Вирок

від 03.03.2021 по справі 159/670/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/670/21

Провадження № 1-кп/159/256/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового

засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника

потерпілої особи ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відкритомупідготовчому судовомузасіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021030550000023 від 20.01.2021 року, та долучені до нього матеріали про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воля Ковельська Ковельського району Волинської області, українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,

у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в :

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 20 січня 2021 року, близько 06 год. 00 хв., керуючись умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше сховище, пішов до території Ковельського відділення AT "Волиньгаз", яке розташоване за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. С. Бандери, 34-а, де впевнившись, що його ніхто не бачить, через паркан проник до вищевказаної території, де підійшов до новорічної ялинки, з якої зняв частину електричної гірлянди, та в цей час був помічений працівниками Ковельського відділення AT "Волиньгаз" ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . На неодноразові вимоги ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зупинитись та повернути викрадене ОСОБА_5 не відреагував та, перелізши через паркан, почав втікати, чим відкрито викрав електричну гірлянду вартістю 360 грн., належну ПО Ковельського УЕГГ (ЄДРПОУ 36704547), та заподіяв останній майнової шкоди на загальну суму 360 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному із проникненням у сховище, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 186 КК України.

Після закінчення досудового розслідування між прокурором Ковельської місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_5 03 березня 2021 року укладено угоду про визнання винуватості.

За змістом даної угоди, обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в ході судового розгляду, сприяти розслідуванню кримінального правопорушення у з`ясуванні всіх обставин.

Представник потерпілої сторони в даному кримінальному провадженні - голова ПО Ковельського УЕГГ ОСОБА_4 не заперечує проти укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, оскільки вся завдана майнова шкода ПО Ковельського УЕГГ відшкодована повністю та будь яких інших моральних та майнових претензій вона не має.

При укладенні угоди прокурором враховується ступінь та характер сприяння обвинуваченим ОСОБА_5 у проведенні розслідування кримінального провадження щодо нього, характер та тяжкість підозри, обставин, що пом`якшують покарання, повного відшкодування завданої майнової шкоди, існуючого суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження.

Сторони вказаної угоди узгодили призначення покарання обвинуваченому за ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки із звільненням від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України та з покладенням на нього відповідних обов`язків.

В угоді також передбачені наслідкиукладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленіст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбаченіст. 476 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, заслухавши учасників судового провадження та перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 4ст. 469 КПК України,угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Частиною 5ст. 469 КПК Українипередбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення (злочин), у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , є тяжким злочином (ст. 12 КК України). Правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно і сторонами угоди не оспорюється.

Угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_5 про підозру.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 3 ст. 186 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого сторонами покарання.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, її умови не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що не заперечував в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 . В суду відсутні обґрунтовані і достатні підстави вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

В ході досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Зважаючи на покарання, яке призначається за даним вироком, суд вважає за необхідне до вступу вироку в законну силу змінити обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на особисте зобов`язання.

Цивільного позову по кримінальному провадженню не заявлено.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, пов`язані із залученням експертів для проведення судової товарознавчої та трасологічної експертиз, в сумі 1961,40 грн., у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 25.01.2021 року на майно (речові докази), підлягає скасуванню з подальшим вирішенням долі цього майна в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374, 472-475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити Угоду про визнання винуватості від 03.03.2021 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021030550000023 від 20.01.21 року, укладену між прокурором Ковельської місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До вступувироку взаконну силуобраний щодо ОСОБА_5 запобіжнийзахід увигляді домашньогоарешту змінитина запобіжнийзахід увигляді особистогозобов`язання з покладенням на нього обов`язків: не відлучатися з постійного місця проживання та реєстрації без дозволу суду; повідомляти суд та іншийдержавний орган,що відаєвиконанням вирокупрозміну свогомісця проживання; з`являтися на виклик до суду та іншого державного органу, що відає виконанням вироку.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню в сумі 1961 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) грн. 40 коп. за проведення судової товарознавчої та трасологічної експертиз.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.01.2021 року на речові докази, - скасувати.

Речові докази:

-гірлянду довжиною біля 10,5 м., яка передана зберігання до камери схову речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - повернути ПО Ковельського УЕГГ;

-рюкзак чорного кольору, кросівки марки "Pro", які передано зберігання до камери схову речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - повернути ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Головуючий ОСОБА_1