Постанова

від 23.02.2021 по справі 161/15240/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 161/15240/20 пров. № А/857/1980/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.

з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2020 року, ухвалене суддею Черняком В.В. в місті Луцьку у справі № 161/15240/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування постанов у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся в суд з позовом у якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови у справах про порушення митних правил № 0774/20500/19 від 10.04.2019 року та № 1978/20500/19 від 26.06.2019 року.

У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10 квітня 2019 року та 26 червня 2019 року відповідач виніс постанови про порушення митних правил, на підставі яких наклав на позивача штраф у розмірі 300 відсотків несплачених митних платежів, у зв`язку з тим, що позивач при митному оформленні товару подав неправдиві відомості щодо відправника та одержувача товару.

Позивач вважає, що ці постанови є протиправними, оскільки винесені без повідомлення позивача про дату та час розгляду справи. Крім того, позивач вказав, що відповідач пропустив строк накладення адміністративного стягнення, оскільки виявлене правопорушення не є триваючим, тому строк накладення адміністративного стягнення відліковується з моменту подання митної декларації.

Позивач додатково зазначив, що не мав умислу на подання недостовірних відомостей щодо відправника та одержувача товару і при декларуванні митної вартості транспортних засобів виходив із договірної ціни.

На цих підставах, позивач вважає, що відповідач протиправно виніс оскаржені постанови, які на думку позивача, необхідно скасувати.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано постанови Волинської митниці Держмитслужби № 0774/20500/19 від 10 квітня 2019 року, № 1978/20050/19 від 26 червня 2019 року, а провадження у справах про порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, стосовно громадянина ОСОБА_1 - закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справ про порушення митних правил строків накладення адміністративних стягнень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2020 року та відмовити в задоволенні адміністративного позову.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що суд першої інстанції невірно розтлумачив норми матеріального права, які стосуються строків накладення адміністративного стягнення, оскільки, правопорушення, яке вчинив позивач, передбачене статтею 485 МК України і є триваючим, згідно із статтею 467 МК України. Виходячи з цього, на думку відповідача, строк накладення адміністративного стягнення становить 6 місяців з моменту виявлення правопорушення. Позивач зазначив, що виявив правопорушення, які вчинив позивач у листопаді 2018 року та січні 2019 року, а до адміністративної відповідальності притягнув позивача у квітні 2019 року та червні 2019 року відповідно. Отже, на думку відповідача, він не порушив строк накладення адміністративного стягнення.

Крім того, відповідач вказав, що у листопаді 2018 року та січні 2019 року від митних органів Литовської Республіки надійшла інформація, згідно з якою автомобілі, які для митного оформлення заявив позивач, продані днем раніше іншим продавцем іншому покупцю за ціною, яка перевищує ту, за якою ці транспортні засоби придбав позивач. Ці обставини, на думку відповідача, свідчать про те, що позивач свідомо, шляхом подання неправдивих відомостей, занизив митну вартість транспортних засобів, які ввозив на територію України.

Суд першої інстанції, як зазначає відповідач, ці обставини не з`ясовував.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 26 червня 2019 року відповідач прийняв постанову в справі про порушення митних правил № 1978/20500/10, на підставі якої позивача, як директора товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЛ КАР визнав винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 22 112,05 грн.

У постанові відповідач зазначив те, що 03.08.2018 року відповідач провів митне оформлення товару: автомобіль вантажний, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування, марка - MERCEDES-BENZ , модель - SPRINTER 310 CDI , календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2013, номер кузова - НОМЕР_1 , тип кузова - вантажний фургон, двигун - дизельний, робочий об`єм - 2143 см3, потужність - 70 кВт, номер двигуна невизначений, колісна формула - 4x2, загальна кількість місць, включаючи водія - 3, вантажопідйомність - 985 кг, маса повного навантаження - 3200 кг, категорія транспортного засобу за документами виробника - № 1, виготовлений на базі вантажного автомобіля, що був у використанні, проданий компанією UAB AUTODALYS GREITAI , Panevezio g. 12 gokiskis, Lietuva Saskaita в адресу ТзОВ ОЛЛ КАР , 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кривий вал, 34 б, офіс 204, Україна за ціною 2800 Євро.

01.04.2019 року до Волинської митниці ДФС з Державної фіскальної служби України листом від 25.03.2019 року № 9846/7/99-99-20-02-01-17 надійшло звернення митних органів Литовської Республіки щодо підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення автомобіля марки MERCEDES-BENZ , модель - SPRINTER 310 CDI , календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2013, номер кузова - НОМЕР_1 .

За результатами опрацювання звернення митних органів Литовської Республіки та товаросупровідних документів відповідач встановив те, що автомобіль марки MERCEDES-BENZ , модель - SPRINTER 310 CDI , календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2013, номер кузова - НОМЕР_1 27.07.2018 року проданий компанією UAB IMPRIMO , Partizanu, 61-806, Kaunas, LT громадянину України ОСОБА_2 , за ціною 4000 євро.

Відповідач зробив висновок, що позивач заявив в митній декларації типу 1М40ДЕ № UA205090/2018/061797 від 03.08.2018 року неправдиві відомості щодо відправника та одержувача товару, а отже вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 9037 гривень 35 копійок.

10 квітня 2019 року відповідач прийняв постанову в справі про порушення митних правил № 0774/20500/10, на підставі якої позивача, як директора товариства з обмеженою відповідальністю ОЛЛ КАР визнав винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 78 334,83 грн.

У постанові відповідач зазначив те, що 30.08.2018 року відповідач провів митне оформлення товару: автомобіль вантажний, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування, марка - FORD , модель - TRANSIT CONNECT , календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2013, номер кузова - НОМЕР_2 , тип кузова - вантажний фургон, двигун - дизельний, робочий об`єм - 1753 смЗ, потужність - 66 кВт, номер двигуна не визначений, колісна формула - 4x2, загальна кількість місць, включаючи водія - 2, вантажопідйомність - 652 кг, маса в разі повного навантаження - 2040 кг, категорія транспортного засобу за документами виробника - № 1, виготовлений на базі вантажного автомобіля, був у використанні, проданий компанією UAB AUTODALYS GREITAI , Panevezio g. 12-1, Rokiskis, Lietuva Saskaita товариству з обмеженою відповідальністю ОЛЛ КАР , 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кривий вал, 34 б, офіс 204, Україна, за ціною 1100 Євро.

26.12.2018 року до Волинської митниці ДФС з Державної фіскальної служби України листом від 18.12.2018 року № 39274/7/99-99-20-02-01-17 надійшло звернення митних органів Литовської Республіки щодо підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення автомобіля марки - FORD , модель - TRANSIT CONNECT , календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2013, номер кузова - НОМЕР_2 .

За результатами опрацювання звернення митних органів Литовської Республіки та товаросупровідних документів відповідач встановив, що автомобіль марки - FORD , модель - TRANSIT CONNECT , календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2013, номер кузова - НОМЕР_2 , 09.08.2019 року проданий компанією UAB Gelgotos Transportas , Gelyno g.lO, Marijampoles sav, LT-68100, Lietuva громадянину України ОСОБА_3 за ціною 3689 євро.

Відповідач зробив висновок, що позивач заявив в митній декларації типу 1М40ДЕ № UA205090/2018/070366 від 30.08.2018 року неправдиві відомості щодо відправника та одержувача товару, а отже вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 26111 гривень 61 копійку.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач наклав адміністративне стягнення з пропуском строків накладення адміністративного стягнення визначених статтею 467 МК України. З цих підстав суд скасував постанови в справі про порушення митних правил та закрив провадження в справі про порушення митних правил.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

За змістом пункту 23 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Як встановлено частиною 1 статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).

Згідно із частиною 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості (за переліком).

Відповідно до частини 5 статті 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Водночас частиною 8 статті 264 МК України передбачено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Отже, цією нормою визначено момент, з якого особа несе відповідальність за зазначення неправдивих відомостей при декларуванні товару - прийняття митним органом декларації.

Стаття 458 МК України визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Тобто, для притягнення до відповідальності за статтею 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

При цьому за змістом частини 1 статті 467 МК України (в редакції на момент вчинення порушення митних правил) якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Диспозиція статті 485 вказаного Кодексу передбачає декілька варіантів об`єктивної сторони правопорушення, і порушення, про яке йдеться в оскаржуваній постанові митного органу щодо позивача (заявлення з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру в митних деклараціях, що подавались у серпні 2018 року, неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості), як встановив суд першої інстанції, у даному випадку, не носить триваючого характеру, адже час можливого вчинення останнього як такого безпосередньо пов`язаний з поданням відповідних декларацій.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 28 грудня 2018 року у справі № 640/3257/17, від 09 липня 2020 року у справі № 640/20172/16-а, від 24.12.2020 року у справі № 461/3117/17.

Водночас редакція статті 485 МК України, яка діяла на момент прийняття митним органом оскаржених постанов і передбачала, що адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення, не має зворотної дії в часі, оскільки, по-перше посилює правову відповідальність особи, по друге - не діяла на час вчинення позивачем митного правопорушення.

Апеляційний суд встановив те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у справі № 0774/20500/19 про порушення митних правил, яке мало місце 30.08.2018 року прийнята відповідачем 10.04.2019 року, а у справі № 1978/20500/19 про порушення митних правил, яке мало місце 03.08.2018 року прийнята відповідачем 26.06.2019 року.

На основі наведених міркувань, апеляційний суд дійшов висновку про пропущення відповідачем строку накладення на позивача адміністративного стягнення за правопорушення передбачене статтею 485 МК України, яке не є триваючим, строк притягнення до відповідальності за яке відліковується з моменту подання декларації, у якій декларант заявив недостовірні відомості щодо товару, який підлягає розмитненню.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що оскаржені постанови в справах про порушення митних правил необхідно скасувати за закрити справи № 0774/20500/19 та № 1978/20500/19 про порушення митних правил.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2020 року в справі № 161/15240/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Повний текст постанови складений 02.03.2021 року