Рішення

від 01.03.2021 по справі 916/3203/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3203/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/3203/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2 (Літ. А); код ЄДРПОУ 31569627)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн» (65009, м. Одеса, пров. Педагогічний, буд. 3/1, кв. 3; код ЄДРПОУ 39184116)

Про стягнення 6781117,05 грн.

Представники:

від позивача: Філіпенко О.В., адвокат за ордером

від відповідача : не з`явився

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ковчег» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн» про стягнення 6781117,05 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег» обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн» прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору суборенди №А1019/А1020 від 01 жовтня 2018 року та направлено на стягнення заборгованості у загальному розмірі 6781117,05 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.11.2020р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег» до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3203/20. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на " 14" грудня 2020 р. о 10:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 14.12.2020р. 10:00.

08.12.2020 за вх. № 32823/20 до суду надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2020р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег» від 08.12.2020 за вх. № 32823/20 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.2020р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/3203/20 на 30 днів до 10.02.2021р. Відкладено підготовче засідання на "18" січня 2021р. о 11:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 18.01.2021р. о 11:00.

18.01.20201р. позивачем були надані додаткові пояснення.

18.01.2021р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08.02.2021р. о 10:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2021р. повідомлено відповідача по справі №916/3203/20: Товариство з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн» про судове засідання, яке відбудеться "08" лютого 2021 р. о 10:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2021р. закрито підготовче провадження у справі № 916/3203/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "01" березня 2021р. о 11:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 01.03.2021р. о 11:00. Проведення судового засідання для розгляду справи по суті "01" березня 2021 року о 11:00 призначено в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua).

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвали суду, однак кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштовою організацією, що адресат відсутній за вказаною адресою.

У судові засідання представник відповідача не з`являвся, про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувались судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 01.03.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 04.03.2021р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за час розгляду справи, суд встановив.

01 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ковчег» (Суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн» (Суборендар) було укладено Договір суборенди №А1019/А1020 (надалі за текстом - Договір суборенди ) Приміщення №А1019/А1020, площею 401,31 кв.м. на першому поверсі торгового-розважального центру „Лавина» , який знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Берковецька, 6 Д, для розміщення магазину „Stefani» для торгівлі взуттям та аксесуарами, відповідно до Додатку №1.

Матеріали справи містять Акт приймання-передачі приміщення в суборендне користування до Договору суборенди №А1019/А1020 від 01 жовтня 2018 р.

В обґрунтування позову позивачем було пояснено суду, що використання Товариством з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн» приміщення за цільовим призначенням розпочалося 10.11.2018 року. тобто з моменту підписання Акту приймання - передачі приміщення в суборендне користування.

Відповідно до пункту 10.1. статті 10 Договору суборенди, з моменту передачі Суборендареві Приміщення Суборендар зобов`язаний сплачувати на користь Суборендодавця Орендну плату та інші платежі, які передбаченні Договором.

Порядок нарахування та сплати Орендної плати передбачений статтями 10, 11, 12, 13 Договору суборенди.

Крім того, відповідно до пункту 17.1. статті 17 Договору суборенди, Суборендар компенсує Суборендодавцеві вартість комунальних послуг, що споживаються в приміщені, без додаткових нарахувань на користь Суборендодавця, а також витрати які несе Суборендодавець на комунальні послуги, які споживаються в зв`язку з експлуатацією ТРЦ та площ загального користування, а також земельної ділянки, та які розподіляються між всіма орендарями/суборендарями ТРЦ пропорційно площі приміщення до загальної площі ТРЦ.

Порядок нарахування та сплати комунальних послуг передбачений статтею 17 Договору суборенди.

Відповідно до пункту 13.1. статті 13 Договору суборенди та п.15 Додатку №1 до Договору суборенди, Суборендар зобов`язаний сплачувати Суборендодавцю основну орендну плату, експлуатаційну орендну плату, маркетингову оренду плату щомісячно різними платежами до 15 числа відповідного місяця, який передає оплачуваному.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн» було зазначено суду, що позивач, як Суборендодавець, вчасно виставляв рахунку на оплату орендної плати (Додаток №6), окремо основну орендну плату, експлуатаційну орендну плату, маркетингову орендну плату, плату з обороту), що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов`язань, що передбачені Договором суборенди.

Також позивачем було пояснено суду, що рахунки на оплату орендної плати, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг ) передавались безпосередньо в приміщенні, що орендується під підпис працівників відповідача, що підтверджується підписами в відповідних реєстрах та направлялись поштою, однак, в порушення договірних зобов`язань, відповідач не належним чином виконував свою частину договірних зобов`язань, зокрема, щодо оплати орендної плати.

Станом на 26.10.2020р. відповідач має заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 4350 658,07 грн. , та неналежне виконання Договору суборенди підтверджується підписаними та переданими (направленими) належним чином відповідачу Актами здачі - прийняття робіт (надання послуг ).

Також, як вказує позивач, окрім орендної плати, відповідно до ст.17 Договору суборенди, відповідач, як Суборендар, компенсує Суборендареві вартість комунальних послуг, що вживаються в приміщенні.

Відповідно до п.17.6 Договору суборенди та пункту 17 Додатку №1 до Договору суборенди, плата за комунальні послуги вноситься суборендарем щомісяця протягом 5 робочих днів з моменту виставлення суборендодавцем відповідного рахунку.

Як вказує позивач, станом на 26.10.2020р. відповідач має заборгованість по сплаті комунальних послуг у розмірі 136513,81 грн.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати та комунальних послуг на загальну суму 4487171,88 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач має заборгованість щодо сплати платежів, передбачених Договором суборенди, позивач нараховує штрафні санкції, передбачені п.20.6. Договору суборенди та п. 34 Додатку №1 до Договору суборенди, де визначено, зокрема, що якщо Суборендар прострочить сплату Суборендодавцеві будь-яких платежів, Суборендар сплачує на користь Суборендодавця штрафні санкції, а саме - у випадку прострочення більш ніж на 10 календарних днів, договірні штрафні санкції у розмірі 50% від суми прострочення.

Сума боргу - 4487171,88 грн., у зв`язку з чим, штрафні санкції, передбачені п. 20.6. Договору суборенди та п. 34 Додатку №1 до Договору суборенди становлять - 2243585,94грн.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат у загальному розмірі 50359,23 грн.

Також позивачем було зазначено суду, що відповідно до п. 28.1. Договору суборенди, на вимогу Суборендодавця Суборендар зобов`язаний щомісячно підписувати акти приймання-передачі послуг щодо оренди приміщення. Якщо протягом 5 календарних днів з дати отримання актів Суборендар не підпише їх та не надасть обґрунтовані заперечення проти підписання актів, акти вважається підписаними, а послуги вважаються прийнятими суборендарем. Незалежно від підписання таких актів, факт сплати будь-яких платежів Суборендарем в поточному місяці, свідчить про використання приміщення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег» обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн» прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору суборенди №А1019/А1020 від 01 жовтня 2018 року та направлено на стягнення заборгованості у загальному розмірі 6781117,05 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ковчег» , як суборендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн» , як суборендарем, виниклим на підставі укладеного між ними 01 жовтня 2018 року Договору суборенди №А1019/А1020.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн» , як суборендарем, прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору суборенди №А1019/А1020 від 01 жовтня 2018 року щодо оплати заборгованість по сплаті орендної плати та заборгованості по сплаті комунальних послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 4350658,07 грн. та заборгованості по сплаті комунальних послуг у розмірі 136513,81 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штрафні санкції, передбачені п.20.6. Договору суборенди та п. 34 Додатку №1 до Договору суборенди у розмірі 2243585,94грн.

Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем штрафних санкцій у розмірі 2243585,94 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення штрафних санкцій, передбачені п. 20.6. Договору суборенди та п. 34 Додатку №1 до Договору суборенди у розмірі 2243585,94 грн. - правомірними.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат, так, судом з`ясовано, що розрахунок інфляційних втрат проведено окремо по кожному періоду, де мало місце прострочення виконання зобов`язання, із врахуванням наявної суми боргу за відповідним періодом та виникненням прострочення виконання зобов`язання. За розрахунком позивача загальний розмір інфляційних втрат становить - 50359,23 грн.

Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних втрат у розмірі 50359,23 грн., вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення - правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег» в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 101716,76 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег» - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стефані Інкорпорейшн» (65009, м. Одеса, пров. Педагогічний, буд. 3/1, кв. 3; код ЄДРПОУ 39184116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковчег» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2 (Літ. А); код ЄДРПОУ 31569627) заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 4350658 (чотири мільйони триста п`ятдесят тисяч шістсот п`ятдесят вісім) грн. 07 коп., штрафні санкції, передбачені п. 20.6. Договору суборенди та п. 34 Додатку №1 до Договору суборенди у розмірі 2243585 (два мільйони двісті сорок три тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 94 коп., інфляційні нарахування у розмірі 50359 (п`ятдесят тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 23 коп., заборгованість по сплаті комунальних послуг у розмірі 136513 (сто тридцять шість тисяч п`ятсот тринадцять) грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 101716 (сто одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 76 коп.

Повний текст рішення складено 04 березня 2021 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко