Ухвала

від 04.03.2021 по справі 701/191/21

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 61

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

04 березня 2021 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський , розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про перерозподіл спадщини та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про перерозподіл спадщини та визнання права власності.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 74 років в селі Нестерівка Маньківського району Черкаської області помер позивача батько ОСОБА_3 , про що 19.09.2011 року в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис №9, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 19.09.2011 року Нестерівською сільською радою Маньківського району Черкаської області.

Довідка виконавчого комітету Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 09.09.2020 року №327 підтверджує, що ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований і постійно проживав по АДРЕСА_1 . Зі спадкодавцем на день смерті ніхто не проживав і не був зареєстрований в тому числі малолітні та неповнолітні. Заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався виконкомом Нестерівської сільської ради.

Також дана довідка підтверджує, що спадкоємцями за законом є: дочка ОСОБА_1 , 1970 р.н., (позивач по справі), син ОСОБА_2 , 1962 р.н., син ОСОБА_4 , 1958 р.н.

Позивача брат (син спадкодавця) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Нестерівка Маньківського району Черкаської області, про що 16.01.2014 року складено відповідний актовий запис №1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 16.01.2014 року виконавчим комітетом Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області. Спадщину після смерті батька він не приймав.

Після смерті її батька ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, зокрема житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 на приватизованій земельній ділянці площею 0,4567 га., та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,5909 га., розташована в адмінмежах Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Наявність та належність спадкового майна підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 13.01.2009 року, виданим Нестерівською сільською радою Маньківського району Черкаської області, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.01.2009 року №21529155, даними технічного паспорта, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №880936 від 03.12.2009 року.

При цьому, у вказаних правовстановлюючих документах по-батькові батька вказано ОСОБА_3 , а згідно свідоцтва про смерть він вказаний ОСОБА_3 . Дане пояснюється тим, що за українськими звичаями та згідно довідника імен, ім`я (по-батькові) ОСОБА_3 та ОСОБА_3 має одне значення і означає одне й те ж.

Оскільки заповіту на випадок своєї смерті батько не залишив, за спільною домовленістю між спадкоємцями було вирішено, що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,5909 га., яка належала покійному батькові, буде оформлена у спадщину на ім`я її брата ОСОБА_2 , а будинок із присадибною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 буде оформлено на ім`я позивача. Вони домовились, що будуть разом здійснювати всі процедурні нотаріальні оформлення прийняття спадщини.

Однак, нещодавно від відповідача позивач дізналась, що він вже оформив у спадщину на своє ім`я земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,5909 га., яка належала покійному батькові.

При цьому виявилось, що при оформленні спадщини нею не було подано у встановлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини до Маньківської державної нотаріальної контори внаслідок того, що відповідач самостійно вчиняв ці дії всупереч домовленостям, які були ними спільно досягнуті після смерті батька.

Тобто, спочатку домовленості виконувались, відповідач звертався до Маньківського районного суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 19.03.2013 року у справі №701/271/13-ц його заяву було задоволено та встановлено факт, згідно якого визнано, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області, актовий запис №9, дійсно доводився батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому, вона не заперечувала на цьому факті та не заперечувала, що спадщину на яку претендує брат вона не приймала, а саме земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,5909 га., розташовану в адмінмежах Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, про що вказано у даному рішенні суду. Однак, позивач не відмовлялась від оформлення спадщини на належний батькові житловий будинок з присадибною земельною ділянкою. Однак, внаслідок необізнаності з тонкощами оформлення спадщини не подала про це заяву до нотаріальної контори, при цьому спричинено це було діями відповідача.

В даний час, після того як відповідач переоформив на своє ім`я земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на її звернення він надав її копії підтверджуючих документів, зокрема і рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 19.03.2013 року у справі №701/271/13-ц, витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 24.05.2013 року, та свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.07.2013 року у спадковій справі №181 за 2013 рік.

Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 24.05.2013 року №34071481 підтверджується, що 24.05.2011 року у Маньківській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу №181, номер у Спадковому реєстрі - 54519271 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 17.07.2013 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П., у спадковій справі №181 за 2013 рік, зареєстрованим в реєстрі за №805, підтверджується, що на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , 1937 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 2,5909 га., що розташована в межах Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №090051, виданого Маньківським районним відділом земельних ресурсів Черкаської області 30 грудня 2003 року. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Одночасно слід зазначити, що вказане по батькові батька у правовстановлюючих документах ОСОБА_3 є ідентичним по батькові ОСОБА_3 , зазначеним у свідоцтві про смерть. Ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_5 є ідентичним внаслідок однорідності імен за українським звичаєвим правописом імен, що підтверджується витягом з довідника імен.

22.12.2020 року позивач звернулась до Маньківської державної нотаріальної контори з відповідною заявою про видачу її свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та присадибну земельну ділянку після смерті батька ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22.12.2020 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину мотивована тим, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк не було подано заяву про прийняття спадщини.

При цьому, нотаріусом повідомлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 24.05.2013 року про прийняття спадщин за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П., була відкрита спадкова справа №181 за 2013 рік. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи, заповіти, спадкові договори та спадкові справи на ім`я та від імені ОСОБА_3 були відсутні.

Згідно статті 1269 п.1 Цивільного кодексу України, а саме: спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно статті 1270 п. 1 Цивільного кодексу України, а саме: для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 4.12 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

На підставі викладеного у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом заявнику-позивачу відмовлено.

Таким чином, в даному випадку виключається можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку у зв`язку з наявністю спору між спадкоємцями та наявністю факту видачі свідоцтва про право на спадщину об`єкт частини спадкового майна - земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім`я відповідача і внесення змін до свідоцтва про право на спадщину не є можливим по причині незгоди відповідача.

Викладене підтверджується інформацією, наведеною у постанові нотаріуса від 22.12.2020 року в сукупності з доданими документами - свідоцтвом про право на спадщину, рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 19.03.2013 року у справі №701/271/13-ц, даними довідки виконавчого комітету Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 09.09.2020 року №327. Сукупно даною інформацією підтверджується, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , крім позивача та відповідача, немає.

Слід зазначити також, що з приводу добровільного врегулювання даного спору позивач зверталася до відповідача, зокрема пропонувала у будь - який спосіб вирішити питання оформлення спадкового майна, в тому числі шляхом внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.

Однак, на жаль вирішити це питання у добровільному порядку відповідач не має бажання, посилаючись на те, що він отримав своє свідоцтво про право на спадщину у нотаріальній конторі, і нічого іншого вирішувати не має бажання, повідомивши її, що вона може робити все на власний розсуд.

У зв`язку з таким порушенням прав вимушена звернутись до суду за захистом з даним позовом, при цьому правомірність позовних вимог ґрунтується на нижче вказаних законодавчих приписах.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України , за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу .

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України , суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7 , ст. 11 , ч. 8 ст. 43 , ст. ст. 44 , 49 , 53 , 71 , 83 , 84 , 85 , 86 , 91 , 93 , 95 , 183 , 185, 187 , 189 , 190-193 , 196 , 199 , 257 , ч. 2 ст. 261 , ст. ст. 272 , 353-355 ЦПК України , п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України , суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/191/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про перерозподіл спадщини та визнання права власності.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 10 березня 2021 року о 15 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України , звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України .

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 10 березня 2021 року .

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 10 березня 2021 року , попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України , подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України .

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський