Рішення

від 25.02.2021 по справі 905/2155/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.02.2021 Справа № 905/2155/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Мальованій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Єжи Ґеройця, будинок 5; код ЄДРПОУ: 40075815) особі регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства Українська залізниця (4404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; код ЄДРПОУ: 40150216)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ ТРАНС" (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Залізничний міст, будинок 212; код ЄДРПОУ: 43463202)

про стягнення штрафу в розмірі 231 470,00 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства Українська залізниця звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ ТРАНС" про стягнення штрафу в розмірі 231 470,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №35172550 від 24.07.2020, що підтверджується комерційним актом №484809/247 від 01.08.2020.

Представник позивача під час розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог. У додаткових поясненнях по справі зазначив, що на станції Сартана по штату відсутня посада завідуючого вантажним двором, про що зазначено в розділі Д комерційного акту № 484809/3682, у зв`язку з чим видано розпорядження № 136 від 29.12.2017, яким визначені працівники станції, уповноважені на підписання комерційних актів, складених на станції Сартана.

У відповіді на відзив представник позивача повідомив про те, що одержувач - ПрАТ МК Азовсталь (як і Адінцова та Олексеенко ). Щодо того, що Гончарова І.Л. є співробітником (інженером) ПрАТ МК Азовсталь , то вказані обставини встановлені судами неодноразово, зокрема, у справі № 904/3822/20 від 08.12.2020. Крім того, чинним законодавством не передбачено обов`язок залізниці обов`язково зважувати вантаж тим самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Автомобільні ваги не є вагами залізниці, та у наявності автомобільні ваги залізниця не має. Відповідач не скористався ст. 22 Статуту та не передав залізниці виконання додаткових операцій, пов`язаних з перевезенням вантажів (завантаження, зважування) на підставі окремого договору, а вирішив самостійно на інших вагах зважити вантаж, чим на 100 % взяв на себе відповідальність щодо відомостей, внесених у накладну.

Представник відповідача під час розгляду справи надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що комерційний акт складений з порушенням Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зокрема, не містить підпису начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи). Крім того, відсутні підписи представників одержувача Адінцова та Олексенко , про яких зазначено в Розділі Д комерційного акту. Також у відзиві на позовну заяву відповідач посилався на те, що у комерційному акті не зазначено жодного реєстраційного номеру ваг, на яких відбувалось зважування на ст. Сартана, їх заводського номеру, номеру реєстрації ваг на залізниці та у державному реєстрі засобів вагонновимірювальної техніки. Зважування на станції відправлення проводилось на автомобільних вагах заводський № 978, а комісійне контрольне зважування вагону проводилось на 150т вагонних вагах, що на думку представника свідчить про порушення п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2020 №644, згідно якого перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

27.07.2020 за залізничною накладною №35172550 зі станції Тересва Південно-західної залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці було відправлено вагон № 67676619 з вантажем - лом чорних металів, відправник товариство з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ ТРАНС".

При оформлені залізничної накладної №35172550 у вагоні № 67676619 відповідачем вказано масу вантажу - 65 400кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена на автомобільних вагах (заводський номер 978) вантажовідправником.

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтверджена відміткою представника відправника.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень, про що свідчить відмітка працівника станції відправлення. Відповідні відмітки про наявність зауважень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.2 ст. 908 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 6 Статуту залізниць України (далі - статут) визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у Додатку 1 до цих Правил.

Згідно з п.1.2. Правил, накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.

Пунктом 1.3. Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ.

У відповідності до статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

У графі 55 Правильність внесених відомостей підтверджує представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Таким чином, при прийнятті вантажу до перевезення у позивача був відсутній обов`язок перевіряти його масу.

Відповідно до матеріалів справи, 01.08.2020 на станції Сартана Донецької залізниці проведено комісійне контрольне зважування вагону № 67676619 який прибув 01.08.2020.

В результаті перевірки встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній № 35172550 у графі маса вантажу не відповідає масі вантажу, встановленій на станції Сартана, про що складено комерційний акт №484809/247 від 01.08.2020.

Із зазначеного акту вбачається, що на підставі актів з/ф № 53 від 25.07.20 ст. Хуст Льв, № 462/ПП від 31.07.2020 ст. Сартана Дон було проведено комісійне контрольне зважування вагона № 67676619, який прибув по відправці, вказаній на лицьовій стороні акту, вантаж м/брухт з розчепкою на справних 150т госповірених 06.09.2019 в/вагах вантажоотримувача. По документам значиться брутто не вказано, тара 24 000 кг, нетто 65400 кг, фактично виявилося брутто 91 500 кг, тара 24 000 кг (згідно документу), нетто 67500 кг, що більше документу на 2100 кг. Вагон зважувався двічі, результат не змінився. По документу лом чорних металів, вид 3,17, навалом, помарковано по всій довжині вагона. Фактично навантаження нижче бортів 100 мм, маркування вапном, не порушено. Вагон прибув з ВОХР ст. Волноваха Самко. Двері люка зачинені. Технічно справний. З моменту прибуття і до ком. зважування вагон знаходився під охороною служби безпеки комбінату Азовсталь та комерційних агентів ст. Сартана. Повідомлені ВОХР ст. Маріуполь. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.

Відповідно до технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) №1 станції Сартана Донецької залізниці, власник ЗВВТ ПрАТ МК Азовсталь , міжповірочний інтервал - 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 6 місяці. Повірка ваг проводилась 06.09.2019, про що свідчить відповідний запис у технічному паспорті ваг.

Позивачем також надано належним чином засвідчену копію виписки з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах з даними про результати проведеної перевірки маси вантажу у спірному вагоні (а.с. 9).

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Згідно з п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Тобто приписи п.10 Правил складання актів на виконання ст.129 Статуту залізниць є імперативними щодо суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акта й інших працівників залізниці, поряд з особами, підписи яких є обов`язковим реквізитами комерційного акта.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17, від 18.06.2018 у справі №910/11397/17 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17.

Як вбачається з матеріалів справи, комерційний акт №484809/247 від 01.08.2020 підписано: начальником станції - Баніт В.М., комерційними агентами Павелко О.В. та Карнаух Н.М. , а також інженером ПрАТ МК Азовсталь Гончаровою І.Л . Крім того, у вказаному акті зазначено, що завідувач вантажного двору по штату відсутній.

За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України, підприємство як організаційна форма господарювання може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17 та від 01.06.2018 у справі №910/3930/17.

Розпорядженням начальника станції Сартана Донецької залізниці від 28.12.2018 №153 „Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів форми на Станції Сартана" призначено відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти, складені на станції Сартана згідно Статуту залізниць України: начальника стації, заступників начальника станції, агентів комерційних з розшуку вантажу та багажу, змінних агентів комерційних та інженера станції. Згідно списку працівників, які мають право підписувати комерційні акти на станції Сартана, такими особами є, зокрема, начальник станції Баніт В.М. , а також комерційні агенти Павелко О.В. та Карнаух Н.М .

Наказом начальника станції структурного підрозділу Станції Маріуполь-Порт від 07.02.2020 № 87/ДС Про призначення відповідальних осіб за складання, правильність оформлення та підписання комерційних актів у структурному підрозділі Станція Маріуполь-Порт з метою контролю за правильністю складання комерційних актів, забезпечення їх підписання належними особами, відповідно до п. 10 Правил складання актів (ст. 129 Статуту Залізниць України), у зв`язку з відсутністю в штатному розкладі посади начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) призначено відповідальних осіб за складання, правильність оформлення та підписання комерційних актів. Так, згідно п. 1.1.3. вказаного наказу на станції Сартана призначено наступних відповідальних осіб за складання, правильність оформлення та підписання комерційних актів: інженера Утьошеву Н.В. та агентів комерційних Павелко О.В. та Нестеренко І.М .

Також п. 4 вищезазначеного наказу призначено відповідальних осіб, які мають право підпису в комерційних актах, складених на станції Сартана згідно Статуту Залізниць України: начальника станції Баніта В.М. , заступників начальника станції Шелехова А.Ю. і Гнутікова С.Б. , інженера станції Утьошеву Н.В. та змінних агентів комерційних станції Сартана.

Під час розгляду справи представник позивача зазначив, що рішенням Господарського суду Донецької області від 08.12.2020 по справі № 904/3822/20, яке набрало законної сили 30.12.2020, встановлено, що інженер Гончарова І.Л. є працівником ПАТ МК Азовсталь , що уповноважена на підписання документів від імені вантажоодержувача відповідно до пункту 10 Правил складання актів.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, комерційний акт №484809/247 від 01.08.2020, в якому встановлено факт невідповідності маси вантажу, складений та підписаний трьома уповноваженими особами, із дотриманням вимог Правил складання актів.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно статті 52 Статуту залізниць України, на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі, зокрема, прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

У зазначених вище випадках тарні і штучні вантажі видаються залізницею з перевіркою кількості і стану вантажу тільки у пошкоджених місцях. У разі виявлення пошкодження тари або інших обставин, що можуть привести до зміни стану вантажу, залізниця зобов`язана перевірити вантаж у пошкоджених місцях за фактурами і рахунками з розкриттям пошкоджених місць.

У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.

Згідно приписів ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.

Тобто підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним указаних відомостей є акт загальної форми, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Зі змісту додатку 1 до п.1 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 N334, п.8 зазначених Правил, комерційний акт може бути складений як на станції призначення, так і на станції відправлення або попутній станції.

Враховуючи викладене, проведення контрольного зважування та складання комерційного акту за результатами такого зважування не суперечить діючому законодавству.

Згідно із п.8 Правил складання актів, у тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Як вже зазначалося, згідно ст. 37 Статуту залізниць під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Таким чином, існує декілька нормативно-вичерпних способів визначення маси вантажів, а саме: шляхом зважування на вагах; підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом; розрахунковим методом; за обміром; умовно.

Порядок та способи визначення маси вантажу наведено у Правилах приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року №644, що за своїм змістом кореспондується зі статтею 37 Статуту залізниць України.

Згідно з п.п. 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

На станції Сартана Донецької залізниці визначення маси вантажу за залізничною накладною №35172550 у вагоні №67676619 здійснено шляхом зважування на 150т вагонних вагах, станції Сартана Донецької залізниці та остання державна повірка яких здійснена 06.09.2019 згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ).

Товариство з обмеженою відповідальністю Універсал транс визначило вагу вантажу у накладній №35093129 на автомобільних вагах заводських №978.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що ваги залізниці, якими було здійснено зважування на станції призначення, є несправними. Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження обліку автомобільних ваг із заводським номером 978 залізницею, як це передбачено Інструкцію про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, а також не зазначено про останню їх повірку.

Суд зазначає, що згідно п. 3.47 вказаної Інструкції не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницями, на ЗВВТ, у яких, зокрема, прострочені терміни повірки; пошкоджені відбитки повірочних тавр або місця їх нанесення; втрачений технічний паспорт ЗВВТ; в останніх записах в технічному паспорті про повірку, огляд-перевірку зроблені виправлення, не засвідчені підписом осіб, зазначених у пункті 2.5 розділу ІІ цієї Інструкції; прострочені терміни огляду-перевірки; під час огляду-перевірки ЗВВТ виявлено відхилення фактичних значень метрологічних характеристик від нормованих.

Як вбачається з матеріалів справи, вантажовідправник визначив масу вантажу у вагоні таким же самим способом (шляхом зважування на вагах), як і залізниця, що свідчить про безпідставність тверджень відповідача що зважування на станції призначення відбувалось не таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до ст.122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно з абз.2 п.2.6 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила № 644), маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Пунктом 5.5. Правил № 644 закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Частиною 1 статті 118 Статуту встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивачем за неправильно зазначену у залізничній накладній № 35172550 масу вантажу у вагоні № 67676619 нарахований штраф відповідачу в розмірі 231 470,00 грн. із розрахунку: 46 294,00*5 = 231 470,00 грн.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до приписів ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ ТРАНС" про стягнення штрафу в розмірі 231 470,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ ТРАНС" (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Залізничний міст, будинок 212; код ЄДРПОУ: 43463202) на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Єжи Ґеройця, будинок 5; код ЄДРПОУ: 40075815) особі регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства Українська залізниця (4404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; код ЄДРПОУ: 40150216) штраф у розмірі 231 470,00грн., судовий збір в сумі 3472,05 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 25.02.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.03.2021.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова