Постанова

від 22.02.2021 по справі 905/1279/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2021 р. Справа № 905/1279/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

за участю секретаря Гончарова О.В.

за участю представників сторін:

від стягувача - Андрійко Є.Л., довіреність від 15.01.21 р. № 14-28;

від боржника - Степанова О.В., наказ від 02.03.18 р. 27-Л ;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу стягувача -Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ (вх.№ 185 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 10.12.2020 у справі 905/1279/20, постановлену суддею Демідовою П.В. в приміщенні господарського суду Донецької області (повний текст ухвали складено та підписано 10.12.2020)

за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут - Енергія» , м. Бахмут Донецької області

про стягнення 1 844 804,92 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство «Національна компанія «Нафтогаз України» , звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут - Енергія» про стягнення боргу в сумі 1 844 804,92 грн., у тому числі: 952 831,56 грн. - пеня, 283 629,03 грн. - 3% річних, 608 344,33 грн. - інфляційні втрати, нараховані за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором постачання природного газу від 25.10.2017р. №3343/1718-БО-6.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.10.2020 у справі № 905/1279/20 позовні вимоги задоволено частково.Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут - Енергія» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 3 % річних у розмірі 283 629,03 грн., інфляційні витрати у розмірі 608 344,33 грн., судові витрати у розмірі 13 379,59грн., в решті позовних вимог відмовлено.

27.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут - Енергія» на офіційну електронну поштову адресу суду надійшла заява за вих. №юр/1796 від 27.10.2020, в якій вІн просить відстрочити виконання судового рішення у справі №905/1279/20 до 01.09.2021 включно.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.12.2020 у справі № 905/1279/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут - Енергія» , м.Бахмут Донецької області від 27.10.2020 вих.№юр/1796 про відстрочку виконання судового рішення задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 21.10.2020 у справі 905/1279/20 до 01.06.2021р. В іншій частині заяви відмовлено.

Частково задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут - Енергія» , від 27.10.2020 вих.№юр/1796 про відстрочку виконання судового рішення, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі послався на доведення боржником наявності виняткових обставин, які можуть істотно ускладнити виконання рішення суду або зробити неможливим його виконання, й відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відстрочення виконання рішення суду.

При цьому суд зазначив, що неспроможність виконання боржником рішення суду від 21.10.2020 у даній справі зумовлена наявністю великої кількості зобов`язань, пов`язаних з виконанням функції забезпечення постачання теплової енергії споживачам міст Бахмут та Соледар під час опалювального сезону 2020-2021 років, а тому відстрочення виконання рішення суду у даній справі спрямоване на захист загального економічного інтересу, який становлять послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 420 від 23.05.2018 «Про затвердження переліку послуг, що становлять загальний економічний інтерес» .

Також суд врахував, що відповідач сплатив суму основного боргу ще до подання позову, в ході розгляду справи визнав позов в частині, яка задоволена судом, що, в цілому свідчить про конструктивне становлення відповідача до виконання зобов`язань перед позивачем.

Разом з тим суд зазначив, що з огляду на те, що опалювальний сезон 2019- 2020 році було закінчено 15 квітня 2020 року, а з наданого ТОВ «Бахмут-Енергія» бюджету на період 2020/10-2021/09 вбачається, що з травня 2021 року порівняно з квітнем 2021 року витрати підприємства на паливо, природний газ є значно меншими, а на холодну воду для виробництва та холодну воду для підготовки гарячої води взагалі відсутні, заявником не доведено неможливості виконання рішення суду протягом чотирьох місяців після закінчення опалювального сезону, а тому не вбачається підстав для відстрочення виконання рішення суду більш ніж до 01.06.2021 року.

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» із зазначеною ухвалою не погодилось та подало на неї до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати та винести постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бахмут Енергія» у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що в порушення вимог статті 331 Господарського процесуального кодексу України господарський суд першої інстанції в якості підстав для відстрочення виконання рішення суду врахував зазначені боржником у відповідній заяві обставини, які не є такими, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме: складне фінансове становище, недостатність тарифів на послуги теплопостачання, неможливість здійснення господарської діяльності у повному, належному обсязі, значну заборгованість контрагентів та населення.При цьому скаржник стверджує, що несприятливі наслідки зазначених обставин відповідно до положень статей 42,44 Господарського кодексу України стосуються підприємницького(комерційного) ризику боржника, а тому не можуть бути ризиком іншої сторони, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип збалансованості інтересів сторін.

При цьому скаржник зазначає, що судом першої інстанції в порушення вимог статей 73,74, 76-79,331 Господарського процесуального кодексу України не встановлено обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду та неправильно оцінено додані боржником до заяви про відстрочення виконання рішення суду докази як такі, що позбавляють боржника виконати рішення суду раніше 01.06.2021, оскільки кожен з цих доказів вказує на наявність грошових коштів, обігових коштів, здійснення діяльності як з виготовлення теплової енергії, так і з водопостачання.На думку скаржника суд першої інстанції мав оцінити зазначені докази виключно в контексті положень статті 42 Господарського кодексу України, оскільки такі докази не вказують на наявність суб`єктивних обставин неможливості виконання рішення суду до 01.06.2021, а лише вказують на результати здійснення господарської діяльності боржника.

Згідно з протоколом системи автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2021 для розгляду судової справи № 905/1279/20 було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ (вх.№ 185 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 10.12.2020 у справі 905/1279/20 залишено без руху, встановлено скаржнику 10-денний строк, з дня вручення ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 2270 грн.

У зв`язку з усуненням скаржником недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ (вх.№ 185 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 10.12.2020 у справі 905/1279/20 та призначено її розгляд в судове засідання з повідомленням сторін на 22.02.2021 р. о 14:15 год.

08.02.2021 від боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу(вх. 1562) , в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу -без змін.

18.02.2021 від стягувача надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу(вх. 2162)

Представник стягувача в судовому засіданні підтримує апеляційну скрагу.

Представник боржника в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу -без змін.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та відповіді на цей відзив, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на таке.

Згідно з частиною першою статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

За змістом наведених норм, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

При цьому, відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

В основу ухвали про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

У зв`язку з тим, що відстрочка виконання рішення подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суду в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Зокрема, такими межами є встановлений частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України максимальний річний строк надання відстрочення виконання рішення суду.

Довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 року, відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співрозмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред`явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні виняткові обставини , що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зауважує, що відстрочка виконання рішення є правом суду.

При цьому, в даному випадку надання судом першої інстанції відстрочки виконання рішення ґрунтується на обставинах справи, які носять виключний (надзвичайний) характер, встановлені судом при дослідженні поданих сторонами належних, допустимих та достовірних доказів, враховуючи при цьому принципи розумності та справедливості, з врахування балансу інтересів сторін.

Так, в обгрунування заяви про надання відстрочки виконання рішення суду боржник послався, зокрема на те, що він відповідно до пункту 4.2. Статуту є підприємством, яке здійснює діяльність з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії споживачам, в порядку, встановленому законодавством та відповідно до виданих йому відповідних ліцензій є постачальником теплової енергії для споживачів, у томи числі категорії Захищених споживачів, у зв`язку з чим відповідно до положень статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги , зобов`язаний здійснювати безперебійне забезпечення споживачів комунальними послугами з теплопостачання та гарячого водопостачання.

При цьому, з метою задоволення суспільних потреб населення у сфері надання послуг з теплопостачання на території міста Бахмут, міста Солевар та Бахмутського району між боржником та Бахмутською міською радою укладено Концесійний договір від 24.07.2007 зі змінами та доповненнями від 26.10.2017, за умовами якого боржник отримав строком на 40 років в концесію цілісний майновий комплекс.

Боржник зазначає, що він є єдиним постачальником життєзабезпечуючої послуги з постачання теплової енергії на території м.Бахмут, м.Соледар та Бахмутського району, на якого покладено обов`язок безперебійного забезпечення відповідними комунальними послугами споживачів. Відповідними рішеннями виконкомів Бахмутської та Соледарської міських рад на території обслуговування підприємства боржника розпочато опалювальний сезон 2020-2021 років.

Для виготовлення теплової енергії з метою виконання зазначеного обов`язку протягом опалювального сезону, боржнику необхідно закуповувати енергоресурси у постачальників за договорами, які передбачають авансові внески (передплату) на їх закупівлю та підтримувати у належному стані цілісний майновий комплекс, який задіяний у здійсненні теплопостачання для споживачів, а у разі примусового стягнення боргу без надання відстрочки виконання рішення суду, буде накладено арешт на майно та транспорт, що поставить під загрозу виконання обов`язку підприємства боржника перед споживачами теплової енергії.

Разом з тим підприємство знаходиться у збитковому фінансовому становищі, яке спричинено дефіцитом грошових коштів через систематичні неплатежі з боку його споживачів -населення та бюджетних установ за спожиті комунальні послуги, а також через наявність заборгованості держави з компенсації боржнику різниці в тарифах на теплову енергію через відсутність постійного правового механізму з надання субвенцій з компенсації таких витрат.

При цьому боржник просить суд врахувати здійснення ним повного розрахунку з позивачем за поставлений у спірному періоді за Договором природний газ, незважаючи на збиткову діяльність.

В додаткових поясненнях до заяви відповідач зазначає про наявність обов`язків щодо виконання договорів, пов`язаних з постачанням теплової енергії для мешканців міст Бахмут та Соледар, відсутність фінансових ресурсів протягом опалювального сезону на сплату фінансових санкцій за рішенням суду у даній справі, збитковість діяльності, яка зумовлена, у тому числі, невиконанням перед ним бюджетних зобов`язань з компенсації різниці між тарифом надання послуг і фактичними витратами понесеними на забезпечення опалювання, а також на те, що фактичне отримання коштів від споживачів відбувається, як правило, після закінчення опалювального сезону.

На підтвердження наведених обставин відповідач надав: звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2020р., довідку підприємства про суму дебіторської заборгованості на 01.10.2020, баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30.06.2020, довідку втрат ТОВ «Бахмут-Енергія» за опалювальний період 2017-2018рр через різницю фактичної ціни газу від ціни газу, яку закладено в тариф на теплову енергію для потреб бюджетних організацій, довідку підприємства з дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2017 по 01.05.2019, рішення виконавчого комітету Бахмутської міської ради від 09.09.2020 №261 «Про початок опалювального сезону 2020-2021 років на території Бахмутської міської об`єднаної територіальної громади» , рішення виконавчого комітету Соледарської міської ради від 06.10.2020 №179 «Про початок опалювального сезону 2020-2021 років на території Соледарської міської об`єднаної територіальної громади» , акт звіряння заборгованості 05.02.2018 між ТОВ «Бахмут-Енергія» та розпорядником коштів місцевого бюджету - Управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради по фактично нарахованим субсидіям населенню за теплопостачання, розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах за період 2016 - 1 кв. 2020 р. на теплову енергію, послуги з централізованого постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, які надають населенню теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися установам й організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання які надають організаціям й установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, теплову енергію, послуги з централізованого опалення постачання гарячої води за період 2016 - 1 кв 2020 р, довідку щодо дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію станом на 01.01.2018 та 01.01.2019, лист Міністерства розвитку та території України №7/10.2/10160-20 від 18.06.2020 «Щодо відшкодування різниці в тарифах» , копії договорів про постачання електричної енергії споживачу №647 та №70, з додатками, договорів споживача про надання послуг - розподілу (передачі) електричної енергії №647 та №70, з додатками, копія заяви приєднання (о/р №647), копії договорів про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення №25 від 02.01.2019 та №1246 від 01.01.2019, з додатковими угодами, договорів постачання природного газу №20/21-4013-КП-6, №20/21/4012-КП-6, №20/21-4012-КП-6 від 21.09.2020, договору на розподіл природного газу №18-226/2016 від 01.01.2016, з додатками, договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ №152/1/1730-РЗ від 29.10.2019, з додатками, перелік обов`язкових планових платежів по податках в 2020-2021, сальдову відомість по будинках, бюджет за період з 10/2020 по 09/2021, договори позики №ЕЕ-ARE-04 від 15.05.2008 та №4/1 від 10.08.2007, з додатковими угодами.

Наведеними доказами підтверджуються вищенаведені обставини, на які посилається боржник в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Зокрема, як правильно встановлено судом першої інстанції, із зазначених доказів вбачається, що неспроможність виконання боржником у встановлений строк рішення суду від 21.10.2020 у даній справі зумовлена наявністю у боржника великої кількості зобов`язань, пов`язаних з виконанням ним як виробником житлово-комунальних послуг, функції забезпечення постачання теплової енергії споживачам міст Бахмут та Соледар під час опалювального сезону 2020-2021 років.Зазначена діяльність зумовлює збитковий фінансовий стан боржника з незалежних від нього причин.

Так, з наданих документів вбачається, що рішенням Виконавчого комітету Бахмутської міської ради від 09.09.2020 №261 вирішено розпочати опалювальний сезон 2020-2021 років у Бахмутській міській об`єднаній територіальній громаді з моменту пониження середньодобової температури зовнішнього повітря біль ніж вісім градусів тепла протягом трьох діб, але не пізніше 16 жовтня 2020 року (п.1). Рішенням Виконавчого комітету Соледарської міської ради від 06.10.2020 №179 вирішено розпочати опалювальний сезон 2020-2021 років на території Соледарської міської об`єднаної територіальної громади: 1) з 01.10.2020 року -в індивідуальному житловому секторі згідно з укладеними договорами; 2) з 15.10.2020 -для всіх інших споживачів за умови, якщо середньо-добова температура зовнішнього повітря впродовж трьох діб буде складати +8С і нижче. Забезпечення виконання вказаних рішень покладено в т.ч. на ТОВ «Бахмут-Енергія» .

З наданих заявником копій договорів про постачання, розподіл електричної енергії, про надання послуг центрального водопостачання та водовідведення, про постачання та розподіл природного газу вбачається, що ними передбачено часткове авансування боржником послуг та права виконавців ставити питання про розірвання договорів у випадку невиконанням заявником зобов`язань за договорами.

При цьому, як правомірно зазначив суд першої інстанції, своєчасне отримання боржником перелічених послуг є необхідною умовою наявності у боржника можливості у забезпеченні ним надання послуг з постачання теплової енергії на території м.Бахмут, м.Соледар та Бахмутського району. Теплопостачання є однією з найбільш енерговитратних галузей економіки, підвищене навантаження на яке відбувається у опалюваний період.

Разом з тим, з наведених доказів, наданих боржником до його заяви про відстрочення виконання рішення суду вбачається його збитковий фінансовий стан, який обумовлений незалежними від нього обставинами, а саме: наявністю великого розміру заборгованості держави з компенсації боржнику різниці в тарифах, наявність якої не залежить від нього, а також заборгованості пільгових(захищених) споживачів -населення та бюджетних установ та організацій.

Так згідно зі звітом боржника про фінансові результати за 1 півріччя 2020 року результатом його діяльності за цей період є збитки в розмірі 14935 тис. грн.

Згідно з довідками заступника генерального директора боржника з фінансових питань, станом на 01.10.2020 сума дебіторської заборгованості бюджетних установ склала 549,6 тис. грн., населення -131396,4 тис. грн., інших організації-2346,5 тис. грн.,витрати боржника за опалювальний період 2017-2018 через різницю фактичної ціни газу від ціни газу, закладеною в тариф на теплову енергію для потреб бюджетних організацій склали 4 582 417,32 грн.

Відповідно до акту звірки заборгованості, складеного між боржником та головним розпорядником коштів місцевого бюджету -Управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради по фактично наданим субсидіям населенню з теплопостачання від 05.02.2018, відповідна заборгованість перед боржником станом на 01.02.2018 склала 77358191,79 грн.

Відповідно до розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення ,постачання гарячої води , що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, які надають населенню теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води за період 2016- 1 кв. 2020 роки, станом на 1 квартал 2020 року заборгованість держави з компенсації боржнику відповідної різниці в тарифах склала 4528705,85 грн.

Відповідно до розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, що вироблялася, транспортувалася та постачалася установам та організаціям, що фінансуються з бюджету та/ або місцевого бюджету, та/або іншим підприємствам теплопостачання, які надають організаціям та установам, що фінансуються з державного бюджету теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води за період 2016- 1 кв. 2020, станом на 1 кв. 2020 року заборгованість держави з компенсації боржнику відповідної різниці в тарифах склала 7100657,97грн.

При цьому в листі Міністерства розвитку громад та територій України щодо відшкодування різниці в тарифах від 18.06.2020 № 7/10/2/10160-20 зазначено,зокрема, про відсутність законодавчих підстав для відшкодування заборгованості з різниці в тарифах,яка утворилася після 01.10.2016.

Судом першої інстанціїї правомірно враховано, що відстрочення виконання рішення суду у даній справі стосується також необхідності захисту загального економічного інтересу, який становлять послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 № 420 «Про затвердження переліку послуг, що становлять загальний економічний інтерес» , який в свою чергу може бути порушено в разі негайного виконання рішення суду, що свідчить про можливе істотне утруднення чи неможливість виконання рішення суду.

Зокрема, при збитковому фінансовому стані боржника, за дефіцитом у нього грошових коштів, які необхідні для розрахунків з постачальниками енергоресурсів, звернення державним виконавцем стягнення на такі кошти, а також на майно боржника, яке використовується ним у господарській діяльності, може призвести до блокування господарської діяльності боржника та, як наслідок, неможливості виконання ним функцій теплопостачальника в опалювальному сезоні 2020-2021 років, що може істотно утруднути чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, незважаючи на збитковий фінансовий стан, який, як зазначено вище, обумовлений незалежними від боржника причинами,тобто обставинами, які носять надзвичайний, винятковий характер, останнім до подання позову повністю сплачено суму основного боргу за поставлений газ, а тому ним вживались всі залежні від нього заходи щодо виконання зобов`язань у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим зазначена обставина правомірно врахована господарським судом першої інстанцїї при оцінці ступіня вини боржника у виникненні спору.

Крім цього, у відповідача наявні зобов`язання з оплати позик, які ним отримано за договорами позики від 15.05.2008 № ЕЕ-ARE-04 та від 10.08.2007 № 4/1 для виконання відповідних інвестиційних програм з поліпшення теплового господарства в місті Бахмут та Солевар згідно з Концесійним договором,.

При цьому колегія суддів враховує, що справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до положень статті 3, частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Таким чином, з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, наведені боржником в заяві про відстрочення виконання рішення обставини є винятковими,носять надзвичайний характер та свідчать про можливість утруднення виконання рішення суду чи неможливість його виконання в разі ненадання відстрочки його виконання.

Разом з тим стягувачем не надано жодних доказів того, що відстрочення виконання рішення суду до 01.06.2021 може призвести до істотного погіршення його фінансового чи матеріального стану.

Пославшись на вищенаведені виняткові обставини, які носять, надзвичайний характер та підтверджені належними, допустимими, достовірними доказами, господарський суд першої інстанції правомірно зазначив, що у випадку негайного стягнення з боржника на користь стягувача грошових коштів на виконання судового рішення у даній справі станом на день винесення оскаржуваної ухвали, зазначені обставини можуть значно ускладнити або взагалі унеможливити ведення господарської діяльності підприємством боржника, що в свою чергу може призвести до невиконання останнім своїх зобов`язань з надання послуг теплопостачання в опалювальному сезоні 2020-2021 років та може утруднити виконання рішення суду або зробити неможливим його виконання.

При цьому, як зазначено вище, надання відстрочки виконання судового рішення перебуває в межах повноважень господарського суду, тобто є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наявності передбачених статтею 331 ГПК України відповідних підстав -наявності виняткових обставин, які можуть ускладнити виконання рішення суду або зробити його неможливим.Ці обставини встановлюються за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції наведено відповідні достатні підстави в обґрунтування свого висновку про відстрочення виконання рішення суду до 01.06.2021 з наданням належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам на підтвердження цих обстави, і в даному випадку не вбачається, що суд використав свої повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або з недотриманням балансу інтересів сторін.

При цьому судом дотримано вимоги ч. 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відстрочки у строк, який не перевищує одного року з дня ухвалення рішення.

Судом також правомірно враховано, що опалювальний сезон 2019- 2020 років було закінчено 15 квітня 2020 року, а з наданого ТОВ «Бахмут-Енергія» бюджету на період 2020/10-2021/09 вбачається, що з травня 2021 року порівняно з квітнем 2021 року витрати підприємства на паливо, природний газ є значно меншими, а на холодну воду для виробництва та холодну воду для підготовки гарячої води взагалі відсутні, а тому заявником не доведено неможливості виконання рішення суду протягом чотирьох місяців після закінчення опалювального сезону, у зв`язку з чим не вбачається підстав для відстрочення виконання рішення суду більш ніж до 01.06.2021 року.

Зважаючи на це, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про можливість відстрочення виконання рішення суду до 01.06.2021.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена при дотриманні норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 129, 269, 271, п. 1 ч.1 статті 275, статтею 276, статтями 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 10.12.2020 у справі № 905/1279/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.03.2021

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль