Рішення

від 03.03.2021 по справі 214/5812/14-ц

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/5812/14-ц

8/214/1/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 березня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Євтушенка О.І.,

секретарі судового засідання - Собченко Н.А., Гливук М.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

заінтересована особа - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі матеріали заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року по цивільній справі №214/5812/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності,

представники:

від позивача - адвокат Гайдай Оксана Миколаївна,

від заінтересованої особи - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_6 , в особі свого представника ОСОБА_7 , звернувся до суду із заявою, яку 04 лютого 2021 року виклав в новій редакції, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року по цивільній справі №214/5812/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності. При цьому позивач, в особі свого представника ОСОБА_7 , вказав в заяві заінтересовану особу - ОСОБА_3 та його представника.

В обґрунтування своїх вимог позивач, в особі свого представника ОСОБА_7 , вказав, що 23 січня 2015 року рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у цивільній справі № 214/5812/14-ц за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про визнання часток у спільній сумісній власності, задоволено позовні вимоги ОСОБА_8 та визначено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_2 у спільній сумісній власності на будинок АДРЕСА_1 належить по Ѕ частці. 04 грудня 2019 року Верховний Суд своєю ухвалою у справі №435/12430/12 прийняв відмову ОСОБА_4 від позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , треті особи: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Пахомова Наталія Іванівна, Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України , про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним та визнав всі рішення по справі про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 не чинними. За таких обставин вважає, що всі рішення, винесені на підставі рішення суду у справі №435/12430/12, є не чинними, а отже, даний факт є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №214/5812/14-ц. Крім того, вона вважає, що ухвалюючи рішення у справі про визначення часток у спільній сумісній власності подружжя, суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, а саме, що на час розгляду справи власником житлового буд. АДРЕСА_1 був ОСОБА_3 , який є власником цього будинку і на теперішній час, що підтверджується відповідними договором купівлі-продажу та витягами з відповідних реєстрів, які додаються. Оскільки рішення по справі могло вплинути на права та обов`язки ОСОБА_3 , суд повинен був залучити його до участі у справи із визначенням його процесуального статусу. В свою чергу, правомірність набуття права власності ОСОБА_3 на спірний житловий будинок підтверджується договором купівлі-продажу від 22.12.2011 року.

Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 10.04.2001 року, площею 0,1337 га, що був виданий виконкомом Криворізької міської ради на підставі рішення виконкому Криворізької міської ради народних депутатів №829 від 11.10.2000 року та зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю за №14719, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Саксаганської районної ради в м. Кривому Розі 07.10.2005 року на підставі рішення виконавчого комітету Саксаганської районної ради Про видачу свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна №305 від 17.08.2005 року, зареєстрованого в КП ДОР Криворізьке БТІ за №31 дод. - 92-116, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим КП ДОР Криворізьке БТІ 26.09.2007 року, на ім`я ОСОБА_2 . Отже, ОСОБА_2 , як єдиний власник житлового будинку АДРЕСА_1 , мала повне право на вчинення будь-яких правочинів з нерухомістю.

Крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги, що житловий будинок належав ОСОБА_2 на праві особистої власності, оскільки між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 27.06.1997 в м. Монтей (Швейцарія) було укладено Контракт про окремий майновий режим подружжя, засвідчений нотаріусом Олів`є Деріваз та зареєстрований у Бюро реєстрації м. Монтей 30.06.1997 року за візовим № 1581 (далі - Шлюбний контракт).

Відповідно до змісту Шлюбного контракту між подружжям ОСОБА_11 , згідно ст.247 Цивільного кодексу Швейцарської конфедерації від 10.12.1997 року (далі - ЦК Швейцарії) було затверджено окремий майновий режим подружжя, відповідно до якого кожна сторона подружжя зберігає за собою право на власність, користування та керування своїм майном.

Відповідно до положень ст.61 Закону України Про міжнародне приватне право подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу право особистого закону одного з подружжя.

На момент укладання шлюбу і Шлюбного контракту, так і на момент розгляду справи в суді першої інстанції позивач та відповідач були громадянами різних країн. Так, ОСОБА_1 був громадянином Швейцарської конфедерації, а ОСОБА_2 - громадянкою України.

Враховуючи положення ст. 61 Закону України Про міжнародне приватне право , оскільки ОСОБА_1 не був громадянином України, сторони при укладенні шлюбу та Шлюбного контракту домовились про застосування до їх правовідносин законодавства держави однієї зі сторін, в даному випадку держави громадянства Позивача - Швейцарської конфедерації, про що свідчить посилання в ст.1 Шлюбного контракту на ст.247 ЦК Швейцарської конфедерації.

Судом першої інстанції вищевказані докази взагалі не були досліджені та не було наведено жодного мотиву про не взяття цих доказів до уваги суду під час винесення оскаржуваного рішення. Окрім того, згідно з положеннями п.4 ст.212 Цивільного процесуального кодексу України, що була чинною на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Отже, судом першої інстанції не були застосовані вимоги ст. 212 ЦПК України.

Окрім того, положеннями п.2. ст.97 СК України передбачено, що сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень ст. 60 СК України і вважати його спільною частковою або особистою приватною власністю кожного з них.

Згідно із положеннями ст.13 Закону України Про міжнародне приватне право , документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Швейцарська конфедерація та Україна приєднались до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Отже, єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Шлюбний контракт було належним чином апостильовано, отже, він був чинним на території України на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу в 2007 році. Вважаємо, що це є доказом того, що ОСОБА_6 не мав права звертатися до суду з вимогою про визнання за ним частки у спільному сумісному майні подружжя.

Також, судом не було враховано, що укладений між позивачем та відповідачем шлюб було розірвано 09 вересня 2008 року на підставі рішення суду першої інстанції Республіки та Женевського кантону, яке не було оскаржено і набуло чинності, про що свідчить свідоцтво про залишення рішення суду неоскарженим від 14.04.2009 року, видане Верховним Судом Республіки та Женевського кантону.

Позивач та відповідач скасували майновий режим, що існував між ними та встановили, що вони більше не мають жодних претензій один до одного для пред`явлення позовних вимог стосовно їх майнового стану.

Отже, таким чином, після набрання чинності рішенням суду першої інстанції Республіки та Женевського кантону від 09 вересня 2008 року не тільки був розірваний шлюб між позивачем та відповідачем, а даним судовим рішенням було встановлено, що припинив дію окремий майновий режим, що діяв між подружжям протягом всього шлюбу і був встановлений в Шлюбному контракті, а також те, що ні позивач, ні відповідач, не мали один до одного жодних майнових претензій.

Відповідно до положення ст.13 Закону України Про міжнародне приватне право , документи видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Окрім того, відповідно до ст. 81 Закону України Про міжнародне приватне право в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили. Статтею 82 Закону України Про міжнародне приватне право встановлено, що визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Положеннями ст.390 ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше. Оскільки, жодного міжнародного договору між Україною та Швейцарською федерацією, яким передбачено, що Рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України поки ще не укладено, вважаємо, що існує принцип взаємності на визнання рішення суду першої інстанції Республіки та Женевського кантону від 09 вересня 2008 року, оскільки не доведено інше.

Виходячи з вищевикладеного вважаємо, що у позивача були відсутні підстави для звернення до суду з вимогами про визнання часток у спільній сумісній власності, а суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2013 року та ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2013 року по справі №435/12430/12 на сьогоднішній день визнані не чинними, провадження по справі закрито.

За таких обставин, є підстави для перегляду рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2015 року по справі №214/5812/14-ц від за нововиявленими обставинами. Отже, позивача ОСОБА_8 , в особі свого представника ОСОБА_7 , просить рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року по справі №214/5812/14-ц скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відмовою від позовних вимог.

Разом із заявою про перегляд рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року по цивільній справі №214/5812/14-ц за нововиявленими обставинами, ОСОБА_6 подав заяву про поновлення строків на звернення до суду, яку обґрунтував тим, що підставою для ухвалення оскаржуваного ним рішення, було рішення по іншій справі - 435/12430/12. В свою чергу, рішення по справі №435/12430/12 ухвалою Верховного Суду від 04.12.2019 визнано нечинним. Оскільки вказану ухвалу Верховного суду від 04.12.2019 він не отримував, а дізнався про неї від ОСОБА_3 01.03.2020 засобами телефонного зв`язку, тому вважає, що строк на подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ним пропущений з поважної причини.

Ухвалою суду від 31 березня 2020 року ОСОБА_12 поновлено строк для звернення до суду з заявою про перегляд рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 по цивільній справі №214/5812/14-ц за нововиявленими обставинами та відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року по цивільній справі №214/5812/14-ц.

За результатами повторного автоматизованого розподілу на підставі розпорядження керівника апарату суду №639 від 14 липня 2020 року матеріали заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (справа №214/5812/14-ц) передано в провадження судді Євтушенку О.І. 14 липня 2020 року.

Позивач ОСОБА_6 та його представник - адвокат Гайдай О.М. в судове засідання не з`явились, однак, остання подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, заяву підтримують в повному обсязі та просить її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, враховуючи наступне.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 проживає в Швейцарській конфедерації, 02 червня 2020 року судом було направлено судове доручення про міжнародну правову допомогу - вручення судових та позасудових документів по справі відповідачеві - ОСОБА_2 , яка проживає в Швейцарській конфедерації, кантон Женева, м. Пті-Лансі, вул. Авеню де Моржін 41/23. 01 жовтня 2020 року на адресу надійшли відомості про результати виконання судового доручення про міжнародну правову допомогу. Станом на 02 грудня 2020 року 6-місячний строк виконання судового доручення сплинув, інших відомостей за результатами його виконання до суду не надійшло, у тому числі від ОСОБА_2 .

З огляду на це, 02 грудня 2020 року судом було відновлено подальший розгляд заяви громадянина Швейцарії ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року по справі №214/5812/14-ц.

Заінтересована особа ОСОБА_3 та його представник - ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились, однак, останній подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності останніх, що не є перешкодою для судового розгляду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.429 ЦПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб вчинення процесуальних дій, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд ухвалює рішення у справі на підставі наявних доказів.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Суд, дослідивши матеріали справи, подану заяву з додатками та доказами на яких ґрунтуються вимоги ОСОБА_6 , в особі його представника ОСОБА_7 , оцінивши зібрані по справі докази, кожен окремо у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до наступного висновку.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання часток у спільній сумісній власності задоволено. Визначено, що ОСОБА_13 та ОСОБА_2 у спільній сумісній власності на будинок АДРЕСА_1 належить по Ѕ частці. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 243 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування судового збору.

Відповідно до змісту вказаного вище судового рішення, обґрунтовуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_4 суд вказав, що відповідно до змісту рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14 травня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_10 про визнання не дійсним договору купівлі-продажу, під час перебування у шлюбі відповідач ОСОБА_2 придбала на своє ім`я земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,1337 га, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, виданим Виконкомом Криворізької міської ради на підставі рішення №829 від 10 квітня 2001 року та зареєстрованим у книзі записів державних актів на право власності на землю №14719, на якій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 побудували спірний будинок загальною площею 304,5 кв.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності на домоволодіння, виданим на ім`я відповідача ОСОБА_2 на підставі рішення №305 від 17 серпня 2005 року Виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради м. Кривого Рогу.

Відповідач ОСОБА_2 продала спірний будинок разом із зазначеною земельною ділянкою відповідачу ОСОБА_10 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 12 жовтня 2007 року. Надалі відповідач ОСОБА_10 передала спірний будинок ВАТ Державний ощадний банк України в іпотеку, згідно договору від 12 жовтня 2007 року.

Згідно рішення суду Республіки та Кантон Женеви від 09 вересня 2008 року шлюб між ОСОБА_14 і ОСОБА_2 було розірвано.

Статтею 60 Сімейного кодексу України встановлено презумпцію, відповідно до якої майно, набуте за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя незалежно від того, на кого з них зареєстроване майно. Отже, право на спірний будинок виникло одночасно як у позивача ОСОБА_4 , так і у відповідача ОСОБА_2 .

В свою чергу, ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2019 року прийнято відмову ОСОБА_4 від позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , треті особи: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Пахомова Наталія Іванівна, публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України , про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14 травня 2013 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 17 липня 2019 року визнано нечинними. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , треті особи: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Пахомова Наталія Іванівна, публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України , про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним.

За змістом ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами від 30.03.2012 №4 передбачено, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору. Підставою скасування судового рішення може бути лише ухвалене судом судове рішення, а не рішення третейського суду або іншого державного органу. Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Відповідно до вимог ч.4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно ст. ст. 424, 425, 429 ЦПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано, зокрема, з підстави, визначеної пунктом три частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

З урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана, зокрема, з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Згідно зі вимогами ч.2, 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. А п.1 ч.4 цієї статті визначено, що у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

За змістом положень ч.3 ст.206 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Судом встановлено, що підставою для ухвалення Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 23 січня 2015 року судового рішення у цивільній справі №214/5812/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про визнання часток у спільній сумісній власності, що переглядається за нововиявленими обставинами, було рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14 травня 2013 року у цивільній справі №435/12430/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_10 про визнання не дійсним договору купівлі-продажу.

Вказаний обставини випливають зі обґрунтування рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року (справа №214/5812/14-ц), яке містить пряме посилання на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2013 року (справа №435/12430/12), яким встановлено, що під час перебування у шлюбі відповідач ОСОБА_2 придбала на своє ім`я земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,1337 га, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, виданим Виконкомом Криворізької міської ради на підставі рішення №829 від 10 квітня 2001 року та зареєстрованим у книзі записів державних актів на право власності на землю №14719, на якій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 побудували спірний будинок загальною площею 304,5 кв.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності на домоволодіння, виданим на ім`я відповідача ОСОБА_2 на підставі рішення №305 від 17 серпня 2005 року Виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради м. Кривого Рогу. Відповідач ОСОБА_2 продала спірний будинок разом із зазначеною земельною ділянкою відповідачу ОСОБА_10 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 12 жовтня 2007 року. Надалі відповідач ОСОБА_10 передала спірний будинок ВАТ Державний ощадний банк України в іпотеку, згідно договору від 12 жовтня 2007 року. Згідно рішення суду Республіки та Кантон Женеви від 09 вересня 2008 року шлюб між ОСОБА_14 і ОСОБА_2 було розірвано.

Зі змісту рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року (справа №214/5812/14-ц), саме за вказаних вище обставин, встановлених рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2013 року (справа №435/12430/12), суд, керуючись ст.ст. 60, 70 СК України, і дійшов до висновку про задоволення позовних вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про визнання часток у спільній сумісній власності, визначивши, що ОСОБА_13 та ОСОБА_2 у спільній сумісній власності на будинок АДРЕСА_1 належить по Ѕ частці.

Отже, між рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року у справі №214/5812/14-ц та рішенням цього ж суду від 14 травня 2013 року у справі №435/12430/12 існує прямий преюдиційний зв`язок, а саме матеріально-правовий, оскільки факти встановлені у справі №435/12430/12 мали матеріально-правове значення для справи №214/5812/14-ц.

Враховуючи, що ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2019 року у справі №435/12430/12 рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14 травня 2013 року, ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2013 року та постанова Дніпропетровського апеляційного суду від 17 липня 2019 року визнано нечинними, тобто фактично скасовані.

Зважаючи на фактичне скасування рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2013 року у справі №435/12430/12, яке було преюдиційним для прийняття цим судом 23 січня 2015 року рішення у справі №214/5812/14-ц, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_4 та скасування рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року у справі №214/5812/14-ц, ухваленого за результатами розгляду позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , про визнання часток у спільній сумісній власності, та закрити провадження у справі №214/5812/14-ц, у зв`язку з відмовою позивача ОСОБА_4 від позову.

При цьому суд вважає, що зазначення заявником ОСОБА_14 відомостей про укладення між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 27 червня 1997 року в м. Монтей (Швейцарія) Контракту про окремий майновий режим подружжя, засвідченого нотаріусом Олів`є Деріваз та зареєстрований у Бюро реєстрації м. Монтей 30.06.1997 року за візовим № 1581, який був чинним на території України на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу в 2007 році, а також відомостей про розірвання 09 вересня 2008 року шлюбу між позивачем та відповідачем на підставі рішення суду першої інстанції Республіки та Женевського кантону, яке не було оскаржено і набуло чинності, про що свідчить свідоцтво про залишення рішення суду неоскарженим від 14.04.2009 року, видане Верховним Судом Республіки та Женевського кантону, яким також встановлено, що сторони більше не мають один до одного жодних майнових претензій, не відносить до нововиявленої обставини, оскільки такі події та обставини були відомі сторонам на час ухваленні судом 23 січня 2015 року рішення у справі №214/5812/14-ц.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Враховуючи відсутність відповідної заяви відповідача, суд не знаходить підстав для вирішення питання про судові витрати в контексті ч.1 ст. 142 ЦПК України, за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст. 206, 423, 424, 425, 429 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року у справі №214/5812/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності - задовольнити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2015 року у справі №214/5812/14-ц, яким позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання часток у спільній сумісній власності задоволено та визначено, що ОСОБА_13 та ОСОБА_2 у спільній сумісній власності на будинок АДРЕСА_1 належить по Ѕ частці - скасувати.

Прийняти відмову ОСОБА_4 від позову у справі №214/5812/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності.

Закрити провадження у справі №214/5812/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 , громадянин Швейцарії, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.І. Євтушенко