариство як боржник мало визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов`язання. Сума дисконту (різниця між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) включається до доходу в момент отримання позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою.

Крім вказаних у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні положень законодавства, відповідач в акті перевірки посилається на порушення позивачем інших П(С)БО.

Згідно з п. 1, 2 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затверджених наказом Міністерства фінансів України 31 січня 2000 року №20, це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Згідно з п. 4 П(С)БО 11 довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями; поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу; сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства; теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Згідно з п. 5 П(С)БО 11 зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Згідно з п. 7-9 П(С)БО 11 до довгострокових зобов`язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов`язання; відстрочені податкові зобов`язання; довгострокові забезпечення.

Довгострокове зобов`язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов`язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов`язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо: позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов`язання внаслідок порушення; не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Довгострокові зобов`язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.

Згідно з п. 6 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року №559, фінансові активи включають: грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи.

Згідно з п. 29, 30, 31 П(С)БО 13 фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов`язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов`язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).

На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові активи оцінюються за їх справедливою вартістю, крім: 30.1 дебіторської заборгованості, що не призначена для перепродажу; 30.2 фінансових інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення; 30.3 фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити; 30.4 фінансових інвестицій та інших фінансових активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю.

На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов`язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов`язань, призначених для перепродажу, і зобов`язань за похідними фінансовими інструментами.

Фінансові зобов`язання, призначені для перепродажу, і фінансові зобов`язання за похідними фінансовими інструментами (крім зобов`язання за похідним фінансовим інструментом, яке має бути погашеним шляхом передачі пов`язаного з ним інструмента власного капіталу) на кожну наступну після визнання дату балансу оцінюються за справедливою вартістю.

Зобов`язання за похідним фінансовим інструментом, яке має бути погашене шляхом передачі пов`язаного з ним інструмента власного капіталу, справедливу вартість якого на кожну наступну після визнання дату балансу не можна достовірно визначити, оцінюється за собівартістю.

Згідно з п. 5, 7 П(С)БО 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 99 №290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

Згідно з п. 15, 20, 21, 22 П(С)БО 15 "Доходи" визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов`язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість". Доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо: імовірне надходження економічних вигод, пов`язаних з такою операцією; дохід може бути достовірно оцінений.

Такий дохід має визнаватися у такому порядку: проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди; роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди; дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді процентів.

Згідно з п. 1, 3, 4, 8, 10 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 №91, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності.

Амортизована собівартість фінансової інвестиції - собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії); ефективна ставка відсотка - ставка відсотка, що визначається діленням суми річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину собівартості інвестиції (або зобов`язання) та вартості її погашення; метод ефективної ставки відсотка - метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.

Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю.

Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю.

Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі) відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно.

Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій.

Різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка.

Згідно з п. 1, 11, 14, 15 П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2004 року №817, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зменшення корисності активів та її розкриття у фінансовій звітності.

Теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу визначається застосуванням відповідної ставки дисконту до майбутніх грошових потоків від безперервного використання активу та його продажу (списання) наприкінці строку корисного використання (експлуатації). Майбутні грошові потоки від активу визначаються виходячи з фінансових планів підприємства на період не більше п`яти років. Якщо в підприємства є досвід визначення суми очікуваного відшкодування активу і наявні розрахунки, що свідчать про достовірність оцінки майбутніх грошових потоків, то така оцінка може визначатися на підставі фінансових планів підприємства, які охоплюють період більше п`яти років.

Ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.

При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків.

У контексті наведеного, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно зі змістом договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, укладені між ТОВ "Агрофірма Заросянська" та ТОВ "ТК "Успіх" від 23 жовтня 2018 №18/10-1 та від 18 вересня 2018 №18/09-9, копії яких долучені до матеріалів справи та надавалися до перевірки, вони є безвідсотковими, що прямо випливає з їхнього змісту та безпосередньо із назви договорів (п. 2.2).

Строки договорів визначені: за договором від 18 вересня 2018 №18/09-9 - до 18 жовтня 2019 року з правом продовження (п. 4.1), до 31 грудня 2018 року (додаткова угода №1), до 31 грудня 2019 року (додаткова угода №2), від 23 жовтня 2018 №18/10-1 - до 31 грудня 2019 року з правом продовження (п. 4.1), до 31 грудня 2018 року (додаткова угода №1), до 31 грудня 2019 року (додаткова угода №2).

Тобто, строки погашення зобов`язань визначені сторонами в межах одного року (дванадцяти місяців), тобто, як поточні.

Відповідно позивачем і забезпечено ведення обліку заборгованості за договорами - як поточної в розумінні п. 4 П(С)БО 11.

Згідно зі змістом акту перевірки та пояснень відповідача не є зрозумілим, чому відповідач дійшов висновку про довгостроковий характер вказаних зобов`язань.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, позивач не мав обов`язку застосовувати вимоги п. 9 П(С)БО 11.

Щодо застосування положень П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції", то згідно з п. 1 воно визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідачем ні до суду першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не надано пояснень, чому облік зобов`язань за договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги віднесено ним до фінансових інвестицій, операцій із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності.

Також, не надано пояснень щодо поширення на вказані зобов`язання положень П(С)БО 28, яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зменшення корисності активів та її розкриття у фінансовій звітності.

Сума податкового зобов`язання згідно з даним податковим повідомленням-рішенням визначена згідно з актом перевірки за формулою PV=FV/(1+i)n, де: FV - майбутня вартість; PV - теперішня вартість; і - ставка дисконтування (середня річна облікова ставка рефінансування НБУ); n - строк (число періодів), використання якої не обґрунтовано.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновок відповідача про невірний облік позивачем зобов`язань за договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, укладеними між ТОВ "Агрофірма Заросянська" та ТОВ "ТК "Успіх" від 23 жовтня 2018 №18/10-1 та від 18 вересня 2018 №18/09-9, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 3 148 915 грн., не може бути визнаний обґрунтованим, що є підставою для визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, податковим повідомленням-рішенням від 06 грудня 2019 року №00004230502 у зв`язку з порушенням вказаних положень законодавства встановлено завищення позивачем суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 12 145 394 грн. за І-ше півріччя 2019 року у зв`язку з тим, що -

кредит від засновника позивача - ТОВ "Компанія з управління активами "СІТІ-ІНВЕСТ" на підставі договору процентної позики від 15 червня 2016 №23-К мав класифікуватися як капітал, а не як зобов`язання, а отримані кошти за договором позики від 15 червня 2016 №23-К за своєю суттю є внеском учасників та засновників, що збільшили власний капітал підприємства (завищено витрати на загальну суму 8 429 039 грн.);

неправомірно відображено у складі витрат процентів на суму 2 297 377 грн., нарахованих за кредитними договорами від 06 липня 2017 року №010/150-2/476 та від 06 липня 2017 року №010/150-2/475, укладеними з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", кошти за якими позивачем надано як безвідсоткову поворотну фінансову допомогу іншим суб`єктам господарювання.

Щодо вказаних договірних зобов`язань позивача відповідач в акті перевірки фактично надав оцінку економічній меті їх укладення та виконання, що, на думку відповідача, відмінні від задекларованих позивачем, і що призвело до неможливості формування за рахунок вказаних сум витрат, що зменшили зобов`язання з податку на прибуток, суд апеляційної інстанції зауважує наступне.

Як встановлено під час проведення перевірки, на виконання умов договору процентної позики від 15 червня 2016 №23-К, укладеного з ТОВ "Компанія з управління активами "СІТІ-ІНВЕСТ", позикодавцем надано позику всього на суму 44649000 грн., що відображено по бухгалтерському рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" та рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті", вказані кошти повернуто, і позивачем нараховано відсотків за користування позикою в сумі 8 429 038,79 грн., включені до складу витрат.

Тобто, відповідачем розцінено як внесок до статутного капіталу товариства кошти, які станом на час проведення перевірки були фактично повернуті і у розпорядженні позивача не перебували, що свідчить про очевидну необґрунтованість вказаного висновку.

Як було вірно вказано судом першої інстанції, згідно з встановленими актом перевірки обставинами підстави для визнання вказаного правочину нікчемним, оскільки його недійсність встановлена законом (ч. 2 ст. 215 ЦК України), відповідач не знайшов.

Відповідно, сумніви у його відповідності законодавству можуть знайти своє підтвердження лише у випадку визнання його недійсним (в т.ч. фіктивним), що можливо лише в судовому порядку, і що в даному випадку відсутнє.

В протилежному випадку має місце вихід контролюючого органу за межі наданих йому повноважень при оцінці наданих до перевірки документів.

При цьому, засновник, на переконання суду апеляційної інстанції, має право приймати участь у діяльності створеного ним підприємства у різний спосіб, і необхідність, на думку відповідача, збільшити статутний капітал товариства, не може бути підставою для кваліфікації будь-яких коштів, що передаються товариству, саме в якості статутного капіталу.

Щодо кредитних договорів від 06 липня 2017 року №010/150-2/476 та від 06 липня 2017 року №010/150-2/475, укладених позивачем з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", то оцінку дотримання позивачем вимог договорів надано кредитором у довідці АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 03 грудня 2019 №150-2/1313, згідно з якою Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТ "Успіх" (код 40542024), за Кредитними договорами №010/150-2/476 від 06 липня 2017 року та №010/150-2/475 від 06 липня 2017 року, що були укладені в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/150-2/474 від 06 липня 2016 року, повністю виконало умови перед АТ "Райффайзен Банк Аваль".

За таких обставин посилання відповідача на порушення пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та використання кредитних коштів за відсутності розумної економічної причини є очевидно необґрунтованим.

Крім того, під час розгляду справи позивачем надано достатньо доказів на підтвердження використання кредитних коштів саме у відповідності зі своєю статутною діяльністю, яка передбачає співпрацю з сільгоспвиробниками на довготривалій основі, і їх кредитування з боку позивача передбачало зустрічне задоволення у вигляді придбання товарів у позивача.

Зокрема, основним видом діяльності ТОВ "ТК "Успіх" є неспеціалізована оптова торгівля, а основним напрямом - реалізація товарів, необхідних для вирощування сільськогосподарської продукції, позичальники позивача, у свою чергу, є сільськогосподарськими товаровиробниками (окрім ТОВ "Агро Трейд Продакшн", яке неспеціалізованою оптовою торгівлею) та покупцями товарів у позивача.

За домовленістю сторін, отримуючи безвідсоткові поворотні фінансові допомоги, необхідні позичальникам для фінансування поточної діяльності, останні за рахунок цих коштів завершують виробничий процес з вирощування та реалізації сільськогосподарських культу року При цьому, позичальники зобов`язані не тільки повернути суму позики, але й, отримуючи чи очікуючи дохід від продажу виробленої продукції, здійснювати закупівлю товарів с/г призначення на наступний виробничий цикл саме у позивача.

Так, укладання договорів поворотної фінансової допомоги з усіма контрагентами, зазначеними в акті перевірки, супроводжувалось одночасним укладанням попередніх договорів поставки, що додані до позову.

Таким чином, для позивача основною метою надання безвідсоткових поворотних фінансових допомог було не поповнення обігових коштів його покупців, а подальша закупівля ними товарів на наступний виробничий цикл саме у позивача.

На підтвердження виконання вищезазначених попередніх договорів поставок і основних договорів, а також здійснення господарських операцій з поставки/оплати товарів між позичальниками і ТОВ "ТК "Успіх" позивачем надано підписані сторонами акти звірок взаємних розрахунків по договорах поставок за періоди з моменту надання безвідсоткових поворотних фінансових допомог до 30 вересня 2019 (останній поданий баланс підприємства), оборотно-сальдові відомості по рахункам 361, 6811 по контрагентам - позичальникам, банківські виписки по контрагентам - позичальникам про надходження позивачу коштів за товари (послуги) з моменту надання безвідсоткових поворотних фінансових допомог до 30 вересня 2019 (останній поданий баланс підприємства).

Отже, доходи від господарських операцій із позичальниками значно перевищують витрати на відсотки за користування частиною банківського кредиту, яка була залучена до надання їм безвідсоткових фінансових допомог. Зазначене повністю обґрунтовує економічний ефект та доцільність надання позивачем поворотних фінансових допомог своїм покупцям.

За таких обставин вказані висновки відповідача також не можуть бути визнані обґрунтованими, що є підставою для визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

У контексті наведеного, колегія суддів звертає увагу на те, що у випадку, якщо під час перевірки контролюючий орган вважав за необхідне надати оцінку економічній діяльності позивача щодо відповідності економічної мети укладення тих чи інших правочинів чи спрямування його діяльності на отримання прибутку (що мало місце в даному випадку), мала враховуватися не лише діяльність позивача як окремого суб`єкта господарювання, а діяльність також пов`язаних з позивачем осіб, зокрема, засновників, оскільки оцінка окремо діяльності позивача може не дати повне уявлення про мету та економічний зміст його діяльності.

З урахуванням наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Торгівельна компанія Успіх підлягає задоволенню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст постанови складено 01 березня 2021 року.